Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів Галицький район

Доброго ранку, Kateryna!
«Що робити? Чого я така?»;
Відповідь - розбиратись. Тобто шукати шукати причини, які повпливали на зміну Вашого ставлення до грошей. До речі, яким воно було до війни? Як було прийнято у Вашій сім'ї?Розкажіть про це.

«Моя поведінка для мене дивна, бо в мене через війну немає дому, в варто було б складати гроші, а я живу тількі сьогоднішнім днем.»;
Ось цей момент трохи розкриває Вашу внутрішню мотивацію. Ви зазначили, що варто було складати гроші. А можна запитати, на які цілі?
І що поганого в тому, аби жити сьогоднішнім днем?

«Кожен місяць планую щось відкласти, але все рівно роблю дорогі покупки.»;
Щось, мабуть, переживаєте в такі моменти, щось важливе і символічне. Зазирніть всередину і відчуйте, які емоції, пов'язані з покупкою дорогих речей, Вас притягують? Можливо, це радість, якої великий брак в роботі і житті вдалині від дому?

От припустимо, відмовились від дорогих покупок і складаєте гроші "під подушку". Таке ж можна уявити. То що буде з Вами? Які почуття будуть Вас супроводжувати?

«Тепер розуміючи, що я дійсно винна в цій ситуації зараз, мені стало ще гірше(»;
Хіба може бути винною людина, яка хоче залишатись людиною? Яка баче несправедливість і намагається донести свої думки і почуття до найближчої людини, бо те, що відбувається, травмує, псує стосунки і життя загалом?

«І коли я говорю йому, що не треба дитині такого казати, він ображається на мене теж, що я лізу в його виховання і т.д. і знову ігнор в мою сторону і холод( ось це також дуже сильно впливає на мене, і коли якась ситуація трапляється, де фігурує його мама, я не стримуюсь(»;
Дивина небачена - як так сина виховує один батько, а мати, наче, зайва?! Наче стороння людина...
А потім ігнор. На цій отруті жодні стосунки не витримають.

Варто зрозуміти, що у вас з чоловіком є шанс змінити хибний сценарій, закладений батьками, і не калічити власну дитину. Поки що є.

«Це тоді зовсім несправедливо по відношенню до чоловіка.»;
Чому ж несправедливо? Він же заслужив своїм насиллям. Хіба ні? Чи насилля геть не було і Ви це все вигадали від а до я?

«меня всего лишь беспокоит, за что мне говорили такие болезненные и травмирующие слова, я была ведь просто ребенком.»;
Они такие - несовершенные. Думали, что так правильно... правильно для них. Так что НИ ЗА ЧТО(!) Не могли любить по-настоящему, вот и все.

«ПРОШЛОЕ ПАРНЯ»;
Настя, прошлое лучше оставить в прошлом. И жить настоящим.
Но Вы не можете. Вы уязвлены. Под угрозой Ваша ценность как женщины и как личности.
Как же быть?

Я так понимаю, что у Вас сомнение - стоит ли обсудить с парнем этот вопрос. Правильно?
Предположим, Вы подняли тему. Что Вы рассчитываете услышать? Он же уже прямым текстом (на жаль, не українською мовою) дал Вам ответ.«Он сказал что я же люблю тебя, живу с тобой, строю планы на будущее с тобой»;Что Вам еще нужно?
Почему Вы впадаете в панику, услышав всего лишь слова, и не доверяете реальным поступкам?! Он же с Вами. Любит Вас. Старается ради отношений, смею надеяться...

Тут может быть, имхо, два варианта - либо Вы чрезмерно зависите от аудиального канала восприятия, либо в отношениях происходит нечто такое, что доступное Вам откровение парня триггернуло большой массив сомнений в его искренности.

От себя замечу, что подобные аспекты в переписке на форуме в принципе не решаются. Индивидуальный контакт с психологом - своего рода золотой ключик, открывающий дверь за холстом Папы Карло.

Добрий день, Дарья!
«Чи можуть люди продовжувати стосунки післ таких епізодів?»;
Звісно, можуть, якщо хочуть... і вміють або шукають способи бути разом.

«Чи є сенс продовжувати, якщо ми зробили одне одного гіршими людьми? »;
Ніхто замість Вас не скаже, чи є сенс, чи ні. Вас разом або окремо один від одного.
Вважаю, щодо "зробили гіршими людьми", то помиляєтесь. Цей випадок і період в цілому відкрили всередині вас те, що було і раніше, проте у потенційному стані. А тепер воно вийшло назовні. Адже в кожної людини є і світла, і темна сторона.

«Я не можу повноцінно йому довіритися, а він звинувачує мене, що я живу минулим.»;
Якщо не можете, то не варто себе насилувати. Раніше могли, тепер довіра під великим сумнівом. І на те є об'єктивні підстави. Варто прийняти нову, змінену ситуацію, бо іншої поки що нема. Люди в парі можуть в різні часи бути дуже близькими, а іноді віддалятись і шукати прийнятні способи дистанції у відповідності до почуттів і бажань. Сподіваюсь, це не новина для Вас.

«він звинувачує мене, що я живу минулим»;
Це, напевно, такий у нього«ми переживаємо важкі часи в наших стосунках»;
спосіб не сприймати те, що сталося, серйозно. Хотів би проскочити якомога швидше, не розібравшись по суті. На жаль. Звинувачення і дорікання точно недоречні.

«Я не знаю, що робити. »;
Так що тут робити? Долати оцей розкол «Цей конфлікт викликає в мені душевний розкол.»;
Слухати себе. Відчувати себе. Усвідомлювати свої бажання, прагнення і цінності. Спілкуватись з хлопцем. І дивитись, в який бік розвиваються далі ваші стосунки. Якщо напруження не вгамується, то слід звернутись до психолога і вже разом з ним розібратись, що до чого.

«ми переживаємо важкі часи в наших стосунках»;
Чим спричинені важкі часи? Що Вас не влаштовує? Які Ваші очікування не справджуються?
Що б Ви хотіли змінити?

Відредаговано автором 03-04-2023 13:13:55

Доброго ранку, Катю!

«Але якщо він продовжує тиснути грубістю і ігнором, інколи до тижня доходить. То я не витримую, починаю просити пробачення, вимолювати його увагу і т.д. Мені це все неприємно, і я розумію що це неправильно. Але він продовжує тиснути, допоки я не здамся. А потім поводить себе так як наче нічого і не було. Мене з одного боку це радує, що ставлення змінилося. Але з іншого розумію, що я знесилена після такого, емоційно виснажена. І що так не має бути»;
Ви описали нездорову, невротичну модель стосунків. Причому створюєте і підтримуєте її удвох, спільно з чоловіком. В цій моделі обидва залежні. На жаль, на сьогодні ані Ви, ані він не можете без неї обійтись. Не можете діяти по-іншому.

Тому було б добре разом звернутись до сімейного психолога і за його допомогою спочатку зрозуміти, який стереотип проходження конфліктів вже довгий час відтворюєте. Може бути гірким усвідомлення того факту, що до певної межі на цій моделі тримається ваш шлюб(!) Так. я не перебільшую. Бо в ній кожен з Вас реалізує свої несвідомі потреби - Він ображатись і карати Вас ігноруванням, а Ви необхідністю виправдовуватись, коритись і вибачатись... з метою переживати дорогоцінні з дитинтсва емоції у взаєминах з мамою. Поки що ці потреби сильніше за Вас.

Загалом так проявляється модель побудови близькості, тобто спосіб отримання уваги до себе, теплоти, відчуття, що з тобою все гаразд і ти гідна любові. Потім можеш заспокоїтись. А як без цього? Без цього людина буде завжди в тривозі.
Звернутись разом, звісно, в разі бажання чоловіка. Якщо він не захоче, тоді індивідуально працювати з психологом Вам.

Здравствуйте, Agata!

«Чувствую что вроде бы у меня то ли БАР то ли ПРЛ, но я не понимаю правда ли так или я себя накрцтила.»;
БАР или ПРЛ чувствовать невозможно. Это диагнозы, которые ставит врач психиатр по совокупности признаков. Поэтому оптимально для Вас - обратиться к специалисту, рассказать о своем состоянии, возможно, пройти обследование и/или тестирование и услышать квалифицированный вывод.
Вероятно, Вам назначат лечение медикаментами и порекомендуют психотерапию.
В этом случае шансы на выздоровление возрастают многократно.
Позаботьтесь о себе по-настоящему!

Доброго ранку!
«Розумію ,що дуже втомилась від цих думок, але не можу вийти з цього стану.»;
Щоби вийти з цього стану, потрібно індивідуально звернутись до психолога. І це не банальні, заяложені слова. РХП - справжня проблема, яка в переписці не вирішується.

Зрозумійте, власне, нав'язливі думки про їжу і сама їжа - це похідні від глибшої проблеми, яка має назву "нелюбов до себе, не прийняття себе". Вона породжує сильну тривогу, заспокоїти яку люди намагаються за допомогою їжі. От з цим і потрібно розбиратись.

Здравствуйте, Алена!

«Я в шоке, может действительно это я ненормальная и считаю в порядке вещей просить мужа удовлетворить меня?»;
Поведение мужа и его слова выдают в нем махрового эгоиста, которому почти плевать на Ваши просьбы, желания и потребности.

И ко всему прочему «Что он тут ни при чем, и он же сказал что завтра попробуем продолжить, что я еще от него хочу. И что у меня с головой не в порядке, и я должна понять что если сказал завтра, то все на сегодня. И что все его девушки бывшие если не успели то шли и сами заканчивали, а не просили его продолжить. Одна я ненормальная. »;
На Вас он навешивает ярлыки. Унижает сравнением и топчет Вашу гордость. Если это не АБЬЮЗ, то скажите - что???

Доброе утро, Дина!
«НУЖНО ЛИ МНЕ ОТПУСТИТЬ ЭТО?»;
Любой вменяемый человек скажет:" Конечно, нужно отпустить!"
А хотите ли?
Почему не удается отпустить?
В чем проявляется Ваша уязвимость перед словами отца?
И это еще не все вопросы, ответы на которые расчистят дорогу к Вашему "отпустить." Ведь не удается же - правильно?
И поэтому важно разобраться, что мешает.

Как мне видится, слова отца (очень важного и авторитетного для Вас человека) попали в болезненную ценность - ВНЕШНОСТИ. Да и окружение нагнетало страсти, мол, надо сбросить вес.

То есть, что они делали? - неволько проявляли НЕлюбовь, а думали, что проявляют заботу(!) Но Вам-то такая забота и даром была не нужна. Поэтому и реакция с Вашей стороны соответствующая.

И те папины слова по сей день сидят внутри как пуля, причиняя боль и не отпуская ситуацию в целом. Словом, "пулю" нужно извлечь. Для этого и существуют такие люди, которые называются "психологи."

Відредаговано автором 03-04-2023 10:26:49

Доброго ранку, Сашо!
«Я думаю,що виходу немає і у мене ніколи не буде повноцінних стосунків(бо чомусь здається,таке сприйняття своєї ідентичності в мене надовго і не думаю,що я колись захочу сексу з чоловіком).»;
От навіщо зачиняти перед собою "двері"??? І до того ж, врочити собі погане майбутнє???

А відповідь, ймовірно, вельми проста як газета - у попередній період життя сформувались страхи перед близькістю з іншою людиною. Це вони Вас пригнічують і змушують шукати чи то виправдання, чи то алібі, щоби бути і надалі там, де Ви зараз є (!)

Потрібно досліджувати, звідки, як то кажуть, ноги ростуть.
Можете розповісти, як до Вас ставились батьки - окремо мама і окремо тато?
Що про себе чули від них та інших значимих людей?
В які ігри подобалось грати?
У батьків між собою які були стосунки?
Про яке доросле майбутнє мріяли в дитинстві?

Доброе утро!

«Очень интересно почему такое резкое отвращение к человеку»;
Все ответы содержатся в Вашем посте. Их только следует собрать вместе и сделать вывод. Вот смотрите сами.
Это раз «очень вспыльчивый человек, мог наорать, а потом извиняться»;
А это два «Ко мне отношение было не всегда хорошее»;
Какие чувства могут быть к тому, кто орет как ненормальный, а потом извиняется? Никакой стабильности и прогнозируемости его поведения - от этого и у Вас почва могла уходить из-под ног.

Идем дальше, собирая факты «Очень сильно начал ревновать и задавать вопросы по три раза одни и те же»;
Проявляется недоверие и навязчивость. То есть Вас воспринимает как объект не надежный. И тем самым свои проблемы с низкой самооценкой пытается закрыть за Ваш счет.

К тому же, эгоцентричен «Рассказывает очень много о себе, но никак не реагирует на мои рассказы.»; что означает равнодушен к Вашим переживаниям и эмоциям.

«Год отношений я просто была без ума от него, 24/7 вместе, а сейчас хочу покоя. »;
Вообще, ни разу не удивительно - в слиянии нет свободы, там даже дышать трудно...

Так что, сами видите - все причины отвращения на лицо. И притом, не резкого, а весьма обоснованного длительным накоплением негатива.

«что с этим делать»;
Логически вопрос вторичный. Вначале важно определиться - ЧЕГО хотите Вы? Відредаговано автором 03-04-2023 09:59:41

Відредаговано автором 03-04-2023 10:01:30

«він мою потребу виконав,і мені більше нічого від нього не потрібно,і так по кругу»;
Тобто виконав тимчасово, а потім внутрішня жага просинається знову. І так по колу. Це означає, що Ви досі не наситились. Точніше обкрадена любов'ю батька дівчинка всередині Вас продовжує шукати розраду. Може, вже годі? Прийшов час розібратись, прийняти події дитинтства і відпустити давнішні бажання? Що скажете з цього приводу?

« бо він людина з очима, чоловік, а я не ідеальна, нащо себе обманювати»;
Дивлюся, що Ви написали, висловивши мимоволі суттєві глибинні установки. З них випливає, наче Ви його ставите вище себе. Більше того, намагаєтесь за допомогою психологів знайти виправдання його цікавості до інших жінок. І притаманним собі способом, на жаль, шукаєте пояснення у власній меншовартості. Поправте, якщо помиляюсь.
От поясніть, що означає - людина з очима, чоловік? Тобто може помічати красу інших чи тими ж очима зазирати під чужу спідницю?
А Ви, начебто, не ідеальні. І тому не дотягуєте як жінка до найвищого рівня цікавості чоловіка. Це так проявляється Ваша неідеальність?

Помітив, що Ви якось уникаєте відповідей на важливі питання.
"Я перестала хотіти займатися сексом. Бо зразу згадую і мені огидно."
З цього виходить, що Ви займаєтесь сексом через силу, долаючи внутрішній спротив? І що потім відчуваєте до самої себе?
Думаєте, вони не варті уваги? А що тоді варте?..