Настя, вітаю!

Співчуваю вашим стражданням! Ви вчитесь і набираєтесь досвіду, проте іноді він приходить через такі болісні прозріння. Кредити закриються рано чи пізно, проте є внутрішя дира невдоволеності, знецінення себе та часу. Чому ви одразу себе змушуєте бути кимось кращим, ви зараз така яка є і витримуєте і справляєтесь, ще й мрієте переїхати через океан. Я би підтримала ту реальну вас, я їй співчуваю, вона ще багато чого не вміє, не може, але скільки всього вона вже змогла. Ми розвиваємось, коли нас люблять та підтримують. Лише після цього вимагають дисципліну і плавно її вплітають. А у вас все навпаки. Чим витримувати дисципліну? Це ж якась каторга, а не відношення.

Підтримайте себе реальну з тими проблемами, які є. Подайте руку підтримки, співчутливі очі та посмішку присутності. Ви у себе є! Ви страждаєте! Ви плачете, ви втомлені, розгублені, налякані, стурбовані, десь натхнені, десь вразливі, десь розлючені за скоєні помилки… Це все ви! Обійміть себе і скажіть собі: «Приймаю, ціную, люблю!». Робіть це періодично і хай ця любов проростає до вас. Неодразу буде виходити, але і цей кредит закриється!

Шукайте безкоштовного психолога, лінію довіри чи просто періодично пишіть сюди. Вам потрібно спочатку багато зовнішньої підтримки щоб окріпла ваша внутрішня!
Бажаю витримувати себе і ставати сильнішою над всіма власними проблемами і вбачати в них розвиток!

Відредаговано автором 18-08-2024 16:30:18

Доброго дня!

Ваша злість на хлопця перемістилась і спроектувалась на його дівчину. Насправді вам важко розмістити свій біль і ярість до нього, тому ви переповнені такими фантазіями до неі. Так ви вберігаєте світлий образ коханого і його темну зраду приписуєте дівчині. Ви не пережили цю подію і тому ви переповнені такими розправами!

Рекомендую вам техніку.
Напишіть йому листа (можна не відправляти), напишіть їй листа (ви це робите для себе без необхідності надсилати) і розмістіть все там, як ви страждали, як ви обурені, як ви їх ненавидите за цю зраду, дайте волю своїм фантазіям, словам.
Далі спробуйте від їх імені написати собі відповідь. Таким чином, потрібний внутрішній роздрайв роззв’яжеться через цю техніку, скинеться внутрішня напруга, реактивний заряд.

Також рекомендую після цієї техніки поговорити з хлопцем (коли страсті вляжуться) про свої болісні переживання і як вам важко дається все це забути і не пам’ятати.
Бажаю звільнитись від злості, болю та відродити довіру та любов!

Доброго дня, Нана!

Щиро співчуваю вашій рані, вашому болеві! Це дійсно свого роду трагедія, яка вас поки що дестабілізує. Ви між 2 виборами і в дуже сильних почуттях. Ви правильно написали, що вам потрібна допомога справитись з власним переживанням. Шукайте психолога, якому зможете довірити цю історію. Поки що не треба приймати ніяких рішень, а слід повернутись до стабілізації свого стану. Вам потрібен безпечний простір та час для загоєння рани. Це дуже сильний підрив довіри, безпеки та стабільності. Зради, на жаль трапляються, проте їх можливо пережити і змінитись подружжю, разом з тим, це дуже кропітка тендітна мудра трансформація.

Я щиро бажаю вам вберегти своє серце, бо воно любить і йому зараз дуже боляче!

Доброго дня!

Хлопець ще не награвся, у нього своя віртуальна реальність. Може не награтись все життя і мати уникаючу прив’язаність. Ви самі все розумієте і тут немає чарівного рецепту це змінити. Співчуваю, проте кажу вам правду. Він залежний і незрілий для стосунків. До вас питання: «Чому саме такого партнера ви обрали чи притягнули? Хто у вашій родині був залежний?».

Важливо повернутись до своїх потреб і щиро подивитись на себе. Хто я тут? Що я хочу і чи можу це отримати?
Як ви бачите свої стосунки та розподіл ролей у парі?
Бо якщо весь час гратись у виховання, то це материнсько-дитяча взаємодія, певне злиття, а не автономія і не чоловічо-жіночі стосунки.

Іра, вітаю!

Ваші стосунки відображають ваші дитячі комплекси, які є у вас і вашого хлопця. При кожній нагоді - вони спалахують. Тому і вам, і вашому хлопцеві треба працювати над собою, усвідомлювати себе, заглядати у свій внутрішній світ і не чекати від іншого його заповнення.
Ваші стосунки подібні до співзалежних, де будь-яке відокремлення сприймається як розлучення, що терміново сприймається загрозою з боку хлопця. Не кінець світу пожити окремо і на відстані знову вибудувати довіру, стосунки. Можливо саме відстані вам і не вистачає для розвитку, бо дуже душно від того, що ви описуєте.
Що окрім того, що ви є один у одного є ще у вас? Можливо у вас трапилось просто замикання один на одному? Іноді власне невдоволення сильно проектується на іншого у вигляді контролю і замасковується в «турботу», якою не пахне зовсім.

Ніхто не скаже чи є у вас майбутнє, бо це ваша відповідальність і ваша внутрішня робота, яку за вас ніхто не зробить.

Здравствуйте!

Вам просто нужно с кем-то прожить все свои чувства в связи с этой историей. Нельзя с негатива выдумать позитив, вы многое осознали и корите себя, а я предлагаю прожить свой стыд, свое сожаление, свое бессилие, грусть, злобу и возможно отчаяние. Это большой комок, от которого согнулось ваше тело и можно это перевести в психику и с психологом разместить все в разговоре.

Я сочувствую вам и желаю сил это пережить!

Доброго дня, Анно!

Співчуваю вашій історії. Тут одна порада - не витрачати свої сили, щоб щось мамі донести, а ваші переживання можна розмістити в тому місці, де буде підтримка, співчуття та емпатія, що ви тут і робите. У вашому анамнезі дуже багато травматичного досвіду, який можливо не так достався вашому братові. В мене припущення, ви ніби несете якусь роль аутсайдера родини, кожний щось в вас вкладає своє неприємне і від цього вам так боляче та одиноко, а вся інша система родини збалансована більш менш.

Чи є у вас тепло, розуміння від вашої створеної родини, чи є подруги, колеги, які можливо не близькі по крові, але близькі по духу? Шукайте там тепло та розуміння.
По великому рахунку вам треба психотрепія, бо порадами тут не допомогти, тим паче ви живете всі разом і кожен день це може зачіпати вас за живе…

Вітаю!

Психоаналітик - це психолог (академічна освіта) +базова підготовка в аналітичному підході. Психоаналітик може бути класичний (Фрейд) або аналітична психологія (Юнга). Такий спеціаліст працює в аналітичній рамці, що є умовою роботи - регулярне відвідування без пропусків, а якщо вони є то оплачуються, аналіз сновидінь, робота з символами, з міфами, казками, робота з активною уявою. Психоаналіз - це глибинна робота, яка потребує кваліфікованої підготовки, багато особистісного аналізу, супервізій, що іноді перевищують години і норми інших підходів. Також одна з умов є вік, здається аналітиками можна стати лише після 30 років, але я не знаю точно…

З приводу класичних аналітиків не маю інформації, а акредитовані юнгіанські аналітики проходили іноземні програми і тільки зараз є можливість отримувати можливість здобути це в нашій країні. Там ж певні умови щодо вступу до програм.
Є 2 варіанти, де ви можете уточнити цю інформацію:
* українська група розвитку аналітичної психології;
*українська юнгіанська асоціація.

Відредаговано автором 16-08-2024 12:53:03

Здравствуйте!

Вы сейчас работаете, а это очень ценно и уважительно! На первых работах каждый сталкивается с эффектом «Золушки», которая должна всех обслуживать и на которую вымещают злость. Я думаю, что вы переполнены негодованием и хотели бы лучшего для себя, а это всего лишь вопрос времени, опыта, личного развития.

Плохая часть мира и себя — важное открытие, ведь она дополняет реальность, потому что мир состоит из белого и черного. Присвойте себе свою злую, плохую часть, подумайте, что хорошего она может вам дать, возможно защиту, опору, ценность себя!? Вы почувствуете свою силу, а пока ваш текст из жертвы и агрессия направлена на вас лишь для того, чтобы вас пробудить, развить. Ценить себя, время, посетителей, сотрудников, работу и никого и ничего не обесценивать и не унижать! Любая работа - это ценность, даже если хочется лучшего, но ведь от чего-то нужно отталкиваться, что вы и делаете. Со временем вы проще и легче будете относиться к рабочим казусам, может даже авторитет завоюете, а сейчас есть то, что есть и важно переводить фокус на себя, на поддержку и на качество выполнения своих обязанностей! Я сочувствую и верю, что вы справитесь!

Відредаговано автором 15-08-2024 18:41:50

Здравствуйте!

Сочувствую Вам! Похоже, что у вас депрессия, но нужно уточнить у психиатра. Для этого важно сходить на консультацию. Если у нас очень запущенный внутренний мир, где много одиночества, бессилия, подавленности, то выходить во внешний мир нету ни желания, ни сил…

Доброго дня!

Співчуваю вашій тривозі. Рекомендую вам займатись не так зовнішнім обрамленням себе, а як внутрішнім. Знайти психотрепевта і працювати над самоцінністю, травмами дитинства та пустотами душі.

Вам з собою жити все життя і якщо навіть з хлопцем ви не відчуваєте щастя, то це говорить про внутрішні проблеми, які ніхто окрім вас не вирішить. Селфхарм - це вже сильна аутоагресія, яку не можна ігнорувати, бо ви потребуєте лікування. Для початку потрібно проконсультуватись у психіатра, а далі проходити психотерапію на регулярній основі. Вам потрібен і психіатр, і психотерапевт.

Доброго дня, Яна!

Важко оцінювати стосунки людей, яким все, що відбувається між ними підходить. У них злиття, але не негативного відтінку. І ваш чоловік і його мама потребують цього зв’язку, звіту. Вони так звикли і їм так комфортно. Це доречі може не змінитись, бо я знаю такі випадки, але може і трансформуватись лише по їх згоді. Вас дратує, що чоловік як маленький хлопчик чи ви відчуваєте ревність до його матері? Ви хочете бачити дорослого автономного самостійного коханого?

Не зрозуміло, що відбувається між вами окрім того, що дратує вас у стосунках з його матір’ю. Можливо треба просто перевести фокус на себе, на вас і залишити їхні стосунки їм. Можна також попросити не чути цих щоденних звітів і коли він говорить з мамою, то хай робить не при вас.

Здравствуйте!

Мужчина не пережил завершение предыдущих отношений и сразу начал другие. Это уже маркер и звоночек. Нельзя взять и легко оборвать отношения, там так много смыслов, энергий было в семье. Любой развод - это пустота и прощание, даже если там свобода и эйфория по началу. В связи с этим мужчина цепляется за вас. Ему страшно, грустно что то, что он выбрал может не оправдаться. Это мое предположение и наблюдение за годы терапии, так как развод - это самая большая потеря, за которой вскрывается много травм, комплексов и человек оголяется очень сильно, ведь это сильный кризис.

Возможно также, что мужчина - созависимый партнер, но почему-то вы выбрали его. Интересно, что поначалу вы были в треугольнике, была жена, а теперь доча и она тоже страдает. Складывается впечатление, что никто не хочет переживать свое одиночество и боль и все ранят друг дружку. У вас если честно нормальная реакция, так как вы устали от его процессов, на которые бессознательно согласились, а вашим процессам нет места и воздуха.

Рекомендую вам обратиться к психотерапевту и поисследовать ваши женско-мужские отношения и модели зависимости.

Відредаговано автором 13-08-2024 23:50:05

Вітаю!

Вам дуже подабається заняття, але не подобається атмосфера та вплив. Скажіть, а що саме ви відчуваєте і що не можете пережити? Ви все гарно написали, проте не сильно поділились живою частиною власного реагування. Ви обираєте стратегію уникнення, може саме тому що вам не вистачає внутрішнього ресурсу витримати та пережити те, що відбувається насправді. Бо за описом схоже, що вас отруюють і ви не здатні взаємодіяти і тому раджу «зміцнювати психологічний імунітет».

Спорт - це завжди про високий рівень напруги, конкуренції, пристосування та виживання, а також жага до перемоги та визнання. Важливо відслідкувати на чому ви застрягли, де ви випадаєте, чого потребуєте? Яку роль ви займаєте і ким себе почуваєте? Ви ніби не можете зайняти сонячне місце і переходите в тінь, але цікаво чому?

Аліна, вітаю!

Спічуваю вашій історії. Видимих і очевидних причин немає, значить є невидимі і підсвідомі, які важливо дослідити! В переписці вам ніхто не допоможе взнати що це. Рекомендую звернутись до психотерапевта і з цікавістю до себе прояснити чому саме так відбувається у вашому житті.