Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів Галицький район

Доброе утро!
«Думаю, нам с мамой давно пора было разделиться как-то, но только не знаю как это сделать...»;
То есть, желание разделиться с мамой Вы сознаете. Насколько готовы превратить его в намерение?
Есть ли у Вас "черновой" образ самого процесса отделения и образ будущего после разделения - где Вы живете? чем наполнена Ваша жизнь? Как решаются бытовые и прочие вопросы? Что с бюджетом? Что с отношениями между вами?

Вопрос, как это сделать, имхо, не относится к разряду неразрешимых. Все можно узнать. Причем применительно к Вашей с мамой индивидуальной ситуации. Вы этого хотите? Если ответ "Да", то выбирайте психолога и начинайте разбираться с "неизвестными".

«Я чувствую вину даже за то что пишу это сюда сейчас, мысли будто я не заслуживаю помощи, что есть люди у которых проблемы гораздо серьезнее. И всё же что-то внутри кричит это сделать»;
Елена, и правильно сделали, что обратились на форум психологов. Примите мои слова поддержки. И начинайте себя вытаскивать из болота отчаяния, неверия и бессилия. Делайте простые вещи. Первое - завтра обратитесь к врачу психиатру на прием в ПНД или по месту жительства. Врач Вас выслушает и назначит необходимое лечение для выравнивания психики и эмоционального состояния в целом.

Параллельно поищите адрес ближайшего центра социальных служб для молодежи (раньше они так именовались, а сейчас, возможно, называются чуть по-другому). Там бесплатно принимают психологи. Сходите туда. Вам обязательно помогут.

Так, постепенно нормализуете состояние, проработаете психотравмы, обрете уверенность в себе и веру в благополучное будущее.

Главное, действуйте. Обращайтесь за помощью. Сама по себе она к Вам не придет.

Відредаговано автором 15-03-2023 20:33:15

«Хотела бы узнать мнение психологов зачем он так поступает »;
«Он может быть психически больным ?»;

Анна, такое впечатление, что в Вашем восприятии форум психологов - это справочное бюро. Но там хоть владеют информацией. А какой информацией могут владеть психологи относительно людей, которых они в глаза не видели?!
Если психологи и могут Вам чем-то помочь, то только по аспектам, касающимся лично Вас.
Поэтому, не стесняясь, можете задавать вопросы о себе.

Добри1й вечір!
«Останнім часом, доволі важко діяти. Ніби є бажання, але не маю сил на те, щоб щось зробити. Просто лежати і щось дивитися нудно, але не вистачає сил на дії, сідаю, щоб щось зробити і або не сприймаю інформацію, або швидко вимикаюсь/ стомлююсь.»;
Щоби рухатись вперед (звісно, у вашому розумінні, що таке вперед), потрібно принаймні зрозуміти, куди зливаєте свої енергію і сили. От, дйсно, на що? Куди? Це, якщо Ваш стан не спричинений якимись фізіологічними чинниками. Аби їх виключити, потрібно звернутись до лікаря, пройти обстеження організму і отримати об'єктивну картину стану здоров'я.
І вже потім шукати найбільш пріоритетну цінність для Вас, яка надихає. І в неї вкладатись.

У Вас є припущення, що причина в «Можливо, не можу взяти на себе відповідальність.»;
То розкажіть про себе. Чим для Вас страшить відповідальність? Чи брали колись її на себе? І що з того вийшло?

Відредаговано автором 15-03-2023 20:14:18

«Я хочу щоб в моїх стосунках були лише ми двоє, а не з цілим гаремом посторонніх.»;
От і робіть вибір. Вам же все зрозуміло. Хлопець свій вибір зробив, до Ваших прохань і почуттів не дослухався... А чи міг він себе змінити після Вашої розмови?! Складне питання. На мою думку, міг би через переляк Вас втратити.
І Ви б його, напевно, почали зневажати, бо що то за хлопець, який так швидко відмовляється від своїх звичок і включає задню.

Спробуйте на вагах своїх бажань, цінностей і прагнень відчути, наскільки озвучена Вами обставина критично впливає на задоволення від стосунків і спільного життя в цілому?

Поміркуйте ще, наскільки Ви ідеалістично налаштовані щодо стосунків зі звичною людиною, яка точно не є ідеальною?

Поставте собі питання, чи не занадто Ви категоричні у намаганні змінити хлопця?

Якщо перешкода, дійсно, відчувається Вами як непереборна, то не має проблеми розлучитись і потім сподіватись зустріти того, хто на 100% буде вкладатись у Ваші ціннісні рамки. Не на 99,9%, а на всі 100! Та чи існують такі екземпляри в природі?! Я особисто маю великі сумніви щодо цього.

Доброго ранку, Sveta!

«Постійно плачу,трусить,легке задихання,запаморочення часті,заспокійливі безсилі,думки про самогубство,домашнє насилля,хлопець або щось приховує або бреше»;
Усвідомте дві важливі речі. Перша - Вам обов'язково потрібно звернутись до лікаря психіатра щодо свого емоційного стану і отримати належне лікування, нормалізувати психіку.
А потім вирішувати проблеми у стосунках, щоби бути у безпечному місці, де не має місця насиллю.

Добрий ранок!
«БОЯЗНЬ ПОМИЛОК, НЕ МОЖЛИВІСТЬ ВИСЛУХУВАТИ КРИТИКУ»;
«Не сприймаю критику ніяку
Немає розвитку
Не можу зосередитись»;
А Ви себе непогано знаєте, скажу я Вам. А що далі? Що хочете або збираєтесь робити із цим знанням?
До речі, поділюсь з Вами - я теж не сприймаю критику в будь-якому вигляді. А чому я мушу її сприймати?! Прохання сприймаю, пропозиції сприймаю, а критику - ні, бо я розумна людина і мені достатньо прохань від іншої людини.

Про розвиток. Що під цим маєте на увазі? Куди розвиватись? І, головно, для чого? Інша справа - набуття нового досвіду. Це й буде розвитком.

Щодо зосередження, то треба дослідити, куди тікає Ваша увага? Можливо, справа в мотивації. Напевно, що не відчуваєте в собі ведучої цінності, яка надихає.

Доброго вечора, Elena!
«Як відновити наші стосунки?»;
Питання складне і просте водночас. Складне тим, що справжні причини охолодження між вами невідомі. А ті, що на поверхні - «Наші стосунки охололи після народження дитини і всієї ''битовухи'»; - можна розглядати лише як наслідки.
Тому багато питань належить розкрити:
- які Ваші очікування від подружнього життя не виправдовуються?
- яким чином відбувається спілкування між вами? Чи щире і відкрите воно?
- наскільки ви обидва готові опановувати батьківські ролі після народження дитини?

Коротше кажучи, треба розібратись, на чому грунтується криза, а зараз ви справді переживаєте кризу. І розібратись без вашого спільного бажання буде неможливо.

І відновити стосунки - ті, що були раніше, вже не вдасться. Час минув і багато змін відбулось. Тому, якщо і вести мову про стосунки, то про стосунки на інших засадах, де буде взаємна повага, зацікавленість, підтримка і турбота. А без цього навіщо стосунки?!

Здравствуйте, Катя!
«Он герой у него квартиры его, машины его ,деньги его ,он все может умеет, а я ничтожество в его глазах бездомное не стою уважения не какого и смысла и толка от меня нет.»;
Очень грустная исповедь. Сочувствую Вам.
«Я хочу жить нормальную жизнь и что бы у моего ребенка была нормальная жизнь.»;
Она будет нормальная жизнь. Обязательно будет со временем. И для этого многое придется открыть в себе, многое по-новому осознать и поменять. Например, свою позицию жертвы, позволяющей так подло к себе относиться. И долго терпеть, когда тебя стирают в порошок.
Предстоит стать сильной, чтобы строить новую жизнь. Учиться создавать собственными руками свое счастье.
А на сейчас важно прийти в себя, почувствовать поддержку, найти опору в близких людях. И не отчаиваться. Коллеги уже высказали много дельных мыслей на этот счет. Воспользуйтесь этими рекомендациями.

Здравствуйте!
«А я очень боюсь сказать маме. Ведь она мне говорила, что с таким плохим характером я всегда буду одной. Что если не буду уметь готовить замуж никто не возьмет. У меня начинают руки трястись и нервничать, когда представляю что скажу ей. Меня в детстве иногда ремнем били, кричали, говорили неряха.»;
Сочувствую Вам - и расставание переживаете и от страха открыться маме трясетесь. А между тем проблема решаемая. Правда, решаемая, но не сразу и точно не в переписке на форуме. А где и как, спросите Вы? Отвечаю - в ходе поддерживающего взаимодействия с психологом.

На встерчах с ним сможете встретиться с той маленькой испуганной девочкой, что живет внутри Вас. Это она напугана и запугана с детства. Это ей внушали всякие небылицы и тем самым подчиняли себе и контролировали. Но то время, к счастью, прошло. Вы уже взрослая и вольны распоряжаться собой. Имеете право жить без угнетающего страха в душе. Поэтому впереди задача - поверить в себя, укрепить самооценку...

«Теперь у меня страх что то сказать»;
Попробуйте здесь сформулировать то, что хотите сказать.
А надо ли говорить - тоже вопрос?
Расскажите, зависите ли Вы от мамы финансово? Живете ли в родительском доме?
Как у Вас с самореализацией?
Есть ли у Вас отец и какие с ним отношения?

Відредаговано автором 14-03-2023 18:41:07

Здравствуйте, Людмила!
«ПРОШУ ОТОЗВАЛСЯ ПСИХОЛОГА, ПСИХОТЕРАПЕВТА ПО ВОПРОСАМ РПП»;
Отзыв какого свойства ждете от своей темы?

Чтобы возникло понимание и разговор по сути, попробуйте сформулировать запрос, поскольку поговорить о проблеме - это одно, а решить проблему - другое.

На всякий лучай замечу, что подобное расстройство исцеляется в ходе терапии, то есть весьма не быстрого взаимодействия со специалистом.

Добрий день!
«Де шукати клієнтів. »;
Як де? - увесь Світ до Ваших послуг!) Якщо володієте іншими мовами, окрім рідної, тим більше.
Для поширення інформації про себе і власні можливості підходять будь-які законні способи і методи - зареєструватись тут і почати надавати консультації (до речі, зараз психологічних платформ безліч), створити власний сайт і просувати його, залишати візитки всюди, замовити банери...Словом, стукайте в двері і Вам відчинять.

Відредаговано автором 14-03-2023 14:49:09

Доброе утро!
«Я хочу узнать, как мне найти себя?»;
Искать встречи с собой, используя все доступные средства и возможности. Поддавать сомнению напускное и масочное. Отказаться от укоренившейся привычки «покарять всех своей «оригинальностью» и красотой.»; И учиться получать удовольствие от себя настоящей...

«И как не бояться мнения других?»;
Встреться с их подлинной реакцией. То есть с реальностью. И убедиться, что не так страшен черт, как его малюют.
Для начала основа - индивидуальное взаимодействие с психологом. Чуть позже - посещение психологических групп поддержки, где Вы сможете вступать в контакты с разными людьми и проявляться естественным для Вас образом.
И, конечно, самостоятельные эксперименты по пути приобретения нового опыта - опыта БЫТЬ СОБОЙ!

Доброе утро, Андрей!
Ситуация такова, что в ней нужно разбираться. Например, насколько совпадают Ваши и девушки рабочие модели построения близости? Есть ли возможность их приспособить друг к другу? Кто под кого подстраивается и с какой целью? Из текста следует, что преимущественно это свойственно Вам. То есть проявляется некая жертвенность. И, похоже, что в ущерб себе же. Коль так, то какой смысл проявлять себя подобным образом?!

Думаю, что Вам будет полезно взять хотя бы пару консультаций психолога и разобраться в себе - в своих мотивах и приоритетах, возможностях и ограничениях. А потом уж пытаться что-то менять - как в отношениях с родителями, так и в отношениях с девушкой.
Відредаговано автором 14-03-2023 10:00:39

Відредаговано автором 14-03-2023 10:01:17

Добрий ранок, Mila!

«Главная проблема в том, что она начинает манипулировать тем, что попадёт в больницу, так как у неё проблемы со здоровьем, из-за этого и боюсь»;
«Морально я завишу в плане того что не хочу портить отношения, но понимаю что этого не избежать, а материально, конкретно от неё я не завишу, у меня есть свой небольшой доход. Так же одна из причин по которой я хочу уехать, это искать работу и поступать в универ, но всё упирается от части в то, что для неё Харьков, куда я собираюсь ехать, максимально опасно, хотя там сейчас не опаснее чем где-либо. Недавно она пыталась заставить меня уехать в другой город, только чтобы я не могла видеться с парнем.»;
Зважаючи на те, що Ви повідомили, можу зробити висновок - Ви намагаєтесь жити своїм життя і не бути залежною від маминих спроб Вас конролювати. Також хочете не ускладнювати стосунки з нею.Тому пропоную ставитись до маминої поведінки максимально об'єктивно. Мама за Вас переживає. І це нормально. Тим більше, що йде війна.
Вона хоче для Вас добра. Проте, певні її слова і дії виходять за межі здорового глузду. Це стосується категоричних заборон і маніпуляцій на грунті власного здоров'я.
Отже Вам потрібно, з одного боку, не зневажати одні її природні бажання і, з іншого, не вестись на шкідливі прояви. Це складно. Але ж людина теж складна. Не все в ній чорне або біле.
Наперед знаю, що образа від мами буде. Може бути ще щось з подібного переліку, проте це на має стати Вам на заваді. Намагайтесь бути м'якою по формі у стосунках з мамою і водночас твердою по суті. Витримки Вам і віри в себе!

Відредаговано автором 14-03-2023 09:47:20