Особистісне зростання та корисні поради
Иногда мы находим себе одну неразрешимую проблему и придумываем себе идеальное, но нереалистичное ее разрешение. Начните с упражнения, после которого, Вы уже не сможете остаться прежними. ⇉
Синдромом отложенной жизни можно назвать состояние, при котором человек усердно пытаеться жить в будущем. Без машины времени, человек проживает жизнь в своих грезах о том как будет хорошо, только чуточку позже. ⇉
Заметили, что время от времени образ счастливого человека меняется? Происходит замена понятий: счастье уже не счастье без каких-то атрибутов, которых нужно достичь благодаря или вопреки, добиться потом и кровью, взять у мира, выпросить у Вселенной ⇉
Долго ли ждать перемен к лучшему? Если ждать, то долго!⠀Не знаю, как вам, а мне в новый год всегда хочется перемен. Но совсем не каждое 1 января я ощущаю в себе силы для радикальных перестроек и новых проектов “с нуля”. Скажу больш... ⇉
коментарів: 4Есть ли в вашем гардеробе платье, которое вы так и не одели? Или не откупоренная бутылка вина или коньяка? Или сервиз не на каждый день? Комплект белья для особенного свидания??? Для «особого случая»? ⇉
Что может быть проще, чем поставить цели на год? Бери и пиши. А если все таки хочется не просто наметить ориентиры, а все-таки чтобы эти цели были достигнуты и принесли с собой желанную новизну и развитие. Тут уже все гораздо сложнее. И мы поговори ⇉
Кто подводил итоги, ощутил на себе эффект Зейгарника и вошел в следующий год, поставив «точку», там, где ее уже пора поставить, «запятую» там, где можно усовершенствовать или просто продолжать делать то, что приятно, радостно, полезно. ⇉
Всім нам хочеться прожити щасливе і наповнене своїми смислами життя. Запорукою успіху на цьому шляху є психологічне та емоційне відділення від установок, правил, заборон, приписів та звичок, які ми отримали в тому середовищі, що оточувало нас в дитин ⇉
Техніка «Коло балансу» дозволяє здійснити самостійну експрес-оцінку різних сторін життя людини (сім’я, навчання, професія, кохання, саморозвиток, віра і т.д.). ⇉
Как научиться получать удовольствие просто так и не ждать какого-то события, которое бы резко прервало или испортило его? Как научиться вести себя свободно, не сторониться людей, перестать быть холодным и замкнутым? Вопросы разные, но давайте попробу ⇉
Сначала вы восторженны и очарованы перспективами. Наполнены воодушевлением. Ставите себе цели одну за другой и максимально выкладываетесь. Но потом не каждое свершение оказывается полезным и не каждое пригождается в будущем, а по достиже... ⇉
Как часто мы попадаем в неприятную ситуацию? Ну, когда печально, стыдно, тошно и чувствуем себя неудачником, неумехой, и ни на что негодным человеком? ⇉
Сложно жить с постоянной оглядкой на других, с поиском советов. Сложно и страшно, ведь навыка опираться на себя нет. Инфантильность - это решение человека оставаться всегда ребенком. ⇉
Переодически нарочно либо случайно мы расширяем зону своего комфорта с помощью реализации новых идей, проектов, встреч с новыми людьми, заключением сделок. Страх отказа или провала не даёт вам исполнять свои желания. ⇉
Питання психологу
Привет. Мне тяжело учиться. Меня в жизни много чего интресует, но когда дело доходит до того, что бы разобраться в этом, начать изучать, я вижу как это на самом деле сложно и интересно сразу падает. Никогда не любила учить стихи в школе, конспекты, просто отказывалась учить, потому что это было скучно, нудно и неинтересно, а в детстве учила через слезы под давлением родителей. Теперь я стала старше и мне саму себя трудно заставить что-то делать. Я не могу все предметы одновременно хорошо знать (тем более учитывая то, что над учебой я задумалась только сейчас, в 11 классе и многое упустила) и вот думаю, либо я знаю хорошо либо вообще не берусь за это. И в итоге получается я не берусь ни за что, ни за какой предмет. А время идёт, экзамены на носу и как я их здам? Что уже про университет говорить, если там ещё больше нагрузка. Это просто кошмар. Я вообще таким образом неудачником буду по жизни, если не буду ничего знать. Я знаю что когда интересно, тогда всё идёт легко, но блин, почему мне неинтересно, тяжело, скучно, нудно и я вообще думаю что ни на что не способна?
Учитывая что я человек амбицииозный, меня очень расстраивает такое моё состояние овоща и я реально переживаю за то, что то что я задумала себе - не получится сделать. Единственные кто возвращал мне интерес к учебе это были репетиторы, мне приходилось учиться, они не давали отвлекаться, сначала было тяжело, а потом интересно, легко и я уже сама тянулась, причем ко всем предмета интерес появился. Но когда перестала ходить то через пол года снова пропал интерес ко всему, появились мысли 'не хочу, не буду, нет, потом, не сейчас, лучше поваляюсь и повтыкаю в телефон и тд.' и любые другие отмазки.
Почему так происходит? Что это за состояние и как его исправить?
Я хочу быть человеком всесторонне развитым, жить интересной жизнью, каждый день узнавать что-то новое и интересное, каждый день новые впечатления и эмоции, с развитым мышлением и эрудицией, это же так классно и полезно в жизни. Но почему так сложно? У меня будто блок какой-то на учебу. Или дело в самодисциплине?
Хочу прочитать как можно больше мнений что бы разобраться и найти для себя решение
Добрий день. Мене турбує така проблема: я панічно боюсь виступати перед кимось або ж просто говорити. Всі мої публічні виступи починаються з панічних атак, головокружіння, пришвидшеного серцебиття, тремтіння рук і т.д. Мені важко зробити навіть звичайний телефонний дзвінок, щоб записатись наприклад до когось на прийом. Я починаю заїкатись, втрачаю нитку розмови, мозок ніби відключається і я не можу сказати ні слова. Цьогоріч вступила до університету і розумію, що успіх там базується на активності, яку я зовсім не можу проявляти. Навіть досконало знаючи відповідь я не можу наважитись підняти руку або відповісти. Всі радять виходити із зони комфорту і через силу відповідати, але це зовсім не виходить. Я не боюсь, що відповім неправильно чи що хтось про мене щось подумає, сам страх в тому, що я не зможу швидко й правильно сформувати думку і відповісти зв'язним реченням, а це зробити не можу через хвилювання, тобто виходить замкнутий круг. Кожен раз в голові репетирую як відповісти і що говорити, не можу говорити щиро і те, що тільки прийшло в голову, в мене все повинно бути заплановано наперед. Відчуваю через це жахливий дискомфорт, особливо в навчанні, так як вважаю себе досить обізнаною в багатьох питаннях, а відповідати боюсь. Чи можливо взагалі вирішити цю проблему, чи це в мене такий тип характеру і змінити це все ніяк не вийде, бо я така людина?
Добрый день. Я веду себя по детски - не сосредоточена в повседневной жизни, что мне очень мешает - запомнить ничего не могу, ни вникнуть, делаю это для галочки и порой не качественно (например, свои обязанности на работе, дома в быту), считаю себя центром земли, не уважая никого, считая что всё должно быть так как я хочу, все мне должны, не ценя свою жизнь, своих близких. Это мешает мне двигаться.
Думаю, что все сейчас сконцентрированы на мне. При том, когда я пытаюсь контактировать с людьми (как чужие так и близкие), то у меня сразу возникает чувство гордыни, завышенного эго, чувство превосходства над человеком, и если я пыталась как то на позитиве, по хорошему, то у меня в горле ком, и понимание того что я лицемерю. Сама не могу принимать решения любого характера, сопоставлять факты, мнения других людей, не имею своего мнения. Не собранная, злая, высокомерная. Всегда слишком поверхностная, не искренняя. Привыкла подавлять это, когда пытаюсь быть внимательной или *хорошей* ибо же не знаю как это изменить. Очень мешает в повседневной жизни
Відео на тему
Чего хочет Женщина, того хочет Бог Як часто вашу увагу щось привернуло, всередині загорівся вогник бажання… а ви його погасили: «зараз не час чи потім, коли буде спокійно…» Було? Адже це голос Душі і вашого істинного ставлення до Себе. Бажайте, мрійте і якщо правильно це робити - воно обов'язково збувається, адже думки матеріальні. Наші бажання можна порівняти з програмуванням, якщо програма не працює – значить є помилка, яку варто знайти та виправити. Одну важливу помилку прибиремо прямо на зустрічі. |
Як перестати порівнювати себе з іншими? Як перестати порівнювати себе з іншими? ...і засмучуватись від цього... У відео ділюсь своїм підходом, який може допомогти вам подолати цю проблему!😉 Лише 4хв часу і ви отримаєте новий погляд на звичні речі!) Психолог Світлана Гліган |
Лайфхак або "магічна фраза", що допомагає справлятись із життям.. У відео ділюсь із вами своїм лайфхаком, такою собі "магічною" фразою, яка допомагає мені справлятись із життям) Особливо зараз, у такий неспокійний та непередбачуваний час.. Приємного перегляду! Психолог Світлана Гліган |
Рекомендуємо!
Для початку винесемо за дужки висновок, який претендує на роль вищої форми узагальнення щодо практичних прийомів та способів, які застосовуються психологом у роботі з клієнтами. Отже, найкращим «інструментом», за визнанням багатьох імен...
Отже, вербальне насилля, або більш сучасно та медійно - вербальний абьюз. Якщо не вдаватись в довгі пояснення, поняття для багатьох зрозуміле - жорстока агресія проявлена до іншого у формі слів. Часто спершу можуть спасти на думку образи чи крики, пр...
В які б відносини ти не прийшов, ти знайдеш там лише те, що приніс із собою.Якщо щирість, душевне тепло і любов – їх же отримаєш навзаєм.Перед тим як створювати нову родину в якій вже є діти необхідно 3000000 тисяч раз подумати, чи потрібно вон...
Не варто прискорювати події, знайомити дітей з новою людиною після двох тижнів знайомства, спішити створювати нову «ячейку общества» або з’їжджатися для спільного проживання.
Повернутись до ...