У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів Галицький район

психолог Сімейний психолог.   Володимир Анатолійович Тарасенко
11-12-2011 Володимир Анатолійович Тарасенко додати у вибрані

коментар
Останній візит на сайт 1 день тому.
Років досвіду психологом Років досвіду: 26
психолог 👪 сімейний психолог 💑 консультування пар 👔 організаційний психолог
Освіта
Вища, Одеський національний університет імені І.І. Мечнікова, психолог;
Навчальні програми "Глибинне інтерв'ю", "Сучасні методи соціально-психологічних досліджень" у Вищій школі соціології при НАН України;
Семінар-тренінг "Стратегічні ресурси управління" (програма ТАСІС);
Психотерапевтичні інтенсиви (кожен тривалістю тиждень, 1996 - 2015роки), семінари та конференції "Сучасні напрямки практичної психології" (1999 - 2017 роки) під управлінням М. Антоненка, С. Походенко, С. Паламарчука, В. Гречки та інших.
За першою освітою вчитель історії та суспільнознавства.
Досвід психологічної практики
Практикую з 1999 г. Загальний досвід роботи вже понад 25 років.
Займаюсь приватною психологічною практикою: індивідуальний прийом, робота з парами та сім'ями.
Надаю підтримку, допомогу і, що особливо, супровід клієнта до отримання ним бажаного результату.
Проводжу особистісні тренінги.
Веду групу особистісного розвитку, а також психологічний кіноклуб.
Працюю з запитами
✔️ проведення тренінгів✔️ супервізія для колегСпілкуюсь як українскою, так і російською мовами. Працюю офлайн і онлайн.
- проблеми сім'ї та подружнього життя,
- особистісні та вікові кризи,
- труднощі та конфлікти у взаєминах,
- тривога та страхи,
- панічні атаки,
- депресивні стани,
- залежності,
- проблеми самооцінки,
- складнощі з прийняттям важливих решень,
- самотність, пошук партнера,
- емоційні розлади,
- втрата сенсу життя, пошук себе та ін.

Зазвичай пропоную людям зрозумілу і реалістичну програму, що призводить до вирішення проблеми, адже, здебільшого, однієї зустрічі для цього банально не вистачає.

Звертайтесь прямо зараз, не тягніть(!) І ми зможемо у плідній співпраці досягти бажаного для Вас результату!!!

Чого я точно не можу і не буду робити:
- давати універсальні рецепти, як стати щасливим
- замість Вас вирішувати життєві проблеми
- давати пусті обіцянки і поради.


Основне
диплом перевірено
місце прийому клієнтів
адрес в Запоріжжя Запоріжжя, Шевченківський

⭐ Оцінка від колег-психологів

Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок
: 12. хто оцінював

Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?

Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.


Відповіді 8079
Почему я злюсь на маму?
Доброе утро!

«ПОЧЕМУ Я ЗЛЮСЬ НА МАМУ?»;
Кое-что, полагаю, Вы и сами знаете - мама не оправдывает Ваших ожиданий, она в солидном возрасте и ведет себя не так, как ведут себя здоровые люди, скажем, в 30 или даже 50 лет.

Похоже, что у Вас самой мало в жизни причин для радости. Скорее, наоборот, в избытке причин для недовольства (тяжелая работа - только одна из них), а тут еще мама... Ей нужно помогать. Да еще выслушивать ее жалобы. Нет бы, - думаете Вы - принимала помощь молча, так не может, все время дергает, плохо понимает и так далее.
Вам стоит понять, что мама так ведет себя не со зла. Она попросту по-другому не может(!)

Куда девать раздражение?
Никуда девать специально не надо. Вам свою жизнь важно наладить. От этого и раздражение снизится до терпимого уровня.

Відредаговано автором 31-03-2023 10:36:21

слежу за бывшей девушкой своего парня
Лейла, доброе утро!
«встречаемся с парнем несколько лет, узнала год назад что он делал предложение своей девушке спустя пару месяцев»;
А с предложением Вам он "тянул" гораздо больше. И вот тут внутри Вас взыграл вулкан ревности. А при чем здесь та девушка? Тем более, что она предложение отклонила?

Почему бы Вам с парнем не выяснить волнующий Вас вопрос - а чего тянул? О чем думал? И оставить ту девушку в покое. Чем она виновата перед Вами?

Но похоже, Вы боитесь подобных откровенных разговоров. Привычным образом умаляете свою ценность и значимость в собственных глазах и в сравнении с другой девушкой.

«мне кажется он сделал потому что я постоянно плакала из за его бывшей.»;
Другая больная точка - Вы не верите в искренность чувств молодого человека. Вот это настоящая проблема.

Из-за страданий от ревности, низкой самооценки и неверия парню у Вас даже не остается сил радоваться сделанному им предложению. О каком счастливом будущем - с ним ли, с другим ли - может итдти речь в таком случае???

Обратитесь на терапию, чтобы разобраться со своими внутренними проблемами. А потом уже замуж. Именно в такой последовательности.

Відредаговано автором 31-03-2023 10:25:41

Як навчитись відстоювати свої кордони
Доброго ранку, Melany!
«Чим я так притягую подібних людей? Адже у мене навіть були стосунки у яких теж були подібні події .»;
От чим притягує світло ліхтаря метелика? Мабуть тим, що ліхтар віддає світло і зігріває.
А що Ви віддаєте? Причому аж занадто віддаєте настільки, що потім почуваєтесь використаною.
Інші людини, не всі, звичайно, тягнуться до Вас, бо в них є потреба - щось у Вас узяти. На обмінятись рівноцінно, а узяти і не повертати. А у Вас відчувається потреба віддавати, віддавати і віддавати. Це щедрість? Або щось інше?
Вважаю, до певної межі щедрість. А за нею - невиправдана жертовність.
На щастя, в наведеній ситуації Ви змогли зупинитись і не піддатись на маніпуляції іншої людини. До речі, на мої переконання і принципи, до подруг її віднести не міг би. То моє питання ось у чому - які емоції відчули в момент відмови? Що змусило Вас обрати свої погляди і цінності, замість дозволу використовувати Вас і надалі?

Пропоную Вам переглянути відео як раз на Вашу тему.
УМЕНИЕ СКАЗАТЬ «НЕТ»
https://upsihologa.com.ua/audio-video-557

Бесплатная рассылка интересностей!

Как вывести подростков с депрессии
«Я мама»;
Слава богу, а я уж было подумал, что тетя.

Вначале главный посыл Вам - у детей нет депрессии(!)
Поэтому не стоит накручивать себя, что непременно сказывается на сыновьях. А сказывается Ваша тревога.

Вам важно в них верить, в их способность вырастать из детских представлений и находить приемлемые способы адаптации к изменившейся реальности. Верить! И уметь вести с ними диалог, самой показывая пример терпимости, выдержки и умения строить свою жизнь в другой стране, а будет это временным или постоянным явлением - время покажет.

«основной этап тот когда у нас было горе и мы горевали прошло, теперь они хотят работать военными и поубивать всех русских, на данный момент в Украину мы ехать не собираемся, а они ждут лета что б поехать на каникулы. »;
Наверное, такая реакция и такое желание для мальчишек на данный момент естественно. Было бы странно, если бы они так не думали. Вот и цените их блогородные чувства. Когда вырастут и будут в состоянии сами решать, тогда и определятся, кем им быть - военными, программистами или кем-то еще. А пока у них есть детство и свойственные ему интересы, задачи, увлечения и обязанности. Это актуально, на этом и сосредоточьтесь.

«Просто в Украине у них больше свободы, в Европе нельзя например ловить рыбу без лицензии,а в Украине велосипеды, самокаты, рядом парк где они могли строить халабуды, ходили искали клады с металлоискателем. В Европе этого они делать не могут. »;
В Европе другие правила. И у Вас в семье, по мере взросления сыновей, правила тоже должны меняться - что было уместно в пять лет, уже не уместно и порой даже вредно в 12. Так что рекомендую и в эту сторону посмотреть. Как ни крути, а правила в семье устанавливают родители. И они помогают детям этих правил придерживаться, а также поощряют стремление придерживаться.

Відредаговано автором 31-03-2023 09:28:33

Нав\\\'язливий страх хвороби
Доброго дня!
«В мене виникає нав'язлива думка, що я захворію невиліковною хворобою, хоча знаю, що здорова і приводів для хвилювання немає. Що мені робити?»;
Разом з психологом дослідити, які підсвідомі функції і потреби виконує нав'язлива думка.
Можливо, її роль в тому, аби замінти собою щось інше...

Якщо в психіці щось виникає, то обов'язково не просто так. Ваш випадок схожий на потребу розмістити притаманну Вам тривогу у площині страху захворіти. В когось тривожного, як і Ви, ця енергія розміщується в інших страхах, наприклад, потрапити в аварію, завалити екзамен у ВИШі, запізнитись на літак і так далі. Звісно, на формування такого страху побічно впливають індивідуальні обставини життя людини, оточення тощо.
Пропоную лайт варіант для переведення страху на рівень звичайного хвилювання здорової людини про своє здоров'я. Раз на рік проходити медичне обстеження. І протягом року звертатись до лікаря лише за об'єктивних обставин.

«Як позбутися таких думок ?»;
Парадокс полягає в тому, що шкідливо силувати себе і намагатись їх позбутись. Це тільки надасть їм ще більше енергії. Треба залишити так, як є. Тобто визнати, що на сьогодні в мене є такі думки і для цього є певні підстави, з якими я починаю розбиратись. Разом з психологом досліджувати обставини їх появи, їх природу і загалом устрій Вашої особистості - схильності, особливості, установки, способи поводження з емоціями й таке інше.
Паралельно з цим процесом у Вас буде з'являтись все більше і більше можливостей спрямовувати свою увагу до дійсно автентичних і природніх бажань, вкладати енергію у задоволення актуальних потреб.
Парень занят, не понимаю он правда занят или просто пропал интерес
Здравствуйте!
«Что делать и стоит ли вообще продолжать отношения если чувствуешь холод и понимаешь,что не можешь ничего изменить»;
Зачем вообще отношения? Ну точно не для того, чтобы постоянно испытывать вместо любви и тепла - холод. Это я про здоровые отношения. А какие они у Вас - без личного общения понять невозможно. Тем более Вы отмечаете, что «у меня привязанный тип тревожности, я безумно ревнивая и мне очень тяжело без человека,»;
Смотрите и чувствуйте сами, какая динамика в отношениях - они развиваются или нет? Вы друг друга узнаете больше или нет? Сила взаимного притяжения растет или убывает? Ключевое слово здесь ВЗАИМНОГО.

И, конечно, о самом верном способе что-либо прояснить - о диалоге. Открытом и прямом, с чувствами и с Я-позиции, без упреков и обвинений. Поговорили, сделали выводы и пошли дальше с ясностью в голове.
Не можу ніяк зрозуміти,чи хоче зі мною бути чи ні
Добрий ранок!
«Коли ми лишаємось на одинці ,то він ніби то стидається чи то мені так здається
І його погляди на мене це просто щось)
Але я інколи думаю собі,можливо це я собі так накрутила що я йому подобаюсь
Не можу ніяк зрозуміти чи йому від мене тільки інтим потрібен чи можливо щось більше»;
Питання до психологів, на жаль, Ви не сформулювали. Лише поділились сумнивами.
То, скажіть в чому зацікавлені, зробивши свій допис на форумі?

«Не можу ніяк зрозуміти чи йому від мене тільки інтим потрібен чи можливо щось більше»;
Давайте спробуємо уявити, що цим откровеням з Вами поділилась подруга. Що Ви їй порадите - як їй себе зрозуміти? Яким чином прояснити ситуацію в цілому, аби не накручувати себе фантазіями?

Відредаговано автором 30-03-2023 09:54:27

Незнаю як допомогти подрузі!
Доброго ранку!
«Що мені робити?»;
Сказати собі, я зробила для подруги усе, що було в моїх силах. І поступово ситуацію відпустити. Більше Ви нічого не можете вдіяти. Ваша подруга хворіє. Їй потрібне кваліфіковане лікування. І займатись цим мусять її батьки та близькі люди.

Щодо Ваших почуттів, то вони цілком зрозумілі - хочеться допомогти і врятувати... інакше починає дорікати сумління, мовляв, так треба робити, адже людина гине на очах. В тому-то й справа, що Ви не визнаєте власних обмежень і продовжуєте переживати щодо власної безпорадності. Треба припинити це робити. Ваше сумління може вже заспокоїтись.

На перший погляд, такий підхід виглядає занадто формальним, якщо не сказати біль жорстко. На другий - він абсолютно здоровий і дорослий. Відповідальний.

Так, буде почуття жалю до долі подруги. Але ж Ви точно не чарівник, що робить дива. Прийміть це як факт і зосередьтесь на власному житті.
Как вывести подростков с депрессии
Здравствуйте!
«Два мальчика 12 лет живут в другой стране, покинули Украину в связи войной»;
Вначале уточню - Вы мама этих ребят или тетя? Потому что непонятно - если мама, то мама бы говорила о сыновьях, а не мальчиках.

Идем дальше. Вы на этом основании «все время хотят домой, не хотят заводить друзей, не хотят гулять, постоянно сердитые, в школе не хотят ни с кем делать проэкты, только друг с другом»;сделали вывод о депрессии?
На мой взгляд, это не депрессия. Возможно, это необычное состояние, вызванное целым комплексом сложных чувств и переживаний - горем от гибели отца, смертью деда, войной, перездом в другую страну ... и событиями уже на новом месте. Их психика так пытается справиться с навалившимися испытаниями.

«экономически здесь более хорошо»;
Это для Вас, для взрослой женщины, здесь лучше. Дети в их возрасте живут и оперируют другими категориями.

«Как мне сделать что б они стали веселыми как были раньше.»;
Вы что же хотите время повернуть вспять, остановить войну, разбить врага, оживить отца и вернуться в Украину - к их прежней жизни???
Как Вас понимать - как было раньше? Как раньше уже не будет. По-другому будет. И это новое по-другому зависит во многом от Вас. От того, насколько Вы их любите и понимаете. Насколько принимаете их желания и настрой. Говорите ли с ними не только об учебе. Поддерживаете ли их. И еще от многих факторов и Ваших умений.

Немаловажно, как чувствуете себя в другой стране Вы? Чем заняты? Какой пример дети могут взять, глядя на Вас?
Боюсь відкриватись психологу
«На даний час займаюсь з психологом та почала помічати, що не можу розповідати всю правду.»;
Що буде такого по-вселенському страшного, якщо скажете психологу правду?
Що мені робити?
«І РАС, і депресія встановлені лікарями ще давно. Лікування не давало ніяких результатів. Знову і знову працюю з спеціалістами, та краще не стає. Зараз дійшло до кінцевої точки, з панічними атаками майже щодня, і самошкодою. Раніше ще могла рятувати себе сама, спілкувалась з друзями, а зараз самотність і розуміння, що сама більше себе не врятую.»;
Вважаю, що альтернативи повноцінному лікуванню немає. Необхідно з лікарем підбирати дієву схему медикаментозного впливу. Якщо результати не задовольняють, шукати іншого спеціаліста. Спочатку потрібно нормалізувати психіку, а потім починати терапію, щоби розбиратись в Вашими уявами про себе і світ, установками і патернами самовираження у житті, знаходити аутентичні моделі реалізації бажань і потреб.
Що мені робити?
Добрий день!
«А мене уже давно турбують думки щоб зникнути.»;
Співчуваю Вам. Подібні думки не є чимось диким або неприйнятним. Досвід нагадує, що вони іноді приходять до людей у скрутні періоди. І як не дивно, частіше спонукають подивитись на своє життя по-новому, відчути його цінність, а згодом і смак(!)

«Останні місяці трималась лише задля хлопця. »;
Ймовірно, Вам притаманне співчуття і великої сили емпатія. І було б добре частину тої енергії спрямувати на себе - на людину, яка найближче до Вас. Подбати про себе. Відродити уважне, обережне і дбайливе ставлення до себе. Відродити пригнічену вітальність, тобто життєву енергію(!)

«У мене РАС, панічні атаки, безсоння і депресія. »;
Що з Вашим лікуванням? Адже депресія (до речі, вона встановлена лікарем чи ні?), безсоння та панічні атаки самі по собі не проходять і не зникають. Думаю, Ви про це знаєте і розумієте. А чи усвідомлюєте?

Загалом-то я сприймаю Ваш допис як бажання отримати допомогу і підтримку. Бути почутою. Це важливий крок. Він може привести на шлях поступових змін у Вашому емоційному стані, а зрештою і до якісних змін на краще у Вашому житті. Важливо не зупинятись. Треба рухатись далі.
Для чего дается одиночество?
«мне самой стыдно подойти в чью-то компанию и навязываться.»;
Мария, взгляните иначе на свой мотив и его окраску - подойти познакомиться для Вас означает навязываться(!) То есть вторгаться в чье-то личностное пространство и насильно, без учета желания человека, пребывать там, да еще рассчитывать при этом на искренность и доброжелательность с его стороны.

Мне кажется, что на самом деле Вы сами закрываетесь и даже отторгаете других. И, пожалуй, ожидаете, что они первыми проявят инициативу. А барьер-то спрятан у Вас внутри. Что за барьер, откуда и как появился - с этим к психологу.

Відредаговано автором 29-03-2023 10:09:20

Устала от всего
Доброе утро, Vivien!
«Может вы видите какие-то другие проблемы, которые не вижу я?»;
Во-первых, сочувствую Вам.
Во-вторых, другие проблемы замечаете Вы сами и даже на них указываете.
«Мне не нравиться работа, мне она сложно дается, не могу заставить себя сесть и учить что-то по своей работе, просто сажусь и у меня какое-то оцепенение, какое-то отторжение.»;
Вы себя откровенно и безжалостно насилуете. Очевидно, не очень-то себя любите, то есть не привыкли бережно к себе относиться, уважать свои чувства и желания(!) Не те желания, что обусловлены страхом остаться без денег или страхом перемен, а те, что пока от Вас закрыты.

«Сразу эта работа была мне не очень по душе, но я себя заставляла, говорила дальше легче будет, такова жизнь, нужно смириться не все любят то, что делают. Просто если брошу, я же потеряю все, жалко труда.»;
Живете в своей голове, рациональными суждениями, напрочь отвергая свою природу и свои эмоции, за что она Вас и наказывает - за такое забвение и пренебрежение «Я злюсь, что надо все терпеть, и держу это в себе и уже столько накопилось, что я уже из-за любой мелочи раздражаюсь, хожу подавленная.»;
«Когда я только начинала работать, было разочарование, отчаяние, желание поменять, грустно было, опустились руки, и хотелось кричать и плакать. Выйти в безлюдное место и кричать, долго и громко. А вместо этого я молчала, а это все бурлит внутри.»;
Отчего же не вышли, не закричали?

«И никому не скажешь как скверно на душе.»;
У Вас никого нет, получается? Никому довериться не можете? Как думаете, отчего так?

«Что делать? Как найти что мне понравится? И как потом не разочароваться в своем выборе? Как справиться с этой болью, разочарованием, чувством несправедливости, гневом, отчаянием?»;
Чувствуется, что не можете принять собственное несовершенство, принять свой ошибочный выбор. Вас сковывает страх невереного решения и разочарования. В свое время ставка была сделана, в нее столько вложено, а теперь что же?..
А теперь предстоит вникать и разбираться, как Вы обходитесь с собой и своей жизнью? Где и в чем искажена Ваша модель бытия?
С этими вопросами на индивидуальную терапию к психологу.
Проблемы с девушками и отношениями
Доброе утро!

«Мне 29 лет и у меня абсолютно не складываются отношения с девушками. »;
Обычно люди так и выражаются размыто "у меня не складываются отношения." Внешне все как бы естественно и правильно. На самом же деле ситуацию адекватно отражает другая формулировка - "Я не могу вступить в отношения. Я их не складываю."

В чем отличие? Надеюсь, Вы его сейчас заметите. В моем варианте предполагается, что ответственность за неудачи человек берет на себя. А в Вашем случае чувствуется склонность передать ее девушкам - «либо это нормально что девушки совершенно не заинтересованы в наше время»;

Поэтому стоит, имхо, разбираться с «я что-то делаю не так»;
И, главное, в этом вопросе не столько, скажем, Ваша внешность, уровень доходов, рост или вес, сколько Ваше внутреннее состояние и тот посыл, который адресуете девушкам(!)

Мне показалось, что пытаетесь познакомиться с ними, чтобы убежать от изнуряющего чувства одиночества. Вам, наверное, кажется - вот познакомлюсь с девушкой, завяжу отношения и стану счастливым. Похоже? В этом и проблема.

Вы сначала станьте самодостаточным, научитесь жить наполненной жизнью и уж потом идите к девушкам, чтобы строить с ними отношения не из дефицита, а из желания делиться своим миром и радостью.

Кстати, что можете сказать о своей самооценке? Уверенности в себе?

Публикації психолога 24
Відео психолога 21
всі категорії ...


Почуття, емоції

Особистісне зростання та корисні поради

Робота з психологом, психотерапевтом

Залежності (від речовин та співзалежність)

Психологія відносин

Психотерапія

Батьки та діти

Самооцінка

Страхи, тривоги
Тренінги 1

27-05-2017 - 27-05-2017
Запоріжжя
Скажи конфликтам Спасибо!
Тренинг - это возможность не только открыть для себя привычные способы поведения в конфликтных ситуациях, но и через моделирование, экспериментировани...

Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.

qr