Доброго дня, Наталя! Дуже багато страху та невизначеності відчуваю у вашому тексті. У вас є потреба в реалізації і є багато страхітливих перепонів, які треба пройти. На що в собі ви можете опиратись? В чому ваша сила та впевненість? Так, існують певні вимоги та очікування на різних роботах, але це нормальні стадії, які проходять всі працівники. Пропоную для покращання відчуття самооцінки написати всі свої досягнення за життя, згадати свій досвід та присвоїти його для подальших зрушень. Кожна задача потребує ресурсів та натхнення, які вам зараз треба відновити в собі!

Співчуваю вашому стану. Коли я читаю ваш текст, відчуваю хвилю сорому і страх, можливо саме ці почуття заважають вам вступити в спілкування з людьми. Це захисні реакції, які захищають від відчуття вразливості перед іншими. Що такого страшного можуть побачити в вас інші? Чого ви боїтесь у контакті? На даний момент ваші страхи домінють над бажанням близькості і тому дружба не зав'язується.

Співчуваю вашому стану і вашій розгубленості, але думаю навіть якщо це депресія то ясність не відніме вашого стану, бо він потребує уваги та турботи. В інтернеті у відкритому доступі є опитувальник Бека на визначення рівня депресії. Можливо цей рік був наповнений чередою стресу та тяжко виснажливих переживань, які психіка самотужки вже не в змозі обробити і тому апатія проявляється. Якби ви зв'язали події, розуміння та почуття можливо б можна було визначити місця неспівпадінь та розходженнь. Коли дуже багато непрожитих переживань, тіло виступає контейнером, бо на рівні психіки обробити це немає ресурсу. Ваше тіло хоче полежати... Я би досліджувала чим важким ви переповнені і як це проживаєте.

Ви зможете розуміти іншого пропорційно розумінню себе. Тут питання в накопичених емоціях в ваших стосунках, які треба пережити і вам і вашій дівчині.
Бажаю отримати те, що Вам потрібно ❤🙏

Навчитись витримувати його почуття. Дзеркалити його - ти злишся, ти не хочеш, тобі важко, ти розгублений. Дуже важко в одному повідомленні пояснити весь емоційний інтелект, читайте літературу і слухайте лекції, там багато прикладів і пояснень.
Коли він хоче піти - казати: «так жаль, що ти хочеш піти від нас, але ти маєш право на всі свої емоції, ти дуже злишся на нас і я шкодую про це. Я в любому випадку не хочу цього і буду завжди чекати повернення та зустрічі з тобою. Я люблю тебе, не дивлячись на твої прояви. Мені боляче від того, що відбувається між нами…» Своїми почуттями теж можна пред’являтись, але підбирайте форму, щоб вона зв’язувала ваші стосунки, не розривала і не формувала напругу ще дужчу.
Я співчуваю вам і вірю в ваші стосунки, ви шукаєте форму і спільну мову і ваші старання рано чи пізно дадуть плоди ❤

Потреби підлітка в емоційній сфері. Я так розумію ви не витримуєте знецінення з боку сина. Це теж потреба емоційна вивільняти свої емоції, він це робить грубо і як може… Така стадія зараз у нього, втрата орієнтирів та небажання розвитку. Треба і це прийняти, щоб змінитись щось.
Раджу почитати літературу на тему підлітків і взаємодії з ними.

Ви зможете розуміти іншого пропорційно розумінню себе. Тут питання в накопичених емоціях в ваших стосунках, які треба пережити і вам і вашій дівчині.
Бажаю отримати те, що Вам потрібно ❤🙏

Ви хочете щоб я вирішила ваше питання, на всі мої відповіді ви ставите нові. Але відповіді це лише орієнтири, а ситуація потребує вашої відповідальності, а не моєї.
Раджу попрацювати з психологом!

Відредаговано автором 07-11-2023 15:04:16

Це маніпуляції, за якими стоять якісь її потреби. Я не знаю вашої дівчини. Поведінка дівчини - це іі гра, ви в неі граєте і мене запрошуєте. Я як жінка, відповідаю за свої почуття та потреби і кажу своєму чоловікові, що хочу. Якщо мене заносить, то мій чоловік з’являється і каже мені про свої почуття. Стосунки ж для обох людей. Але тут не моя історія і тому мій досвід не сильно сумісний з вашим.
Ви хочете її зрозуміти, а де та грань що ви хочете і як ви бачите стосунки? Ваша дівчина робить болючі для вас речі і ви далі це приймаєте…

Доброго дня! Підлітковий вік - дуже вразливий період для кожного, бо ти вже не дитина і ще не дорослий. Роздувається Его, романтичність амбіцій і бажання звільнитись від тиску, який з усіх сторін розказує, що ти повинен. Ваш син не виключення, для батьків це сильне випробування, можливо ваша дитина проживає цей турбулентний період і за вас і за себе. Бути підлітком - це бурчати, знецінювати, гуляти та бути вільним, мало хто мав такий дозвіл як у вашому, так і у попередніх поколіннях на такі прояви, тому сучасні діти виглядають жорстокими та невдячними. Фізіологічно, це сильний взрив гормонів, які важко витримати.
Важливо слухати його і не повчати, це вік, коли ви маєте стати йому другом, не вихователем з порадами, а вибудувати горизонтальні стосунки, де будь-яке його думка існує право на існування. Так довіру треба відновити з часом. Ви маєте бути скалою, бо зараз ураган вашої дитини трощить все. Бабуся - це зовсім інше покоління і розуміння там ше дужче вибудувати. Дитина відчуває себе одинокою, бо ніхто не підтримує і тоді вулиця як мама, де нема домінантів.
Як ви підтримуєте сина і як справляєтесь з материнською тривожністю?

Алиса, сочувствую. Расстояние порождает поле для фантазий, можно много придумать почему ваш супруг так делает, но будет ли это правдой... Очень трудно строить отношения без прояснения и без адекватной обратной связи.
Его мотивы принадлежать ему, а что хотите Вы? Возможно семейная терапия помогла бы, но на это нужно решиться и Вам и ему.

Катя, ваш сын переживает свой опыт одиночества и разочарования, но это часть жизни, которая случается с каждым. У него новый самостоятельный этап и возможно большие ожидания, которые не сразу происходят как бы хотелось. Важно дать поддержку и веру сыну, что он пройдет это и найдет то, что ищет и хочет. Поддержать его эмоции и погрустить вместе. Прожить разочарования, если он вам об этом говорит.
Поддерживать сына важно и в его начинаниях. Что он хочет, какие интересы? Если он будет сам себе интересен, то друзья неизбежны :)

Добрый день, Мashutko. Сочувствую вам и радуюсь, что в поиске своей ценности. Это может быть хорошим поводом для саморазвития.
Своим клиентам я предлагаю представить себя крошкой в роддоме и посмотреть глазами любви, когда малыш родился и еще ничего не сделал, но подарил счастье своим Рождением.
Вам не хватает, не хватило безусловной материнской любви, которая есть основой безопасности и надежной привязанности. Достижения - это уже самооценка, мир Отца, не Матери, когда обществу нужно показать свою пользу.
Какое у вас было детство? Возможно там есть моменты зарождения к себе такой требовательности, что не есть плохо, но нужна и любовь для развития.
Желаю полюбить в себе маленького незрелого, чуткого ребенка и дать ему руку поддержки, проводя сквозь различные ощущения своей несостоятельности, беспомощности и временной незрелости. Вам нужно именно чуткое принимающее отношение к себе. Мы развиваемся, когда нас любят ❤
Любите ли вы себя?

Ви відчуваєте, що Вас кидають? І можливо вже був такий досвід у минулому?
В мене ціла палітра почуттів на ваш текст. Спочатку відчувається агресія на її агресію, потім відчай, страх і знову надія, що можна щось змінити.
Можливо у дівчини було дуже багато накопленої агресії до вас, яку вона вчасно не висловила і тепер відіграє цими качелями. 2,5 роки це вже період певної кризи, коли стосунки мають перейти на інший рівень і вона певно чекала і вже не витерпіла і тому її реакція на розрив. Треба цей клубок мовчазної агресії розплутати, можливо навіть не вам, а її психологу. Бо будуть і претензії і пред’яви, вам може то бути нестерпним.
Я думаю за що можна триматись зараз. Ви пережили за 2,5 роки багато чого і були разом. Чи є у вас любов та цінність один одного окрім злості, образ та розчарувань?

Відредаговано автором 07-11-2023 13:16:00

Ігор, співчуваю вашій невизначеності та розгубленості. Тут ваше питання більше про неї, а мені б хотілось б зрозуміти про Вас. Як ви переживаєте переїзд та самотність зараз? Що ви відчуваєте, коли є така амбівалентність - залиш мене і давай зустрінемось? Це розщеплює всі ваші старання, бо це взаємовиключаючі посили. У вас теж є купа переживань, але ви чомусь повністю в своїй дівчині. Можливо цей час відчути відстань і зрозуміти себе потрібен і Вам. Бо ви одразу хочете зрозуміти дівчину.
З природу вашої дівчини, то погоджуюсь, що в неі скоріш депресивний стан, який потребує допомоги. Але ви її хлопець, не лікар, не батько і не можете брати на себе всю відповідальність та провину за її стан. Кожен раз питайте прямо: «Чим я можу допомогти?». Не вигадуйте мелодію по звукам.
Бажаю Вам обом пережити ці складнощі та знайти спільну мову та взаєморозуміння себе та один одного!

Відредаговано автором 07-11-2023 13:06:20