Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів Галицький район

Здравствуйте!
«Помогите мне , советы как все починить, посоветуйте какието книги по психологи. Я больше так не могу я хочу выбраться из этого ада .»;
Из всего текста, расписывающего ваши слабости и беспомощность, просьба дать какие-то советы относительно починки жизни и рекомендации умных книг выглядит, на первый взгляд, чем-то здравым и дельным. Но только на первый. А на второй - является, по сути, имитацией желания перемен. Уж, простите, за прямоту.

Мне кажется, Ника, вы не настолько наивны, чтобы не понимать - запущенная до крайности ситуация советами НЕ РЕШАЕТСЯ.

Если, на самом деле, такая жизнь достала и уже невмоготу, то решайтесь на смелый шаг для перемен. Находите всеми мыслимыми и немыслимыми способами возможности и средства для полноценного взаимодействия с психологом.

Альтернатива - продолжать "вязнуть в болоте".

Здравствуйте, Лина!
«В общем очень запуталась в себе, не могу определится чего хочу, нормальных стабильных отношений, или пока побыть в свободных.»;
Нет ничего проще, чтобы распутаться. Хотели бы действительно нормальных стабильных отношений, то свободные бы не рассматривали вообще. Это верный критерий. Наличие сомнений само по себе является свидетельством отсутствия уверенности и определенности желаний.

Вот когда «меня устраивает то, что сейчас есть эти свободные отношения.»; перестанет устраивать, тогда "весы" и качнутся в другую сторону.

Доброго ранку!
«Але коли ось такі сварки не із за чого і до образ з матюками, нічого не хочеться, хочеться просто розійтись.»;
«Тому що в нас був проміжок часу коли він дуже обманював мене, я все простила, каже що не буде більше, а потім знову робить те ж саме.»;
Співчуваю вам.
Я недарма навів ці два уривки з вашого допису. В них захований ключ до того, що відбувається.
Вам варто усвідомити, що та стара ПРОБЛЕМА досі не вирішена(!) Ба більше - вона триває і переросла вже в потужну кризу.
Скажіть відверто, в чому полягав обман чоловіка? Які у вас докази, що цей обман продовжується?

Якщо ви відчуваєте себе зрадженою та ще й не один раз, то як ви можете налагоджувати стосунки «Питання як наладити відносини? як дати йому зрозуміти що не можна через дрібниці так реагувати , і ображати , що біль сидить всередині навіть після того як він заспокоюється.»;

Коли через вас переступають, коли ображають і погрожують фізичним насильством, чому називаєте це дрібницями?

Доброго ранку, Юліє!
«ЧОМУ Я НЕ ХОЧУ БАЧИТИ ЛЮДЕЙ?»;
Чому? Трохи дивно, чому ви ставите це питання, адже багато складових відповіді наводите самі. Ось подивіться:
«я постійно нервуюся і переживаю.»;
«завжди стараюсь до людей з відкритою душею, за що неодноразово терпіла»;
«Я краще змовчу, ніж буду ображати когось у відповідь.»;
«у мене постійне відчуття, що в мене щось не так. Що я погано виглядаю, що з мене будуть сміятися. Що люди погано думають і говорять про мене.»;
«в очах інших ніколи не відчуваю себе на всі 100%»;
Якщо простими словами, то причини уникнення людей зводяться до бажання не зустрічатись з власними переживаннями. Які, в свою чергу, обумовлені і спричинені невпененістю в собі, залежністю від оцінок інших тощо.

На символічному рівні спостергіється розчарування Світом - ви до нього з відкритою душею, а він того не оцінив. Навпаки, ображав, не любив, не радів вашій присутності.

Можу припустити, що ваші уявлення про себе викривлені, тобто не об'єктивні. Та й не тільки про себе - про реальність, стосунки, про баланс обміну брати/давати.

Чому так? Ймовірно, якісь негативні впливи чинились на вас в дитинстві, коли закладались підвалини харатеру та особистості в цілому.

Що можете пригадати з цього приводу?
Як до вас ставились батьки та інші значимі фігури?

Відредаговано автором 11-07-2023 10:02:18

Доброе утро!
«НАШЛА ПОРНО У ПАРНЯ В ПЕРЕПИСКЕ С ДРУГОЙ ДЕВУШКОЙ»;
Проникновение в переписку МЧ, пожалуй, возникло не просто так. Какие у вас были причины тайно следить за его сообщениями?

Сейчас вы поймете, почему я задал свой вопрос прежде ответа на ваш «Мне вообще стоит поднимать эту тему?»;
Решать, безусловно вам. И при этом важно задуматься, что будет если вы и дальше будете себя сжигать подозрениями и ревностью? А именно о ней идет речь.

«У этой девушки вроде счастливый брак. Но в курсе ли этого ее муж? Одобряет ли он это? »;
Зачем вам еще туда вникать? Пусть та пара сама разбирается в происходящем между собой.

«Вроде бы ничего такого, нет никакого флирта, просто кидают картинки, но в то же время, мне как-то противно от этого.»;
У них между собой возникла некая связь и близость на почве эротических картинок (порно ли это в буквальном смысле?). Могли бы и вас пригласить в этот обмен, но нет. Вам туда путь закрыт. Во всяком случае на теперь.

Ваше чувство "противно" - оно от брезгливости? отвращения? осуждения? страха? чего именно?

«Сказать прямо я ему не могу, тогда придется признаться, что читала переписки.»;
Стыдно, наверное? А что произойдет, признайся вы честно?

И вот теперь главный аспект - разбираться стоит с причинами вашего недоверия. А картинки - всего лишь одна из граней этой проблемы.

«Я обычно пару раз проявляю инициативу и если человек, как говорится, на встречу шаги не делает, то больше не проявляю. Не навязываюсь. Чувствую интерес, люди с удовольствием откликаются, но сами инициативу не проявляют. Кроме тех двух подруг, о которых я говорила.»;
Еще не вечер. Главное, чтобы вы были настроены почувствовать "своих" людей.

«Мне нравится, что со взрослыми людьми можно спокойно поговорить без каких-то подколов. Послушать их опыт и мудрость, их понимание жизни.»;
Это для вас про дружбу или что-то другое?

«Я не знаю что могу им дать. »;
Ощущение важности, может быть? А хотите ли его давать?

Здравствуйте, Виктория!
«А может мне и так хорошо?»;
Интересный ход ваших мыслей. И, думаю, неспроста он возник и проявился.
А, действительно, может, вам и в самом деле ТАК хорошо? Может, вы нечто такое транслируете, что другие предпочитают держаться на некотором удалении?
Хорошо бы разобраться с вашими эмоциями к этим другим? Что вы к ним чувствуете, когда инициатива исходит от вас, а не от них?

«Ещё я замечала мне интересно общаться с людьми, которые постарше меня. »;
На чем основывается ваш интерес, замечаете? В качестве кого выступаете в таком общении? Что получаете для себя и что отдаете?

«Як забезпечити анонімність при роботі з психологом? »;
Анонімність - одна з головних підвалин етичного кодесу психолога. Ви працюєте анонімно, можете навіть під вигаданим ім'ям. До того ж, онлайн, тобто віддалено. Це і пересторога, і довіра до фахівця.

«Або чи є сенс працювати не говорячи конкретно про такі деталі як зрада? »;
Так не працює. Якщо уникати важливого, то результат буде частковий, поверховий і тому невтішний.

«Як можливо прийняти і перетравити такий досвід і не вважати себе абсолютно поганою назавжди?»;
Одним реченням неможна відповісти. Йдеться про особливий процес контакту однієї особистості з іншою, де і виникають відповідні феномені, як то - перепроживання власних емоцій, усвідомлення того, що раніше було недоступне, нові рішення про себе, зрештою, нове ставлення до себе.

Доброго ранку, Alena!
«Мне очень сложно контролировать себя и меня постоянно тянет съесть что то не полезное.»;
Співчуваю вам.
Водночас хочу зазначити, що проблема полягає в тому, що у вас є всього один-єдиний спосіб підтримати себе і підняти настрій - з'їсти швидкі вуглеводи. І таким чином заспокоїтись, адже постійна тривога "з'їдає" ваш спокій і рівновагу.

«Уже надоело терпеть это и не понимать что делать , как избавиться от зависимости к еде и перестать переедать»;
Як позбавитись? Звернутись до того, хто знає як вам допомогти позбавитись. Колеги вже висловились з цього приводу.
Проблема залежності від їжі (через тривожність людині) стара як світ. Тому способи її вирішення винайдені давно.

Доброго ранку, Софіє!
«Я НЕ МОЖУ ПРИЙНЯТИ СВОЄ ТІЛО»;
На поверхні так - не можете прийняти своє тіло. Насправді ж - не можете прийняти себе. Свою особистість. Почуття тривоги на грунті невдоволення, зовнішністю, критики з боку найближчих людей переслідують вас довгий час. Від цього багато похідних - «Мені болісно дивитися на фото подруг,які стрункі,підтягнуті,на них оглядаються хлопці,я завжди думаю про те,чому мені природа не нагородила такою фігурою,я на фоні них не відчуваю себе сексуальною,привабливою та інше.»;
Але ситуація може змінитись. І схуднення буде явно не стриженем майбутніх перетворень. Завдання спочатку прийняти себе такою як ви є. Припинити боротьбу з собою. Припинити порівнювати себе з іншими. Вибудовати інше, тобто позитивне ставлення до себе. Тоді не тільки вага прийде у відповідність, а, головно, ваш настрій. Випромінюючи світло і оптимізм, ви зможете докорінно змінити свою реальність. Це я зараз говорю про результати плідної співпраці з психологом. Налаштовуйтесь. Шлях буде складним і цікавим одночасно.

«Не разрешали открыть рот,говорили что я ребенок,а они взрослые,и лучше знают»;
«Боюсь быть самолюбивой женщиной ,потому что не хочу,чтобы меня обвиняли в эгоизме»;
Будучи взрослой физически, жить в плену у детских страхов, действительно, сложно. И проблемы случаются, скорее всего, не только в отношениях с напарницей. Поэтому стоит рассмотреть вариант индивидуального взаимодействия с психологом, чтобы он помог повзрослеть психологически. Избавиться от "устрашающего" наследия прошлого. Чтобы вы смогли окрепнуть, поверить в себя, научиться вести себя на равных с другими людьми.

Відредаговано автором 10-07-2023 10:04:56

Доброго ранку!
«НАВІЩО НЕ ПРОБАЧАЮ СЕБЕ?»;
Це досить складне питання. Його не вирішити наскоком. Але, безумовно, треба розібратись у вашому способі життя і, головно, у ставленні до себе.
Спробуємо, наскільки це можливо тут, на форумі.
Що треба взяти до уваги спочатку - у будь-якої дії людини є причини, підгрунтя, мотиви (свідомі або ні). Тобто вчинки робляться не в вакуумі, вони обумовлені, як от у вас:
«Причиною зради для мене було спершу непорозуміння з чоловіком – невідомість, чи ми разом, чи ми розходимося, яку я не мала сили витримати. »;«Були конфлікти з його матір'ю і з ним, втручання його матері в наше сімейне життя і його бездіяльність в плані відсутності будь-яких дій щоб захистити нашу сім'ю і порозумітися, відстороненість коли мені була потрібна допомога з дітьми і при цьому його відмова розірвати стосунки, були погрози забрати дітей в разі розставання»;
«багато критики з його сторони і від його матері до всього, в тому числі він назвав мене брєвном в ліжку хоча сам не дбав про те щоб в нас в стосунках було гарно і щоб я могла бути розслабленою»;
А ще раніше період вашого становлення як особистості «Я виросла в середовищі де було багато насильства і зрад.»;
Отже, як мені здається, на той момент у вас не було іншого способу рятувати себе(!) Ви не мали змоги діяти інакше.

Це зараз, коли ситуація змінилась. І завдяки іншому баченню з'явились докори собі.
«Я знову і знову займаюсь самобичуванням, хоча це вже нічого не змінить в минулому,»;
Тут ви праві на всі 100%. Минулого не змінити. Проте є можливість, ба більше - необхідність змінити ставлення до минулого(!) Тобто ПРИЙНЯТИ не лише свій вчинок, а ситуацію в цілому, адже в той час не могло бути по-іншому.

«Можливо звинувачуванням себе намагаюсь замінити справжню відповідальність. »;
Відповідальність чи покарання? Різницю відчуваєте?

«Бо та відповідальність яку бачу в цій ситуації (сказати правду і завершити стосунки) дуже мене лякає можливими наслідками – такими як фізична розправа від чоловіка, переслідування, цькування перед дітьми, або що просто не впораюсь сама.»;
Про що це? Про те, що Я погана і тому заслуговую на покарання, а всі навкруги чисті і пухнасті - до них ніяких претензій?
Вважаю, що такого сприйняття реальності вимагає вбудована всередину вас на підсвідомому рівні модель ставленння до себе. От її і треба позбавлятись. Спочатку, звісно, дослідити її корені, а вже потім корегувати. В цьому сенсі співпраця з психологом буде вельми корисною, аби ви могли бути вільною духом людиною і жити щасливою далі.

Відредаговано автором 10-07-2023 09:57:33

«Я не знаю...ну например а вы всегда проговариваете все вслух ,когда пишите ?Такой намек она поймет,как думаете?»;
Я думаю, что вам не рыбку нужно искать, а удочку. То есть речь идет о вашей нерешительности, которая, в свою очередь, обусловлена неуверенностью в себе, не принятием права проявляться в отношениях все равно с кем аутентично и автономно.
И сколько бы вариантов вам не подкидывали на форуме, толку, пожалуй, будет мало. Поэтому нужно внутри взращивать смелость и способность действовать, исходя из своих интересов.
А для этого вначале разобраться, откуда у вас такая боязнь перед старшими и властными особами. Предполагаю, что из семьи. Что скажете - каким было отношение взрослых к вам в детстве?

Доброго вечора!
«можливо психолога в ютубі, який розповідає про відношення між чоловіком і жінкою а сімейних стосунках. Яка роль жінки, про спілкування , розвиток сімейної пари і т.інше. Дякую.»;
Колеги вже дали відповіді и озвучили свої корисні поради.
Водночас, варто зрозуміти, що однієї інформації недостатньо, аби щось реально змінити, та навіть зрушити з місця. Картинка або правильні слова в відео так і залишаються просто інформацією, тому що не пропущені через власний досвід(!)
Підкреслюю, досвід - НОВИЙ досвід, який отримуєте в зоні найближчого розвитку, що потім обговорюється з психологом і асимілюєте, роблячи його частиною себе.
Думаю, вам, напевно, знайомий такий вислів - можна бути в усьому обізнаним і разом з тим нещасним.

Можу ще запропонувати відео
ЗДОРОВЫЕ ОТНОШЕНИЯ. КАК ПОСТРОИТЬ?
https://upsihologa.com.ua/audio-video-558

«Сказать ей стыдно,у нее важный вид,и она всем недовольна всегда,,если что не по ее»;
Пока вы будете, условно говоря, сидеть в кустах и ждать, пока ситуация изменится в вашу пользу, много воды утечет в Днепре, в Днестре, в Десне и других реках нашей страны.
Ну, почему вам стыдно озвучить свои эмоции и высказать свои просьбы относительно комфортных условий труда?

«Сказать не могу навалиться та і як сказати ?шо сказать?»;
Попробуйте сдесь привети вариант своего обращения к коллеге. Порепетируйте. Потом в реальности будет проще осуществить задуманное.

Відредаговано автором 09-07-2023 20:49:06