Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів Галицький район

Доброго ранку, Аля!
«Я ж вважаю, що ми самі розберемося! Серджуся потім. Розумієте?? А тут ще фото-звіти... При тому, що я й так вважаю, що сестра чоловіка багато на себе бере... Можливо погано виставлені кордони сім'ї? Але тут потрібні зусилля обох: і мене , і чоловіка.»;
Ви все правильно підмічаєте. Це все має місце. Проте вплив сестри може бути вкрай обмеженим в разі, коли ви впевнені в собі, а її присутність не призводить до падіння самооцінки. Коли ви вмієте реагувати одразу в моменті "тут і зараз", висловлюючи відкрито свої думки і почуття у зв'язку з її поведінкою. Коли не боїтесь напруження і можливого конфлікту. Повірте - сестра чоловіка одразу відчує вашу нову налаштованість.

Така ваша позиція і буде насправді позначенням як ваших особистих психологічних кордонів, так і кордонів сім'ї.

Щодо фотозвітів чоловіка, то, вважаю, що він намагається (як вміє) "лікувати" сестрину невлаштованість в особистому житті. Напевно, межа між родинними стосунками і його прагненням розмита через хибну точку зору, мовляв, він зобов'язаний з нею усим ділитись.

Я б радив вам узяти кілька консультацій індивідуально, аби розставити для себе усі крапки над "і", а також віднайти шляхи налагодження порозуміння з чоловіком щодо вище зазначених питань.

«Так можно работать и дворником ,тоже на базовые потребности будет хватать )а можно что-то менять ,особенно когда тебе дают готовые варианты
»;
Абсолютно с вами согласен. И вам решать, хотите ли вы именно с этим парнем создавать семью.

Он такой и никем другим быть не может. Поддержать его - да, давить и пытаться переделать - выйдет только боком вам обоим. Это азбука здоровых отношений.

Доброго ранку!
«Як цього позбутись?»;
Спробую стисло. Мені здається, що загострившийся страх смерті спричинений цілою низкою втрат. Близьких, стосунків з чоловіком тощо. Напевно, багато емоцій і почуттів залишились не прожитими. Вони позначаються на вашому теперішньому стані, впливають на змогу збудувати нові стосунки і налагодити особисте життя. Виснаженість обов'язково провокує негативні думки, підживлює страхи, включно зі страхом смерті, адже, людині здається, що нічого доброго попереду в неї не буде.

Цей сценарій потрібно зупинити.
Які кроки будуть в нагоді?
По-перше, зверніться до лікаря невролога. Він допоможе нормалізувати емоційний стан.
По-друге, варто знайти психолога. І вже разом з ним розібратись з накопиченим негативом непрожитих почуттів. У тій взаємодії зможете відновити власну самоцінність і позитивне ставлення до реальності.

Прошу, не гайте часу. Зміни можливі. Потрібно в них вірити і робити для цього відповідні рухи.

Здравствуйте, Nil!
«парень же напротив (ему 34) живет по большему счету одним днём (хоть и оплачивает и откладывает на съемное жильё ) тратит так же на наши расходы »;
Как можно понять из приведенных слов, парень трудится, зарабатывает, оплачивает расходы и еще откладывает на съемное жилье. Хочу спросить - вам этого мало? Вы это цените? Вы готовы уважать его взгляды и его стиль жизни как таковой?
Судя по всему, нет. И в этом проблема. Не столько в нем, сколько в вас.

«Он считает что я его пилю ,довожу и нагнетаю»;
Таки да - вы его пилите. Вы хотите его толкать в спину, тянуть за волосы, направлять на него "пистолет"... чтобы он совершил скачок в заработке. Вам ведь важно быть в нем уверенным, в его способности закрыть все материальные запросы семьи в будущем. А он не готов. К сожалению, он только декларирует свое желание.
И поскольку лишь заговаривает о повышении доходов, то уместно его оставить в покое, пусть сам справляется. Не исключено, что его озвученные желания - в большей степени способ продемонстрировать готовность вам угодить.

Попробуйте говорить начистоту, о своих чувствах и опасениях. Обходясь при этом без упреков и проекций, мол, вам известно, что у него в голове.

Дайте времени шанс сделать свою работу. А потом смотрите и сознавайте, насколько совпадают ваши жизненные дороги.

Здравствуйте, Галина!
«Можете ли вы посоветовать что мне с этим всем делать, как вытащить себя из этого, что возможно могло бы мне помочь по мимо личной терапии.»;
Уж простите великодушно, но советами вам невозможно помочь(!)
Вам нужно (именно нужно, а не желательно) перестать себя обманывать. У вас наблюдается и развивается классическая алкогольная зависимость. И ее нужно лечить(!), пока не поздно. Иначе сопьетесь!!!

С помощью алкоголя вы убегаете от проблем, от всего неприятного и не поддающегося вашему влиянию и контролю. К сожалению, не верите в себя. Не заботитесь о себе. Вместо этого постепенно и неуклонно себя уничтожаете как личность.

«Я понимаю что мне нужно пройти терапию, но пока такой возможности у меня нет.»;
Снова обманываете себя, чтобы ничего не менять и не меняться. Перестаньте покупать спиртное. Аккумулируйте средства на терапию.
"Но нет - наверное, думаете вы - это же придется не пить... а как же боль внутри? чем ее глушить тогда?.."
А глушить ее не надо вовсе. Все чувства с ней связанные важно проживать. И разбираться, чем конкретно и по существу они вызваны. Необходимо восстанавливать чувство самоценности, способное стать для вас надежной опорой в жизни.

Здравствуйте!
«МУЖ ОБИЖАЕТ , В ЧЕМ МОЯ ВИНА ?»;
Сочувствую вам - оказаться в чужой стране без близких, без понимания и без поддержки очень сложно.
Думаю, что о вине здесь говорить неуместно. А о чем тогда, спросите вы? Конечно, об отношениях между вами.
Кстати, вы с мужем говорили о том, что чувствуете?
О том, что происходящее сейчас (отношение мужа) вас ни в коем случае не удовлетворяет?

«он вечно ноет и вечно недоволен жизнью. »;
Если буквально воспринимать, то его недовольство жизнью выплескивается на вас. Выступаете в роли громоотвода. Но при чем здесь вы?! В этом случае ему самому стоит разобраться в причинах своей хандры. Например, обратиться к психологу.
Но можно предположить, что он недовлен вами и потому наказывает молчанием, отстраненностью. Как воспитанный и взрослый психологически человек он мог бы выразить вам напрямую - уважительно и констурктивно - свои замечания, высказать свои соображения о том, как наладить взаимодействие. Однако он этого не делает. А страдаете в итоге вы. Получается, что вам и разруливать ситуацию, что вы, собственно, и делаете, обратившись на форум.

Хочу предлодить вам несколько вопросов для прояснения ситуации.
Что у вас с интимной стороной отношений?

«вроде и люблю ..»;
Так любите или вроде?

«нахожусь немного в зависимом положении »;
Допустим, решите вернуться домой, где станете искать средства?

Доброго ранку!
«Вижата як лимон. Почуваю себе прислугою. Чи повинна я їх обслуговувати?»;
Співчуваю вам.
На жаль, так сталося, що в сім'ї чоловіка (з боку свекрухи) до вас поставились зверхньо, без поваги і вдячності. Тобто не на рівних, не по-людськи. Це з одного боку.

А з іншого - ви мовчки зголосились на такий негативний сценарій. І тому виснажені емоційно, мов, лимон.

Отже, маємо історію, створену з двох боків. А у вирішенні проблеми зацікавлені лише ви. Тому вам її і почати вирішувати.

Запитайте себе - хіба ви наймичка?
Хіба ви зобов'язані терпіти ігнорування себе?
Що ви можете зробити першим кроком, аби почати себе поважати і поводитись гідно?
Чи можете (за підтримки чоловіка) ініціювати розмову в родині, аби висловити свої почуття і рішення в подальшому вести себе інакше?

Доброго ранку, Анно!
«Можу тут мені відкриють на щось очі.»;
Якщо і відкриють, то спільними з вами зусиллями(!)
«Я вже на стільки втомилася від цієї рутини з дітьми, що вже летить криша. І зараз коли я вже 3 неділю без дітей, все одно навіть коли ми їх забираємо від бабусі на вхідні я дуже сильно злюсь коли вони роблять шкоду, заводять істерики або постійно від мене щось хочуть, я не можу їх витримати і начинаю зриватися. Я розумію що мені треба роботи щось с собою, але я не знаю що саме і як. З чого в загалі почати.»;
Ось цей опис вашого стану свідчить про емоційне виснаження, яке призводить до роздратування і беспорадності. Ви згодні. Коли так, то найперше що потрібно - це подбати про своє здоров'я і відновлення. Хто у нас займається питаннями здоров'я? - правильно, лікарі. Тому оптимально зробити візит до дільничого терапевта і, напевно, до невролога. Вони вас вислухають, розпитають і дадуть поради, як привести стан у відносну норму. Можливо, випишуть дієві ліки. Внаслідок чого вам стане набагато краще.

А далі вже почнете з'ясовувати більш складні для вирішення питання:
«І скільки вже прошло років, а я незнаю хто я.»;
«з років 15 у мене завжди був страх що я буду тупою і що ніколи не зможу чогось досягти. Тобто не знайду своє призначення в житті.»;
Звісно, без психолога на цьому шляху буде важко обійтись. Та ви ж не одна, у вас є чоловік. Та й в Україні працюють центри соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді. Психологи там допомогають людям безкоштовно, ведуть групи підтримки. Пошукайте такі центри поблизу.

Доброго ранку!
«Не знаю, як знайти середину.»;
Тому потрібно шукати цю середину. Та й не лише в питаннях ваги.
Нав'язливі думки і відповідні страхи є чимось, що має своє значення і свою функцію для вас. На жаль, ці речі вами не усвідомлюються. А мали б. Тоді вони втрачають свій вплив, а ваша енергія отримує можливість спрямовуватись на корисні вам речі - творчість, радість, розвиток.

«Самоконтроль втрачен і коли голод.»;
На мій погляд, самоконтроль у вашому виконанні - річ шкідлива, бо зжирає купу нервів і сил. До того ж, виглядає як неволя і зайві обмеження. Свобода - ось, що вам потрібно. Незалежність... від страху, нав'язливих думок і контролю.
В терапії з психологом зможете змінити фокус уваги. І через те поступово проблема зникне як така. Не вірите? - спробуйте!!!

Здравствуйте, Максим!
«Хочу избавится от этого и вернуться к заводским настройкам как это было раньше»;
Коль сознаете такое желание, то осознайте и способ его реализации. И это явно не про советы, хотя и они могут быть полезны в качестве ссылки на чьи-то примеры и чей-то опыт. А положительный опыт может подпитывать вашу мотивацию.

Так о чем, собственно, речь? Она о полноценной работе с психологом(!) Изрядное количество аспектов и вопросов предстоит раскрыть и исследовать, прежде, чем перейти к непосредственной коррекции вашего либидо.
Каким было ваше воспитание, в том числе половое?
Какие примеры сексуального поведения взрослых наблюдали в период становления и развития?
Ваши представления об интимной сфере жизни?
Самооценка?
Характер?
Реальные события, повлиявшие на сбой в "заводских настройках"?
Причины и способы избегания контакта с девушками?
И еще целый ряд принципиально важных моментов.

«Крик души , понимаю что сам виноват (»;
Я бы не стал говорить о вине, она угнетает и не дает подняться с колен. Ответственность - вот, пожалуй, подходящее слово.

Доброго ранку!
«Найбільше я боюся що ніколи не зміниться нічого і що не зважуся вибратися з цих стосунків.»;
Співчуваю вам. Загалом же вийшла змістовна і глибока сповідь про вас, про життя, про емоційний стан. Коли людина має змогу виговоритись, їй зазвчиай стає легше. Ви це відчуваєте?
А що далі? На що ви очікуєте, а, можливо, і розраховуєте?

Якщо, дійсно, відчуваєте бажання змінити на краще наповнення свого життя, то варто робити абсолютно зрозумілі речі. По-перше, сформулювати свій запит до психолога. Як вийде. Фахівець допомже підкорегувати.

По-друге, звернутись до обраного психолога індивідуально. Працювати з ним в подальшому, усвідомлюючи, яким чином сприймаєте себе і реальність, як створюєте труднощі і власні проблеми (бо людина є автором того, що з нею відбувається). Відроджувати почуття самоцінності і діяти відповідно до своїх автентичних бажань і прагнень. Це буде копітка праця, певні зусилля, проживання багатьох існуючих і ще не усвідомлених мотивів та емоцій. Психолог вас підтримає на цьому шляху. Ось так, крок за кроком відбувається рух вперед.

«Я боюсь быть обманутой, брошенной. Я никогда не была ревнивой и такой истеричкой.»;
Алина, у ваших подозрений есть обоснованные причины. Мужчина проявляет на ваш взгляд избыточную заботу и терпение к своей бывшей девушке - «снял ей квартиру чтобы было где жить»;
«Она может позволить себе звонить ему и выносить мозг, мол что у него кто-то есть. Приехать к нему домой в 11 ночи проверить один он или нет. А он все это слушает и терпит.»;
Как еще может быть расценено его поведение (он с ней мутит и со мной, хотя поводов для этого вообще нет)???!!! И странно, что пытаетесь очевидного не замечать.

Відредаговано автором 10-06-2023 10:50:53

Доброго ранку, Олександре!
«Таких ситуацій було не багато, але вони призводили до неприємних наслідків (розійшлися з першою і другою дівчиною).»;
Виникло питання до вас - от яким чином пов'язані між собою наведені випадки і розставання з обома дівчинами?
Мені здається, що ініціаторами розриву стосунків були дівчини. І вони якось пояснювали вам причини свого рішення. Що вам казали і наводили?

«У таких випадках неможливо звернутися до поліції, оскільки немає жодної злочинної дії.»;
Так, до поліції начебто нема підстав звернутись. А що є? Як ви себе поводили? Які варіанти дій в подібних історіях розглядаєте для себе прийнятними?

«Я помітив, що коли я гуляю з дівчиною, я надто сконцентрований на тому, щоб уникнути подібних ситуацій. Замість отримання задоволення від прогулянки, я отримую неймовірну дозу стресу.»;
Тобто ви уже передчасно напружені і чекаєте на неприємність. Спробуйте поміркувати - що оця особливість говорить про вашу впевненість в собі, рівень самооцінки і таке інше?

«Сам не розумію, що мені потрібно. Мені здається, що мені потрібні якісь курси для вирішення конфліктів.»;
Є такі курси і відповідні вправи. Проте усі вони базуються на грунті розвитку самоповаги, упевненості в собі і гнучкості реагування в стресових умовах. Тому спершу було б корисно якийсь час поспілкуватись з психологом індивідуально.

Відредаговано автором 10-06-2023 10:40:17

Доброе утро, Анна!
«Подскажите пожалуйста, как снова заснуть и снизить тревожность из-за того, что кто-то может напасть?»;
Сожалею, что вам приходится через такие испытания проходить.

Хочу спросить, есть ли у вас в этом лагере надежные друзья и знакомые, с которыми вы можете больше общаться и выручать друг друга в трудные моменты? Если их нет или очень мало, то постарайтесь найти близких вам по духу людей и наладить с ними добрые отношения.

«Очень много не слишком адекватных людей и мне приходится зачастую за себя стоять. Но из-за того, что это происходит довольно часто, я всегда начеку. »;
Какого рода конфликты происходят с вами? В каких вопросах приходится за себя стоять?

Расскажите, как решаются вопросы безопасности в месте проживания переселенцев? Обращаетесь ли вы к сотрудникам службы охраны?

Доброго ранку!
«Мені шкода їх. І тут спіймала себе на думці,що не справа у необхідності щось купити більш важливе,а шкода конкретно собі,для себе. В чому справа?»;
Очевидний варіант відповіді - звичка себе недооцінювати, мовляв, ви того не варті.
Похідне від цього - бажання накопичувати, а не витрачати, щоби підняти власну цінність. Нехтувати своїми бажаннями. Намагання уникнути нарікань на себе за витрати, що зазвичай потім вважаються або зайвими, або недоречними, або надмірними.

Також, ймовірно, грає роль сімейна традиція ставлення до грошей, їх заробляння і витрачання.

Один всесвітньо відомий класик літератури сповідував принцип "працювати/творити більш, ніж витрачати." Сам багато працював, допомагав іншим і намагався обходитись необхіднім, що не виходило за межі здорового глузду в його розумінні.
На відміну від нього Олександр Дюма любив розкоші, будував палаци, витрачав шалено аж доки не прогорів вщент.

Відредаговано автором 10-06-2023 10:17:57