Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів Галицький район

«Небайдужої людини немає мабуть.»;
Якась небайдужа частка вашої особистості звернулась на форум. Веде діалог. Можливо, варто з нею налагодити тісний контакт, поки інші реальні людини не підійшли. Як гадаєте?

«Я напевно дуже постаралась всіх від себе відштовхнути.»;
Відштовхнули, напевно, користуючись і спираючись на досвід. Мені здається, на дуже обмежений досвід. Швидко зламались. Ймовірно опори слабкі та й світогляд здебільшого пессимістичний. Проте, справу, як то кажуть, можна виправити. Було б бажання.

«Я всіх боюся, що вони мене можуть ранити.»;
Наче полоханий горобець, що кожного куща боїться.

«Зараз такий настрой що знайомитися з собою страшно, бо страшно щось розворушити і знов себе розчарувати як це раніше виходило»;
Щодо розчарування. Між іншим, його можна прийняти, витримавши емоційний тиск, а потім піти далі. От тому, саме в цей момент, коли є великий ризик впасти в безодню відчаю і розчарування собою, потрібен поруч інший - той, хто підтримає.

Відредаговано автором 18-06-2023 09:51:52

«Что делать если комплексную от того что половой орган маленький ?»;
Не столько размер играет роль, сколько способность пользоваться тем, что выросло(!) А страхи, как известно, эту способность угнетают.

Вот и делайте выводы - сможете ли страхом справиться самостоятельно или все же стоит обратиться к психологу?

«Сама себя не узнаю я первый раз сталкиваюсь чтоб так со мной поступали и сама не понимаю почему я позволяю все это...»;
Себя не узнаете. Сталкиваетесь впервые с подобным. Но причина-то есть. Скорее всего она здесь «есть чувства ещё»;
Если чувства раскрыть поглубже, то что же мы обнаружим? Наверное, обиду, гнев, ревность... и зависимость - вашу зависимость от чувств, которые возникают вследствие поведения мужчины. А где здесь любовь?

Скажите на милость, какая сладость в том, чтобы быть обманутой?

Відредаговано автором 17-06-2023 13:11:55

Добрий ранок, Іро!
Ось ключик, що відкриє двері в інше за якістю життя «Не маю контакту з собою, ніяк не вилізу з цього стану»; і буде відповіддю на питання«Як самій змінитися, а не скиглити?»;

Віднайти цей контакт. Впізнати краще себе, свої погляди і установки, звички і бажання, прагнення і обмеження, особливості і здібності... З цього все починається. Все зовнішнє сприймається як похідне від внутрішнього.

«Ніхто крім мене самої не допоможе.»;
Згоден на всі 100%. Інакше і не може бути, адже життя не чиєсь - воно ваше. Тому покладіть його символічно на долоні і починайте про нього дбати.

Щоправда, самотужки буде важко, якщо не сказати, взагалі, неможливо. Нагальною буде підтримка з боку хоча б однієї людини, не байдужої до вас. Готової вислухати, зрозуміти, прийняти. Бути поруч на шляху змін.
Чи є хтось у вас на цю роль?
В яких стосунках з рідними та близькими?

До речі, цією людиною часто виступає психолог.

Відредаговано автором 17-06-2023 12:31:34

Добрый день!
«Решила просто взять и ничего не делать пустить все на самотёк это верное решение?»;
Выглядит более, чем странно - решение приняли вы, очевидно, в своих интересах. Не думаю, чтобы вы стремились сделать себе плохо, а о правильности спрашиваете у психологов. Мы же не с учебником имеем дело.
Вы в отношениях, что само по себе не плохо. Но в каких отношениях - это гораздо важнее?
Вот их черты, описанные вами же:
«Я постоянно расстроена из за отношения мужчины ко мне»;
«Он знает что обидел меня своими поступками и что я обижена и даже не извинился ни раз»;
«Выжидает паузу потом пишет типа ну что одумалась, либо ты ещё злишся? »;
«падает на дурака и начинает вести себя как ни в чем не бывало »;
«я как дура выясняю постоянно отношения»;

Хочу спросить, ЗАЧЕМ это все вам?
Зачем терпите?
Зачем унижаетесь?
На что рассчитываете?
Может, себя недооцениваете?

Верно ли будет, по-вашему, продолжать эту историю?

Відредаговано автором 17-06-2023 12:17:54

«І що з цим робити я не знаю. Звісно, можна десь знайти психолога і т.д. Але у нашому місці немає. Через інтернет не можу, бо дома завжди хтось є. До того ж на все це треба гроші, гроші, гроші. А їх немає зайвих. Мало того, що мені цей світ зіпсував життя, так мені ще й платити треба, щоб мені допомогли. Через усю цю безвихідь є депресія, стрес, злість на суспільство, світ, батьків. Відсутність бажання зайвий раз щось робити. Пригніченість і відчуття повної несправедливості.»;
Борисе, на яку відповідь розраховували, коли писали сюди?

Доброе утро!
«ПОРУГАЛИСЬ С МУЖЕМ И НЕ ХОЧУ ЕГО, ПОТОМУ ЧТО ОН СТАЛ В ЭТОМ ПЛАНЕ ПРОТИВЕН.»;
Понятно, что вы обижены. Вы поругались. И муж в результате стал вам безразличен.

А психологам зачем об этом поведали? Чего ждете от форума?

Доброе утро!
«Но я совсем не вижу себя в отношениях»;
Ну, не видите и не видите. Это пока. Может, со временем что-то, да увидите.
Гораздо важнее выяснить, что вы сейчас чувствуете?

«Для меня отношения - что-то обременяющее и скучное, место, где твоими ресурсами будут пользоваться, пока ты молод и красив. »;
Вот она блокирующая установка, заслоняющая видение. Скажете, на пустом месте она появилась?! Нет, не на пустом, а на вполне подготовленном
«Все мои розовые мечты про любовь рухнули в последнем расставании около двух лет назад.»;
«Маму бросил отец и ушел к другой женщине когда мне было 5. Для неё это было самым сильным потрясением в жизни и она потом много страдала.»;

То, что "розовые мечты" рухнули, слава богу. На их месте могут появиться реалистичные представления и ожидания.

Кстати, расстались по какой причине?

Відредаговано автором 17-06-2023 10:32:54

«взагалі не схожий, скоріше ботан і зануда, бо дівчата говорять, що я занадто заумні фрази говорю і підбираю глобальні теми такі як політика і т.д.»;
Чи не дотримуєтесь ви, часом, думки, мовляв, уже нічого неможна змінити?

«Я вирішив, що вона німфоманка просто і легковажна, так мені легше буде»;
На мові гештатльт-психологів ваш вибір називається дефлексія. Тобто уникнення зустрічі з чимось вкрай важливим і переведення уваги на безпечні або нейтральні речі. У вашому випадку знецінення іншої людини у власних очах.
Щодо "буде легше" - це ж ніщо інше, як самообман. Легше не буде, бо ваше рішення нікуди не веде. Воно консервує звичний стан невдоволення собою, а відтак і світом.

«Брутальний мужик, який не зациклюється, що йому хтось відмовив, йому по барабану, що там у інших, він йде в ковбойській шляпі по вулиці з кубинською сигарою в зубах і до нього підбігають дівчата просять інстаграм.»;
Гарний образ для вестерну. А в житті ви який? Дуже схожі на цього брутального мачо?

«Загартувати себе як мужика»;
Це не про книжки. Потрібна співпраця з психологом, хоча б для початку. Щоби розібратись з усталеними викривленими уявленнями і моделями поведінки. А вже потім напрацьовувати нові - більш життєздатні і дієві.

Доброе утро, Эля!
«жизнь стала какой-то мрачной и нету сил на прогулку выйти, сказать об этом не могу начинаю плакать и душат слёзы, даже сейчас плачу, я не знаю что мне делать, друзей у меня нет, а муж помочь не сможет, я сама себе не могу помочь, и чувствую вину за то что ничего не делаю по дому просто лежу целими днями, всё что могу есть это бублики с водой, даже привычные дела или увлечения не радуют...»;
Примите мои слова сочувствия и поддержки.
И еще прислушайтесь к рекомендациям. Утешать не буду, поскольку вам гораздо важнее получить реальную помощь и поддержку. И для этого кое-что зависит от вас самой. Прежде всего, обратитесь к врачу-гинекологу, который вас наблюдает. Расскажите ему обо всем, что тревожит. Возможно, он направит на обследование, предложит сдать анализы - наперед не знаю. В любом случае вы получите либо лечение, либо рекомендации относительно дальнейших действий.

Тот же врач может направить к психологу, специализирующемуся на работе с женщинами в период беременности. Ряд моментов явно говорит о такой необходимости:
«постоянного уставшая хоть и не работаю»;
quote]не могу спать»;
«есть много но ( во мне , а не в нём) чувствую себя будто в дипресии »;
«не могу отказать мужу в сексе потому что понимаю что он мужчина и ему это нужно»;
«злюсь на себя потому что не могу даже кушать ему приготовить»;
«хочу быть одна»;
«вообще если честно хочется умереть, жизнь стала какой-то мрачной и нету сил на прогулку выйти»;
и другие.
Вам обязательно помогут.

Доброго ранку!
«Чи нормально те що я відмовляюся від спілкування і тримаюсь з людьми так обережно?»;
Я б сказав природньо. А чому? Напевно, тому, що відбувся деякою мірою злам вашого звичного ставлення до спілкування. А отже і до способу його реалізації. Більше не актульними стали потреби за будь-яку ціну терпіти те, що напружує і не подобається. І навпаки - набули цінності інші потреби. Наприклад, з повагою ставитись до своїх ресурсів енергії, часу, життєвих сил тощо.
Також змінились пріоритети.
Тому не дивно, що новий період супроводжується трохи розгубленістю і намаганням відчути підтримку з боку авторитетних людей, зокрема, психологів.

«Побоююся що в мене якісь психічні порушення, що я не здатна до дружби і стабільного близького спілкування.»;
Раджу вам не поспішати з пошуком в собі паталогій і виставлянням діагнозів. Замість цього включайте внутрішнього дослідника, з цікавістю спостерігайте за процесом, за плином часу і тими змінами, що відбуваються. До речі, на цей процес ви маєте право і можливість впливати.

«люблю і прагну спілкування. Але трішки остерігаюся, зближуюся обережно»;
Як на мене, то це ознаки, притаманні моделі психологічно здоровї людини.
Виважена обережність ще нікому не наробила шкоди. Причому, кроки назустріч йдуть одночасно з обох боків.

«Шкода що зараз в моєму оточенні немає людей, з ким я могла б бути близькою і почувалася б розслаблено і спокійно в спілкуванні, я б цього хотіла.»;
Дійсно, шкода. Але ж, як то кажуть, ще не вечір. Коли будете готові, доля подарує вам зустріч. Все прийде у свій час.
А як "доля дарує" - з цим феноменом можна розібратись під час консультації з психологом. Звісно, за вашим бажанням.

Доброго ранку, Марино!
«Тому я не можу поставити себе на його місце і не розумію чому ображатися, якщо рішення вже прийнято.»;
Не можете і не повинні ставити себе на його місце. А от з розумінням дещо складніше питання...
Якщо будуєте здорові стосунки, бажаєте бути разом, то варто помічати зміни (свої і партнера), обговорювати важливі питання, на взаємній основі уважно ставитись до прохань і потреб. Відкриватись і не уникати того, що не співпадає з вашими уявленнями і поглядами. Не боятись розбіжностей і відмінностей. Саме вони і створюють контакт, в якому кожен виявляє свою особистість, а не зливається в аморфну массу.
Звісно, вкрай принципові речі ставлять на межу вибору - йти далі разом або кожен окремо.

От ви написали "рішення вже прийнято". Все крапка. Для вас, можливо, так. А в чоловіка бачення змінилось. «для нього, якби це сталося, вагітність і дитина би не була проблемою. »;
Чи має він на це право? Чи природньо для людини переглядати раніше укладені договори? Я вважаю, що і право має і договори нерідно переглядаються. І тому необхідний новий діалог, нова розмова. І нове рішення, можливо, спільне, а, може, в кожного своє.

«МЕНЕ ДРАТУЄ ОБРАЗА ЧОЛОВІКА НА МЕНЕ. »;
Припускаю, що не стільки образа чоловіка дратує, скільки ваша нездатність усвідомити її причину.

«Які книги порекомендуєте почитати для чоловіків?»;
Не має окремих книжок для чоловіків. Є книжки для людей.

Визначиться спочатку, чого прагнете: розважитись, вивчити іноземну мову, пізнати щось, лікувати себе, зав'язати стосунки... Що?