У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Запоріжжя лише онлайн

психолог Сімейний психолог.   Володимир Анатолійович Тарасенко
11-12-2011 Володимир Анатолійович Тарасенко додати у вибрані

коментар
Сьогодні онлайн
Років досвіду психологом Років досвіду: 25
психолог 👪 сімейний психолог 💑 консультування пар 👔 організаційний психолог
Освіта
Вища, Одеський національний університет імені І.І. Мечнікова, психолог;
Навчальні програми "Глибинне інтерв'ю", "Сучасні методи соціально-психологічних досліджень" у Вищій школі соціології при НАН України;
Семінар-тренінг "Стратегічні ресурси управління" (програма ТАСІС);
Психотерапевтичні інтенсиви (тривалістю тиждень, 1996 - 2015роки), семінари та конференції "Сучасні напрямки практичної психології" (1999 - 2017 роки) під управлінням М. Антоненка, С. Походенко, С. Паламарчука, В. Гречки та інших.
За першою освітою вчитель історії та суспільнознавства.
Досвід психологічної практики
Практикую з 1999 г. Загальний досвід роботи 25 років.
Займаюсь приватною психологічною практикою: індивідуальний прийом, робота з парами та сім'ями.
Надаю підтримку, допомогу і, що особливо, супровід клієнта аж до отримання ним бажаного результату.
Проводжу особистісні та и бізнес-тренінги.
Веду групу особистісного розвитку, а також психологічний кіноклуб.
Працюю з запитами
✔️ проведення тренінгів✔️ супервізія для колегСпілкуюсь як українскою, так і російською мовами.
проблеми сім'ї та подружнього життя,
особистісні та вікові кризи,
труднощі та конфлікти у взаєминах,
тривога та страхи,
панічні атаки,
депресивні стани,
залежності,
проблеми самооцінки,
складнощі з прийняттям важливих решень,
самотність,
емоційні розлади,
втрата сенсу життя та ін.
Зазвичай пропоную людям зрозумілу програму, що забезпечує вирішення проблеми, адже, здебільшого, однієї зустрічі для цього банально не вистачає.

Звертайтесь прямо зараз, не тягніть(!) І ми зможемо у плідній співпраці досягти того результату, в якому Ви зацікавлені!!!

Чого я точно не можу і не буду робити:
- давати універсальні рецепти, як стати щасливим
- замість Вас вирішувати життєві проблеми
- давати пусті обіцянки і поради.
1500 грн


Основне
диплом перевірено

⭐ Оцінка від колег-психологів

Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок
: 11. хто оцінював

Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?

Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.


Відповіді 6685
Боюсь этапа привыкания в отношениях
«И так было всю жизнь - может поэтому я приравниваю близость к скуке и равнодушию.»;
Скорее всего, - да. Плюс полученный в предыдущие годы опыт, в большей степени соответствующий и только подтверждающий отмеченные в старттопике установки. То есть Вы у них в плену. Разуверились, что может быть по-другому, к сожалению.

«Как это остановить? »;
Для начала усомниться в верности своих убеждений. Точнее, маминых(!), которыми верноподанно пользуетесь. А еще точнее - предубеждений. И учиться быть в контакте с реальностью (чувствами, ощущениями, фактами. событиями и т.д.), вместо слепой веры в искаженные представления.
Предстоит также посмотреть в лицо своим страхам, желательно не моргая и не отводя взгляд. Чем Вы можете ответить на чувства другого? Чем Вы наполнены? Готовы отдавать тепло любимому и, развиваясь как уникальная личность, развивать вместе с ним отношения?

Просто и легко точно не будет. Условно говоря, у Вас с самого начала, если так можно выразиться, семья, возможно, без злого умысла, заложила кривые представления об отношениях, о любви и о близости.

«Мне больно, я просыпаюсь по утрам и плачу из-за того, что скоро сказка закончится и я буду его привычкой.»;
Скажите, бога ради, кто Вас уполномочил решать за него?!
Сказка закончится, если Вы сами ее закончите. Сказка для маленьких девочек, боящихся повзрослеть и встретиться со всей полнотой ответственности за свою жизнь - Вы так не думали?

«Всё прекрасно - он самый нежный и заботливый мужчина в моей жизни.»;
Похоже, Вам выпал счастливый билет. Хотите его слить в унитаз???

Ответ отредактирован автором 27-09-2022 13:49:21

Криза у відносинах
«Але ми не хочемо закінчувати відносини, як правильно бути в такій ситуації?»;
Аню, доброго дня!
Тобто ви удвох бажаєте продовжувати стосунки, але зіткнулись з проблемою. Тому потрібно її дослідити. Ось, наприклад, цей момент - "я потребую багато уваги і мені його не вистачає."
Багато - це скільки? Як саме це виглядає на практиці? Чи можете Ви самі задовольняти більшість своїх потреб? Наскільки Ви самодостатня людина й таке інше?

І ще один момент - "наші відносини перетворюються в модель відносин його батьків і він починає себе вести як тато ( пофігістична модель) йому самому це не подобається і він незнає як з цим боротись, нехоче мучить цим мене.
Отже, хлопець виказує бажання не вимагати від нього більше, ніж він може Вам дати. Принаймні на тепер. Що буде далі - час покаже.
На що я хочу звернути Вашу увагу, так це на стиль побудови близькості. В кожного з Вас є свої, лише Вам притаманні риси і особливості. Добре, що ви їх усвідомлюєте і обговорюєте. Залишається при підтримці психолога навчитись пристосовувати свій стиль до партнера. І, звісно, робити це навзаєм.

Ответ отредактирован автором 27-09-2022 13:25:37

Накручиваю или изменяет
«Помогите советом ,разобраться.»;
Татьяна, учитесь ценить то, что есть, - заботу, внимание и любовь мужа. Цените и берегите здоровье будущего ребенка и свое, кстати, тоже.
Учитесь верить очевидному - фактам и событиям. И, главное, учитесь верить мужу!!! Ибо своими подозрениями можете испортить отношения.

Бесплатная рассылка интересностей!

Не верю в свои силы
Здравствуйте, Niko!
«Как справиться с этим и снова поверить в себя?»;
Думаю, Вы знаете, что решение задачи зависит от правильной постановки и формулировки. Поэтому вопрос, как справиться с этим? - нуждается в уточнении.
Например, как найти эмоциональное равновесие? Как открыть в себе возможности для адаптации к изменившимся условиям? Как пересмотреть привычный образ себя, который стал ограничивающим фактором?

«Вроде, норм пошло, но переживаю, что курсов 3-месячных недостаточно , чтобы стать классным спецом.»;
Обратите внимание, как Вы обходитесь с реальностью - накручиваете себя, торопите, сомневаетесь, подгоняете и т.д. А зачем? Почему бы не жить в настоящем - постигать новый вид деятельности, учиться, осваивать и отмечать свое продвижение в новом деле, радуясь и поощряя себя?!
Ответ - мешают укоренившиеся установки типа "я должна преуспевать, входить в профессию быстро (может быть, быстрее всех)" и тому подобные. Как видно, их предстоит пересмотреть. Заменить на "работающие".

«меня атакуют страхи и мысли о том, что я так и не устроюсь больше на работу - ни по новой профессии, ни по старой. »;
Заметьте, как Ваш способ обхождения с реальностью склонен к драматизации(!) Отдаляясь от реальности, психика включает воображение, обильно пропитанное страхом. Сама ситуация еще не наступила, а Вы уже в мыслях потерпели фиаско. ДОЖДИТЕСЬ момента собеседования. И только тогда узнаете результат. А до тех пор нет никакого смысла изводить себя негативными фантазиями(!)

Ответ отредактирован автором 27-09-2022 09:54:14

Я не можу справитися зі своєю ревністю!!!! Це просто вбиває мене
«Після того ще були зради але про це ніхто взагалі не знає.»;
Ось чим породжуються і провокуються Ваші ревнощі. Хіба це така загадка?
То чиї були зради? Я так зрозумів, що Ви не дотримувались вірності.
Отже, якщо так, то, допускаючи зради зі свого боку, будете теж саме очікувати від чоловіка. І як Ви приховали свої стосунки з кимось, то Вам здається, що й Ваш чоловік здатний на подібне. Тобто міряєте по собі.

Що можна сказати? Між вами виникла купа таємниць та невирішених питань у стосунках. Немає довіри. А замість неї є перманентний пошук або кращого за нинішнього партнера, або пошук можливостей задля задоволення певних потреб на стороні, аби все було тишком-нишком.

Гадаю, що вихід полягає в чесному погляді на вашу сім'ю, в аналізі побудови близькості, у визнанні наявних проблем і розв'язанні їх за допомою сімейного психолога. Перший крок - це Ваше звернення на індивідульну консультацію (можна онлайн). Далі буде видно. Та чи наважитесь на зміни - складне питання?
Помогите пожалуйста!
Здравствуйте, Валерия!
«прошел месяц панические атаки пропали но появилось чувство не реальности мира дереализация, навязчивые мысли и представления остались, мне глубоко внутри становится страшно почему нет никаких эмоций почему я не паникую, а вдруг я сорвусь и сделаю себе что то плохое возможно я душевно больной человек»;
Динамика изменения Вашего состояния говорит сама за себя. На отсутствие адекватных мер психика реагирует искажением восприятия реальности, сохраняя навязчивые мысли и усиливая страхи.
Зачем тянуть? Чего ждать?
Необходимо немедленно обратиться на прием к врачам - психиатру или психотерапевту, пройти диагностику и получить эффективное лечение. Позже подключить психолога.
Стесняюсь просить прощения
«Мы поссорились и я не знаю как мне попросить прощения, мне стало очень стыдно. »;
Анастасия, за что, собственно, Вам стыдно? За несдержанность? В связи с возникшим желанием попросить прощения? Это важно сознавать. Так чего стыдитесь?

«Сейчас она сидит расстроенная и грустная.»;
Мама реагирует как умеет. Возможно, считает себя обиженной. Это право любого взрослого человека - переживать случившееся в своем привычном стиле. Вы, по идее, не несете ответственность за эмоции мамы, как, впрочем, и за ее способ решения возникшей проблемы.

Есть ли у Вас сожаление по поводу ссоры? Можете ли Вы его выразить, четко разграничив, прежде всего, для себя, в чем именно Вы были не правы, а где Вашей вины нет?

«Мне почему то всегда было тяжело просить прощения, я всегда этого стесняюсь»;
Стоит прояснить, что стоит за стеснением? Стеснение может быть сигналом сопротивления, когда другие принуждали просить прощения вопреки Вашей воле и желанию. И в этом случае оно символизирует некий потенциальный отказ от себя.

Уверен, что просить прощения оправдано тогда, когда человек осознал свою ошибку, готов признаться в этом другому и хочет наладить отношения. В остальных случаях прощение будет, по сути, лицемерием, игрой в благородство.
Я не можу справитися зі своєю ревністю!!!! Це просто вбиває мене
Доброго ранку, Ніко!
«Останнім часом мені почалося здаватися, що він мені постійно зраджує, я просто не можу більше жити з цим. »;
Саме почалося здаватися - ТАК? Наявних доказів зради у Вас немає. От з цього треба виходити(!)
Розповісти можете, на якому грунті і коли з'явились Ваші підозри?

«Дійшло до того, що я завжди перевіряю його телефон та навіть лайки в інтернеті. Це для мене так принизливо, але я вже не можу інакше.»;
Тобто про повагу до себе і повагу до чоловіка не йдеться?

«дуже боюся правди я боюсь дізнатися, що він мені зраджує»;
Ймовірно Вас накручує страх - дізнатись правду про зраду. Власне, не сам факт зради, а її наслідки - що буде з Вами, з дітьми... Крім того, Ви ще можете втратити велику частину своєї ідентичності - як дружина, як кохана жінка й таке інше.

Щоби подолати подібні страхи, потрібно співпрацювати з психологом. І разом з ним, спираючись на почуття упевненості в собі, уявити можливі наслідки. Уявити бажаний розвиток подій, уявити собі вихід із можливої кризи, адже саме невизначеність і невідомість підігрівають тривогу та страхи.

І, зрозуміло, що потрібно розбиратись із реальними станом стосунків - чи достатньо Вам уваги і допомоги з боку чоловіка? Наскільки щирі ваші стосунки? Що робити, аби почувались впенено, приділяючи час власним потребам та інтересам?

Ответ отредактирован автором 23-09-2022 10:24:39

Семья или сожители?
«Это семья или сожительство??»;
Елена, вопрос же явно не в дефинициях. Какая разница, как называется происходящее между вами. Главное, чего Вы хотите? Что вынуждает Вас мириться с тем, что есть, и тем, чего нет?
А, может, Вас, действительно, все устраивает. Остается только подобрать правильную этикетку?
Сказал что нужно время подумать
«Да, я тоже знаю что хочу в отношениях и прямо говорила об этом партнеру (внимание, больше какого-то тепла, поддержку), на что мне ответили что «сначала ты хочешь получить, а потом отдать», хотя обычно с моей стороны есть и поддержка и забота и немного капризов увы.»;
Думаю, Вы и без меня знаете, что отношения - это совместный труд двоих(!) Их развитие происходит при главном условии - желании БЫТЬ ВМЕСТЕ. А также, когда есть уважение, диалог, поддержка, умение прощать, способность объективно воспринимать реальность...
Парень говорит: "сначала ты хочешь получить, а потом отдать." Что ж, он так смотрит на вещи. При этом вообще не замечает "обычно с моей стороны есть и поддержка и забота". Или не ценит. Так кто ему откроет глаза? Убедит? А стоит ли доказывать очевидное все равно кому - маме ли, парню, подруге?! Подумайте!

Насчет капризов. Чего они касаются? Насколько парень считает их критическими? Вы об этом говорили?

«Пол года назад с начала войны, он уезжал за границу оставив меня в Украине, сказав «я к тебе остыл, но у меня есть чувства, я хочу разобраться». »;
Звучит весьма странно - остыл и есть чувства. Как по мне, то это взаимоисключающие явления.

««пока будет так, общаемся, а дальше посмотрим»»;
Вас не обижает сама форма - что значит "посмотрим"? Кто посмотрит? На что посмотрит? Тот, кто посмотрит будет решать Вашу судьбу? Но по какому праву?
Предлагаю и Вам взять на себя ответственность "посмотреть" - остынете ли Вы через время и останутся ли у Вас к нему чувства. Хорошо бы еще провести черту между симпатией/влюбленностью и эмоциональной зависимостью. Как думаете, сможете?
Що робити?
«Щоб звернутися по допомогу до рідних це не варіант. В моєї мами погляди такі що я повинна підлаштовуватися під чоловіка раз я його вибрала. А тато ніколи не суперечить мамі. Я з мамою не можу нічим поділитися бо це завжди так,що сама винна треба було дивиться, сама винна, да в тебе характер і т.д»;
Про рідних зрозуміло. В них уже усталені погляди і тому будь-яке відхилення буде сприйматись негативно. На жаль, їхня викривлена філософія життя і стосунків загалом шкодить Вам. Тобто Вам і вирішувати, що належить переглянути, від чого відмовитись, а що наповнити своїм власним змістом і сенсом. Це я про співпрацю з психологом. Самотужки з таким завданням навряд чи можна впоратись.

Ірино, я ще помітив таку особливість - відповідаєте на запитання вибірково. Наприклад, ось на це «Чи бере участь чоловік у задоволенні матеріальних та побутових проблем - гроші в родину, закупи продуктів, хатнє прибирання?»;
ніяк не зреагували? Можливо, не помітили чи не приділили уваги?..

«Я коли з ним розмовляю, пояснюю що мене турбує, що не влаштовує він наче розуміє каже що виправиться. Але все так само. »;
Очевидно, мало казати і пояснювати. В усякому разі стосовно Вашого чоловіка. Щоби в його поведінці відбулись зміни, вони насамперед мають відбуватись з Вами. По-перше, в свідомості. А, по-друге, на рівні поведінки. Про що йдеться? Передусім більше поваги до СЕБЕ, що має відобразитись на ставленні чоловіка до Вас. Бо того, хто сам себе поважає, поважають інші.
Сказал что нужно время подумать
«стоит ли ожидать продолжения этих отношений?»;
Lima, поймите одну простую вещь - пока зависите от воли мужчины и вообще не считаетесь со своими убеждениями и ценностями, подобная ситуация будет в Вашей судьбе повторяться раз за разом.
Он выбирает Вас, а Вы выбираете его(!)
Если выборы совпадают, то все прекрасно. Если нет, то это не трагедия - люди могут просто не подходить друг другу.

«сказал что он старше и много раз слышал от девушек что любят и будут меняться.»;
Суда по его признанию, у парня весьма богатый опыт отношений и заверений от девушек, обещавших изменяться под его "критерии". То есть он знает, чего хочет. А Вы знаете, чего хотите? Считаете ли Вы его условия и требования приемлемыми для себя?

«Говорит что он с начала отношений делает больше, а я даже не выполняю роль девушки.»;
Его точка зрения вполне отчетлива. Интересно, что думаете по этому поводу Вы?

Ответ отредактирован автором 22-09-2022 10:25:08

Що робити?
Доброго ранку, Irina!

«І немає ніякої підтримки.»;
Це від чоловіка ніякої підтримки - я правильно розумію?

А що з Вашими рідними? Чи є хтось поблизу, можливо, батьки, родичі?

«Вечора в телефоні і ніяких турбот. »;
Чи бере участь чоловік у задоволенні матеріальних та побутових проблем - гроші в родину, закупи продуктів, хатнє прибирання?

«З чоловіком напружені відношення тому що я розчарована в його відношенні. Я з дитиною 24/7 він майже не проводить з дитиною часу і тільки у моїй присутності, хоча це він більше хотів дитину.»;
Зрозуміло, що напруження в сім'ї Вас виснажує. Більш того, Ви вказуєте на розпач... Проте, допоки ситуація не буде вирішена по суті, вкрай варто дбати про себе, про своє здоров'я і самопочуття, про благополуччя дитини. Маю на увазі - повноцінне харчування, можливо, прийняття вітамінів (групи В - для підтримки нервової системи), прогулянки на природі, провітрювання приміщення, догляд за зовнішністю. Як би не було скрутно, потрібно відшукувати час на себе, на якісь приємні речі, що можуть принести бодай не радість, так хоч крихту задоволення.

«Таке враження наче я все втратила роботу, кар'єру себе. Життя проходить мимо а я десь збоку. »;
Зверніть увагу, саме ВРАЖЕННЯ виникає на тлі сімейних подій. Але ж, насправді, зараз у Вас найвижливіша робота - догляд и виховання дитини, яку Ви любите. І це варто цінувати, принаймні, не обезцінювати(!)
А кризи трапляються, ніхто від них не застрахований. І думки, подібні Вашим, та почуття жалю за ніби втраченим - теж не рідкість. Ви ще повернетесь до роботи, нікуди вона не втече. І синочок підросте, а у Вас з'явиться більше вільного часу.

Отже потрібно шукати підтримку в собі, там, де можливо, - в чоловіка. Також звертатись по допомогу до рідних та близьких, аби вистояти. Важливо вірити в себе і в те, що складні часи минуться.

Скажіть, чи не виникало у Вас думки запропонувати чоловікові звернутись до сімейного психолога, аби спробувати знайти порозуміння і налагодити нормальні стосунки?
Родители обиделись , что не позвали на крестины
«Теперь не знаем что делать и как навести мир ((»;
Алена, сожалею, что так у вас случилось. Но что случилось, то случилось. И выходить стоит только из этого.

Теперь, собственно, о Вашей растерянности и замешательстве. Во-первых, переживаемое состояние естественно, поскольку вы с мужем рассчитывали на другую реакцию свекрови - на понимание, на уважение вашего решения, а получилось наоборот - теща рубанула с плеча. Надо признать, реакция категоричная и нервная. Ее обидели, задели самолюбие, может, даже унизили - считает она.
Во-вторых, у вас с мужем на ее реакцию возникли свои эмоции и мысли. Какие? Что вы к ней испытываете? Мало того, важно прояснить, что вы испытываете теперь к себе?
Взрослая позиция предполагает принятие всего того, что есть в реальности... и поиск оптимального, приемлемого на данный момент решения.

Каким оно может быть? - давайте подумаем. Если уважаете свой выбор, будете верными занятой позиции - как и обещали, со временем, пригласите родителей мужа, чтобы отметить крестины ребенка. Возможно, выразите сожаление.
Если же есть сомнения в правильности своих действий, то стоит разобраться, чем они вызваны - эти сомнения?
Ответ отредактирован автором 21-09-2022 10:22:50

Ответ отредактирован автором 21-09-2022 10:23:25

Я отстранилась от войны и чувствую свою вину
Здравствуйте, Iri!

«все больше преследует чувство вины, что недостаточно много делаю для нашей армии и победы.»;
Я бы обратил внимание, в первую очередь, на феномен чувства вины.
Какова его природа? Откуда оно приходит к Вам и пытается угнетать, отбирая так нужные ресурсы?
Мне представляется, что кнутом вины управляет некая установка внутри Вас, мол, если помогать, то до изнеможения, не щадя себя - почти как воины на передовой.

Соотнося свои вклады в оборону с тем, что потенциально может делать ВСЕМОГУЩИЙ человек, действительно может показаться, что они мизерные.

Но Вы не мифический ТИТАН... Вы обычный, искренний человек, любящий свою страну и помогающий ей в меру своих сил и возможностей.
То есть, выходит, что вина не обоснованная. Я бы сказал, ложная.

«Как прийти к золотой середине и найти баланс между тем, чтобы быть полезной и заботой о себе? »;
Для этого нужно перестать себя сравнивать с кем-то... Ориентироваться исключительно себя - на свои ощущения в теле, свои эмоции и настроение, на уровень энергии и РЕАЛЬНЫЕ возможности(!)
Совместно с психологом разобраться с обвиняющим внутри Вас.

Ответ отредактирован автором 21-09-2022 09:58:14

Публикації психолога 4
Відео психолога 21
всі категорії ...


Почуття, емоції

Особистісне зростання та корисні поради

Робота з психологом, психотерапевтом

Залежності (від речовин та співзалежність)

Психологія відносин

Психотерапія

Батьки та діти

Самооцінка

Страхи, тривоги
Тренінги 1

27-05-2017 - 27-05-2017
Запоріжжя
Скажи конфликтам Спасибо!
Тренинг - это возможность не только открыть для себя привычные способы поведения в конфликтных ситуациях, но и через моделирование, экспериментировани...

Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.

qr