Вітаю!
Ви не можете образити, але дозволяєте відбуватись тому, що вам неприємно. Чому? Ви можете зупинити це і сказати, що вам нецікаві такі особисті детальні подробиці. Але в цій історії є інше почуття, а саме заздрість і можливо ревнощі, бо саме ця тема вас задіває. У вас цього не було і вона це знає. Почуття треба проживати і ви можете її запитати прямо: «А нащо ти мені це розказуєш? Щоб я позаздрила?». Вам просто не вистачає сміливості бути чесною, але це така розкіш і свобода, бо терпіти не потрібно буде.
І у людини, в якої все добре в інтимному плані не розповідає про це направо і наліво:)) Це якесь бажання самоствердитися і продемонструвати щось своє.

Вы на пороге перехода из родительской семьи во взрослую. Ваша мама возможно не самое теплое гнездо, но это ее территория и ее власть. Сочувствую, что ваша мама вас не поддерживает. Возможно ей трудно даётся ваше взросление и она не способна увидеть в вас отдельную личность. Это уже ваша задача як яблочку оторваться от яблоньки. Поэтому ищите и накапливайте собственные ресурсы, возможности. Все в начале дается не просто, но преодолев вы каждый раз будете более самостоятельны. Желаю взрастить внутри себя любящую заботливую маму, которая в ваших начинаниях будет за вас, а не против вас! Поддерживайте себя в растерянности и в страхах, это путь, который вам нужно пройти! Читайте сказки и мифы, там много ресурса и мудрости. Там путь Героя! Я желаю вам веры в себя и сил строить свою счастливую жизнь!

От того что ваш сын имеет определение моменты развития не равнозначно что вы плохая мать. Я думаю почему-то про ваши отношения с мужем и про то как проходила ваша беременность? Возможно там есть узлы, распутав которые снизиться ваша тревога над ребенком. У вас не хватает ресурса и может быть партнерские отношения с мужем послужили бы фундаментом и для развития вашего малыша, и для вашего спокойствия. В любом случае это всего лишь мои допущения и важно исследовать эту тему с психологом.

Відредаговано автором 15-12-2023 12:21:57

Ваша влюбленность пробудила в вас много переживаний и вы теперь одержимы этими мыслями. Ваша учительница это некий образ того идеала, который ищет и жаждет каждый из нас. Нету ничего зазорного в чувствах, важно их проживать и возможно даже исследовать. Часто на сеансах психотерапии клиенты влюбляются в психотерапевтов и отношения здесь тоже невозможны, но важны чувства, за которыми есть потребности. Что вы хотели бы получить в контакте с учительницей? Возможно учительница дала вам ориентир красоты, знаний, которые важно раскрыть в себе. Вы все самое прекрасное проецируете в нее, но это есть и у вас. Мы влюбляемся в героев кино, книг, так работает наша фантазия, которая ищет объект любви. Ваше сердце раскрылось и важно теперь стать шире и больше. Опыт любви это не только страдания, но и возможности себя узнать лучше!

Bella, в вашем тексте много тревоги и страха. Возможно именно эти чувства толкают вас быть идеальной? Зачем и для чего вы так стараетесь? Отношения - это же близость, а не работа на заводе без выходных)) Как вы переживаете разницу в возрасте? Что есть помимо отношений в вашей жизни? Очень много вопросов на ваш текст, думаю, что работа с психологом снизила бы ваш уровень тревоги и прояснила ситуацию.

Сумно і прикро, що у вас немає надійного чоловіка, а у сина турботливого тата. У вас є припущення, що він це робив навмисно проти вас і ви чекаєте виправдань і змін.Вони на жаль при хворобі неможливі так швидко. Цього хочете ви, а не він.. Ваш чоловік сам як дитина і не може собі дати раду. Не може залежна людина сама про себе турбуватись… Ваші стосунки з чоловіком - це ваші стосунки, чоловіка з сином - це їх. Важливо свій контекст образ не передавати дитині. Я рекомендую вам курс психотерапії, щоб пережити цю травматичну ситуацію! Співчуваю та бажаю віднайти сили жити далі!

Ось це і є ваша вторинна вигода чому вам треба така кількість кішок, ви потребуєте любові. І я помічаю, що ми вам відповідаємо відповідаємо і вам теж мало, ніби не те і не так. Ця ситуація відіграється в переписці. Немає нічого поганого в тому що ви рятуєте і допомагаєте. Але ви ж інтуїтивно відчуваєте, що щось за цим щось інше стоїть.

Я розумію і розділяю вашу любов до котів. Вони неймовірно люблячі живі істоти. Їхня смерть, хвороби - це частина тієї реальності, з якою треба змиритись перед рішенням завести чи не заводити улюбленця домашнього. Вони проживуть менше ніж ви, вони можуть хворіти, багато і довго, вони можуть не одужати. І це одна частина. Інша частина, що той період, коли вони будуть з вами, ви зробити їхнє співіснування теплим, турботливим та співчутливим.
Ваше горе з приводу втрати - це нормальна реакція, бо для вас це член родини. Кожну втрату треба відгорювати… Можливо саме з цією частиною вам важко впоратись, відпустити… Жити чи не жити не тільки ваше бажання, бо смерть іноді це теж вибір тварини, вона може не хотіти вже страждати чи може вже не може триматись за життя. Ваше серце хоче співчуття, але коли емоції проживуться ви почуєте мене і моїх колег трошки більше.
Співчуваю вам всім серцем, знаю як це боляче, коли твій котик вмирає на твоїх очах…

Смущает такое количество вопросов, где вы хотите чтобы другие ответили что вам делать и решили за вас. Сочувствую вашему состоянию и ощущаю, что вам непросто. Это говорит о потере ориентиров и тотальной растерянности. Так много труднопереносимых чувств, что вы сразу переходите в «делать»…Но чувства проживаются и это и есть основная работа в психотерапии. Ваш мозг хочет действий, чтобы взять под контроль переживания…
Вам нужна помощь уже и не откладывайте ее на потом. Вы уже плохо спите и не справляетесь. Поиск психолога - интимное личное дело. У меня, и я знаю у других коллег, есть ознакомительные встречи, где мы на первых встречах присматриваемся друг к другу. Может я не подойду, может клиента нужно перенаправить и это нормально искать и пробовать. Попробуйте живую встречу, попробуйте онлайн и на основе ваших ощущений вы сможете выбирать. Что вам нужно знаете только вы, хочется поддержать вашу взрослую позицию.

Можливо такий патерн поведінки вам просто знайомий і сприймається вами як зрозумілий. Хто з рідних подібним чином так ставився? І яку потребу ви хочете отримати спілкуючись з такими людьми? Вам треба працювати з самоцінністю, з розумінням власних кордонів та пропрацювати питання власної агресії. Часто подавлена агресія є причиною токсичних аб‘юзивних стосунків, коли людина зустрічається з цим не всередині, а зовні. Безсилля породжує насилля, а розуміння власної агресії це порочне коло розриває.
Рекомендую вам роботу з психологом!

Сопереживаю вашей истории! Максим, ваше сердце уже не холодное. Эта потеря-расставание вскрыла все ваши травмы и горестные ситуации. Вы многое поняли и осознали и самое главное вы чувствуете…
Осознание проблемы - это не значит, что ее нет. Я всегда привожу пример клиентам, от того, что человек осознал свою болезнь - она не уходит, нужно лечение, в терапии дела обстоят также. Вам нужна длительная терапия, где будут строиться доверительные отношения (у вас как раз в этом проблема), в которых вы проживете свои травмы, страхи, комплексы. Если бы человек смог от книг исправить себя, то терапевты не нужны были. Человеку нужен человек! Желаю вам сил справиться с этим комком разочарований и потерь!

Відредаговано автором 14-12-2023 14:52:48

Співчуваю вашій ситуації. Ви живете нормальним соціальним життям при якому не відчуваєте задоволення чи наповнення, я вас вірно зрозуміла? Ваша пустота може свідчити про якусь внутрішню кризу, про необхідність пошуку нових глибинних сенсів чи про перегляд цінностей. Насправді криза, депресія і проблеми це ніби ініціації для знайомства з собою, для необхідних трансформацій.
Рекомендую вам роботу з психологом!

Ви все правильно підмітили, що це стадія розчарування, після якої ви знову чи оберете свого хлопця чи ні. Ця стадія дуже важлива, бо гормони вже не затьмарюють мозок і ви бачите реальність. Цю стадію треба прожити, він також з часом може розчаруватись в якихось ваших аспектах. Люди не боги і після ідеалізації, яка потрібна, щоб зблизитись закохатись, наступає тяжка земна реальність, яка вже не така солодка та феєрична. Рекомендую вам роботу з психологом, щоб прожити з підтримкою свої важкі переживання.

Ви чутлива, емпатійно турботлива людина, проте іноді чутливість бере верх і ви можете страждати. У тварин як і у людей своя доля.
Зі своєї сторони ви робите те, що можете і треба зрозуміти, що ви не Бог і не в вашій владі життя живих істот. Тварини мають свої закони і свої стратегії, ви можете полегшувати їхнє життя, але не жити за них.
Часто гіпер опіка над кимось маленьким свідчить про власну травму, де можливо ви потребуєте допомоги. Щось крихке і беззахисне є і всередині вас. Це тема для дослідження з психологом!
Бережіть своє любляче серце❤

Читаю ваш текст, ощущаю растерянность и страх. Думаю именно эти чувства вас накрывают и вы не знаете, что делать. Я не юрист и не военком, а психолог и вижу, что вам трудно справиться с этой ситуацией психологически.
Это судьбоносное решение, которое принимать должны вы. Рекомендую вам консультацию с психологом, где вы сможете прожить свои чувства и переживания!