Патрісіє, вітаю!

Співчуваю вашим втратам та розгубленості. Скажіть які у вас стосунки з батьками? Вам потрібна психологічна допомога. На ваші плечі випало багато життєвих випробувань і треба щоб хтось старший допоміг пережити. Ви як раз про це говорите, що вам важко прожити травмуючі переживання.

Чи є в школі психолог? Не бійтесь просити та шукати допомогу. Є соціальні центри, де працюють фахівці безкоштовно.
І скажіть що тут хотіли почути та отримати від нас?

Доброго дня! Співчуваю вам! Якщо ж ви сюди звернулись, то десь є промінь надії, що любляче відношення можна відродити. Розкажіть як до вас ставились батьки? Ви десь перейняли таке неприйняття до себе. У вас домінує токсичний сором за будь-який прояв і подумайте як би хотіли себе відчувати. Хто всередині і чиїм голосом вас соромить? Намалюйте цю фігуру і намалюйте того, кого соромлять. Подивіться на цей внутрішній конфлікт через призму арт-терапії. У кожної фігури є якісь почуття та потреби, попробуйте почути та побачити їх. Не засуджуйте нікого, просто побачте і почуйте їх. Подібні техніки можна використовувати щоб контейнувати пласти неприйняття та токсичних почуттів.

Ви охоплені комплексом знецінення! Ваш реальний та бажаний образи не співпадають і ви себе за це знищуєте морально. Прикро, що ви настільки жорстокі вже самі до себе. Вам потрібна допомога та емоційний супровід, а для цього треба звернутись чи до дитячого психолога чи попросити батьків записати вас до спеціаліста. Ви можете читати статті про емоційний інтелект, нарцисичну травму, казки та міфи, але вам рано чи пізно всеодно необхідна психотерапія! Хочеться підтримати вас в розвитку, в пошуку ресурсів та розуміння!

Да, у вас есть понимание ситуации, но оценка и отсутствие одобрение со стороны родителей подливает огонь. У всех есть ожидания на чужой счет. Вы и ваш парень на пути во взрослую жизнь, ваша потребность зарабатывать идет изнутри, а он похоже еще не созрел. Время и ваши ощущения лучше других подскажет как вам быть и что решать. В культурной среде чтобы жить вместе мужчине необходимо иметь стабильный доход, но вас же замуж никто и не зовет пока.

Пойдите во все ваши страхи. Прям пропишите их и подумайте что вы будете делать. У вас не будет иллюзий и ложных ожиданий, а будет план действий. Это придаст вам свободы и трезвости мыслей. Менять другого - дело неблагодарное, можно менять себя и свое понимание жизни.

Ваш парень подарил вам ощущение безопасности и нужности в сфере чувств, у вас закрепилось чувство безопасности и привязанности. Однако, следующий уровень - материальной безопасности он уже не тянет, но если честно, то это же ваша задача с ним или без него, вам нужно собственное ощущение стабильности. Поэтому все ожидания и претензии к нему - это ваш объем работы. Он в начале отношений подходил под ваши потребности и запросы и соответственно вы хотите чтобы это продолжалось, но тут обостряется следующий внутренний дефицит. 18 летний парень может подарит эйфорию, дофамин, но не может в силу своей молодости быть взрослым содержательным зарабатывающим мужчиной.

Когда мы что-то начинаем, то мы подобны маленьким детям, он как раз зарабатывает как ребенок, пробует, еще не умеет, растерян, напуган. Это его путь. А как у вас обстоят дела с заработком? Вы ставите его в противовес себе, но важно заглянуть в себя и в свои страхи. Здесь обостряется ваша тревога и необходимо с ней работать.

Відредаговано автором 26-02-2024 15:33:03

Здравствуйте!
Важно осознать, что стоит за раздражением и провокацией. Если это игнорировать то сложно будет построить гармоничные отношения. Каждое чувство - это маркер потребности и отклик уже на существующие отношения.

Вы не выдерживаете собственные чувства или ваш партнер?

Доброго дня! Щиро спічуваю вам, я теж проходила такий період в житті як і більшість людей. Перед вами стоїть задача - вкластись в себе як в дорогоцінний проект. Навчання на психотерапевта - саме така історія. Ви весь час будете витрачати на себе, в свій розвиток як грошима так, і ресурсами душі. Це як дати своїй внутрішній дитині найкраще і не відмовити їй. Це ваша задача опікуватись внутрішньою дитиною, не чоловіка. Подумайте про це з натхненням! Утримувати зв’язок з бажаннями і йти за ними важливо.

Відсутність грошових ресурсів пов’язана з самоцінністю та самооцінкою. Ви ж і в професію психолога хочете піти, бо там це пропрацьовується. Тому зараз сфокуйсуйтесь на цій темі - самоцінності. Як ви до себе відноситесь? Чого ви варті? Як себе оцінюєте і чи є відчуття цінності вне залежності від обставин.

Ви зараз охоплені страхами, сумнівами і розгубленістю. Це нормальні стани перед невизначеністю та початком нового. Їх треба прожити, не застряючи в них. Важливо розписати великий план на маленькі кроки. Я працювала на різних підробітках щоб оплачувати всі свої психологічні навчання, але я ні разу про це не шкодую. Я розуміла мету і падала, і вставала, крокуючи до неї. Ви можете бути помічником психолога для початку чи знайти заробіток тимчасовий, який дозволить паралельно вчитись. Чи є у вас підтримка в колі друзів і рідних людей? Можливо є реалізовані психологи і вони б поділились досвідом і добрим словом.

Також рекомендую вам асоціативний тест Юнга. Напишіть до слова робота/реалізація 16 ваших асоціацій, з чим це зв’язано у вас. Далі об’єднайте 1 і 2 асоціацію і дайте їй спільне визначення, 3 і 4 також і т.д. На початку буде 16 слів, після першого об’єднання 8, далі 4, далі 2 і в кінці одне. Ця методика дозволяє зануритись у власне несвідоме і подивитись що стоїть за різними темами насправді.
Бажаю вам сміливості, впевненості та творчої реалізації вашого потенціалу🪷

Ідеальних моделей не існує. В цьому ви схожі з чоловіком. Ви хочете ідеальну модель для доньки, а він хоче ідеально виховувати чужу дитину. В ідеальності бракує життя, справжності та усвідомлення реальності. Коли образ чогось важливіший за данність - це велика проблема.

Вам треба пропрацювати свою батьківську історію, бо ви проектуєте на донечку її і хочете залічити свої травми, а отримуєте всеодно те саме… Чого хотілось вам в її віці від мами і тата?
Тут підіймається ваша дитяча історія. Рекомендую роботу з психологом!

Здравствуйте!
Ваш парень еще психологически не вырос до автономности. Ему мама дает денег, вы были рядом и нету понимания как самому себя обеспечивать. Возможно и нет потребности!

Подходит ли он вам таким каким есть? Скорее всего до его созревания нужен не один год. Вы хотите зрелых взрослых отношений, а ему комфортно как подростку жить и развлекаться, получая от мамы помощь. Хотя для его возраста это еще терпимо, он скорее парень чем мужчина. Это реальность, которую вам надо либо принять либо нет. Выбор за вами.

Доброго дня!

Співчуваю вам і відчуваю ваше безсилля та розпач.

З приводу розлучення, то психологи не мають вам щось радити, бо це ваше особисте рішення. Я бачу ваш намір знайти рішення і воно викликає симпатію. Хотілось щоб і ваш чоловік його мав. Розумієте, мало хто взагалі вміє любити. Це така рідкість, коли люди вміють турбуватись про інших та віддавати тепло. Загалом більшість не усвідомлює себе і своє родове надбання, транслюючи його через звички та поведінку. Ваш партнер десь відображає вам і вашу історію близьких стосунків. Ви чекаєте від нього подарунків, квітів. А яке у вас відношення до себе? Любите себе? Чи можете купити собі самі подарунок і задовольняти свої потреби як самій дорогій людині? Можливо і він так не вміє, бо коли ми наповнені любов’ю, то нам є що віддавати і чим ділитись. А якщо він пустий сосуд і ви пустий, то фонтан кохання не бурлить.

Психотерапія - це довготривалий процес і результатом завжди є нове відношення до себе і збільшення чутливості. Цього не відбулось у чоловіка, як я розумію. А у вас є результат з приводу своєї терапії?

Відредаговано автором 25-02-2024 22:13:49

Доброго дня!

Велика пошана та вдячність вашому чоловікові! Ви можете віддзеркалювати просто його стани, називаючи речі своїми іменами. Наприклад, в тебе накопилось втома, я бачу і співчуваю, тебе захлинає безсилля, страх, відчай. Не давати оцінку, не переконувати в чомусь іншому, а бути поруч і відчувати його з його внутрішньою правдою. Саме це відчуття прийняття та близькості йому буде надавати безпеку, бо вже не треба бути кимось, можна бути собою. Він нарешті ділиться всім справжнім і щирим. Ви також можете сказати, що ви про нього думаєте, вірити в нього і можливо молитись де б він не був. Тобто ви сповіщаєте йому, що коли в нього втрачається зв’язок з собою, ви його утримуєте.

Важливо також щоб його стани і вас не охоплювали. Тут рано чи пізно йому потрібна буде психологічна допомога. А зараз пропоную і вам, і йому техніку саморегуляції. Коли нам важко, треба знайти в тілі ділянку, яка є або ресурсною або нейтральною. Це точка входу в наш спокій. Наприклад є страх в грудях, а ми шукаємо протилежну, де є тиша, спокій, і це можливо в ліктях. І сфокусуватись на ліктях і дихати з цієї точки і поступово орел цього місця розповсюджувати на більшу ділянку. Розповсюджувати не страх, а власний ресурс. Іншими словами, знаходити точку опори і фокусуватись на ній увагою та диханням!

Відредаговано автором 25-02-2024 15:58:34

Доброго дня!

Співчуваю вашій ситуації. Ви дійсно шукаєте компроміси та виходи, а чоловік що робить? Склалось враження, що його внутрішня дитина краща за вашу доньку і він її булить. Якесь ствердження його комплексів через пригнічення слабкого. Тут немає чутливості та усвідомлення з його боку. Прикро таке спостерігати і це несвідомі дитячі прояви травми. Він хоче влади та свого авторитету, а ваша дочка хоче прийняття, спілкування. Тут паралельні потреби, без навчально-виховної роботи над чоловіком важко впоратись. Доречі, а він чує вас? Можна його запитати якби він опинився в шкірі хлопчика і чув би такі слова зі сторони партнера його матері/батька в свій бік, що він виросте неадекватним і безнадійним, щоб б відчував? Чи це б він хотів чути в 10 років? Трошки помістити його в стан дитини, але не знаю чи вийде. Можуть бути сильні фіксовані психічні захисти. Задача дорослої людини - створити безпеку та комфорт для дитини, навіть якщо він не рідний батько. Це здорова позиція дорослої людини! Часто до такої позиції люди ще не доросли…

Треба звісно шукати вихід. Дистанція послабить конфлікт, але чи вирішить його? Як складались ваші стосунки коли ви не жили всі разом? Яка була взаємодія між чоловіком та дочкою?
Запитайте також у дочки як би вона хотіла жити? Можна ж вам самій чути свою дитину і рахуватись з її потребами.

В любому випадку для такого непростого рішення вам потрібна психотерапія, бо тільки ви будете самі вирішувати як бути далі.

Человеку для своего развития нужен человек, возможно менять свое мировоззрения через книги, лекции, но здесь идет речь об опыте отношений.
Ваши текущие отношения отражают вашу семейную историю детства и привычные модели реагирования.

Психика дело тонкое и менять что-то сложно, но возможно. Вопрос времени, ваших усилий и способностей.
В любом случае делайте что-то! Вы когда почитаете о привязанности, вы сами ответите на этот вопрос.

Здравствуйте!

С вашего текста видна сильная фиксация на отношениях и на своих переживаниях. Это говорит о сильной зависимости. В зависимости есть 2 фигуры: зависимый и контрзависимый. Опишу на примере как это выглядит. Один бежит, другой догоняет. Сейчас после череды событий холодности партнера, вы заняли полюс отстранения, а он уже догоняет и кружит вас. То есть динамика на лицо. Ваш сон как чистое послание бессознательного сообщает, что вы страдаете от разлуки с ним, хотя в сознательном доминирует другая установка.

Вам нужно проработать привязанность, у вас тревожный тип, отсюда такие эмоциональные качели. Сочувствую, но здесь советом не помочь! Рекомендую длительную психотерапию!

Доброго дня!

Ваш чоловік гарно влаштувався за ваш рахунок. Ігнорування дитини вашоі свідчить, що є лише одна «дитинка» в середовищі, тобто він. Нащо вам це все? Ваш чоловік зеркалить вам і відношення до себе, ви чекаєте і надієтись, що гарним відношенням до нього заслужите собі милість? Засмучу, тут такого не буде. Йому зручно і приємно, коли ви його обслуговуєте.

Ви ігноруєте конфлікт і його уникаєте. Жити щасливо - це проживати кризи, конфлікти в тому числі. Цього досвіду у вас не було в батьківській родині, як наслідок - ви маєте паразита. Бо тут не відношення, а функціональні стосунки, коли ви - просто об’єкт для задоволення потреб і відповідно перед ним не вибачаються, а лише користуються…

Це треба пропрацювати в довготривалій регулярній психотерапії. Нові нейронні зв’язки формуються не швидко і тільки після того, як руйнуються старі.

Я бажаю вам відродити любляче відношення до себе! Тільки ви визначаєте як з вами можна чи не можна! Навіть якщо комусь це не подобається, ви маєте право на своє життя! Вашій дитині також потрібна інша модель батьківських та чоловічо-жіночих стосунків.

Відредаговано автором 23-02-2024 13:33:04

Доброго дня! У вашому питанні вже є відповідь. Спеціаліст створює умови, в яких людина має сама відродити здатність до контакту, розширення свідомості та змін. За процес відповідають обоє і психолог і клієнт. Це подібно тому як ви йдете в університет, в тренажерну залу чи на якісь курси. Ви маєте робити свою роботу, а якщо ви не хочете і зневірені, то відповідно ніхто і ніщо не розрадить вас поки ви не відмовитись від супротиву.