Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів Галицький район

Здравствуйте!
«Вопрос у меня такой: для чего человек постоянно так может говорить?»;
Ответ на этот вопрос может знать только он. И то под вопросом. Ведь нам неизвестно, насколько он осознает сам себя и свои чувства, соответственно.

Главное другое. Вот оно главное - «Мне ж конечно же неприятно стало. Но я спрашивать не стала его как то неправильно считаю требовать каких то признаний если человек сам не хочет...»;
Реагируя на его слова, вы себя останавливаете под давлением укоренившейся установки. Но испытываете при этом неприятные чувства. То есть тоже вовлекаетесь в некую игру эмоций, не открываясь и не договаривая. Это вовсе не похоже на попытку строить прямые и открытые отношения.
Зачем усложнять то, что усложнять не стоит?!

Добрий ранок!
«Допоможіть порадою, будь ласка»;
Співчуваю вам. Замість поради (бо вони не працюють) пропоную розповісти про ваші стосунки - як познайомились? хто на кого звернув увагу? з якої країни той чоловік?
Чи розумієте ви причини, через як зіпсувались стосунки?
«моя дитина»;
Це ваша спільна дитина? Якщо ні, то де її рідний батько?

«підтримки було мало.»;
Коли підтримки немає, то навіщо такий чоловік?

Мені здається, що ви не були зареєстровані в шлюбі. Правильно?

«вирішила поїхати в іншу країну від нього»;
Виходить, вам притаманна імпульсивність та небажання поважати власний вибір, адже рішення поїхати в іншу країну, напевно, передбачало нове життя. А тепер ви чипляєтесь за старе. Невже не вірите в себе?!

Відредаговано автором 17-04-2023 10:43:17

«Так что делать? Забыть и стать домохозяйкой? Начать торты печь, а не заниматься делом, о котором всю жизнь мечтала?»;
Для начала - рассмотреть свою склонность реагировать "аля подросток" на возникающие препятствия.
Привычным для себя образом не замечаете ущербность этой модели - крайности, крайности, крайности. У вас либо черное, либо белое. Либо мечта ценой уничтожения себя, либо отказ от мечты по той же цене.

Вам психологи предлагают разобраться с искаженной концепцией жизни, найти ей адекватную альтерантиву, а вы ждете буквальных рецептов. Ходите по кругу, навязчиво гоняя в голове парочку шаблонных мыслей. Ничего иного, кроме астении вначале, а потом и полноценной депрессии, в таком случае, ожидать не приходится.

"У меня мысли заняты только идей, как бы и с кем бы создать проект и как несправедливо она со мной поступила."
Мне кажется, что ваша одержимость идеей во многом обусловлена потребностью отстраниться от прошлого, от родителей и всего того кошмара, связанного с детством. И несправедливость руководительницы триггернула, потому что попала в травму - как же так могли чудовищно со мной обойтись мои родители???

Відредаговано автором 17-04-2023 10:32:15

«Але згодом я почала просто дивитись по іншому на все. Мені наче його ця опіка почала дратувати. І я не можу зрозуміти чому?»;
В цій опікі, мабуть, побачили і відчули щось не щире. Люди так швидко не змінюються настільки суттєво як ваш чоловік. Його гойдануло з одного полюсу на протилежний. Поваги така поведінка навряд чи здатна викликати.

«не бачу кардинальної різниці у словах "прийняти" та "змиритися". І тим паче не знаю відповіді на ваше питання "як переписати викривлений сценарій існування", бо з цього я і починав, після невдач дійшов до того, як з ним змиритися.»;
Різниця насправді суттєва, проте її ще треба побачити і усвідомити. "Змиритися" означає скласти руки, здатися в полон власній слабкості, до чого, ви, здається, і крокуєте.

Прийняти, означає, усвідомити реальність у всіх її проявах, перестати собі дорікати, перестати з собою боротись. Тобто не витрачати власну енергію на самоспалення. І відкрити шлях до змін. Піддати сумніву викриклені установки і твердження, що спотворюють життя. Віднайти свою автентичність і напрацьовувати природні до себе способи вираження у світі.

«І так, я вважаю, що зникнуть негативні почуття і страждання»;
Нічого саме по собі не зникає. Процес зникнення йде паралельно з процесом відбудови і укріплення нового бачення себе. А перед тим через піддавання сумніву з послідуючою руйнацію старих схем і моделей, якими користувались, довівши себе до стану безвиході.

«бо я орієнтуюся на своє минуле життя, яке мало чим відрізнялося від сьогоднішнього»;
Неможна йти вперед, постійно тримаючи голову, яка розвернута назад.

«завжди був гарний настрій і сенс життя»;
«Я навіть гордився відсутністю друзів та будь-якою комунікацію в своєму житті, відсутністю цілей, досягнень, щасливих спогадів. Така відмінність від всіх інших людей живила мене, "ні такий як усі", угу. Всі ж люди різні, в мене такі погляди на світ на моє місце в ньому.»;
Хто вам цей вірус збоченого сенсу вживив?

«Возможно, даже последствия того, если я не прерву эти отношения .»;
Конечно, но не возможны, а непременно будут. Почитайте "Царь Эдип" Софокла.

На сегодя ваш вариант трагедии можно назвать лайтовым в сравнении с Эдипом, но кто знает, какие сюрпризы ожидают впереди.

«Не могу забыть ее потому, что я хотела быть с ней, вложила в это много сил и времени. А она несправедливо со мной поступила, изваляла в грязи и сейчас мешает поиску руководителя, отваживая каждого. Сейчас мне все равно, с кем быть - хоть с лентяем и незнайкой - лишь бы проектом дали возможность заниматься. А это как раз и не получается, поэтому депрессия, поэтому вспоминаю каждое ее слово.»;
Все то же и все так же... Замкнутый круг, который пока не отваживаетесь разорвать.

Идея ценности желания выше ценности Вас как личности!!!!!!!!!!!

«Я дуже хочу цього позбавитись - але відчуваю себе розгублено, адже досі маю ступор із пошуком роботи, відкладую цей і процес навчання, тому що мені страшна відповідальність працювати, я наче боюс працювати і відчуваю себе погано через цей тягар.»;
Співчуваю вам!
Щодо вашого допису - раджу сформулювати запит до психолога одним реченням. Там має відобразитись кінцевий і зрозумілий результат задоволення вашої потреби.
З цього починаються реальні зміни.

Добрий ранок!
«Тому і питання в тому, як ЗМИРИТИСЯ зі своєю нікчемністю. Буду дуже вдячний за будь-які відповіді, це хоча б впевнить мене в тому, що люди поза моєю кімнатою реальні і можуть мене почути.»;
Змиритись? І до яких наслідків це призведе. Мабуть, думаєте, що зникнуть негативні почуття, кудись подінеться страждання...

Пропоную по-іншому поставити питання - як ПРИЙНЯТИ таку реальність і спробувати переписати викривлений сценарій існування?

Переваріть мої слова і відреагуйте!

Доброго ранку, Тоню!
«Не почуваю себе винною,ні про що не шкодую..»;
Це добре для впевненої в собі людини. Проте, чи не замислюєтесь, чому насправді разом з чоловіком втратили емоційну близькість? Чому не спробували налагодити з ним щирі і відверті стосунки, де є взаємна повага та захист спільних цінностей?

Декілька цікавих моментів про ваш спосіб спілкування з собою і про сценарій Юрія
«Ці почуття були мені приємні,до цього я відчувала таке з своїм чоловіком.»;
З чоловіком втратили, з іншим чоловіком знайшли.

«Спочатку бути коханкою я не хотіла,ніколи не була в цій ролі.Юрій не наполягав.»;

«Потім він почав віддалятися,хоча тоді у нього були проблеми.І я погодилась на інтим.»;
Тобто, коли виникла загроза втратити його прихильність.

«В цей час Юрій двічі приходив до нас додому,раніше такого не було»;
А ваш чоловік як дивився на візити Юрія?

«Він рідко дзвонив(так було завжди),міг не відповідати і не перезвонювати.Хоча казав,що любить і на запитання про жінок в його житті назвав двох своїх дружин і мене.»;

«Так вийшло,що вже більше року ми не бачились наодинці.Він не робить ніяких кроків,не звонить.»;
Це про що говорить в його ставленні до вас?

«Я розумію,що майбутнього в нас немає,разом ми не будемо.»;
І от фініта ля комедія.

«Він давав мені те,чого не вистачає з чоловіком.»;
Вибачаюсь, напишу російською - левак не спасает брак. Та ви й не збирались, здається.
От тому і сумуєте за ним, точніше, за тим, що не справдилось у ваших очікуваннях.

Відредаговано автором 16-04-2023 09:43:40

«Да, но сейчас у меня есть выбор. Я сейчас могу и купить, что хочу, и не общаться, с кем не хочу, и не делать, что не хочу и т.д. Ни перед кем не надо отчитываться, спрашивать разрешения, просить что-то. Я о родителях. Поэтому и не вспоминаю ничего из прошлой жизни.»;
Это все здорово. Но откуда депрессия?
Есть ли вас выбор не быть в ней?

«Только эта ситуация меня мучает.»;
Эта ситуация двумя ногами произрастает из тех ситуаций в прошлом. Вы такая, терпящая непозволительные унижения, во многом потому что с вами было ТАКОЕ прошлое. Тогда в детстве у вас не было выбора. Зато сейчас он как бы есть. И в то же время как бы нет - прошлое, запечатанное в бессознательном, держит еще крепко.

«Як саме вони будуть проходити і тривалість одного сеансу?»;
Так само як і очні зустрічі. Тривалість зазвичай 60 хвилин.

«Кинув одразу. Я заставила їй подзвонити і сказати. Хоча він опирався.
Прощення він вибивав тиждень. Склалася ситуація що в нас прорвало опалення, він приїхав полагодити, і ми всю ніч балакали та обсуждали все. Тоді і вирішила дати шанс нашій сім'ї.»;
Дати шанс - це не механічна дія. Сам процесс після передбачає кілька варіантів. Перший - просто спостерігати за своїими відчуттями та думками і за тим самим у чоловіка. Такий собі спостережений спосіб.
Інший варіант - працювати над стосунками. Дослідити те, що призвело до зради. Пережити по-новому відчуття. Шукати інші, більш прийнятні шляхи до побудови близькості, але вже на нових засадах - щирості, взаємоповаги, діалогу, відкритості, допомоги. Так, дійсно, з'являється шанс на щасливе життя.

«але той випадок був давно, напевно мені було років 5-6 і чого це раптом такі сни зявились вже у дорослому віці?»;
Справа не в самому випадку. Вона в системі, коли вас зневажали і не рахувались з вашими бажаннями.

«я працював на роботі яка неподобалась, була заважкою і більш того - частину невеликої (як на мене) зарплати треба було ще і віддавати! якщо я не віддам, борг буде рости («переповнення водою»?) Я не міг звільнитись, але і борг мені не забудуть («драбина якою треба було йти,але вона поламана і мені не хотілось»??)»;
Здається, сон розшифрували самі. Вітаю))