Я дуже рада, що ви мене почули🙏Це говорить про те, що ви готові до змін та трансформацій!

Дякую сердечно за побажання і бажаю вам любові, взаєморозуміння та цілісності!

Ви весь час в ілюзіях майбутнього, кращого варіанту і від цього брехня, бо вам важко пережити реальність. Я вам написала як є і це можливо буде тієї точкою коли ви визнаєте, що в сильному дитячому стані і апатичному безсиллі.
Спробуйте прислухатись до моїх порад. Почніть себе приймати, вести щоденник і качати як маленьку дитинку!

Ви описуєте регрес немовляти, що лежить в утробі матері. Кокон, калачик, лежу, поїла. Спробуйте себе таку огорнути в плед і включити колискову і покачати як любиме дитя. Підуть точно сльози і виплакайте це.

Вам потрібно пережити цю залежність, беззахисність, безсилля і не штовхати себе поперед батька в пекло себе.
Дуже рання травма у вас, яку прям зусиллям волі чи розумінням не подолати. По-доброму треба довготривала психотерапія!
Співчуваю і бажаю вам любові спочатку до себе. Ви зараз потребуєте цього до себе і потім вже буде чим ділитись з чоловіком.

Вітаю!

Непрожитй негативний досвід першого шлюбу проектується і на реальні стосунки вашої доньки в ваших очах. Ніби тепер не можна нічого поганого допустити. Ви тепер хочете її від чогось вберегти, але це її шлях. Донька потребує саме зараз цих стосунків і чим менший супротив ви будете робити, тим більше ймовірно що вона буде довіряти і ділитись своїм життям з вами.

Я пропоную більше в неї вірити ніж боятись за неї. Вона впоралась і вийшла з токсичних стосунків, вона забезпечує себе, має гарну роботу і значить зможе побудувати рано чи пізно свої гармонійні стосунки. Важливо щоб ви були за неі, а не проти і саме не у ваших переконаннях, а у її відчуттях! Важливо погане і зле бачите не тільки в обранцях доньки, в ній самій і в себе всередині теж. Дуже правильні дівчата притягують цю іншу сторону життя за рахунок таких альфонсів, щоб пережити сильне потрясіння і навчитись цінувати себе, опираючись на власну (а раніше витіснену) агресію. Ви теж тримаєтесь влади, що ви знаєте і розумієте більше ніж вона, і це відчужує, а не допомагає і в першу чергу працює проти вас. Це теж така агресивна ваша материнська енергія, важливо її трансформувати, а не атакувати дочку.

Вітаю!

Я губилась в ваших процесах, в яких як я побачила вам на даний момент треба лише розміститись, а не щось вирішувати і робити. Дуже багато намішано і ніби немає меж, кордонів, одне перетікає в інше і може ви просто знесилені це витримати? Де ви? Де ваша робота? Де ваша родина? Де ваш чоловік? Де ваші страхи? Де ваші бажання? Все ніби одночасно і без пауз і простору. Ніби ваш мисленнивий процес як реактор, який гудить і гудить, душачи вас страхами, роздумами.

Я співчуваю і раджу вам для початку видихнути все це, що ви і робили, пишучи цей текст. Рекомендую себе рефлексувати, виписуйте такі потоки в щоденник щодня. І потім перечитуйте і давайте емоційний відгук. Таким чином ви зможете зв’язувати свої мисленеві потоки і свої почуття. Для подальших дій просто нема простору і безпеки. Її зараз треба вибудувати.

Спробуйте писати «не всесвіт йде на зустріч», а «я йду на зустріч Всесвіту». Пропоную привласнювати свою відповідальність за те що ви думаєте, що кажете, що відчуваєте і що робите! Ця практика допоможе вам стати самостійною та дорослою у власних виборах, не перекидаючи на інших.

Вітаю вас!

Співчуваю вашим стражданням, ви зазнали неймовірних душевних ран від близької людини. Ваша родина перебувала у кризі, у довготривалій розлуці і чоловік замість того щоб щось змінювати, почав зраджувати і був зловлений як хлопчик на гарячому. Це про його регрес і не бажання побачити проблему, усвідомити, а пошук якихось своїх задоволень. Ще також бачу, що коли чоловік не бере відповідальність матеріальну за родину, як було у вас, у нього пропадає цінність своєї родини, він в неї не вкладається і ви чомусь це підтримували, занадто його берегли. У вашого чоловіка теж якесь розщеплення, він свої почуття розміщає з іншою, а з вами хоче бути подружжям. І це не тільки про вас чи про нього, а це про те як ви будуєте ваш контакт, проживаєте те що відбувається чи не відбувається між вами.

Я думаю, що ця історія не прожита, він вибачається, а ви знову сходитесь. Чи був між вами щирий діалог? Чи змогли ви всю отруту болю, гніву, зневіри розмістити і віддати? Він робить багато дій, але це не полегшує ваших відчуттів, ваші відчуття проігноровані, не прожиті, а душать і отруюють вас зсередини. Це замість того щоб плакати, я буду їсти, це мене відволіче, але я залишаюсь зі своїми горем. І у вас подібна історія. Вам потрібна психотерапія і окрема і сімейна разом з чоловіком щоб розплутати ці пласти непорозумінь. Довіра і нові стосунки мають поступово відроджуватись і ваші страхи зараз вас захищають від можливої порції болі, тому не вимагайте з себе поки що нічого, а шукайте спеціаліста.

Бажаю вам сил та мудрості пережити цей апокаліпсис і залишити його в минулому!

Рада вам допомогти!

Вам не потрібно його відволікати від страждань. Вони мають бути і це природньо. Розумієте рано чи пізно діти зіштовхнуться з поганою, зі злою стороною цього світу і повинні будуть відкрити і в собі злу частинку. Ваш син був дуже добрим і щирим, а тепер має трансформуватись, дозріти, приєднати і свою злість, свої бажання. Можна сказати, що у казках герої проходять ініціацію через відьм і ця дівчинка свого роду подібна туди ж.

Ви не зможете його уберегти від дорослішання, ви лише можете бути поруч коли йому важко, одиноко і розділити його почуття, проте ви їх боїтесь і хочете щоб він не страждав, але це хибний шлях. Він законсервує це і знову притягне подібну пасію, прожити - це віддатись цим почуттям і звільнитись від них. Відгорювати цю втрату!

Вітаю, Інна!

Ви вже допомагаєте йому, але це його шлях і він має його пережити. По суті це втрата. Стосунків, довіри, наївності. Тому його горювання проходить всі стадії відчаю, злості, печалі і там за горизонтом скоро буде прийняття та змиреність. Не бійтесь його страждань, просто будьте поруч і витримуйте, і він буде вчитись витримувати себе таким.
Ваш син з відкритим серцем, з свіжою раною, співчуваю йому і дівчині, яка втратила сердечне щире відношення промінявши його на букети/подарунки.

Деякі дівчини люблять коли їх люблять, жаль що ваш син не отримав любові.
Я бажаю йому полюбити себе таким яким він є і ви можете саме це підсвічувати.

Вітаю вас!

Вас настільки турбує майбутнє, що ви втрачаєте контроль над теперішнім станом. Дуже сильна тривога та вимоги до себе. Співчуваю вам і прошу не будьте такі жорстокі до себе! Ніхто не помре якщо ви щось не здасте, я би цьому думку допустила і прожила, бо вона тримає вас у полоні. Вам потрібне спокійне відношення до навчання, до своєї недосконалості. Хороші оцінки - це добре, але важливіші знання та навички по життю. Хороша навичка - справлятись зі своїми емоціями;)

Спробуйте підтримувати як любляча мати чи турботливий вчитель саму ту вас, яка не справляється. Не гнобіть, перестаньте соромити цю частину. Просто віднайдіть її як образ і подивіться їй в очі і скажіть, що ви з нею будете щоб не сталось і що зараз страшно, гірко, нестабільно, але всі це проходили і ви пройдете, так як зможете і ви маєте право на помилки. Я співчуваю вам і хочу підтримати в вас здорову реакцію на стрес. Бо іспити - це стрес, який не має бути важливішим ніж ви.

Вам потрібно багато підтримки зараз. Чи знають батьки про ваші труднощі та емоційні гойдалки? Хто підтримує та вірить в вас? Чи вмієте ви переживати провали, помилки? Це дуже важливий навик по життю, справлятись з частиною коли щось не виходить. Життя - це не тільки 5, бувають дуже важкі повороти і ваша витривалість допоможе вам. Іноді людям банально не щастить на іспиті, вони все вивчили, а потрапляється якась тема яка не була в списку чи ще щось. І ніхто не застрахований від цього, так само як мало хто вірив що буде війна, але життя триває і перемагає.

Я би фокус енергії направляла б в не ваші страхи, а в ваші бажання.
Розкажіть ким ви хочете стати? Які плани щодо професії?

Вітаю, Максим!

У вас може бути багато думок і фантазій. Ви ще в пошуках своєї ідентичності, бажань. Важливо не поспішати з швидкими висновками та заключеннями.
В психіці кожного є амбівалентні потяги, бажання - люблю/ненавиджу, хочу/не хочу і для розвитку важливо витримувати напругу, чекаючи що породять ці енергії, в що вони трансформуються, куди проросте внутрішній конфлікт.

На жаль ми не можемо вас тут консультувати з приводу вашої орієнтації, так як ваш вік не досягнув повноліття.
Рекомендую вам звернутись до шкільного психолога чи попросити батьків записати до психолога.

Відредаговано автором 05-09-2024 16:57:07

Я раджу вам закрити двері в дім, щоб убезпечити дочку. Це ваш дім і вашої дитини, і те що раніше можна було заходити всім, не значить що можна тепер. Не треба ніяких камер, просто закрити і попросити без попередніх попереджень не приходити.
Ваша дитина не відчуває безпеки, перебуваючи у себе вдома.

Вітаю!

Співчуваю вашій напрузі та болю. Ви не навчені і не освідчені переживати фрустрацію, ваша реакція не відповідна до ситуації. Зараз з війною дуже багато дискомфорту та втрат звичного безпечного життя, що теж підриває відчуття стабільності, емоційної стійкості. Вам можливо хочеться щоб було так як ви придумали і ви не спроможні зустрітись з іншими варіантами. Я думаю, що витоками були якісь епізоди і дитячі травми, де ви залишились з сильними непрожитими почуттями. Немає досвіду переживання та відповідної мудрості. Тому вам прийдеться вчитись витримувати свої емоції і утримувати зв’язки коли люди чинять не так як вам хотілось. Ви ж теж не можете чинити весь час як хтось бажає. Ми всі маємо свої бажання і право бути вільними людьми.

Ви хочете щоб вас любили, цінували понад усе. Це дуже хороше бажання, але чи самі ви себе любите чи може весь час шукаєте підтвердження? Спробуйте не думати, що вас довели і щось з вами зробили, а привласнюйте собі відповідальність - я довелась, я образилась. Це абсолютно інший вимір світосприйняття і можливість вирости з тих дитячих станів. Зверніться при нагоді до психолога і скоректуйте навичку переживати відмову, розлуку та познайомтесь з глибиною своїх почуттів!

Відредаговано автором 03-09-2024 23:25:57

Ви можете відкриватись по мірі своєї сміливості. Якщо вам небезпечно проявляти те, що є з кимось, то це не значить що взагалі треба відмовитись від себе справжньої.

Спробуйте бути щирою поки що самі з собою і витримувати свій сум, печаль, гнів та страх без осуду, з прийняттям та співчуттям. Розмежуйте всередині себе того кому наприклад страшно і дорослого, який підтримає і зробить супровід, відзеркалить, надасть підтримку. Накшалт, тобі страшно, ти боїшся, що тебе не зрозуміють, осудять, але я поруч і ми це переживемо, будемо вчитись проявляти емоції. Завжди формувати зв’язок, що все що я відчуваю це не вся я і є ще той хто вміє і знає як це пережити! Це важко самотужки без терапії, але практикувати можна і потрібно!

Це мали зробити ваші батьки, але їх теж не навчили, тому це вже ваша відповідальність.

Хай ваш емоційний інтелект розвивається і веде вас в щасливі стосунки!

Я рада підтримати вашу цінність і вас!

Ваша дорога до себе може бути вже зараз. Формуйте свій образ себе, піклуйтесь, вчіться рефлексувати (що я відчуваю? Що я думаю? Що я роблю чи не роблю?).

Спочатку можна вести щоденник і просто виписувати все наболівше, тим самим вигружати свої тривоги, страхи, образи, а потім читати і дивитись на них з співчуттям, без осуду та претензій, як ви це робили і робите досі.

Нове відношення не так швидко формується, але воно формується якщо його формувати!

Співчуваю вашій історії! Дуже багато тривоги відчуваю. Ви ще не сформували образ себе і він поки що залежить від думки оточуючих. Також ви обираєте тенденцію ображатись і демонструвати своє невдоволення замість того щоб проговорити, домовитись.

Я думаю, що вам страшно проявляти свою агресію і можливо ви до неї психологічно ще не доросли. Це все можна доростити, якщо брати відповідальність за свої потреби, почуття і більше в себе вкладатись. Я рекомендую вам при можливості звернутись до психотерапевта. Вам потрібно спочатку безумовне прийняття зі сторони щоб проросло ваше внутрішнє. Історія з хлопцем просто демонструє всі ваші комплекси і травми. Не почуйте в моїх словах образ чи звинувачень, я просто хочу щоб ви вчились себе відчувати, розуміти та бачити реальність. Вас може цей хлопець не обрати і ви можете його не вибрати, головне щоб ви були задоволені собою і проявляли себе живою та вільною, а це потребує роботи!