Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Запоріжжя лише онлайн

Доброе утро!
«ДРУГ СЕМЬИ ПИШЕТ МУЖУ СМС С ПОДТЕКСТОМ .КАК РЕАГИРОВАТЬ ?»;
Вы спрашиваете, как реагировать? А между тем уже реагируете «Я НА НЕГО ОБИДЕЛАСЬ»;
Ситуация для вас болезненная и потому вы пошли в открытую выяснять, ПОЧЕМУ это все происходит. «Говорю , почему твой друг, зная ,что ты женат - говорит о девушках ,которые было ранее и ты это поддерживаешь.?»;
То есть, вопросы прозвучали как упрек или даже обвинение. Но дело, похоже, в том, что муж не видит ничего предосудительного в той переписке и поведении друга. Наверное, внимание девушки из прошлого льстит его самолюбию.
Предает ли он вас тем самым - вопрос? Но вам крайне неприятно. И тем более такой реакции от мужа не ожидали - «На что он начал злиться кричать ,нервничать. И говорить ,что я странная.»;
Кстати, а на какую рассчитывали? Какой его ответ вас бы устроил?

«Я ХОЧУ ДОНЕСТИ ,ЧТО ИНТРИГИ С ДРУГОМ И ТАКОГО РОДА СМС С ПОДТЕКСТОМ ,МНЕ НЕ НРАВЯТСЯ»;
Свои убеждения и представления о нормальном и допустимом в семье вы озвучили, но в муже сомневаетесь. Точнее, в том, внял ли он вашим просьбам/запретам, не повториться ли подобная "история" в будущем «Я УВЕРЕНА ,ЧТО ОН ТАК И БУДЕТ ДЕЛАТЬ..»;
Но кто может дать какие-то гарантии? Только время покажет, что будет дальше.

«КАК МНЕ ВЕСТИ СЕБЯ В ДАННОЙ СИТУАЦИИ? »;
Вариантов поведения может быть множество. Важно, на что готовы пойти вы - смириться и закрыть глаза? вырасти из обиды, благодаря оплошности/браваде мужа с показом фото? твердо отстаивать свои принципы?..

«КАК ВЕСТИ СЕБЯ ПРИ ЗВОНКЕ С ЕГО ДРУГОМ ,ЕСЛИ ОН НАЧИНАЕТ РАССКАЗЫВАТЬ ,ТО ЧТО БЫЛО . А МОЙ МУЖ ПРИ ЭТОМ МОЛЧИТ.»;
Почувствуйте ответ на мой вопрос - хватит ли у вас смелости спросить друга, зачем он передает всякие чмоки вашему мужу?
Какой результат подобного общения рисует ваше воображение?

«РАССУДИТЕ ПОЖАЛУЙСТА. »;
Психологи, если они адекватные, никогда не возьмут на себя роль судьи. Все равно какая ситуация - она касается, прежде всего, ценностей самого клиента. И только он вправе делать выбор и решать, как ему поступить в своей жизни.

«ВЕДЬ СКЛВДЫАЕТСЯ ВПЕЧАТЛЕНИЕ, ЧТО ЕМУ ПО КАЙФУ ЭТИ РАЗГОВОРЫ. ТИПА ДЛЯ ПОДНЯТИЯ САМООЦЕНКИ . А МНЕ ТОШНИТ ОТ ЭТОЙ ТУПОСТИ. ВЕДЬ Я СЕБЕ НЕ ПОЗВОЛЯЮ ПОДОБНОГО РОДА ОБЩЕНИЕ.»;
Считаю, подобные расхождения в ваших убеждениях на данный момент весьма существенными. Без открытого и содержательного диалога между вами, лучше с помощью специалиста по работе с парами, их будет весьма сложно преодолеть. Уважение чувств партнера, забота о благополучии отношений, возможность переосмыслить старые взгляды и подходы - все это будет лежать в основе сотрудничества с психологом.
Оптимально не откладывать, чтобы расхождения, наложенные на обиды, не привели к более серьезному кризису.

Відредаговано автором 09-02-2025 10:51:00

«Просто відчуваю його серйозні наміри , а в мене і досвіду не було побудови стосунків , щоб зустрічатися , щось планувати .»;
Ну, відповідного досвіду не було. Так і що? Все одно певний досвід був. От на нього і будете спиратись, поступово набуваючи нового. Бажано, щоби усвідомлено і конструктивно. З цим, до речі, може допомогти психолог.

«Я чесно кажучи ще з таким не стикалася чемним чоловіком , і юмор , і харизма , інтелігентність . І мені дуже прикольно з ним в эмоційному плані . »;
Чому б не піти за реальністю? Ви ж можете бути собою, не вдавати з себе ту, якою ви не є. Чи так не можете?

« І я зрозуміла , що хотіла б мати такого чоловіка і будувати відносини. »;
Спробуйте уявити, як може бути реалізоване ваше бажання. Що для цього потрібно робити, а що не потрібно.

Що означатиме для вас принцип "орієнтуватись на себе"? Про що це - про ваші власні потреби і бажання? звички? смаки? наміри?

Наскільки ви вмієте у відносинах з чоловіками зберігати повагу до себе, не піддаватись на тиск і маніпуляції?

Доброго дня!
«Коли зайнятись сексом , до нього додому чи до мене ? »;
Секс взагалі не є приводом для знайомства(!) І тільки вам вирішувати, подобається вам чи ні, і вам вирішувати, коли...

« в мене було багато партнерів , але в жодному я не побачила перспективи для стосунків »;
Це нормально - довірятись власим відчуттям(!)

«тому мені було все одно чи він подумає , що я легкодоступна . »;
На мій погляд, підкреслюю (на мій особистий) - вам має бути байдуже, хто і що подумає. Головне , що подумаєте і вирішите ви.

«А зараз я хочу показати , що я серйозна дама ( в приниципі так і є) , що я націлена на серйозні відносини»;
Перепрошую, так це і є відповідь на ваше питання «ЯК БУДУВАТИ ВІДНОСИНИ З ПАРТНЕРОМ»;
У вас є сумніви? Якщо так, то в чому безпосередньо вони полягають?

Відредаговано автором 08-02-2025 18:54:51

«Батьки, сестри, чоловік, свекруха»;
А вони усі погоджувались брати на себе відповідальність за ваш стан?

«Ображалась»;
Ображались безпосередньо за що і на кого і більшій мірі?
І от цікаво, до чого доброго ті образи привели? А, може, недоброго...
Я так зрозумів з вашої відповіді, що це раніше вам було притаманно ображатись. А зараз як змінилась ваша реакція?
На кому тепер відповідальність за власний настрій і стан?

«'дуже погано і недостойно багато думати і мало діяти'»;
Це і не погано і не добре. Це всього-на-всього про особливості. А вже вам робити висновок, причому, свій власний - до чого призводить така модель поводження в реальності.

Доброе утро!
«ЭМПАТИВНОСТЬ И ГИПЕР СЕНСЕТИВНОСТЬ»;
Чтобы вам помочь, необходимо как минимум уточнить некоторые детали. Попробуем?
« конкретно не могу сказать когда это началось но уже очень много лет назад »;
Много лет - это примерно сколько?

«Я мужчина 33 года в какой то момент в жизни при просмотре каких то сенсетивных моментов с фильмов или чего либо что связано с какой то добротой чувствительностью помощью людям и тд я начинаю плакать .»;
Можете рассказать, каким человеком себя считаете?
Как реагируете на агрессию?
Способны ли проявлять ее сами?

«дошло до того что уже даже какие то мысли в голове могут вызвать мгновенный плач( за частую что то чувствительное). даже если буду рассказывать кому то что чувствительное могу начать плакать от етого .»;
Было бы полезно, чтобы вы привели хотя бы несколько примеров.
Что-то чувствительное - это про что именно?
Какие конкретно мысли вызывают у вас плач?

«мне к психологу надо?»;
Если ваше состояние мешает вам жить, реализуя свои потребности и желания, то однозначно к психологу.

«ибо я уже начал плакать от того что написал что мне надо к психологу»;
Поделитесь, пжл, какие эмоции испытываете после плача? Что ощущаете в теле? Что с мыслями?

Відредаговано автором 08-02-2025 11:42:47

«Думаю це було раніше, просто я не була такою уважною до себе, і, напевно, більше схильна була назначати відповідальними за свій стан інших людей і обставини.»;
Наприклад, кого назначали відповідальним за свій стан? Також варто прояснити або згадати, яким чином ви це робили на практиці?

«Коли до мене так говорять, я почуваюся присоромлено, ніби я ненормальна якась через те, що багато думаю.»;
Уточніть, будь ласка, ненормальна - це в сенсі не ідеальна чи як?

«Але я цю свою особливість не викидатиму в смітник. Так, я людина, яка здебільшого живе в голові. Я багато обдумую.»;
Надавати своїй властивості забарвлення сорому... А як рухатись вперед, розвиватись, набувати досвіду, якщо не знати різних граней своєї особистості?! Своєї Тіні, зрештою, про яку влучно писав К. Г. Юнг?

«Але я би просила не знецінювати мої дії — ви насправді не знаєте скільки і як я дію.»;
І гадки такої не було. Чи може рентген, роблячи свою роботу, когось знецінювати? Радше він допомагає встановити об'єктивну картину.

«Мені дуже важко не знецінювати свої зусилля і дії, і хотілося б зрощувати добре підтримуюче ставлення до себе, своїх старань.»;
О це залюбки) На мою думку і відчуття, психологи саме цією справою і займаються у вашій темі.

Доброго дня!
«Зараз мене перестало суттєвого турбувати по суті все, з чим я звернулася. Я не відчуваю, чи то не розпізнаю, не розумію своїх емоцій.»;
Ймовірно, щоби уникнути контакту з болісною реальністю, потрібно виключити власну чуттєву сферу. А як інакше?!
Хтось приймає психо-активні речовини, поринає в марення, а вам і цього не потрібно - несвідомо знеживлюєте свою особистість. Схоже, цей механізм народився не сьогодні. Радше тягнеться з дитинства.

«Мені здається що саме це 'переключення' заважає мені щось змінити насправді, бо коли я 'підігріваюсь' до змін, мене в якийсь рандомний момент 'переключає' в режим нечутливості, я ніби обнуляюсь і далі ніби все з початку.»;
Таке трапляється, коли в голові багато думання і малесенька краплина дій або їх зовсім нема. Очевидно, поки що звичні наївні сподівання, мовляв, ситуація має покращитись сама по собі, беруть гору над рішучістю до дій(!)
І, звісно, що тут маємо справу з багатьма аспектами, як от: віра в себе, відповідальність, наявність/відсутність практичного досвіду самостійного вирішення нагальних проблем, на який можна спертися, сумніви щодо результату рішень і дій...

«я ніби обнуляюсь і далі ніби все з початку.»;
Після деякого часу, проведеного у "емоційній сплячці/перепочинку", настає пробудження. І реальність з її викликами постає в повний зріст.
Ви озирнулись навкруги, а змін не відбулося.
Далі маховик роздумів і пошуків оптимального рішення наганяє критичну масу переживань на тлі так і не знайденого остаточного варіанту... і оп - тумблер переключає на режим "обнулення", бо напруження зашкалює і стає нестерпним.
Поділився з вами своїми припущеннями.

А щодо кроку вперед, то завчасно ніхто не упевнений на 100%, що все буде гаразд. Усі люди ризикують. Отримують перші результати, помічають, чи відхиляються від обраного напрямку, а іноді усвідомлюють, що напрямок варто корегувати.
Колись Емерсон сказав: "Починайте діяти і сили з'являться".

Доброе утро, Олена!
«Как общаться с дочерью?»;
Общий подход может определяться вот этими факторами «Мне кажется и я более чем уверена, это психическое не здоровье. Осенью это сильно обостряется. Проходили курс лечения. Думала не вернётся. Вернулось.»;
То есть исходить из понимания, насколько и в какие периоды с дочерью возможен благоприятный контакт(!) Рекомендации на этот счет мог бы дать лечащий врач дочери. И психолог, с которым начнете сотрудничать вы.

«Это наследственное.»;
Если и наследственное, в чем я не вполне уверен, то, скорее, частично наследственное и частично сформированное в атмосфере семьи, где происходили далекие от здоровых процессы и явления - «С мужем жизнь мягко сказать прошла как в аду. Муж психопатическая личность. Все вывозила на себе. Он не работал, поначалу пил мало, потом пил много и сидел дома. Ни денег ни любви ни поддержки. Один абьюз.»;
Задайтесь вопросом, что ХОРОШЕГО и ПОЛЕЗНОГО могло быть заложено в структуру личности ребенка при таких условиях, длящихся, к тому же, оооччччень долго?!

«Все ставит, объяснилась с ней об одном, тут же в укор летит другое. При том странное видение у нее ситуации, ее не интересует моя боль и мое как бы оправдание или объяснение -почему.»;
Вы описываете фиксацию не негативе, свои попытки объяснить и, возможно, оправдаться за то, что терпели ТАКОГО мужа и ее отца со всеми его выходками.
«ее не интересует моя боль»;
И сочувствия от дочери не получаете. Да это и невозможно на данном этапе. Она сама нуждается в сочувствии и поддержке(!)
Подумайте, каким образом можете расшить свой диапазон ПРИНЯТИЯ дочери в ее болезненном состоянии?

«Умер муж. Она за ним скучает.»;
Наверное, у дочери есть к вам претензии, мол, это вы не спасли ее папу, может, не удержали, тем самым поспособствовали его уходу в мир иной.
Определенно дочери показана терапия. Принятие ее чувств, помощь в том, чтобы смогла их осознать, разобраться в них, прожить и выразить конструктивно.

«Живу и наслаждаюсь жизнью.»;
Похоже, на то, что проблемы отношений с дочерью омрачают ваше настоящее. Как же быть? И вы совершенно правы - стоит обратиться к психологу и вместе с ним искать выход. А он, однозначно, может быть найден - взвешенный, объективный, действенный. Так вы сможете осознать и найти приемлемое отношение к противоречивым чувствам - обиды, вины, сожаления, растерянности, любви к дочери и другим. И реализовать свои потребности и желания на поведенческом уровне.

Відредаговано автором 07-02-2025 10:06:36

«Дитина молодша рік на грудному вигодовуванні»;
Дякую, тепер зрозуміло.
А щодо першого питання ...?

«Повертаюсь тому що люблю, дуже до нього тягне …»;
Ну як же може тягнути, якщо хронічно знаходитесь в стані ображеної?

«розумію що слід після годування почати приймати антидепресанти, щоб чутливість знизити»;
Відверто кажучи, не зрозумів - про яке годування йдеться? Може, поясните?

«Якщо б жінка стільки років не приділяла увагу чоловікові, то чоловіка зрозуміли якщо б зраджував, або пішов з сімʼї. Чому жінку не розуміють ?»;
Дивне питання, чому жінку не розуміють? Це ви про всіх чоловіків? Чому використовуєте множинну форму?

Ви вважаєте, що вас не розуміє ОДИН чоловік, це ваш чоловік, з яким ви 21 рік разом і від якого двоє дітей(!)
Те, що він вам дає «Ценное то что он любит меня ( по своему) , обеспечивает, хороший отец( лучше чем муж). Добрый , позитивный, с ним комфортно всегда. Много но достаточно как оказывается»;, вас не влаштовує.
Ви часто йдете від нього, живете окремо, а потім повертаєтесь. Навіщо повертаєтесь - у вас є відповідь? З надією на що повертаєтесь до БЕЗІНІЦІАТИВНОГО, того, хто «не хоче поводити час разом»;?
Чи не мазохізм це часом, щоби знову й знову поринати в океан образи, яка вибухнула дуже давно (після народження першої дитини) і з того моменту не відпускає?

Відредаговано автором 06-02-2025 10:56:40

Доброго ранку, Квітка!
«ЯК ЗЦІЛИТИ НАРЦИСА»;
Одразу зцілити? А якщо ви не нарцис. Що тоді? Можливо, краще розібратись в конкретиці, тобто вашому актуальному стані, проявах та наявних емоціях?

Для початку візьмемо ось цей аспект - «часто відгороджуюся через розуміння, що я не можу або не повинна дати те, що їм потрібно»;
На мою думку, ви описуєте загалом психологічно здоровий спосіб поведінки в конктакті. Залишається піти вглиб, аби уточнити, чого саме НЕ МОЖЕТЕ дати людям? А що вважаєте НЕБОВ'ЯЗКОВИМ давати?

Інше питання, з огляду на вище згаданий нюанс. Кому в принципі ви можете щось дати від себе, якщо «в мене немає друзів»;?

Це «я думаю що нічого не можу дати іншій людині, і не можу просто так бути поряд, бо я завжди ранюсь до людей від найменшого неделікатного впливу»; про вашу підвищену вразливість? Про відсутність оберігаючих вас зовнішніх кордонів? Що призвело до позиції "аби не ранитись об людей, краще триматись від них подалі"?

Разом з тим в наявності протилежне бажання - «для мене дуже важливе визнання, щоб мене розуміли і приймали»;

Тож виходить, що вони між собою конкурують, бо побудовані на принципі «часто сприймаю світ чорно-біло»;

А ще присутнє намагання покарати того, «хто зачепить моє его, я в першу чергу буду намагатися виправити цю людину, і якщо вона не піддається то знецінювати, не свідомо але так»;
Схоже, що цей патерн успадкували з дитинтства. Тому про всяк випадок спитаю, кого з рідних та близьких в дитинтсві намагались "покарати" за ігнор, зневагу, знецінення, поверхневе ставлення до вас?

Відредаговано автором 06-02-2025 10:21:40

Здравствуйте, Inna!«Мы в наших непонятных отношениях не так давно»;
Отчего же непонятных. Как раз наоборот - достаточно понятных, поскольку «уже почти после двух встреч он сказал что не готов строить со мной будущее,так как не готов к детям(у меня дочь от 1 брака), и не тянет мой сложный характер.»;
То есть у него две причины не строить с вами семью. Первая - не готов принять вашу дочь. И вторая - его не устраивает ваш "сложный" характер. Он хоть дал вам понять, в чем видит сложность характера? Что именно его не устраивает?

А вы сами, что можете сказать о своем характере? Для Вас он тоже кажется сложным?

«Я йому сказала про свої відчуття, він відповів ,,я знаю,,. Але після цього наше спілкування не помінялось, спілкуємось як раніше
»;
З огляду на таку реакцію, Вам вирішувати, в якому стилі продовжувати спілкування і чи продовжувати взагалі.

«Після сексу я йому сказала, що більше такого не повториться, якщо ми друзі, він погодився і запитав чи можна зустрічатись, ходити в кіно, кафе. Оце все я не можу зрозуміти, що він хоче від таких дружніх відносин?»;
Як варіант, можливо, він прагне відновитись. Тобто відновити почуття самоцінності через увагу і зацікавленість жінки до себе. Та чи згодні ви йому в цьому допомагати, відчуваючи себе в якості допоміжного засобу?