Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів Галицький район

Доброго дня, Ірино!

«Я вживаю наркотики. Не важкі, але регулярно. Фінансові можливості збільшуються, з ними разом збільшується оточення тих з ким не треба нічого шукати, самі привезуть навіть в ночі. Я боюся. Куди йти, і кому взагалі таке розкажеш.....»;
Зрозуміло, що Ви залежні. Проте невідомо (в усякому разі поки що), чого Ви хочете.

«Я боюся.»;
Що Вас страшить? Розвернути відповідь зможете?

«Куди йти, і кому взагалі таке розкажеш.....»;
Знову ж таки - для чого розказати? Якого результату очікуєте?

Якщо серйозно про вихід із залежності, то звернутись потрібно до лікаря нарколога (аби пройти лікування, очиститись від токсинів) і до психолога (навіть онлайн) - зцілювати душу. Все можливо. Головне, аби було бажання.

Здравствуйте, Keren!
«Хотелось бы понять почему меня кидает из крайности в крайность в плане чувств к парню ,и если сомнение значит ли что лучше прекратить отношения»;
Кидает в крайности, скорее всего, от того, что Ваши ожидания не оправдываются - в отношениях быть хочется, любить хочется и т.д., а в реальности замечаете«он плох в романтике , уперт, не понимает меня ... »; Наступает разочарование и охлаждение чувств. Звоночки несоответствия звонят и предупреждают...
Иными словами, Вы молодого человека не принимаете. Да и о любви говорить в таком случае не приходится.
А вот, насколько реалистичны Ваши ожидания, пожалуй, стоило бы разобраться.

Здравствуйте, Ольга!
«КАК ПЕРЕЖИТЬ РАЗВОД»;
Научиться уважать свой выбор и свои чувства, давая им всем проявиться естественным образом.

Разобраться с тем, что Вас «Теперь я всё время думаю о нём. Мне хочется разговаривать с ним.»; Кстати, какие чувства и потребности провоцируют эти мысли о нем?

«Сама не звоню. »;
А что останавливает от звонка?

«Хочу убрать воспоминания о нём из своей жизни.»;Могу сказать, что Ваше желание, насколько естественно для людей в состоянии после ухода, настолько же и нереальное, поскольку невозможно удалить ту часть мозга, которая отвечает за память(!)
А что возможно? - прожить все стадии расставания и принять в итоге новую реальность.

«Хочу избавиться от чувства обиды и злости на него.»;
С этим лучше к психологу, чтобы экологично освободиться от негатива, не причиняя вреда самой себе.
Предложу еще Вам видео - ОБИДА - ДРУГ ИЛИ ВРАГ?
https://upsihologa.com.ua/audio-video-554

«як мені зрозуміти ким я є насправді? »;
Розуміння, а зрештою і усвідомлення того, хто Ви є, приходить через новий досвід. Через контакт з іншими людьми, яки дзеркалять Вас, дають зворотній зв'язок. Першим серед інших може стати психолог - людина не заангажована, яка сприйме Вас, допомже і підтримає на шляху пізнавання себе.
Поки що Вас кидаєте у крайнощі, між двома полюсами.«нормальною людиною, якою я бачу себе вдома в дзеркалі чи цілковитою нікчемою, якою відчуваю себе у колі інших»;
І це про фрагментарність. Усе, що між полюсами не помічається, а відтак і не визнається. Отже варто рухатись у бік цілісності. На цьому шляху з'являються можливості для зростання самоцінності і упевненості в собі. Як наслідок - зміна думок на позитивні.

Доброго ранку!
«Наше спілкування почалося в інтернеті. До цього я не мала ніяких відносин, а тут я наче зустріла свою людину. Спілкувалися 2 місяці, а потім я приїхала до нього в іншу країну. Ми обоє з України, просто він на заробітках. В перший же день зустрічі вживу я чомусь не відчула нічого, ніби не та людина була, що в інтернеті. Але я це якось пропустила, скинула все на те, що ніколи не бачила вживу, а так тільки спілкувалися і говорили по відеозв'язку. »;
Отже, потрібно визнати, що то була не любов, а бажання любові. Ймовірно, була симпатія. Проте важливо інше - Ви не прислухались до себе, адже занадто сильно були очаровані своїми уявами та очікуваннями. Можливо, варто було б зупинитись і зробити крок назад. От з цим і працюють психологи - із тим способом, яким людина створює свою реальність(!)

« І я кинула навчання, хоча могла сказати, що я закінчу навчання і потім приїду,але ні, я тут поряд з ним.»;
Тепер розумієте, що Вас так сильно штовхало в спину?

«Мені не вистачає того спілкування, що було в академії,тут немає співрозмовників, а він особо не цікавиться цим. Що мені робити, я заплуталась сама вже?»;
Оптимально та актуально усвідомлювати помилки та виправляти їх. Налагоджувати щирий контакт із внутрішнім Я, розуміти свої почуття і бажання, вчитись задовольняти прийнятними способами свої потреби.

«Я б хотіла зробити так, щоб нешкодило нашим відносинам. Бо він дуже хороша людина і таких важко знайти хоч і має ще своїх '' тараканів''.»;
І можете описати образ того, як будете втілювати свій намір в життя?
Чи передбачає Ваш задум зміну поведінки матері хлопця?
На які зміни готові піти Ви особисто?

«Я не знімає з себе відповідальність, але ж хіба не може бути такого, що в неї просто такий характер? »;
Харктер Вашої донечки зараз лише формується. Його базові речі на відсотків 70 сформуються до 5-7 річного віку. Тому саме цей ранній період дитинства так важливий для людини.
Тепер щодо характеру і темпераменту. У спадок від батьків дитина наслідує темперамент, тобто властивості нервової системи - її силу, або слабкість, її стійкість або лабільність, а також спрямування назовні або на себе. А от характер - це напрацьований дитиной контрманіпулятивний апарат. Такий набір рис, які виникають у відповідь на впливи батьків та інших значимих людей. І от до цього варто уважно придивитись.

«Я лише питаю, як мені себе поводити з такою ХАРАКТЕРНОЮ дитиною?»;
Як? - любляче, мудро, з гумором, обігруючи її супротив Вашим очукуванням і бажанням. Це все приходить через експеримент. Готових рецептів не існує.
Варто також усвідомити, що в сімейній ієрархії батьки завжди будуть зверху дитини, бо вони встановлюють порядки і правила існування. Це в здоровій сім'ї. З віком права і обов'язки дітей мусять перглядатись у бік більшої свободи і, відповідно, більшої відповідальності.

«Бігає по холодній підлозі (на кухні) боса, ноги вже холоднючі. Говорю, давай вдягнемо тапки чи носки, в тебе ж ноги змерзли- захворієш.»;
Навіщо лякаєте і пророкуєте, що захворіє? Дайте їй набути власного досвіду. А якщо не захворіла. то виходить Ви її обманювали, тому Вам потім немає віри. Чи не так?

«Може зганяти мене чи чоловіка з дивану. Говоримо, чого ти мене проганяєш, я теж хочу відпочити. А вона каже, йди до себе на ліжко відпочивай. Ок, йдемо. »;
Чому йдете? На що при цьому розраховуєте? Здається, таким чином дозволяєте дочці продавлювати Ваші психологічні особистісні кордони, визнаєте її владу над Вами.

Отже, нагальною для Вас є завдання освоїти навички асертивної поведінки. Це означає уміння отримувати СВОЄ завдаки вимогам до інших, перебуваючи при цьому спокійнім і впевненим в своїх силах, без крику і покарань, маніпуляцій і агресивного тиску.
Будуть питання, як це це зробити - звертайтесь.

Ответ отредактирован автором 13-12-2022 10:18:02

Доброго вечора, Аліно!

«Як краще поступити в цій ситуації?»;
Краще для кого - для себе чи для хлопця і його мами?
Якщо для себе, то варто відповісти на питання, що означає краще особисто в Вашому розумінні. Бо для когось краще за будь-яку ціну перемогти і підкорити суперника. Для іншого - втекти подалі і більше не мати нічого спільного. Для третього ще якось.
Тож, краще для Вас - що означає? Що хотіли б відчувати врешті? Де знаходитись? Які стосунки мати?

Доброго вечора, Настю!

«Як бути, що робити? »;
Спочатку спробуйте подивитись зі сторони на вашу систему виховання - що і як ви реалізуєте, чиї бажання донькини чи переважно своЇ? Чи враховуєте її стан, емоції, потреби? Чи вмієте з донькою розмовляти спокійно, цікавитись причинами її вчинків і поведінки? Який власний приклад їй подаєте? І багато іншого.
От коли з'ясуєте і усвідомите, де схибили, де перетиснули, а де навпаки дали слабину, от тоді і визріє відповідь, що робити.

«Я дуже її люблю, вона дуже весела, розумна і енергійна. »;
Мали б радіти, а натомість «Мене це страшенно злить, я зриваюсь, кричущі на неї , потім жалію і так по колу.»;
Поки не пізно, зверніться до психолога особисто Ви, адже не виправивши ситуацію, можна суттєво нашкодити дитині.

Здравствуйте, Anna!

«Это останавливает, т.к. кажется что я просто не смогу ничего решить и буду сидеть и плакать.»;
Уверен, что Ваши представления об опыте, не являются опытом. Когда берете ответственность на себя, все вокруг меняется. Удивительным образом меняетесь Вы, прежде всего. И мир вокруг помогает и включается в помощь тем, кто не дрожит как осиновый лист, а действует(!)
Представьте ситуацию... Прошло 10 лет, а Вы все терпите, боитесь и не решаетесь менять свою жизнь. Ребенок растет, видит и впитывает модель того, как жить не стоит.
Что будете чувствовать? Чем будете отвечать на вопросы ребенка - мама, почему так?

Доброго ранку, Тудш!

«Як мені позбутись цієї шкідливої звички і почати змінювати життя?»;
Спочатку пройти шлях усвідомлення, засобом ухиляння від чого служить алкоголь???????
З того, що Ви написали, відповідь доволі очевидна. Ось вона - «На даний момент і суттєвих проблем немає в житті, але і все складається не так, як би хотіла в особистому житті. Живу з хлопцем до якого немає почуттів, в свої 36 не маю сім’ї і дітей, близькі в тому докоряють .»;
Отже, Ви не живете своє життя. Ви незадоволені і це невдоволення ховаєте в бокалі вина, тікаєте від необхідності подивитись на себе і запитати - НАВІЩО так вчинаєш? Де зламалась? Чого миришся з таким станом речей і зраджуєш себе?

Актуальними під час співпраці з психологом будуть питання самоцінності, Вашого дитинства, виховання і ставлення до Вас, напрацюваних моделей побудови близькості з чоловіками. А головне - про контакт з собою(!)
Ви ж, напевно, себе оплакуєте, коли вип'єте. Чи не так?

Ответ отредактирован автором 12-12-2022 10:56:42

«Да, правда. Мне хотелось бы знать, это возможно психическое заболевание, или просто состояние над которым надо работать. Дякую»;
За глаза ничего определенного не скажешь. Необходимо с Вами познакомиться, услышать Вашу историю, уточнить некоторые аспекты, а потом уже делать выводы. Думаю, что времена шарлатанов, "лечивших" по фотографии уже прошли.

Для меня Вы человек, у которого есть проблема. Если Вы намерены ее решить (а не решать бесконечно долго...), то важно сделать оправданный шаг - обратиться к специалисту индивидуально. Онлайн-формат также уместен. В случае соответсвующих показаний, психолог направит на консультацию к врачу - психотерапевту или психиатру. Если нет, то предложит свою программу помощи Вам. Так это работает.

ЗДравствуйте, Даша!
«И вот я задалась вопросом нет ли у меня какого-то комплекса, daddy issues, защитный механизм или что-то ещё.»;
Не думаю, что уместно вести речь о каких-то комплексах. Тем более на форуме, где личный контакт весьма своеобразен. Скорее всего, Вы переживаете период соответствующего возрасту развития и трансформации, некого перехода из одного состояния в другое. Поэтому на передний план выходят другие потребности и поиск других способов их удовлетворения.

«Могу так же сказать что у меня проблемы с мужчинами, все подруги женского пола, к мужчинам нет доверия, просто не понимаю как с ними общаться, в общении с ними постоянно ощущаю себя глупой, и живу с чувством что все мужчины плохие и им нужен только интим и в них мало чего-то искреннего, настоящего и постоянного.»;
Как можно предположить, внутри сформировался внушительный перечень негативных установок по отношению к мужчинам. И особенности Вашего детства непременно там отразились. Но это только представления, основанные на весьма ограниченном опыте. Поэтому, заняв позицию исследователя, Вы можете постепенно и последовательно изучать мир мужчин и корректировать свои взгляды. Естественно, заботясь о своей безопасности, учиться доверять, знакомиться, вступать в контакт, строить отношения - дружеские и романтические, если возникнет симпатия, а потом и чувства.

«Так же меня сейчас влечет к девушкам а не к мужчинам, переживаю что это может быть тоже из-за отношений с отцом.»;
И этот аспект не будет обойден вниманием. Выбирайте специалиста и начинайте разбираться в себе, помогать себе жить светлой и счастливой жизнью.

Здраствуйте!
«БЕЗПОРЯДОК ВНУТРИ»;
Заметно, что Вам с этим беспорядком, мягко говоря, неуютно жить. Но Вы, к сожалению, не задали вопрос психологам. Чего хотите от форума? Чего ждете?

«у меня все только напоказ: работа, идеальное поведение везде, ответственное, мирный характер.»;
Как говорят, жить для чужих глаз, чтобы не отвергли, не осудили. Чтобы понравились другим и получили то, чего не достает внутри от себя... А хочется, наверное, быть СОБОЙ и жить СВОЕЙ жизнью. Я правильно Вас понимаю?

«У меня ужасная тревога из-за того, что я не знаю что я буду делать в будущем. Работать по специальности не лучший вариант, но вполне приемлемый. Постоянно мучают мысли о том что могу в будущем остаться ни с чем и не самореализоваться»;

Предлагаю видео на тему тревоги.
ТРЕВОГА КАК ПРЕРВАННОЕ ВОЗБУЖДЕНИЕ.
https://upsihologa.com.ua/audio-video-653

Сотрудничая с психологом, сможете открыть для себя причины тревоги и научиться быть в настоящем, занимаясь тем, что актуально и важно на сейчас.