Здраствуйте!

Сожалею, что в столь раннем возрасте вы пережили такую череду событий, что подорвало ваше доверие и привязанность к людям. Я бы не оценивала хорошо или плохо то, что вы хотите или не хотите. Я бы скорее призывала вас исследовать это чтобы глубже понимать себя. Бабушка остается все таки единственным человеком, с которой возможны отношения и вы их избегаете. Вам страшно быть связанной обязательствами, заботой и отношениями. Возможно именно непрожитая боль утраты, ощущение ненужности и страх близости и подымается. Лучше и проще, на первый взгляд, убежать и не соприкасаться с этой проблемой, но рано или поздно все всплывет. Поэтому рекомендую при первой возможности пройти длительный (не менее года) курс психотерапии, в ходе которого вы простроите привязанность и проживете свои чувства!

Вы большая умница, что обретаете самостоятельность и образование! Я желаю вам еще теплоты и любви к самой себе ❤

Доброго дня, Юліє!
Ваша розповідь відображає серйозність ваших намірів і споглядань на цього чоловіка і вас ображає, що немає такої взаємності. І тут лише час покаже чи є майбутнє чи ні, будь-які стосунки це ризик, бо і ви і він формуєте контакт і передбачити дії неможливо.

Потреби цього чоловіка поки в більш земній площині - йому потрібно те, що йому потрібно, і головне просто вижити, тому для серйозних стосунків може не вистачити не тільки часу, але і ресурсу. Як я зрозуміла, ви не так давно лише познайомились, але ви вже визначились, а він ще ні…
Ваша недовіра нормальна на даний період, вам не вистачає дій, теплоти з його сторони. Я рекомендую не ставити всі ставки на нього, бо ви маєте бути цінністю для самої себе і доречі чи все добре з цим у вас? Можливо просто його холодність і байдужість підіймає якіст пласти непрожитих подій, переживань?

Відредаговано автором 30-05-2024 12:23:29

Доброго дня!

Ця подія з регестрацією майна підіймає просто наявну динаміку ваших стосунків. Ваш чоловік не має достатньо ресурсів і матеріальних і психологічних, тому так залежить від думки матері, сестри. Вас це злить і це неприємно, проте це правда. Я би фокусувалась увагу на вашому подружжі, не звертаючи уваги на його родинні процеси.
Ви можете укріплювати ваш союз і вчитись бути опорою один одному. Ваші почуття можна обробити в роботі з психологом!

Лера, здравствуйте!
У вас зарождается дружба, она вас вполне устраивает и вы в этом честны и откровенны. Парень же по описанию настроен на романтические отношения. Возможно, вам это рано или вы не хотите или еще что-либо. Попробуйте оставаться собой и доверять своим ощущениям и проговорить с ним это, если почувствуете что его потребность превыше вашей.

Дружба для вашего возраста вполне приемлемая форма общения и важно не предавать себя в угоду хорошего отношения со стороны. Вы еще очень молоды и мир будет открываться разными людьми и отношениями для вас!

Доброго дня!

Співчуваю вам! Проте дуже важко ставити діагнози самому собі. Ми всі дивимося в дзеркало, щоб побачити своє відображення, тому вам потрібен спеціаліст, який проконсультує та визначить чи наявна депресія.

Розкажіть, що саме на вас тисне? З чим ви не справляєтесь? Можливо вам просто банально не вистачає підтримки, близькості і тому у вас такий стан.

Доброго дня!

Прикро, що хлопець був грубим та неемпатичним по відношенню до вас. Ви описуєте, що відкриваєтесь в дуже вразливих для себе місцях і вже двічі отримуєте булінг та приниження. Можливо ви досить рано довіряєте свої проблеми? Гроші доречі позичають у перевірених близьких людей. Доречі, чи є вас близькі довірливі стосунки з рідними, чи є подруги?

Мені здається ви зараз перебуваєте в дуже чутливому нересурсному стані і такі суб’єкти просто оголюють вашу вразливість, невпевненість, з якою вам треба попрацювати. Тут ніби атака на вас загалом, на вашу гідність, але ви ж більша і важливіша за всі ваші негаразди. Кожну людину можна так зачмирити, але навіщо? Навіщо свою значущість підсилювати об знецінення інших? Можливо хтось так чинив уже у вашому житті з вами і це просто ехо-нагадування…

Не надо обесценивать пока себя и свои чувства. Очень больно, обидно и возможно лучшее просто пока говорить как говориться без анализа и разбора. Это потеря и это горе, которое не проходит за один разговор. У меня умер кот, я полгода плакала и меня мало кто понимал, потому что ценность моя и для меня это было важно.

Когда ваша девушка это писала, она именно это ощущала, а потом что-то поменялось в ее душе, восприятии. Вчера было солнце, сегодня уже дождь.
Похоже отношения менялись и менялись вы оба в них, но вы остались растеряны и в одиночестве по итогу. Жаль, что не удалось поговорить и разобраться в причинах, но вы можете говорить об этом с другими людьми, оплакивая потерю.

Здравствуйте!

Ваша потребность похожа на потребность ребенка, который хочет быть все время в слиянии с мамой и остро переживает разделение. Возможно вы не дополучили такой близости в родительской семье и теперь это бессознательно проецируется на партнера. Отношения - это баланс близости и разделения, потому что если нету второго, то это зависимость. Предполагаю, что вы переполнены страхами и поэтому вам хочется сразу серьезных намерений и действий, но для начала бы разобраться со своими тревогами.

Вам нужно обратиться к психотерапевту и более детально изучить эту тему.

Доброго дня, Ніка!

Проблема стосунків вирішують саме у стосунках. Терапія допомагає пропрацювати надійну прив’язаність, якої скоріш за все у вас не було, тому ви і прагнете її створити. Чоловіки, які вам траплялись були ненадійними і як наслідок залишалось відчуття самотності, порожнечі та розчарування. Як ви думаєте ви прожили всі ці почуття чи вони досі домінують у вашому внутрішньому світі?

Також важливо розібратись в вашій батьківській родині? Чи був у вас батько? Які були стосунки з ним? Яку модель жіночо-чоловічих стосунків ви перейняли? Які послання отримали про чоловіків від матері? Як взагалі сприймаєте себе і чи є у вас відчуття цінності?

Бачите це все потребує дослідницької роботи, проте ваш запит чудовий привід зануритись у внітршньо подорож стосунків з собою!

Добрый день!

Сочувствую и ощущаю ваше страдание через текст. Это потеря и она требует времени. Вы не можете смириться с тем исходом и у вас есть еще огонь надежды, что можно вернуть возлюбленную. Вам трудно дается ощущение бессилия, ведь вы сейчас не можете уже ничего сделать, девушка решила иначе. Похоже очень большой разрыв между вашими ожиданиями и суровой реальностью, от этого такой крах ощущений.

Рекомендую вам обратиться к психотерапевту и проживать это расставание в контакте и в присутствии человека. Это нужно отогревать, смириться, принять и отпустить. Сейчас вы в состоянии непринятия и игнорирования происходящего.

Доброго дня!

Співчуваю вашому станові. Ви описуєте депресію образами смерті, щось на глибинному рівні відмерло. Необроблений травматичний витіснений досвід лежить мертвим грузом, він може проявлятись як апатія, знесилення, сум, печаль та неможливість рухатись вперед. Проте у вас і домінує енергія життя, це гарний показник, тому варто приділити увагу своєму самопочуттю і записатись до психолога. Для того щоб йти в важкі місця потрібен ресурс, сили та супровід! Коли ви обробите свої внутрішні стани як наслідок з’явиться багато енергії!

Доброго дня!

Проблема у ваших стосунках. Цікаво, що дівчина поводиться агресивно по відношенню до ваших почуттів і називає це проблемою. Кращий захист - напад, це саме її стратегія. Ви ж залишаєтесь розгубленим та одиноким, бо ніби з вами не рахуються і на вас не реагують. Співчуваю, це дійсно дуже неприємно…

Я би довіряла вашим почуттям, це єдине, що ви зараз можете робити. Якщо вам боляче і неприємно, то це непросто так. Раджу звернутись до психотерапевта і розібратись глибше в темі стосунків!

Прикро, що ви пишете про себе «терпляча, бо дурна». Це ж маркер самовідношення і ваш чоловік відповідно до вас ставиться. Потрібно пропрацювати свою самоцінність. У вас нарцисична травма (це не розлад), і як наслідок нарцисичний чоловік. Чи розумієте ви реально, що нарциси токсичні і неемпатичні? Не думаю, що він змінився, просто коли люди починають жити разом, маски спадають, ідеалізація один одного нівелюється і стає очевидним хто є хто.
Я би радила вам регулярну довготривалу психотрепію!

Доброго дня!

Я бачу проблему в тому, що ви і ваша мама не вмієте визначити межі своїх можливостей. Як емоційних, так і фінансових. І від цього така плутанина у ваших переживаннях. Ви хороша дочка, але ви і людина і у вас свій прекрасний період заміжжя і можливо саме в цей період ви хотіли маму як маму, а отримали те, що отримали.

Ваша злість - маркер, що вам було чогось занадто і це переходило зону вашого комфорту. Вам важко було не брати маму у цю подорож? Англія - дійсно дорога країна і витрати відповідні. Тим паче це був ваш жіночий вікенд. Дивно, що ви говорите і мамі і бабусі як дітям, щоб вони не витрачали кошти, ніби вони самі не в змозі, але виявилось, що таки не в змозі. І в цьому перверсія ваших ролей в родині, що ніби ви маєте вчити маму як бути.

Ваша мама ще працездатного віку і ви можете казати, що ви раді будете якщо вона переїде і знайде собі тут роботу, бо покривати витрати за неі на даний період вам не по силам. Вам треба дати їм зрозуміти межі своїх можливостей, зараз ви будуєте свою сім’ю, а вони хочуть щоб ви спасли їх. Спочатку врятуйте себе! Ніхто не відмовляє вас любити свою матір, проте вилазити на голову це ж не про любов! У вас має бути місце для вашої майбутньої дитини, чи готові ви поступитись мамі ним? Думаю, що ні. Поводьте себе як вдячна любляча дочка і вбачайте в мамі теж дорослу людину!