Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів Галицький район

Доброе утро, Timosha!
«КАК ВЫ НАЗЫВАЕТЕ ЛЮДЕЙ КОТОРЫЕ ПРИХОДЯТ К ВАМ НА ПРИЁМ? КЛИЕНТ / ПАЦИЕНТ ИЛИ (ВАШ ОТВЕТ)»;
Я работаю с клиентами. С пациентами, по моему мнению, имеет дело врач психиатр, психотерапевт, клинический психолог, невролог.

«Мне очень важно это знать, так как я уже не сплю трое суток в негодовании.»;
А что случилось?

«Я думаю если б он хотел бы помириться то не вел бы так себя .а он полностью как чужой себя ведет»;
Снова предположения. Зачем?

Идите в реальность, предложите встретиться один на один и почувствуйте, что он на самом деле думает и чувствует по отношению к Вам. И только после этого будут Ваши объективные выводы.

«Скільки разів я хлопцеві казала про свої бажання але він мене наче не чує тобто він себе робить білим і пушистий а я у всьому винна.»;
І що це для Вас значить? Ви ж маєте якось реагувати...

«Він бачить в мені тільки погане , а хороше він швидко забуває. Коли я його обрала він таким не був а був зовсім іншим.»;
У стосунках люди розкриваються. Ось він відкрився з ціїє сторони і Ви її відчули. А з якої сторони проявились і відкрились Ви? Що в собі нового пізнали, усвідомили щодо того, якою Вам варто бути?

Відредаговано автором 28-03-2023 15:59:43

« Нічого не відчуваю тому, що мій хлопець мені не допомагає тільки коли є бажання в нього і то сумми не великі що в наш час вже 500 грн.»;
Дивно, що нічого не відчуваєте. Так що ж насправді з Вашою здатністю бути в контакті з собою? Із природною здатністю людини відчувати себе, свої внутрішні процеси і емоції в тому числі?
Мене ще зацікавило, що у питанні щодо Ваших емоцій Ви посилаєтесь на позицію хлопця. Наче Вас у стосунках з ним немає, наче Вас виключили, натиснувши відповідний тумблер. А куди ж поділись Ваші бажання? Зрештою, Ваші очікування?

«Просто в нього якесь таке бачення стосовно грошей що він повинен мені давати їх за шось а я сама не розуміє за що 🤷.»;
Вас саму не дивує, що обрали такого хлопця і продовжуєте з ним бути в стосунках, який поводить себе, ніби на базарі - буду платити (саме платити, не допомагати) за певний "товар"?!

Відредаговано автором 28-03-2023 12:56:19

Доброго ранку, стурбована і засмучена мама!

«З друзями грається нормально, а вдома просто жесть починається... »;
Ось тут, здається, ключик до вирішення проблеми. Вірніше сказати, спочатку до розуміння проблеми.
З друзями у нього все гаразд, проте навпаки з Вами. Його поведінка може бути його відповіддю на ваші дії по відношенню до нього. Доступні йому дії усього-на-всього.

Ви до сина ось так «Вже місяць не бачить планшет, наприклад. І каже, що йому норм»;
Він на словах, ніби байдужий, а насправді НІ, він дає зворотку «почав (пробачте) какати в труси, іноді по кілька раз на день»;
Тому Ви йому ще мусите бути вдячними, бо не розмазує свої "продукти" по всій хаті.
До речі, хто потім прасує брудні труси? Чомусь мені здається, що Ви, а не власник трусів.

Отже, вважаю, формулювання Вашої теми якнайкраще відображає стан справ з вихованням. Тобто (послухайте мене уважно) - проблеми з вихованням у Вас(!) Не у сина. У вас з чоловіком. Натомість, про чоловіка і його бачення ситуації Ви чомусь промовчали. Цікаво, чому?

Пропоную і одночасно рекомендую звернутись Вам до психолога і розібратись, в чому насправді причина. Що ж такого відбувається в родині, на що син таким дивним чином реагує?

Відредаговано автором 28-03-2023 10:14:00

«Хочу почути думку психологів.»;
Юліє, у психологів, які теж люди, можуть бути зовсім полярні думки. Тим більше психологи, згідно етичних норм професії, не можуть виступати в ролі моральних та загальноетичних авторитетів.
У Вашому питанні я особисто вбачаю бажання покластись на думку іншої, як Вам здається, більш обізнаної, ніж Ви, людини. Тому запитаю прямо - що відчуваєте Ви стосовно відсутності матерільної допомоги з боку хлопця? У Вашому свідотгляді і баченні стосунків таке явище нормальне чи ні?

«Так і сказала, нічого з ними сюсюкатисб і мовчи.»;
Це не її справа, вказувати, як Вам спілкуватись. У Вас свій характер і своя манера спілкування. Все, крапка.
Що робити згідно обов'язків медичної сестри - так, може вказувати. Це я Вам для довідки на всяк випадок повідомляю.

«Всі в цьому колективі злі,про взаємодопомогу я взагалі мовчу, по свободі стараюсь їм допогти з їх роботою, але коли я прошу про допомогу такий вираз обличчя що аж гидко стає»;
Розберіться з власними мотивами. Допомагаю для чого, для кого - для них чи все ж таки для себе, аби було легше налагодити контакт?

«Одне зауважила, вони всі гиркають одна на одну і все норм, як я до них допоможи мені будь ласка,так ті невдоволення.»;
Ось Ви на собі відчули, як там справа поставлена. То які висновки на рівні поведінки бажаєте зробити?

«Або я якась не така,або і правильно що всі так налаштовані.»;
От Ви тільки себе не зраджуйте, а то з'явиться ризик перетворитися на агресивне і хамовите створіння. Воно Вам треба?!

Доброго вечора!
«Підкажіть будь ласка, як впоратися з цією проблемою, навчитися простіше, м'яко кажучи, дивитися на світ?»;
Загальний напрямок виглядає доволі просто - відродити свою самоцінність(!) Тобто бути для себе найголовнішим орієнтиром, найголовнішим радником і найгловнішою підтримкою у критичних ситуаціях. На жаль, так сталося, що Ви залежні від думки інших людей, боїтесь в чомусь схибити і наразитись на осуд чи несприйняття.
Натомість маєте ставити себе на перше місце. У своїх вчинках виходити із власних бажань і потреб.
Упевнений, що в чомусь Вам допоможе психолог, але все одно долати шлях виходу з залежності доведеться особисто Вам. Тому практикуйте щодня дії без очікування на реакцію інших. Довіряйте собі. Набувайте досвіду оптимальної автономії. Ну, а психолог і підтримає, і направить, коли буде потрібно.

Добрий вечір!
«Я не знаю як бути і що робити,я вже втомилась»;
Поясніть, будь ласка, від чого саме втомились? Бо Ви навели усього один приклад зміни ставлення до Вас з боку керівництва. Та й з тим треба розбиратись.

«до всіх пацієнтів кажу бабуся і дідусь, старшій недуже це сподобалось, сказала з ними не сюсюкатись і не розмовляти»;
Так буквально і сказала - закрити рота на замок і поводитись мовчки? Чи якось інакше наказала?

«В новому колективі сприйняли на голках. »;
Правильно я Вас розумію, що усі без виключення члени колективу поставились до Вас вороже? Чи тільки начальство?
І ще питання, як думаєте чому до Вас таке ставлення?

«В минулому році змушена була змінити місце роботи.»;
А чого пішли звідти?

«Что мне делать с этим состоянием? Возможно, стоит пропить какие-то витамины для укрепления нервной системы?»;
Анна, витамины группы В пропить, конечно, не помешает. Но они ведь (думаю Вы это понимаете) как говорится горю не помогут.
А что поможет?
Давайте вместе смотреть трезвым взглядом, то есть объективно. С Вами происходит нечто, отчего и вследствие чего у Вас нет сил, «раздражаюсь по пустякам, плачу, из-за этого на грани увольнения.»;
Плюс
«Ежедневно головокружение, тошнота»;
Надо же выяснить, что с Вами и почему такое с Вами. Ну, согласитесь!!!
А это можно сделать двумя параллельными путями. Первый - обратиться к врачу общей практики и пройти обследование, чтобы исключить физилогические причины.
И второй - обратиться индивидуально к психологу с целью разобраться с Вашим эмоциональным состоянием.
Поскольку я не врач общей практики, то спрошу как психолог - как давно у Вас это состояние?
С чем его связываете?
Что происходило до - и что происходит сейчас в Вашей жизни?
Насколько Вы удовлетворены своим положением, отношениями?

«Я не знаю мне просто обидно и больно...»;
Понятно. А хотите-то какого отношения? Что можете для этого сделать?

«Т.е. мне нужно искать причину тревоги и легко проницаемых личных границ в прошлом?»;
Ну, да. Именно там заложена и сформирована модель нынешнего способа нахождения в реальности. Искать Вам совместно с психологом. С его участием прикоснетесь к событиям прошлого. Он поддержит на этом пути и поможет развить аутентичную модель здорового автономного поведения.

Оля, здравствуйте!
«Я очень боюсь его потерять ,что он разобьет мне сердце ,ведь плюс ко всему ,я ему доверилась настолько ,как не доверялась никому ранее,у меня с ним был первый секс!!!
я чувствую,что не могу расслабится находясь в отношениях ,я постоянно думаю о том ,а вдруг что то пойдет не так ,и прочее ,забиваю на свои дела ,живу только этими мыслями и накручиваниями .»;
Переживаемый Вами период как раз обычно и наполнен страстями, сомнениями, накручиваниями и прочими, соответствующими возрасту "спутниками". Чувства переоцениваются, опыта маловато, знания себя, проявленной в отношениях, - еще меньше.

«Вчера после встречи с друзьями ,в машине мы всю дорогу молчали,только как сели ,я задала несколько вопросов и все ….возможно он устал ?!»;
Учитесь выходить из "головы", то есть своих фантазий и контактировать с реальностью. Вот Вы ему взяли и приписали усталость. А как на самом деле? - можно узнать, поинтересовавшись у него непосредственно. И так во всем. Правда, иногда и спрашивать нет необходимости - настолько все очевидно.

«Когда поняла ,что беседы не будет и ехать всю дорогу так не вариант,я сделала вид ,что сплю(»;
А Вы хотели о чем-то поговорить или пытались скрыть свою тревогу? Но зачем делать вид? У Вас всегда есть возможность быть собой и отталкиваться от своих чувств, не ожидая от другого человека, что он поведет Вас в "свою сторону".

«Мои прошлые отношения закончились из-за того ,что парень сказал ,что ему со мной неинтересно,мы разные ,может это причина всех моих накручиваний ?»;
Сейчас я Вам перечислю уйму ВОЗМОЖНЫХ варианту, почему и зачем он так сказал.
Он сам себе неинтересен и не хотел дальше себя Вам навязывать.
Он понял, что ему нравятся девушки другого типа.
Он почувствовал, что не достоин Вас.
Ему показалось, что перспективы отношений нет.
Ему мама запретила встречаться с девушками.
Он чем-то заболел и т.д.
Но Вы почему-то восприняли его слова буквально. Даже если, по его мнению, Вы разные, то почему неинтересная Вы??? Во-первых, он может хотеть не того, что хочется Вам. Во-вторых, может его интересовать не то, что интересно Вам. Да и, в конце концов, было ли Вам интересно с ним?

Отдельно хочу обратить внимание на Ваши страхи потерять нового молодого человека. Они идут от неуверенности в себе и размытого чувства самоценности. С такими страхами невозможно построить здоровые партнерские отношения. Благодаря им человек будет все время, пока не избавится от них, соскальзывать в зависимость. Поэтому рекомендую выбрать специалиста на этом сайте и проработать свои страхи.

«Вот сейчас он обещал меня и знакомую отвезти ведёт себя как меня не знает игнор жёсткий...вот так(»;
А Вы себя как ведете? Как жертва игнора? Или как-то иначе?

Доброго ранку, Маріє!
«Всі ці розмови викликають у мене відчуття провини. Я дійсно не хотіла його ображати і наче ввічливо все пояснила. »;
Мені здається, що Ви обрали загалом цивілізований і ввічлий спосіб донести чоловіку своє бачення ситуації. А Він обрав реакцію ображатися. І ще дорікати на Ваші смаки і вподобання. Як на мене, його поведінка негідна адекватного чоловіка. Та не це, зрештою, важливо. А важливо те, що Ви відчули - провину. То розкажіть, звідки вона виникла? Чи є у Вашій уяві така можливість, коли реакція іншої людини може бути несподіваною? Хибною? Неприйнятною для Вас? І чому в таких випадках Ви маєте брати на себе відповідальність за її емоції, а тим більше відчувати провину в собі?