Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів лише онлайн

Здравствуйте, Катя!

« Я не могу успокоится, только все и думаю уже 4 дня как я поспешила, почему не дождалась ответа от хозяйки. и как я хочу в свою бывшую квартирку, даже вещи еще все лежат в чемоданах»;
Мне кажется, что ваше волнение вполне естественно. Вот только с поиском выхода из сложившейся ситуации вы вместе с мужем несколько запаздываете. Варианты есть - констурктивное общение с хозяйкой новой квартиры насчет снижения оплаты за электрику, снижение арендной платы, расторжение договора. У вас есть все основания для претензий. Перед разговором внимательно перечитайте договор.
За свои права и свои деньги можно и нужно бороться, если эти принципы соответсвуют вашей жизненной философии.

Сожалеть об упущенной возможности продлить аренду прежней квартиры, имхо, нет объективных оснований. Та хозяйка вела себя, мягко говоря, не корректно.

Відредаговано автором 03-05-2023 10:08:44

«але я не можу зрозуміти чому я і надалі не отримую задоволення від цього?»;
Відповідь проста - всередині сидять почуття від наслідків зради. До того ж, порушена ваша модель сприйняття чоловіка, зруйнований його образ "всесвіту", який ви свого часу створили і до якого звикли за довгі роки. На зараз ця модель не працює, а іншої у вас нема(!) Ось в чому справа. Ви ще на знаєте, а тому і не вмієте сприймати чоловіка як рівну собі людину - з чеснотами і вадами водночас.
Вважаю, що на часі пошук і побудова іншого сценарію ваших стосунків в цілому.

«Моєї єйфорії хватило на рік. Зараз я не відчуваю до нього тих почуттів як раніше.»;
Здається, ейфорія була певним компенсатором душевного болю внаслідок зради. Але вона минула. А що далі - відповіді нема. Як нема відповіді, як далі?
І марно сподіватись на повернення ТИХ почуттів. Їх уже ніколи не буде і відомо через що - змінилася реальність і змінилась модель ваших відносин. В новій моделі, яку ви збудуєте, будуть інші відчуття та інші відтінки емоцій.

«У меня вот вопрос-зачём мужчина приплетает эту подругу в наши отношения, у него какая-то личная обида, или он говорит мне гадости о ней, чтобы увести мое внимание от того, что на самом деле она его интересует? »;
Алина, лучшее, что вы можете предпринять в сложившихся условиях - перестать себя накручивать. И с психологом проработать эту склонность - не жить в реальности, не идти прямым путем к выяснению непонятных вопросов, а вместо этого (контакта с реальностью) подкармливать сомнения в собственной ценности игрой негативно окрашенного воображения.

Добрий день!

«А в мене характер з іскорками і я щоб не сваритися бо мене і так не чують просто йду геть і розумію що нічого і так не змінюється .»;
Так це ж ситуація безвиході. Ви розумієте?
Тобто ваші намагання спонукати чоловіка більше заробляти, щоби більше мати матеріальних благ абсолютно марні. Він зупинився на досягнутому і рухатись вперед, розвиватись не хоче і не планує.
Вважаю, що під тиском він і не зміниться. А завдаки чому може змінитись - потрібно винайти. Тому доцільно вам звернутись до психолога особисто.

А поки що варто розібратись: які у вас зараз емоції і почуття, коли тікаєте геть, подалі з дому?
На кого спрямовуєте невдоволення власним життям?

Відредаговано автором 02-05-2023 18:54:35

Добрий день!
«Може,я поспішаю і ще рано?»;
Чому поспішаєте - ви ж особливо нічого і не робите. Сепарація - це не лише пропозиції жити окремо, хоча і це вона передбачає.
Сепарація - це, насамперед виважені і конструктивні дії. Висловлення свого бачення і реальний процес досягнення домовленостей щодо співіснування: хто і за що відповідає в родині на даний час, розподіл обов'язків, підтримка прагнень дитини до самостійності, обумовлена обставинами допомога, яка не підміняє собою власних зусиль дитини й таке інше.
От ви питаєте, може, рано? І я запитаю, а, може, трохи запізнились з початком?

«Часто в нього до мене різноманітні претензії,критикує мене.»;
Цікаво, як виреагуєте на таку поведінку сина? Та й загалом, на якій підставі він вдається до критики? Він же не ваш батько, а ви йому не маленька донька. Розумієте, про що я?

Відредаговано автором 02-05-2023 18:44:53

«вона дивно відреагувала на те,що я в свої 21 почала мати хлопця,постійно внушає що не можна довіряти чоловікам,що тільки на початку все так солодко у відносина»;
Виходить, мама транслює вам свій досвід. Але ж у вас інша доля, бо ви не мама. Перевіряйте її слова і світоглядні позиції на власному досвіді. Формуйте своє бачення реальності. Знаходьте свої способи втілення мрій і реалізації бажань, аби зупинити негативний вплив маминих слів «тому я завжди тривожуся коли в мене все дуже добре із хлопцем,відчуття небезпеки і підозрілість»;
Звісно, вона для вас хоче добра, але насправді в неї мимоволі виходить навпаки. На жаль.

Якщо в усьому будете рівнятись на маму, то станете мамою№2. А воно вам потрібно? Невже відмовитесь від власного унікального шляху?!

Добрий ранок!
«Допоможіть зрозуміти причини тривожності.»;
Причини явно всередині, а краще сказати, в глибині вашої особистості. Їх потрібно дослідити. І для цього, як зазначали вище колеги, знадобиться відвідування лікаря-психіатра або клінічного психолога (фахівця з медичною освітою).
На узагальненому рівні тривожність формується через чималу кількість причин, серед яких втрата відчуття безпеки в дитинстві, перебування в стані страху і покарання з боку значимих осіб (переважно батьків) і так далі.
Тривожність можна сприймати як особливим чином організований процес збудження, який значною мірою сильніший за процесс психічного гальмування.

Те, що ви описуєте, притаманно відмінникам навчання, перфекціоністам. Для них жахлива сама думка невідповідності захмарним стандартам. Уява так розкручує зростаюче збуждення, катастрофічні очікування буквально поглинають здатність адекватно сприймати реальність, що людина неймовірно страждає, виснажуючи себе.
Їй потрібно повернути, або збудувати здатність сприймати себе неідеальною, такою, якою вона є насправді. Звісно, мається на увазі позитивне вирішення внутрішнього конфлікту.

Добрий ранок!
«мені не тільки вчитися не хочеться мені нічого не хочеться. мені важко прокидатися і засинати щоб помитися чи почистити зуби мені треба себе вмовляти в магазин я рідко виходжу зазвичай на шляху з пар. піти кудись погуляти мені не хочеться. друзів не хочеться, хлопця не хочеться.»;
Хочу вас підтримати. Також висловити надію, що згодом ваше життя налагодиться. Поясню, чому народилась надія - ви довгий час тримали в собі розчарування через нездійснені очікування. І тим самим створювали психічну напругу, утримуючі всередині негативні думки та почуття.
Нарешті "гнійник" прорвася - ви поділились своїм станом з мамою. Та, на жаль, від мами нічого доброго не почули. На відміну від неї, ваш батько вас почув і зрозумів, підтримав і готовий допомагати. Отже, туман розвіявся. Тепер ви знаєте, з якого боку буде холод, а з якого тепло і щира підтримка.
А коли з'являється ясність, стає легше усвідомити обставини і побачити, в який бік рухатись. виходячи з кризи.

На щастя, у вас є чорновий план на цей момент «все ж думаю, хай буде, закінчу тут навчання. хоча б на заочне переведусь, щоб так одиноко не було. »;
Тому варто порадитись з батьком, вислухати його міркування і приймати СВОЄ рішення(!)

Також актуально звернутись до психолога, аби разом з ним пропарцювати дитячі травми, підняти самооцінку і подолати схильність замикатись в собі.

Доброе утро!
«А кста , бате на нг подрил кучу Z атрибутики , флажки, плакаты с путиным »;
Хочу уточнить, а то не совсем понял, что к чему. Это вы подарили отцу кучу аттрибутики?

«родители бараны которые с первого дня поддерживали вторжение . Сразу как уехал с отцом не общался , с матерью редко , её позиция была не так однозначна.»;
Эта агрессия россии принесла и продолжает приносить чудовищные людские жертвы и разрушения. Она, как апогей всей той бесчеловечной атмосферы в стране, которую много лет насаждал и культивировал кремлевский режим с одобрения населения. Не граждан, потому что у граждан есть ответственность. У населения как толпы организмов ответственности нет. Как нет и желания мыслить, развиваться. Только идеология, только заглядывание в рот вождю, только поедание пропагандисткого дерьма. Презирается не только жизнь других, ни в грош не ставится и своя. Вот ужас - то какой!!!
К счастью, у вас голова на плечах и в сердце есть непринятие фашисткой идеологии. Посему впереди у вас свой путь, не совпадающий с родительским.

Это мамины слова «мать пыталась убедить, что нет, так как я политику в жизнь перевожу.только ни че так , что политика уже моя жизнь »;зародили у вас сомнения в собственной адекватности «Я ведь адекватный ?»;
На мой взгляд, политика не касается только людей психически больных и людей-организмов, живущих заботами пожрать и потрахаться, а также индивидов, так и не ставших людьми.

Добрий день, Соломіє!

«І боюсь що мене покарає Бог за те,що я тримаю образу на нього,що хочу забути його,і що я поїду від них із-за того,що він може вбити мою маму.»;
Чомусь Бог не карає батька за його ганебні вчинки і знущання над близькими. А вас має покарати. Поясніть, на чому побудовані ваші побоювання?

Розумом ви можете усвідомлювати, що ви і мама - то різні люди і різні особистості, в яких має бути свій окремий життєвий шлях. Проте на рівні підсвідомості ви ще поєднані дуже тісним зв'язком з мамою. Ніхто не проти душевного зв'язку, але потрібно позбавлятись залежності від почуття уявної, а не реальної провини.
Не беріть на себе невластиві обов'язки - відповідати за благополуччя батьків - дорослих людей, які мають подбати про себе самі.

«Почему такое происходит и что это значит? »;
Происхоядщее и то, что ему предшествовало, проливает свет на ваш способ обхождения с реальностью - с желаниями, максимализмом, нотками перфекционизма, самограничением ради великой цели (мог бы поставить кавычки в слове великой), которое сродни жертвенности и т.д. и т.п.
Теперь вы больше знаете о себе, потому что получили новый опыт. Можете его анализировать, делать выводы и, если решите, - вносить коррективы в свой способ реализации желаний.

Відредаговано автором 01-05-2023 10:18:03

«усиливает это все еще одно обстоятельство. сейчас у меня есть парень и в прошлом он общался (да, просто общался, хоть она ему и нравилась) с максимально красивой, чуть ли не идеальной девочкой, которая во всем превосходит меня и я постоянно боюсь, что я не буду в глазах парня так же хороша, как она или я нужна только чтобы забыть о ней.»;
Лиза, важно научиться, паралелльно с сомнениями, о которых выше написали, развивать способность радоваться настоящему - вниманию парня, общению и приятным моментам. И развивать свою способность разбираться в людях, а также мотивах их поступков.

Думаю, что постепенно вы примете свою уникальность и неповторимость, перестанете себя сравнивать и докучать себе подобными мыслями. Вместо этого будете легко и радостно вкладываться в самореализацию, наполняя свою жизнь всем тем, что вам, по-настоящему, близко, дорого и важно.

Добрий ранок!
«не знаю чому я розпочала з дитинства ?»;
Мушу визнати, на жаль, ви не почали з дитинтства. А всьго-на-всього навели один приклад з подарунком на день народження. Це щодо дитинтства.
А якби насправді почали з дитинтства, то розповіли б, як до вас ставились батьки. Що казали на вашу адресу? Чи підтримували? Чим обходили? Чи порівнювали і підкреслювали вчинками відчуття немилості?
Може, спробуєте?

Ви питали «Як перебороти ?»;, адже дійшли висновку, що відволікання зовсім не спрацьовує «Звісно не 24/7 , але сьогодні по особливому часто...чим би я не відволікалась чи то побутові справи , чи то прогулянка на свіжому повітрі.»;
Так, дійсно, воно й не буде допомагати, тому що не досліджені і "не проліковані" причини відчуття меншовартості, яке сприймається як немилість.

На жаль, так склалося, що вам у дорослому житті дістався не дуже гарний спадок з раннього періоду життя, коли формувались характер і особистість в цілому. Внаслідок чого вас, напевно, переслідує на підсвідомому рівні потреба знаходити докази своєї меншовартості і переживати відповідні емоції. Тому й не дивно, що ви їх легко знаходите, не звертаючи уваги на прояви геть протилежної якості.

Я б вам радив звернутись індивідуально до психолога, аби він допоміг змінити викривлену модель ставлення до себе, набути відчуття самоцінності і змінити поведінкові прояви. Повірте, воно того варте!

А поки що я пропоную переглянути відео. На назву не особливо звертайте увагу. Головне там - зміст. Йдеться про добре ставлення до себе, про самоповагу як основні чинники психологічного здоров'я.
САМЫЙ ЭФФЕКТИВНЫЙ АНТИДЕПРЕССАНТ
https://upsihologa.com.ua/audio-video-468
САМЫЙ ЭФФЕКТИВНЫЙ АНТИДЕПРЕССАНТ

Доброе утро!
«Когда я ем ,и чувствую что переедаю,или чувствую какой то дискомфорт в желудке , у меня мгновенно начинается паника ,не могу сидеть на месте ,тяжело дышу ,кидает в жар или становиться холодно и трасуться руки ,и такое ощущение что вот вот вырву !»;
Позыв к рвоте понимается однозначно как непринятие, отторжение. А вот что именно вы не принимаете и пытаетесь исторгнуть из себя - подлежит исследованию. Может быть, саму себя переедающую, может быть, то, что на символическом уровне означает пища и т.д. С этим вопросом, как уже заметили коллеги, стоит разбираться со специалистом.
Поделитесь, какими мыслями сопровождается описанные вами ситуации? Это всегда одни и те же мысли или разные?
Происходящее с нами обязательно связано с настоящим моментом или периодом жизни. В этой части - чем наполнено ваше бытие? Какими событиями, отношениями и т.д.

Для информации о ПА предложу вам видео. Оно ни в коем случае не подменяет собою терапию.
ПАНИЧЕСКИЕ АТАКИ. КАК ПРИРУЧИТЬ "ДРАКОНА"
https://upsihologa.com.ua/audio-video-460

«С моим терапевтом работаем над множеством вопрос и над этим тоже. Было интересно узнать другие мнения. Очень хочется просветления в этом аспекте.»;
Просветление - прекрасная вещь из категории необходимых, но недостаточных для перемен.
Полагаю, вы понимаете, о чем я.