Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Запоріжжя лише онлайн

Доброго ранку, Лізо!
У Вашій історії, окрім аспектів інтимної сфери, я звернув увагу ось на це «А ще більше я боюсь що якщо він скаже що нам потрібно розлучитись , то я не знаю як це пережити ....»;
Тобто сексуальне охолодження чоловіка активувало Ваш страх ймовірного розлучення. Припускати такий розвиток подій, звичайно, можна, проте цей страх у суттєвих своїх проявах тільки погіршить ситуацію і позначиться на Вашій поведінці. А Вам потрібна впевненість, рівновага, об'єктивне сприйняття ситуації.
Чому звертаю Вашу увагу на ці моменти? На мою думку, привабливість жінки для чоловіка пов'язана в тому числі з її самоцінністю. Для здорових стосунків Ви не можете бути зацікавленою в чоловікові більше, ніж він у Вас(!)

Отже пропоную замислитись на питаннями:
Чи допоможе вирішенню проблеми Ваша витримка, спокій і невразливе ставлення до слів чоловіка «не хоче сексу»;?
За яких умов і якої Вашої поведінки в чоловіка може зрости бажання сексу з Вами?
Чи допожуть Вам претензії, очікування і прохання сексу?

«Він каже про те що любить, що не хоче щоб ми розлучались ,просить дати йому час щоб він розібрався зі своїми проблемами . І чомусь я йому вірю, тому що за стільки років я знаю коли він бреше а коли це дійсно так і є.»;
Без віри і взаємоповаги навряд чи щось, дійсно, справжнє і цінне може трапитись в парі. Щоправда, і віра, і довіра мають бути зрячими, дорослими, якщо так доречно висловитись.

Добрий ранок!
«Я хочу відпустити цю людину і перестати про неї думати.»;
Якщо Ви хочете відпустити цю людину ..., то необхідно спочатку з'ясувати, чому самі не можете цього зробити. Що Вас примушує думати про неї і не відпускати. Щось же все-таки Вас тримає як магніт. Як вважаєте, що це?

Ви зазначили, що кинула кохана людина. А які у Вас почуття саме хараз до неї? Як вони змінювались протягом усього періоду стосунків?

Ответ отредактирован автором 10-01-2023 08:46:28

«нема для мене жодної насолоди у стражданнях. »;
Можливо, й так. Тоді спробуйте зазирнути в себе і визначити одним словом, що болить?

«Дивитися комедії, спілкуватися з друзями, починати нові проєкти в роботі - я це роблю, але трохи діє синусоїдально»;
До цього переліку можна додати фізичну активність, піші прогулянки, готування таких страв, яких раніше навіть не знали, перегляд розумного кіно й таке інше. Проте ці речі і вправи відволікають лише на певний час, біль вони не тамують. А що дійсно допоможе, то це повне і сміливе проживання усіх емоцій. Пропускання їх потоку через тіло.

Іноді людині здається, що страждання розірве її на шматки або спопелить зсередини. Однак правда полягає в тому, що людина може витримати геть усе, допоки вона жива. Зізнавайтесь собі в тому, що відчуваєте, проговорюйте слова: "Так, я відчуваю сильний біль. Мені погано, ніяково...". Цей крок мусить суттєво послабити емоційну напругу.
Додам ще кілька порад, не пігулок(!)
Визначте ціль - наприклад, я хочу вийти з болю для ... (заповніть три крапки).
Встановіть термін.
Обміркуйте, що буде Вашою довготривалою нагородою за пройдений шлях.
Паралельно з болем робіть те, що мусите робити(!)

Вважаю, що від болю як і від життя не втечеш. Тим більше, у Вас є підстави цей біль відчувати.

«Як мені бути?»;
Поміркувати, а чи справді так «мені з ним комфортно, приємно, він доповнює мене абсолютно у всьому,. Він для мене прекрасна людина, чудовий хлопець, в нього є все що мені потрібно»;?
Навіть не треба додаткових питань, правда й так б'є в очі:
Ви страждаєте. Виправдовуєтесь. Відповідальність за стосунки покалали собі на плечі. Відкрились вже настільки, що далі нікуди...
А він ... «Він завжди питав мене про моє минуле життя, про то шо відбувалась до нього»; Як на мене, це ознака або досвідченого маніпулятора, або маніакально налаштованої людини, яка повсюди бачить зраду і брехню.
До того ж, «Ставалось так що він гуляв з іншими, цілувався і говорив що це все через ці мої вчинки по відношенню до нього ...»;
Чи не здається, що Вас використовують, підвісивши на гачок почуття вини?

Доброго дня!

«ЯК ПРИТУПИТИ ЦЕЙ БІЛЬ, ЯК ВИРВАТИ З СЕБЕ ЗАЛЕЖНІСТЬ...?»;
Відповідь очевидна - повернути собі гідність і самоповагу(!)
Як це зробити - поступово разом з фахівцем розібратись у Вашому способі побудови близькості. Там, напевно, міститься схильність до емоційної залежності, адже на чому ще може зростати бажання любити того, хто зрадив.

«Ніколи і нікого я так сильно не любила. »;
Можливо, Вам здається, ніби нікого вже не полюбите?

«Це просто фізичні страждання.»;
Мабуть, є якась насолода в стражданні.

«Теоретично я можу його заблокувати. По факту, як бачу, - ні. »;
Невже плекаєте надію пробачити його? Повернутись у ті стосунки?

Ответ отредактирован автором 09-01-2023 14:43:58

«Він - найкраща людина у моєму житті насправді я дуже жалію,що втратила його.»;
Проблема в тому, що не живучи реальним життям, Ви вдалися до обожнювання звичайного маніпулятора. Створили собі кумира, аби применшити і без того власну значимість і цінність. Як же так вийшло? Що відбувалось у Вашому дитинстві? Чи любили Вас? Чи розуміли? Чи підтримували?

«Весь цей час я живу в аду,я не їм, майже не сплю і постійно плачу.»;
Мені здається, что епоха покарань себе вже закінчилась. Оплакали нездорову фантазію і годі. До речі, фантазія, насправді, річ корисна, але лише в тому випадку, коли не слугує інструментом для залагодження внутрішнього конфлікту(!)

Отже, настав час повертатись до реальності і шукати справжню себе. Відбудовувати самоцінність, вчитись мати справу не з маренням, а фактами, реальними людьми і реальними емоціями. Оце і буде вихід з тупика, в якому мимоволі опинились «Не знаю як далі жити і не бачу у цьому сенсу.»;

«Мне нужен человек, для не однократной помощи, приченения боли, спасибо за помощь»;
Ну явно же ошиблись адресом. Насколько я знаю, садисты здесь не обитают.

«Как вести себя с такими людьми?»;
Марина, как выше коллеги уже отмечали, необходимо научиться ставить границу. Эмоциональную границу. Что одновременно означает концентрацию внимания на СВОИХ потребностях и целях. Подчеркиваю, на СВОИХ!!!
Сюда же и дистанцирование, и отстраненность. Однако Вам, чувствуется, мешает вот этот аспект «Мне не приятно вспоминать все что связано с ее воспитанием»;. Вы невольно включаетесь, точнее, фиксация на тех воспоминаниях Вас включает. Там, очевидно, скопилось много не выраженных и не прожитых до конца чувств - потому они и не отпускают. Этот механизм хорощо бы проработать со специалистом. Думаю, что обойдетесь несколькими сессиями.

Здравствуйте!
«Почему я полюбила его спустя год, хотя не любила его»;
Есть предположение. Оно состоит в том, что после расставания Вы НИКОГО не встретили, чтобы увлечься. В сердце возникла пустота. И поэтому привычная потребность «удовольствие от того, что я кому-то так сильно нравлюсь»; взыграла снова. Естественно, Ваша память пришла на помощь, воскресив былое.

Ну, и еще один момент. Иные путают карандаш с ракетой. А кто-то - потребность быть нужной, получать внимание путает с любовью.

«З вами можливо якось співпрацювати онлайн?»;
Так, моє прізвище є в переліку психологів, що надають послуги онлайн.

«А як навчитись опиратись саму на себе? »;
Потроху, крок за кроком рухатись вперед. Зустрічатись зі своїми страхами за допомогою психолога. Він же допоможе відділити образ тата від Вашого хлопця.

Ось дивіться, що відбувається. Ви наділили хлопця роллю Рятівника, який мусить Вас спасати від невпевненості в собі та від страху маленької дівчинки, якій конче не вистачало татової уваги в дитинстві. Але ж Ви насправді вже далеко не та маленька донечка свого тата. Натомість робоча модель побудови близькості залишилась ще з дитинства. І Ви провалюєтесь у надуманий страх залишитись у світі і житті наодинці в разі, якщо хлопець піде. Проте, треба визнати, що маємо справу з фантазією. Це на рівні раціонального. Однак коріння проблеми міститься на емоційному рівні.
Тому співпраця з психологом, на мою думку, це саме те, що Вам потрібно. До речі, варіант зустрічей онлайн вельми єфективний і доречний.

«Часто гуляла спілкувалась. Було рвіння щось робити. Зараз все знову пропало»;
З чим пов'язуєте різку зміну свого стану і настрою?

Добрий день!
«Що мені робити підкажіть будь ласка»;
На щастя, є вихід із такої ситуації - надолужувати пропущене і втрачене. Тобто нарощувати самоцінність та змогу опиратись на себе. Пропрацювати теперішні хибні уявлення про власні можливості, розібратись зі страхами, формувати особистісну автономність й таке інше.

«В моєму дитинстві тато мало проявляв до мене уваги так як був на заробітках. »;
Це може бути лише одною з причин. Натомість існують інші, до яких варто дійти.
Що можете сказати про стосунки з мамою та іншими значимими людьми?

«Я дуже контролюю його»;
Отже, маленька дівчинка тримається за тата і ще вельми ревнує його, наче хтось його забере, а вона через те втратить захист і опору. Так виходить?
Чи не могли б Ви визначити вік тієї дівчинки?

«На роботу я не ходжу і боюсь ходити»;
А що Ви вмієте робити? Яка у Вас освіта?

Ответ отредактирован автором 07-01-2023 17:40:54

«Она думала что они как-то повлияют на меня или что? Почему бы со мной этого не обсудить? Такое чувство, что она забыла кто я или вовсе не имеет представления что я из себя представляю. Возможно влияет расстояние и скупое скрытное общение со мной»;
Вы сейчас гадаете, задаетесь вопросами. Значит, это Вас цепляет. Но что именно лишает покоя? Отчего свою энергию направляете в огонь, сжигающий Ваши силы? Им же можно найти другое, созидательное применение. Например, ... (Ваш вариант).

«Стоит ли начинать этот разговор с ней или принять все как есть?»;
Если и стоит, то лишь в форме просьбы - не капать Вашим родителям на мозги, простите, не жаловаться им на Вас.

«ПОЧЕМУ У МЕНЯ ПОСТОЯННОЕ ОШУШЕНИЕ, ЧТО МАЛО ДЕНЕГ?»;
Так, наверное, их действительно мало ... для той страны, в которой Вы сейчас. И, получается, нет ничего удивительного, что с переездом в другую страну поменялся эталон "мало/достаточно/много."
Кстати, категория "много" - это сколько на данный момент?

Ответ отредактирован автором 07-01-2023 12:55:48