Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Запоріжжя лише онлайн

Добрий ранок, Юля!
«Я настільки пригнічена і роздавлена морально, що я не знаю як знайти в собі сили і сказати що це кінець. Допоможіть порадою, як вийти з цієї ситуації.»;
Кінець або ще не кінець - важко сказати. В усякому разі ознаки наближення кінця наявні і незаперечні.
Для Вас особисто, наскільки я бачу, вихід полягає в тому, щоби прожити усі почуття, спричинені словами і поведінкою чоловіка. Пропустити крізь тіло всі емоції, тобто не зупиняти процес проживання реальності. Не застрягати на страхах і образах. Що зможете, винесіть назовні, висловіть у спілкуванні ... і тим полегшите свій стан.
В такому разі на заміну одним почуттям прийдуть інші, з'явиться реалістичний погляд на ситуацию, буде народжуватись мотивація діяти.

Пам'ятатйте - на цьому життя не завершується. Обов'язково зверніться до почуття самоповаги. Не втрачайте її. Намагайтесь думати про себе добре. Ваша цінність нікуди не поділась.

Заголовок Вашої теми має назву "МОТИВАЦІЯ ЧИ МАНІПУЛЯЦІЯ ???"
Можете пояснити, чим обумовлена сама така точка зору? Якщо мотивація, то до чого? Якщо маніпуляція, то навіщо?
Здається, що в словах чоловіка намагаєтесь побачити те, що він туди не вкладав...Ответ отредактирован автором 01-12-2022 11:21:39

Ответ отредактирован автором 01-12-2022 11:22:51

Здравствуйте, Саша!
«Мне кажется лучший выход это рассказать и уже как будет»;
Попробуйте. А что Вам терять?!

«Ничего не делать и продолжать общаться как общаемся?»;
А в этом случае что будет дальше - представить можете: что будете чувствовать? о чем думать? и т.д.?

Я бы обратил внимание на эти моменты
«я достаточно стеснительный человек, поэтому мы познакомились по ее инициативе, первые 2-3 недели она максимально была склонна ко мне, она постоянно говорила со мной, улыбалась мне, интересовалась мной, всегда была возле меня, »;
Выходит, Вы девушке понравились и она сделала шаги навстречу, пыталась Вас узнать, почувствовать и определить, какую позицию занять в отношениях...

«и она мне понравилась за это, у меня появились какие-то чувства к ней»;
То есть не сама девушка, а те чувства, что возникли от ее внимания. Я правильно понимаю?

«но буквально неделю назад все изменилось»;
А что тут понимать - не все люди всем подходят(!) Симпатия может проходить. У отношений может не быть развития. Каждый человек делает выбор в соответствии со своими желаниями, ценностями, предпочтениями и т.д. Думаю, в связи с этим будет интересно
и полезно узнать, на основании чего делаете ВЫБОР Вы?

Ответ отредактирован автором 01-12-2022 11:02:05

Добрий ранок!
«Чому я відчуваю таку тривогу, в такі моменти навіть думати не можу, через це страждає моя успішність?»;
Тому що Ви тривожна людина, переповнена страхами «Якщо я не буду успішною то сенс того навчання, батьківських грошей які власне забезпечують навчання, напевне якщо не буду стратись, розслаблюсь та заб'ю на це, відрахують з універу(»;
Боїтесь не виправдати очікувань батьків. Боїтесь втратити їхню прихильність і таке інше. Ось чому. Тобто Ви залежні від власних страхів, які породжують тривожність, і як результат блокують здатність тримати рівновагу, бути в контакті з реальністю. Отже, Ваша уява малює погану картину майбутнього, обслуговуючи давнішні страхи.

Тому варто досліджувати модель Вашого виховання, дивитись, як ставились до Вас в дитинстві батьки, які оцінки давали, які цінності транслювали своїми словами та вчинками. І вже звідти рухатись у бік розвинення власного Я до стану існування без паралізуючого страху.
Це шлях співпраці з психологом, на який я Вам раджу стати.

Ответ отредактирован автором 30-11-2022 10:38:04

Женя, доброе утро!
«Как такие страхи перебарывать?»;
Обычно в народе и бытует мнение, что страхи нужно перебарывать. И это про некое насилие над собой, нередко чреватое еще более негативными последствиями.

Другое дело - исследовать природу своего страха, ведь он для чего в нашей психике существует и появляется время от времени. Вот у Вас страх темноты. То есть, страх за себя, за свою безопасность, страх оказаться в ситуации, к которой Вы не готовы...

Как будто детский страх и родом он из детства. Но все тянется из прошлого вслед за Вами, пытаясь Вам о чем-то сообщить. Взывает к необходимости по-другому, не так, как прежде, относиться к вопросам Вашего влияния на реальность, самопредъявления в мире людей и т.д.

С отмеченной фобией оптимально разбираться в сотрудничестве с психологом. При его поддержке и сопровождении.

В этой связи предложу Вам видео. Надеюсь, оно поможет Вам по-взрослому ответственно и бережно подойти к вопросу проработки своих эмоциональных состояний.

СТРАХИ. КАК ПРЕОДОЛЕТЬ...
https://upsihologa.com.ua/audio-video-466
Будут вопросы - обращайтесь!

Добрий ранок!
«Мені 32 роки. Постійно червонію при розмовах з людьми, коли раптом щось запитують, коли просто іду по вулиці і на мене дивляться. Або ж зовсім, коли нагнусь зав'язати шнурок. Починає битися серце, різко червонію. А якщо в компаніях спитають або сміються, чому почервонів, то червонію ще більше.»;
Секрет цієї властивості Вашої особистості криється в уявленні про себе, у способі поводитись із власними емоціями (соромитесь, боїтесь виглядати якимось не таким, наприклад), коли перебуваєте серед людей, коли вони звертають на Вас увагу або вам здається, що звертають.

Вихід, на мою думку, такий - підвищувати рівень впевненості в собі, позбуватись залежності від оцінок зовні й таке інше.

Спочатку варто розібратись з історією формування наведеної риси, а потім напрацьовувати навички асертивної поведінки, єкспериментувати, ризикувати, йдучи назустріч страху і витримувати тиск виникаючих почуттів...

У зв'язку із Вашим питанням, пропоную переглянути відео. Сподіваюсь, воно допоможе спрямувати Ваші зацікавленість і зусилля у бік вирішення проблеми. А будуть питання - звертайтесь.

УВЕРЕННОСТЬ В СЕБЕ. КАК ЕЕ ПОВЫСИТЬ.
https://upsihologa.com.ua/audio-video-461
УВЕРЕННОСТЬ В СЕБЕ. КАК ЕЕ ПОВЫСИТЬ.

Враховуючи ось це«В голову лізуть погані думки про те, що хвилює, про життя і тд. Це стосується не тільки ігор, а будь-якої справи.»;, потрібно розбиратись загалом із Вашим способом життя, світоглядом та відчуженням від самого себе. Шукати сенси, які або втрачені, або, скоріше за все, ще не набуті. Досліджувати Ваші уяви про самого себе - хто Ви? чого прагнете? наскільки подорослішали задля зустрічі з реальністю?..
Це я про співпрацю з психологом.

Пропоную переглянути відео. Сподіваюсь, дещо допоможе розібратись у Вашому стані

НЕГАТИВНЫЕ ЭМОЦИИ. КАК С НИМИ ОБХОДИТЬСЯ.
https://upsihologa.com.ua/audio-video-465

«Хоча, повторюсь, коли кидав це, на перший тиждень-два появлялась впевненість в собі, а потім все одно якийсь страх перед людьми.»;
Та яке іншим людям діло до Вас? Невже їм нічим зайнятись?
Мабуть, через проекцію на інших людей Ви самі себе звинувачуєте, вважаючи мастурбацію гріхом.

Деякі мої питання пропустили
«дається, що коли покину це діло, то життя зміниться на краще,

Що саме маєте на увазі, думаючи так?
цитата:
але коли кидаю на великий термін, то нічого в принципі не міняється.

Окрім тимчасової перерви на великий термін, що ще робите, аби відбулись зміни? До речі, які по суті зміни мають відбутись, на Ваш погляд?»;

«А так, таке відчуття, що люди ставляться до мене не так, як до інших, зневажають просто так. »;
Це саме відчуття чи є певні прояви зневажливого ставлення. Якщо є, наведіть приклади.

Здравствуйте, Мила!
«Заранее благодарю за помощь.»;
Как по мне, то, прежде всего, Вам стоит позаботиться о своей безопасности «периодически у меня бывает срывы ,мне хочет уйти из дома и умереть»;
Психологической безопасности(!)
Пока с этим не разберетесь, все остальное не имеет никакого смысла.

Вы многие года пребываете в позиции жертвы, мишени для эмоционального насилия, диктата, контроля и унижения.«он считает себя в праве унижать ,оскорблять меня ,а я в этом доме не имею прав ,а имею только обязанности»;
Я, вообще, удивляюсь Вашему долготерпению.

Разогнуться не пробовали? Выровняться и жить с прямой спиной, не утираясь от "плевков" в душу хотите? Из состояния неволи на свободу выйти хотите?

Если ответ - "да", то Вам необходимо обратиться к психологу индивидуально.

Ответ отредактирован автором 29-11-2022 12:06:54

Добрий день!
«Максимальна апатія до всього, різні погані думки, від яких я вже змучився. Коли я на вулиці, мені легше, все здається легшим. Якщо з кимось спілкуюсь у житті, то також легше. Таке в мене було ще до повномасштабної війни, проте не так сильно, не ті думки, відчуття, емоції. Також є таке, що я не бачу сенсу ні в чому, не можу почати щось робити, бо думаю, що помру в будь-який момент чи мене вб'ють(це все на фоні війни).»;

Схоже, Ваша психіка вельми вразлива - занадто піддається впливу зовнішнішніх чинників, пригнічуючи емоційний стан, активуючи страхи, спричиняючи апатію...

«проблема в тому, що я почуваю себе дуже погано морально, коли вдома.»;
Розкажіть, що саме відбувається вдома? Яка атмосфера в домашньому середовищі?
Як сприймаються близькими людьми війна та інші події?

«Я намагаюсь заставити себе думати інакше, робити щось, але через якийсь період знову приходжу до того самого.»;
Тобто Ви намагаєтесь відволіктись, зайняти себе чимось, що допоможе не думати про жахи і страхи, але це спрацьовує тимчасово. Я правильно розумію?
А що Ви насправді любите? Що цінуєте? Що приносило раніше Вам радість і задоволення? Що надихало і переживалось через тілесну активність?

Чи розглядаєте можливість індивідуального спілкування з психологом?

Доброго дня, Denis!
«Така проблема. Відчуваю провину після мастурбації.»;
Перед ким відчуваєте провину? І, власне, за що, адже зі своїм тілом можете робити щозавгодно?

«Зараз дівчини немає. Коли була, то все рівно інколи мастурбував, хоча статеві акти були без проблем. »;
Як вважаєте, займались самозадоволенням через звичку або все ж таки відчуття інтимної близькості з дівчиною не давало повного задоволення?

«Здається, що коли покину це діло, то життя зміниться на краще,»;
Що саме маєте на увазі, думаючи так?

«але коли кидаю на великий термін, то нічого в принципі не міняється. »;
Окрім тимчасової перерви на великий термін, що ще робите, аби відбулись зміни? До речі, які по суті зміни мають відбутись, на Ваш погляд?

«Отже, це проблема в голові чи дійсно мастурбація шкідлива?»;
Коли вона Вас виснажує, вганяє у почуття глибокої провини, то, напевно, так.

Добрий день!
«Підкажіть, будь ласка, як навчитися бути тут і зараз і вимикати цей режим тривоги за майбутнє хоча б тимчасово? »;
Ніяких чаклунських прийомів, імхо, немає. А що є? Відповідаю - щоденна практика усвідомлення себе в моменті "тут і зараз."
Вправа має назву "динамічна медитація." Це коли людина вчиться бути в контакті зі своїм внутрішнім Я і зовнішнім світом, минаючи серединну зону (фантазії й таке інше).

Паралельно йде робота з власними бажаннями, почуттями і сенсами, які реалізує або не наважується людина.
От Ви зараз, які сенси реалізуєте?
Від яких занять не можете відмовитись, навіть в умовах війни?
Від чого отримуєте справжні радість і задоволення?

«В мене не було часу на себе бо все життя і всі ці 8 років сумісного життя я намагаюсь догоджати всім крім себе . Бо на себе немає ніколи часу. Я знаю що прийде чоловік якого треба обійти, погодувати, по танцювати, є діти які потребують не менше уваги . Я не реалізувалась як жінка , як особистість , тому що все життя намагаюсь бути зручною для всіх. І хоч я розумію що так не можна , я не знаю як сказати , Досить !»;
Так і сказати - "ДОСИТЬ!" Спочатку самій собі. І по маленькому кроку почати змінювати ставлення до себе. Знаходити час на себе - на задоволення власних бажань і потреб...

Звісно, доведеться переглянути увесь погляд на себе і свій догоджающчий іншим спосіб життя. Точніше викривлене уявлення про роль жінки, яка здебільшого жертвує собою заради інших, і тією жертвою сподівається отримати любов і повагу. Але в житті цей принцип не працює. Поважають тих, хто, перш за все, поважає і любить себе(!)

От що значить "любити себе"? Насамперед знати себе і підтримувати контакт з внутрішнім Я, поважати себе, турбуватись про себе, підтримувати себе, не порівнювати з іншими, вміти прощати себе за помилки, розвиватись як особистість і так далі.

Вважаю, що буде доречно дослідити спосіб виховання Вас батьками. І той приклад побудови стосунків між ними, який, навпевно, Ви не навмисно запозичили.

Шукайте можливість звернутись до психолога особисто, бо самотужки, вважаю, буде вкрай важко повернути собі повагу і вирівнятись. Лише потім буде актуальним ось це питання «мене цікавить як знову повернути шалене бажання своєї дружини? »;

«Але одночасно я не можу зрозуміти чому ж я так себе поводжу? »;
Сашо! Дивно Ви поводитесь (навіть тут, на форумі) - поставили питання. Потім самі на нього дали відповідь «Чому я не лишила його тоді, а вирішила шось там чекати щоб потім, можливо, зробити йому боляче..»; І тепер не вірите собі ж...
То чому собі віри не маєте?

Моє припущення того, що з Вами відбувається, таке. У Вас сформувався ХИБНИЙ спосіб побудови близькості - зізнанням в почуттях (напевно, всього лише симпатії, проте аж ніяк не закоханості) підкорити хлопця і отримати від нього взаємне зізнання. І тим самим задовольнити жагу до перемоги, щось відчути з емоцій дитинтсва, де ця схема виникла. (Завдяки кому - треба дослідити. Це не так і складно. І. доречі, може бути і цікаво, і корисно). А далі все - кінець гри, далі не цікаво. Це саме гра без шансів на стосунки.

Якщо "об'єкт" не ведеться на Ваше акторство, то він заслуговує на покарання, бо "принцеса" не потерпить такої образи.

Ответ отредактирован автором 28-11-2022 10:55:47

Анастасия, доброе утро!

«Короче она очень тяжёлый человек, как с ней справиться?»;
Увы, идеальных родителей не существует. Принято считать, что они любят нас, но по-своему - в меру своей личностной зрелости, воспитанности и адекватности, долюбленности в детстве уже своими родителями. Часто, желая ребенку добра, позволяют себе непозволительные вещи - внушают чувство вины, контролируют, ставят запреты, сравнивают с другими и т.д. и т.п. При этом свято верят, что ПРИЧИНЯЮТ детям благо(!)

Как Вам быть? В общем виде ответ выглядит весьма просто - сепарироваться, то есть становиться автономной личностью, независимой ни материально, ни психологически, ни пространственно от мамы. Что означает - учиться выстраивать с ней здоровые границы, не позволяя маме вмешиваться туда, куда ей в силу Вашего возраста вмешиваться не положено. Это сложно. Думаю, без обид со стороны мамы не обойтись, как и без ссор и возможных эмоциональных всплесков.

Оптимально для Вас обратиться индивидуально к психологу и пройти с ним хотя бы небольшой путь взаимодействия, что позволит заложить основы Вашего уверенного поведения.
А пока Вы еще своего психолога не нашли, рекомендую Вам видео

"УВЕРЕННОСТЬ В СЕБЕ. КАК ЕЕ ПОВЫСИТЬ"
https://upsihologa.com.ua/audio-video-461

«а просмотр порно мужем и отсутствие двустороннего удовлетворения ( взаимности)»;
Так Вы хотя бы не мне, а себе можете сказать, какие чувства испытываете в связи отсутствием взаимности в интимной сфере? У этих чувств есть название?

Муж смотрит порно. Вы не смотрите. К психологам обратились Вы. И, наверное, хотите получить от общения на форуме что-то большее, чем просто возможность поделиться с незнакомыми людьми. Вы рассчитываете на буквальный совет, что Вам делать. Но Вы для начала расскажите, что Вы уже делаете? Какие мысли приходят в голову? Какие варианты рассматриваете?

Может, Вы не знаете - психологи советов не дают. Это принципиально. Будь по-другому, это означало бы, что они берут на себя ответственность за Вас, за Вашу жизнь и последствия высказанных советов.
Психологи могут помочь разобраться в подходах и привычных способах поведения, которые привели к проблеме, к растерянности, к временной неспособности самой справиться с возникшей ситуацией. Чтобы Вы стали осознанней, сильнее, смогли разобраться в своих желаниях и смогли реализовать их.

Ответ отредактирован автором 28-11-2022 10:25:19