Батьки й діти

Здравствуйте. Ситуация такая, что не смотря на мой взрослый возраст, моя мать пытается полностью управлять моей жизнью. Сейчас у меня появились отношения и мы с моим парнем хотим начать жить вместе (до этого я совместно не с кем не проживала). И моя мать категорически против этого. В ее понятии я не должна жить вне дома и без нее, а если я хочу жить с парнем, он должен жить у нас и с нами.
И каждый раз когда я как-то касалась темы о том что буду съезжать, начинается невероятный скандал, в мою сторону летят матерные слова, может применить даже что-то физически. Она кричит что я неблагодарная скотина, эгоистка, которая бросает ее одну.
Однажды в 25 лет я с ней поругалась, ушла и сказала что останусь у парня, она мне звонила 50 раз без конца и когда я наконец ответила, сказала что если я не вернусь сейчас домой, она приедет, будет стучать в двери и вызовет полицию если я не открою.
Я не хотела позориться перед парнем и пришлось вернуться домой. Потому что это не просто запугивания, а в таких ситуациях она ведет себя как сумасшедшая и действительно способна на такое.
Сейчас я на 100% уверенна что хочу начать жить с моим молодым человеком, даже если это чревато тем что она закатит невероятный скандал, будет манипулировать, вешать на меня чувство вины и тд.
Единственное я не знаю как правильно себя вести. Если я начну собирать вещи при ней, она мне это не даст спокойно сделать и будет их выдирать. Возможно как-то попытаться основную часть перевести чтоб она не видела….
Ну и самое главное как мне ей все это преподнести. Я думала может какую-то правильную речь подготовить, чтоб хотя бы тот скандал, который будет как-то смягчить. Не очень хочется чтоб она бежала за мной с матом, выдирала у меня сумки по дороге и еще что-то наговаривала на моего парня.
Одно я знаю точно, что она начнёт истерику, плакать, что она вырастила неблагодарного человека и тд. Мне просто не обращать внимания, молчать и уйти. Или как вообще общаться с таким человеком?

Доброго вечора, іноді після стресових ситуацій мені часто сниться один і той же сон з дитинства, після якого я прокидаюсь з жахом.Сон про моїх батьків . З дитинства була свідком співзалежних стосунків батьків. Батько часто приходив пізно додому напідпитку і з мамою влаштовували скандали,вона на нього кричала ,він у відповідь починав бити посуд,вибивати двері і т д.,і я ,яка або забивалась десь в куточок, закривала вуха руками, і чекала коли все стихне.Або інколи виходила ,плакала і просила ,щоб всі заспокоїлися, але мене ніхто не слухав. Я часто просила маму покинути батька і поїхати від нього ,але вже через день вони вели себе як ні в чому не бувало, обнімались ,посміхалися Це все відбувалось дуже часто.А одного разу батько вирішив прилякати маму, дістав ніж і почав перед нею махати. Це все відбувалося на моїх очах,я злякалася і почала голосно кричати, поки не охрипла.З того часу мені ця подія почала снитись і навіть тоді ,коли пройшло багато років. Після сну я відчуваю ненависть до батька.

Довгий період часу не відчуваю ніяких емоцій і любові по відношенню до своїх батьків або ж якщо це трапляється,то тільки через якусь жалість чи подяку за якусь допомогу.помічати почала щось подібне вже давно але відкидала ці думки завжди якось в бік,бо сподівалась що так думаю через важкі відносини чи сварки з ними,але з часом ситуація просто почала погіршуватись,мені якось навіть інколи соромно просто з ними поруч йти чи хочеться просто щоб вони заткнулись,навіть як би вибір став би між чужою людиною і мамою думаю в 90-95% я б вибрала б точно не свою маму,не знаю чому так,питала в деяких друзів чи є в них щось схоже,то постійно чула якесь здивування з приводу цього.не знаю чи нормально це?може з часом пройде?чи може якось повпливали на це травми які завдали вони мені?