Лиза, он может и ее и вас любить и еще Таню, которая не написала… Жаль, что в этой истории страдаете вы и терпите. Мужчина манипулятор и врун. Вам сложно это увидеть?
Вы любите этого мужчину, а любите ли вы себя? В вашем тексте все о нем, что свидетельствует о зависимости. Вы думаете, что там у него и кого он любит. А вы где? Почитайте книгу «Когда любви слишком много» Москаленко. Книга раскрывает тему зависимостей и есть примеры разных историй. Можно также посмотреть как строились женско-мужские истории в вашем роду. Там тоже есть ответы…
В любом случае рекомендую вам работу с психологом. Это лучшая инвестиция в свои отношения!

Ева, сочувствую вашему состоянию. Но вы еще совсем ребенок и хотеть от себя многого еще рано. Вы разочарованы и скучаете по дому. У вас есть самая большая ценность - это жизнь. И то чем вы ее будете наполнять зависит от вас. Можно читать биографии известных людей, их жизнь была не медом и не сахаром. Они многое преодолели и это дает вдохновение, что и вы сможете. Можно изучать что-то чтобы свой досуг занять. Но это лишь малая часть… Вы переполнены негативом и уже себя разрушаете.
Вы можете попросить родителей чтобы организовали вам поход к психологу? И знают ли родные о вашем тяжелом психологическом состоянии? Вам нужна помощь!

Вы не ощущаете себя в безопасности рядом с вашим мужем. Очень много нового вокруг: другая страна, статус мамы и ваша сексуальная жизнь это продолжение того, что между вами днем. Вы не доверяете и не можете положиться на партнера. Опыт это дело наживное, вы же не были мамой и стали, так и тут дело обстоит, только нету поддержки и сочувствия со стороны мужа. Женщине нужно ощущать себя желанной и принятой. А его недовольство ранит и вы закрываетесь, от этого зажатость. Попробуйте исследовать свое тело, находить интерес самой к себе. Также рекомендую вам психотерапию. Вам нужно выплакаться кому-то, вы ощущаете свое одиночество, поэтому его нужно разделить с кем-то.

Ваш мужчина свою несостоятельность проецирует в недовольство вами. Он нашел место, где он красавчик-профессионал и это по его мнению секс. Самец может хороший, а отец семейства и муж, добытчик? Я сочувствую вам. Вам нужно и свою агрессию и недовольство предъявлять тоже. Заниматься сексом хочется с мужчиной, а не с сынком родителей. Вам сложно и тяжело, но вы почему то терпите это отношение. Как у вас дела обстоят с самооценкой? Как с вами нельзя и как вы себя защищаете? Ваш муж атакует ваши уязвимые места, которые важно укрепить. Рекомендую работу с психологом!

Відредаговано автором 20-12-2023 19:02:48

Мария, сочувствую вашей истории. Важно запреты отменить и перестать в них верить, вы уже взрослая и разрешения/решение ваши уже. Мама и близкие что-то делали и говорили, жаль, что это травмировало, но это в прошлом. Вы сами несете это в настоящее. Напишите себе молодой письмо из настоящего и объясните себе той пострадавшей, что быть женщиной это прекрасно, что вы можете опираться на свои собственные желания и чувства. Сделайте себе то, что бы хотели получить и услышать. Посейте новые установки и закрепите их. Таким образом вы соедините 2 части внутри: маленькую и взрослую.
Рекомендую вам работу с психологом, где возможно будет исцелить вашу травму.

Співчуваю вам. Життя це ніби ноти білого та чорного, з якого ми творимо музику. Негатив буде в житті, як і розчарування, смерть близьких, біль, але і буде позитив: любов, радість, щирість. Цей світ має і те і інше. У вас саме труднощі з проживанням негативу, який доречі дає глибину та розуміння життя. Ви хочете амнезувати та забути. Позитивне мислення це не повна картина світу, хоча на якийсь етап вона здається більш привабливою. Можливо в дитинстві ви не навчились проживати свої розчарування, помилки та різні стани, де щось йшло не за бажаним сценарієм. Це необхідна навичка, яка збереже вашу нервову систему та зробить вас більш зрілим.

Вітаю! Співчуваю вам і відчуваю ваше бажання це змінити. Можливо ваша донечка підіймає цілий пласт ваших стосунків зі своєю мамою. Доречі, які у вас стосунки? Вам треба навчитись любити свої жахливі прояви, де не було людського відношення, бо саме тут ми стаємо дикунами. Ваша внутрішня дитина теж потребує любові та турботи. Коли ви зробити цю внутрішню роботу, то і для своєї дитини буде тепло. Мамами не народжуються, ними вчаться бути. Це ваш об’єм роботи зараз. Рекомендую роботу з психологом! Також дивіться різні лекції про стосунки з дітьми, читайте книги. Знаходьте підтримку на форумах мам. Вам потрібні джерела натхнення та пояснення, бо ви лякаєтесь від безпорадності і від своїх емоцій. Те, що проживаєте проживають багато людей і я бажаю вам сил та мудрості справитись!

Ольга, сочувствую. Ваш ребенок может поднимать ваши детские состояния, где вы сами ребенок. Вы хотите свободы и отношений с мужчиной, а на роль мамы у вас нету ни моральных, ни эмоциональных сил. Мамами не рождаются, мамами становятся и это не всегда происходит прям с момента рождения малыша. И другой момент, возможно вы не понимали, что декрет это «тюрьма», где вы себе не принадлежите. И возможно у вас завить и ревность к ребенку, потому что он поглощает вас и ему положено хотеть и кричать, а вам нет. Это все возможно прожить и наработать свою новую идентичность матери. Вы очень четко осознаете себя и свои чувства. Материнству можно обучаться и раскрывать его! Рекомендую найти психотерапевта и поработать с этой задачей развития, а не проблемой.

Владислава, сопереживаю вашей детской истории. Очень много бессилия и беспомощности от ваших историй. Ваши родители не были опорой и поддержкой так сами как дети. Вам нужно пройти длительный курс психотерапии, где вы наработаете безопастность, доверие, надежную близость, которых увы у вас не было, но это не значит, что не будет. Желаю вам сил и любви!

Александр, читая ваш текст ощущала разочарование. Возможно именно оно не дает вам увидеть возможности. Вы скорее жалуетесь на ситуацию в стране, на сайт знакомств и еще на много чего… Вам хочется чтобы женщина скрасила пустоту вашу? К сожалению пустота притягивает пустоту… Женщины с детьми - это тоже женщины и дети это не груз, а радость. Такие женщины уже умеют заботиться и несут ответственность за кого-то помимо себя красивых.
У меня еще сложилось впечатление, что то чего вы хотите не существует в природе. Но с этим можно работать и раскрывать свое понимание отношений. Подумайте что вы хотите получать в отношениях и что готовы дать? И если ли в этом баланс?

Юлия, сочувствую вам. Вы переполнены чувствами, которые не с кем разделить и оплакать ту часть жизни, где чего-то не было и самое главное кого-то рядом. Ваша ситуация подобна подвигу Геракла, где ему нужно было расчистить авгиевы конюшни. Вы описываете, что застряли в болоте и что ничего не получается. Нужно заняться уборкой и очищением. И извините за мою искренность, но вы находитесь в состоянии ребенка, который очень обижен на родителей и ждет от партнера тоже родительских ролей. Я не осуждаю вас, я скорее сочувствую этой девочке, которую не долюбили и не научили автономии. У вас сейчас мало ресурса, так как много подавленных чувств и непрожитых ситуаций. Без терапии здесь справиться будет трудно, рекомендую вам ее пройти.
Рекомендую также вести дневник, выписывать свои обиды, писать родителям письма, не отправляя. Пусть этот негатив выходит и не душит вас. Вы любите животных и животные очень много любви дарят. Возможно работа волонтером с животными придаст вам новой энергии. И рекомендую также много пеших прогулок, вам буквально и символически нужно выйти с этой ситуации. Я верю, что это возможно, я это проходила и знаю как это трудно и больно. Я радуюсь, что у вас все же есть мечты и желания и это ваше будущее, осталось отпустить прошлое и жить в настоящем!

Співчуваю вашій історії. За рік стосунків люди показують хто вони і на що вони спроможні. Ваш хлопець хоче любові, але не готовий вкладатись в стосунки. Це він зрадив, не ви, і накінець ще вас звинуватив у всьому. Він скоріш споживач… Повернувшись до колишньої - він сидить на сайті знайомств. Немає поваги до вас і ні про яке співчуття не йде мова. Він ненадійна і не ваша людина. Співчуваю і є полегшення, що це проявилось. Ви хочете щоб він був іншим, а він такий який є… тут нема кореляції, що якби ви щось зробили, то цього б не трапилось. Ця стадія називається торг, заперечення, але є боляча нестерпна реальність.
Ви сумуєте за близькістю, за відчуттями яких вже не повернути… Це дійсно горе! Щось вмерло і тут немає вашої провини. Вогонь стосунків мають підтримувати і чоловік і жінка. Після року стосунків пара переходить до більшої глибини, можливо він на неі просто не спроможній. Вам треба пережити цю ситуацію, відплакати і жити далі. Ці стосунки вас чомусь навчуть і в подальшому ви зможете краще до себе відноситись.
Рекомендую роботу з психологом. Ця інвестиція допоможе вам прожити цю історію та підвищить відчуття самоцінності. Важливо як ви самі до себе відноситись, як цінуєте себе та підтримуєте!

Доброго дня! Розумію і співчуваю вашій історії. Ви як жінка хочете мати міцний фундамент, без різних тріщин та протягів минулого. Ваш чоловік вас чує, і старається рахуватись з вашими почуттями, але там якась його потреба і залізти в голову і серце іншого не можливо.
Я скоріш відчуваю вашу розгубленість, невпевненість та ревнощі до нього, які пов’язані що він більш стабільніший, а ви залежна від нього. Я би досліджувала питання вашої самооцінки, йшла б в ваші страхи, а що буде якщо опасіння збудуться і що тоді ви будете робити? Це допоможе вам будувати внутрішні опори та самодостатність.
З приводу чоловіка можете змінити тактику і спитати, а тоді я теж можу спілкуватись з попередніми партнерами і ходити на каву?) Часто люди хочуть амбівалентності - стабільності та свободи. Можливо вам самій не вистачає цієї легкості і ви так тримаєтесь за надійність. Ми психологи досліджуємо зовнішні події через внутрішні стани, бо те що всередині те і ззовні. Спробуйте дослідити цю жінку, як внутрішню частину. Що в ній такого ви бачите? Спробуйте взяти її як персонаж. Вона це як ваша тінь. Як це бути грайливою спокусницею? Вам не треба знати подробиць яка вона насправді. Це робота ваших фантазій та несвідомого. Можливо в ній є та впевненість та зухвалість, яку вже пора приєднати собі?)
В любому випадку я бажаю вам справитись і пережити цю ситуацію на розвиток як для вас так і для ваших стосунків❤

Відредаговано автором 19-12-2023 16:32:59

Доброго дня! Багато тексту про вашу дівчину, що і як, але вас мало в описі… Так враження, що ви через неї хочете себе пізнати, взнати який ви і що вас чекає. Дівчина відверта з вами і не дає ніяких гарантій. А вам потрібні гарантії серйозних стосунків від неї? А які гарантії ви даєте і які ваші цінності в партнерстві? Ніби ви займаєте пасивну позицію і чекаєте активності від неї. Це мої припущення, бо інформації мало. Щоб розуміти гарно інших людей, треба себе розуміти та аналізувати. Певно якісь ваші потреби не задовольняються в цих стосунках і ви хочете зрозуміти дівчину, а потрібно себе. Рекомендую вам поспілкуватись з психологом особисто!

Вітаю!
Побудова самоцінності та кордонів з людьми, які це не вміють складна праця. Ви в процесі і перевірка з провокаціями буде ще довго. Це каже мій досвід. Ви ніби чекаєте, що вони перестануть це робити і вже готові ставити ультиматуми. Але вас задіває саме те, що вони в це вірять. Тут питання в психологічній залежності, ви хочете, щоб вони змінились і відносились до вас так як ви вирішили. Вам треба змінитись і не доказувати їм щось, бо тоді ви дитина, а вони батьки. Дорослість, це коли я знаю і не емоціную сильно. Вам важко змиритись з тим, що вони кажуть і думають, але це їх вибір і відповідальність. Ви можете думати та дбати про себе. Поки ви на стадії вогню, але з часом накал буде змінюватись, чим сильніше ви будете самостійні в тому хто і що думає і каже про вас, навіть якщо це батьки.