Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів Галицький район

Здравствуйте, Александр!
«КАК МНЕ ПЕРЕСТАТЬ ОБИЖАТЬСЯ НА ТО ЧТО МЕНЯ ИГНОРИРУЮТ , НЕ ЗДОРОВАЮТСЯ , НЕ СМОТРЯТ И Т.Д. ?»;
Скажу откровенно и прямо - совсем не обижаться не получится(!) А вот научиться адекватно реагировать вполне возможно. Реагировать исходя из психологической позиции внутреннего Взрослого, вместо состояния Ребенка, которого триггерят проявления других людей, очень похожие в своей сути на действия вашего отца.

В совместной работе с психологом вы сможете разорвать эту порочную и лишающую вас равновесия связь. Во-первых, на символическом уровне разберетесь в отношениях с отцом, прожив и отреагировав множество удерживаемых до сих пор чувств.

Во-вторых, избавитесь от переноса, то есть особенности видеть в других людях подобие модели поведения отца. И вследствие этого испытывать те же старые болезненные переживания.
К сожалению, на сегодня вы как бы их невольно притягиваете. Они уже давно стали привычны и потому, очевидно, без труда активируются по реальному поводу и, предположу, иногда без должных оснований. Срабатывает эффект тоннельного видения по типу - вижу то, что хочу видеть, а что не хочу - не вижу.

И, в-третьих, разберетсь в причинах всех тех феноменов, которые вы объединили под общим флагом "игнорирование". Что в действительности может быть проявлением невоспитанности, смущения, стеснения, равнодушия, отчуждения других людей. Причина может быть и, скорее всего, чаще не буквально в вас. Но вы болезненно реагируете, зависаете на негативных эмоциях, проваливаясь в детсткие травмы...К тому же, взываете к справедливости, как будто все еще в свойственной раннему периоду жизни манере привержены идеализации мира людей.
Поэтому предстоит окрепнуть, возродить чувство самоценности и научиться выражать себя адекватно контексту ситуации.

Доброго ранку, Alex92!
«Проте поки зупиняє мене те, що елементарно боюся на це піти. »;
І добре, що хоч страх вас зупиняє. До нього було б бажано додати бодай маленьке намагання повернути собі почуття самоцінності, якого у вас, на жаль, відчутно бракує.
От тоді «Але відчуття такі, немов розірвали твою душу на мільярди шматочків. Повна пустота. »; ваша душа почне поєднуватись з клаптиків в одне ціле і порожнеча поступово зникатиме.

«І лише одне бажання - залишитися з коханою»;
Цілком природнє бажання у вашому стані і для вашого, пробачте за прямоту, викривленого способу творити стосунки «Проте я просто шалено її кохаю та навіть після такої кількості років разом, задивлявся на її обличчя. Я про неї турбуюсь навіть в мелочах.»; Її узяли за ікону, а себе кинули на підлогу. За такого сценарію жінка втрачає не те що любов до чоловіка, вона його просто перестає поважати. А згодом у неї виникає відраза.

«зараз жінка каже, що точно визначила, що більше мене не кохає, а тому, щоб я не робив, мов все буде не те.»;
Ось цю реальність потрібно усвідомити і прийняти. А далі міркувати, як поверати собі себе, як дбати про себе, якими сенсами цілями наповнювати своє життя.

Здравствуйте, Наташа!
«Просто почему меня все время психологически прессуют, этого я не понимаю. »;
Этот вопрос, пожалуй, можно отнести к разряду одного из самых сложных. Причин в каждом случае отыщется множество, но от этого не легче. Все равно будет больно. Иногда нестерпимо больно. И все равно люди ищут ответ, поскольку им важно найти хоть какое-то логическое объяснение.
Поведение мамы иррационально. Скорее всего, она сама не осознает, что ей движет. Мотивы могут быть самые разные, начиная от желания утвердиться за ваш счет до желание свести счеты с вашим отцом на символическом уровне (и такое, к сожалению, не редкость).

Бесспорно одно - любить и отдавать тепло своей дочери она не способна. Иногда помогая, потом упрекает и выгоняет из дома. Любит когда по шорстке, а когда против - вон отсюда.
Да, она такая. И с этим уже ничего не поделать.

«Я не знаю что с ней делать.»;
Принять реальность в том виде, как она есть. Отпустить и пойти дальше, творя себя и свою жизнь, оторвавшись эмоционально от матери.

«Наверное мне нужно будет уйти в долгую терапию.»;
Дельная мысль. Накопившиеся чувства обиды, унижения, злости и другие обязательно нужно отреагировать в безопасной обстановке диалога с психологом. И, разумеется, сместить фокус внимания с мамы на себя саму, учась себя любить, ценить, уважать, заботиться.

Відредаговано автором 09-06-2023 10:32:49

Здравствуйте!
«если при частом самоповреждении я делала это только когда у меня был сильный стресс, то после пары месяцев без порезов, это желание возникало при самом малейшей стрессе или когда я сильно чем-то расстраивалась. »;
Сочувствую вам. Самоповреждение относится к сфере аутоагрессии. И является средством снять чрезмерное психическое возбуждение. Нездоровым средством справиться с эмоциями, которые воспринимаются как непереносимые.

«Как мне избавиться от этих мыслей самостоятельно? »;
Вы разве не пытались уже многие годы избавиться самостоятельно? Однако, как показывает опыт, у вас не получается. Оптимально, конечно, нужно обратиться к специалистам, прежде всего, к психиатру по месту жительства. Это вам ничего не будет стоить. Вас не поставят на учет. Вам помогут. Назначат медикаменты, которые помогут восстановить эмоциональный баланс.
А вот с мыслями о самоповреждении обратитесь в центр социальных служб для семьи, детей и молодежи. Они функционируют в областных центрах и более-менее крупных городах. Работающие там психологи оказывают помощь бесплатно.

«А можно ещё подробнеё, о чём вы пишете? Тоесть, если я правильно поняла, вы пишете о том, что мужчина в даном случае также изначально начал со мной отношения с позиции вызова для самого себя?»;
А как без этого? Ведь многим важно доказывать самим себе, что могут (или еще могут). Это помимо лежащего на поверхности желания "получить/взять/испытать." Для мужчины, имхо, вообще важно эмоциональное состояние, которое обеспечивается рядом с женщиной. Оно имеет много граней и оттенков. Не берусь судить, какое состояние было важно для него - мужчина недоступен и вопросы на форуме не предъявлял, в отличие от вас.

О соблазне и символическом обмене ярко и убедительно писал Жан Бодрийяр.

Доброго дня, Ксения!
«Плохо ли это или хорошо, зачём я так зациклилась на этом? »;
Вас зацепило, задело, если хотите. Мужчина оборвал игру в отношения. Вы остались в проигрыше. И теперь, естественно, мечтаете и наполенны желанием сатисфакции.
Он же не оправдал ваших ожиданий. Вначале сделал вызов вам, а потом слился, не рассчитав свои силы, наверное.

«по моим ощущениям я могу сказать, что мне кажется мужчина изначально так хотел со мной отношений, что он принял этаку роль «родителя», не свойственну ему, тоесть, прямо у нас не озвучивалось, что он якобы таковый «папа», но мужчина явно понимал, что у меня фин. уровень в разы ниже, что я молодая девушка на самом старте, не имею бизнеса, влиятельного папы и т.д. Но позже, уже привык ко мне со временем, я думаю мужчину могла начать раздражать такова роль, и впринципе даже то, что он знал как бы «на что идёт, и кто я»»;
Как одна из моделей понимания сути истории вполне может быть релевантной. Она, скорее, редукционная, то есть весьма существенно упрощающая сложность мотивов и целей каждого из вас.
Но есть и другие подходы, не ролевые и не привязанные к материальным ресурсам участников, и даже не к психотипам.

Его величество соблазн во всех прелестях и красе. Торжество симулякров и обмена знаками. Вызов - ставка - вызов. Победитель выходит из игры первым. Проигравшему нечем ответить, но он тужится, силится и ломает голову, как же насолить первому. Узнаете себя? Это про символический обмен. Про подмену любви и здоровой привязанности сценарием азартной до поры до времени игры, в которой уважение, благодарность, тактичность, забота не имеют никакого значения - только игра, только увлечение, только бессознательное стремление приколоться и наколоться. Реальность подменяется видимостью при обоюдном молчиливом согласии.

Хочу спросить, с вами такое впервые?

Доброго дня!
«І ніби не депресія, бо ж виконую хатню роботу, догляд за малим, але розумію, що стан недобрий. »;
Згоден з вами - не депресія в розумінні хвороби зі всіма класичними симптомами.

«Досить тривалий час відчуваю практично постійно апатію, тугу, відсутність настрою і сил, якесь відчуття ''безполезности'', немає якихось мрій, прагнень, відчуття радості хоч від чогось. »;
Це схоже на тривалий стан апатії, невдоволення життям і втрати сенсу як такого.
Чи було у вас по-іншому, коли ви мали мету, мріяли, прагнули чогось світлого і цінного для себе?

«Підкажіть, будь ласка, що робити.»;
Ой, багато чого можна і, мабуть, варто робити.
Наприклад, розібратись зі стосунками. Для чого вони вам? Що дають? Наскільки відповідають вашим бажанням?

Потрібно прислухатись до себе - до бажань, почуттів, емоцій. Помічати відмінності і діяти виходячи з того, що для вас бажано(!)

Також, намагатись не робити того, що вам не подобається.

Одразу промовляти у стосунках з будь-ким, з чим ви не можете миритись.

Дбати про себе. І завжди обирати себе, хто б і що б не казав.

Можете відвідати лікаря невролога і проконсультуватись з ним щодо власного емоційного стану. Упевнений, він вам щось корисне порадить.

Відредаговано автором 08-06-2023 15:24:18

«Проте все одно є відчуття, що я ще повністю морально не підготувалася, щодо появи дитини»;
Навіть важко уявити, що будь-яка жінка на 100 выдсотків морально підготується до вагітності і народження дитини, тим більше коли мова йде про першу вагітність. Тому варто послабити тиск власних вимог до себе. Довіртесь природньому процесу і слідуйте за ним!

«ЯК ПРАВИЛЬНО ЖИТИ»;
На це питання немає і не може бути "правильної" відповіді.
Правильно для мене не значить правильно для вас. І навпаки.
Тому висновок такий - відкривайте свій власний рецепт. Шукайте, єкспериментуйте, творіть... і знову переглядайте, знаходячи своє "правильно"!

Здравствуйте, Mihaela!
«Я даже считаю себя лучше неё потому-что умею больше делать итд. »;
Что значит "лучше" - более ценная, первого сорта, а она второго (как товар в магазине)?
Вы просто ДРУГАЯ. Не такая, как подруга. А она не такая как вы.

«Это не справедливо.»;
Вопросы справедливости по части внимания мужчин как правило интересуют девушек юных, молодых и не воплотившихся в своей подлинной женской красоте. Советую не застревать на этом крючке. Наоборот - цените свою уникальность и неповторимость. Видимые успехи легкой привлекательности имеют свойство оставаться поверхностными, не переходя в глубокую здоровую привязанность.

«Мы оба красивые и у нас одна точка зрении но меня раздражает то что я остаюсь как будто в тени. »;
Подумайте, будет ли вам комфортно выходить из тени (если решитесь), копируя манеру и стиль подруги? Ищите что-то свое, неповторимое.

«Як мати здорові відносини з цим типом привʼязаності?»;
Розвивати неухильно власну здатність усвідомлювати себе і реальність в цілому. Що дасть вам можливість вибиру реакцій і дій, згідно ваших бажань і прагнень.

Написав стисло і просто. Насправді ж, передбачається процес пізнання себе, своїх поглядів і установок, своїх способів взаємодії з іншими людьми. Дослідження своїх потреб, корекцію моделей поведінки...

Потрібні малі кроки в зону найближчого розвитку. Експериментування, набуття нового досвіду і привласнення його.

«не залежати від стану людину»;
Позбутись цієї залежності, означає, набуття внутрішньої рівноваги і здатність спиратись на себе, мати внутрішні опори.

«не маніпулювати,не робити фігн»;
Для чого маніпулюєте, визнаючи це?
Який сенс в творенні фігні?

Ось бачите - уважний погляд на озвучені проблеми дає змогу дослідити причини того, як ви себе поводите. А знання причин відкриває шляхи для їх подолання.

Раджу вам вести щоденник спостережень як інструмент саморефлексії. Накопичення інформації обов'язково допоможе в аналізі і висновках.

Також розгляньте можливість звернутись індивідуально до психолога.

Доброго вечора, Лімо!
«Я вагітна»;
Прийміть мої вітання)

А тепер до справи.
Наскільки я зрозумів, у своєму теперішньому стані вагітності з певного часу ви почали все більше помічати відсутність сил та енергії.
В такому разі буде логічним запитати спочатку, як триває вагітність? Що каже лікар, який вас веде?
Можливо, ще варто уточнити, з якого моменту, після яких подій почали відчутно зникати сили та енергія?

Напевно, ви розумієте, що без цілісного відтворення ситуації навряд чи можна обійтись, адже потрібно знати і враховувати усі дотичні фактори і обставини. Тому і виникають питання до вас.

«Ті речі, що радували мене раніше тепер навпаки дратують. »;
Важливе зауваження. І я в зв'язку з ним міркую, а чому, скажімо, ті речі дратують, а не просто перестали цікавити? Дратування більш насичена енергією емоція. І вона, до речі, СПАЛЮЄ чимало енергії - так потрібної вам тепер(!)
Припускаю, що дратівливість спричинена невиправданими очікуваннями. Тож знову поцікавлюсь, які у вас були очікування щодо перебігу вагітності?

«Я мрію про закінчення війни, проте боюся що це може статися дуже нескоро і від цього відчуття безнадії. »;
Ось ви навели ще один поглинач вашої енергії - відчуття безнадії. З цим треба розбиратись - наскільки ви схильні до песимізму і яким чином підкріплювати ослаблений оптимізм?

Доброго ранку!
«Помітила, що особливо сильно мене дратує і я відчуваю як підіймається злість, коли бачу як знайомі позують на фоні закордонних морів у Італії, Іспанії чи Мальті.»;
Мене теж дратували спочатку такі прояви махрового егоїзму. Потім попустило. Стало нецікавим. До того ж, ми з вами не судді щодо вчинків інших людей.

«Як мені навчитися ставитися до цього спокійніше чи навіть радіти за інших, що вони у безпеці та біля моря.»;
Простої відповіді, напевно, немає і бути не може. Вважаю, що потрібно пройти свій шлях, змістом якого буде уважне ставлення до своїх цінностей, переконань, бажань і потреб. Власне, актуально розібратись, переосмислити і визначитись, що я за людина. У що я вірю? Що ціную? Чого прагну? Що роблю задля цього?

«Я не можу видалити таких знайомих з друзів, бо їх надто багато »;
Кілька разів перечитав оце речення і так і не зрозумів - вам шкода часу на видалення? Або який насправді мотив не видаляти?

«Проте подібні фото і пости дуже сильно мене тригерять. »;
Я особисто усіляких нарцисів забанив і повидаляв. Знаю, що дехто зробив вибір - просто не лізти в соціальні мережі, тому що знайшов собі інші заняття, справи і захоплення.

Доброго ранку!
«Скоріш за все, маю тривожний тип привʼязки. Хочу бути на першому місці, отримувати багато уваги, а сам багато вийожуюсь, і ревную по любому випадку. Сам придумую щось і заганяюсь. Бачу в собі маніпуляції. Хочу закінчити з всіма спілкування, але через соціальний тип, просто не можу»;
Зізнаюся, у вас вийшла доволі змістовна і лаконічна розповідь про свій стан. До речі, у притаманному вам стилі не обійшлося без маніпуляції. В чому вона полягає? Відповідаю - зміст проблем розкрили, а питання не поставили. Така форма спілкування автоматично передбачає, що питання до вас мають ставити психологи. І це якось не конструктивно, бо змінює акцент - хто в кому більш зацікавлений і хто звертається по допомогу.

Тому пропоную сформулювати свій запит, тобто в чому ви зацікавлені.

Здравствуйте!
«То есть что-то с восприятием и сохранением информации.»;
Вот именно - что-то. А что это - пока неизвестно. Возможно, мощное сопротивление. При этом выглядит весьма необычно - вы все же получили вначале среднее образование, а потом высшее. Значит, информацию во время учебы могли и воспринимать, и сохранять в памяти. Не думаю, что всякий раз платили за оценки и зачеты или за вас сдавал экзамены другой человек.

Как и чем вы объяните, что успешно прошли весь сложный путь обучения?

Еще вопрос. В сязи с чем проходили тест? «ЧТО ДЕЛАТЬ ЕСЛИ ПРОВАЛИЛА ТЕСТ НА ВОСПРИЯТИЕ И СОХРАННОСТЬ РЕЧИ?»;

«Хотя несколько часов заучивала эту страницу.»;
Как мне кажется, "виновники" ваших проблем страхи и насилие над собой. Поэтому терапия очень даже поможет вам "выйти на свободу".