Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів Галицький район

Добрый вечер, Олег!
«Я не знаю вот как с этим жить честно(»;
И вы все равно живете. И ищите свой способ сосуществования с недугом. На этом пути и обретаете знание... через опыт, через шаги, которых раньше не было и которые было невозможно себе представить прежде.

Стоит принять ситуацию и себя рядом с болезнью как ВЫЗОВ. Этот вызов адресован вам - чем ответите? Что есть внутри и чем можно на вызов ответить? Смыслы. Ценности. Убеждения. Способности к творческой адаптации...

Мне кажется, человека в вас гораздо больше, чем болезненных проявлений. Активируйте это человеческое.
Занимайтесь тем, что любите, насколько это возможно.
Будьте с теми, кто вам близок, насколько это приемлемо.
Главное, не сдавайтесь(!)
Периоды ремиссии могут быть весьма длительными.
А квалифицированное лечение поможет выстоять. И жить дальше, чтобы реализовать себя. Воплотить себя!

Відредаговано автором 09-07-2023 20:43:33

Доброго ранку!
«З цим хлопцем ми ще досі спілкуємось, і він не хоче бути разом зі мною, але й не відпускає»;
По-перше, співчуваю вам.
По-друге, звертає на себе увагу сенс і форма висловлювання - "не відпускає". Але ж ви не в тюрмі і не в рабстві буквально і фізично. А от емоційно справді в неволі, куди себе САМІ помістили. Тому вихід на свободу теж - справа виключно ваша.

«Мені тяжко від того, але і сама припинити спілкування я не в силі.»;
Визнаєте як факт, що самі розірвати стосунки і припинити спілкування не можете. Тоді визнайте ще один логічний факт - аби припинти оце знущання над собою, вам потрібно звернутись до фахівців, які зможуть допомогти - психолога/психіатра.
Це займе певний час. Проте ви зможете повернути собі рівновагу, розберетесь в тому, що означає невротична любов, відновите самооцінку. Буде геть нове життя. Ви цього прагнете?

«О чем говорит бардак в доме? »;
Вообще-то, бардак бардаку рознь. У кого-то соринка на видном месте - бардак. А у кого-то все краны текут, плита не работает, унитаз забит и все обитатели переступают через разбросанные повсюду вещи - и это еще не бардак.

«Смотрю на срач навела порядок , опять пару дней и живем в сраче . Я задолбалась убираться , терпеть это не могу делать и я говорю не о простой уборке вытереть пыль помыть пол , я говорю об сраче который создают все жильцы дома включая меня .»;
Вы в системе и вы - часть системы. Спросите себя - что вынуждает вас поступать как другие?
На самом деле важно себе честно ответить - чего я хочу? Почему я берусь убирать за другими?
Могу ли я обсудить сложившееся положение вещей со всеми жильцами дома и предложить им график уборки, зоны ответственности или что-то еще в этом роде?
Есть ли кто-то, кто может быть моим союзником?

Добрий ранок!
«На початку стосунків я була іншою»;
А якою ви були, описати зможете?

«Мене підлаштували під себе,і змінились у інший бік…Тепер я така як хотів він і сама не знаю чого хочу від життя..»;
Можливо, варто повертати себе собі?!
Якщо помітите таке бажання, то психологи допоможуть пройти цей шлях.

Доброго ранку!
«Як поступити в такій ситуації, »;
Як, зрештою, поступити ви маєте вирішити самі, бо це тільки ваша відповідальність і більше нічия.
А от розібратись із власними мотивами, хитаннями, сумнівами - дуже актуально, аде життя лише починається і попереду буде ще багато складних ситуацій та не менш складних рішень.

«Я розумію що це скоріше за все прив‘язаність»;
Якщо невротична прив'язаність, то що далі?

Здравствуйте!

«Никогда и никому не излагала своих проблем и переживаний, больше слушала и вечно носила и ношу «маски» скрывая тоску.»;
Подумайте на вопросом, как вам могут помочь, если вы закрыты и носите маски?

«Я копила это годами, лет с 8, меня семья пугала «психушкой»…»;
Близкие не принимали и не понимали, видимо. А вы им, соответственно, не доверяли. Именно отсюда, имхо, начнете развязывать сложные узлы происходящего с вами сегодня.

«без понятия есть ли смысл что-то делать и/или забить и жить дальше.(?)»;
Понятие уже проявилось - вы обратились на форум психологов, а не садоводов-любителей или поклонников сыроедения.
Какой смысл забить? Что это даст? Разве забивание кому-нибудь помогало справиться со сложными психологическими проблемами?

Обязательно жить дальше! Для этого и в процессе этого ПРОЙТИ лечение у психиатра. Чуть позже, по необходимости, подключится психолог. При его поддержке сможете выстраивать качественно другие отношения с собой и с миром.

Доброго дня!
«В мене постійна тривожність всередині, є по причині а є що я навіть не розумію причину.»;
Співчуваю вам. Те, що коїться, насправді погано, бо лякає, тривожить і не дає змоги нормально жити.

«Це все одне і те ж чи різні симптоми?»;
Зроблю припущення - так може проявлятись тривожний розлад. Але остаточно визначити ваш стан зможе спеціаліст в ході індивідуальної зустрічі.

«Я постійно знаходжуся в стресах, страх та тривожност»;
Розкажіть, що саме спричиняє ваші стреси?
Чого боїтесь?

«Що робити? »;
Звісно, звернутись по допомогу до лікаря задля обстеження, а потім до психолога, аби пропрацювати причини такого стану і відновитись.

«Життя має приносити радість, а воно нічого такого не дає.»;
Миколо, де ви про це прочитали? Від кого дізнались? Я особисто ніде такого не бачив і не зустрічав, ні в яких скрижалях, апокрифах та писемній спадщині людства.

«а воно нічого такого не дає»;
Що таке життя у вашому розумінні? Всесвіт? Планета Земля? Еволюція?
Чи, може, батьки? Так батьки не можуть бути життям, бо вони люди, а життя - процес.

А хто дає, в такому разі? Насправді, по суті,невірно поставлене питання, бо ніхто не дає і не зобов'язаний давати(!) Сама людина створює свою реальність, де може переживати радість, задоволення та інші почуття і емоції. До речі, її здатність творити власне життя підлягає розвитку. А якщо вона відмовляється, притягуючи на виправдання своєї ліні, безпорадності та страху претензії до оточуюючих, то її життя не виходить за межі безрадісного існування.

Доброго дня!
«Шукаю психолога для індивідуальної консультації.
Відчуваю провину перед своїм сином, через те, що чекаю на другу дитину»;
Пам'ятаю вашу тему. Ви прийняли вірне рішення - звернутись до психолога індивідуально. Я спробую спрямувати ваші пошуки в правильному руслі.
Вам необхідно ознайомитись з профілем психологів, що надають допомогу або онлайн, або очно. На цій платформі їх чимало, до речі, фахових і досвідчених.
Водночас, за правилами сайту спеціалісти не можуть себе пропонувати відкрито. Тому завдання вибору тієї людини, з якою попереду буде щира розмова і плідна взаємодія лягає на того, хто шукає. Тобто на вас.

Придивіться. Усвідомте спеціалізацію психолога, його освіту, досвід тощо. Зверніть увагу на його присутність і доречність участі в обговоренні тем на форумі.
Можете йому зателефонувати і почути його голос, відчути манеру спілкування, щоби зрозуміти, чи виникне саме з ним бажаний контакт.

І вже потім робіть вибір.

Добый день!
«мужчина говорит что брак нужен ,при создании семьи (планировании ребёнка )»;
Иными словами, он уклоняется и не делает вам предложение. А вы поднимали этот вопрос, я правильно понимаю?

«Общее имущество не планируем в данный момент )»;
Это про то, что каждый сам по себе? Или что-то другое?

Каким вы видите свое будущее? Общее будущее?

«Говорит что это не на что не влияет»;
Для него, возможно. Но не для вас «это проявление отвественности»;

«многие психологи говорят о том ,что если мужчина не делает предложение ,значит он хочет быть свободным ) и не нести ответственность в полном мере )»;
В большинстве случаев так и есть. Правда, кроме нежелания есть и другие причины. Например, не готов или не дозрел до взрослых полноценных отношний. Может сомневаться в своих силах. Не уверен в своем выборе и т.д.

«Как расценивать такую позицию ?)»;
Как не совпадающую с вашей.

Здравствуйте, Юля!
«КАК ИЗБАВИТЬСЯ ОТ ПАТОЛОГИЧЕСКОЙ ТЯГИ К ОБЩЕНИЮ?»;
Скорректировать эту потребность до оптимального, здорового состояния.
Вы скажете, конечно, это я и сама понимаю. Понимать-то, скорее всего, понимаете, а как осуществить желаемое? - вот вопрос пока без ответа.

Разрешение ситуации лежит в двух плоскостях.

Первая - прояснение того, что лежит в основе патологической тяги к общению? Вы отмечаете, что вам нравится общаться. Вы получаете удовольствие, что приводит к привязанности и в целом формирует зависимость.
То есть вы не свободны. Не самодостаточны. И потребность в зависимости (а она, имхо, главная цель) реализуете с помощью инструмента под названием "общение".
Пойдя от обратного (сокращая общение до минимума), что почувствуете? Скорее всего, обиду и ощущение малоценности для других людей. Чтобы не встретиться с этими переживаниями и, соответственно, дефицитом чувства самоценности, инициируете чрезмерное общение(!)

Вторая плоскость - восстановление/доформирование собственной значимости и здоровой автономии. Идя по этому пути, потребность в зависимости (внешнем подтверждении своей ценности) будет ослабляться до приемлемого уровня.

Во взаимодействии с психологом процесс наполняется содержанием и, как следствие, реальными изменениями.

Доброго ранку!
«Чи можливо ще якось поліпшити внутрішній стан під час війни?»;
Переконаний, що можна(!)
Що для цього потрібно?
Хтось порадить відволікатись усілякими способами і методами. Так, вони корисні. Але проблему не вирішують докорінно - лише трохи полегшують стан, завдяки чому можна перечекати складні часи. Чималу кількість людей це абсолютно задовольняє, бо їм щось більше і не потрібне.

А вам? Вам що потрібно?

«Маю постійне відчуття внутрішньої пустки під час війни. Ніби все позбавлене сенсу, існування загалом. В той же час життя на фоні постіної загрози, тривога та сум, думки про те, що світ в цілому жахлива річ. Інколи ще буває сильний спад настрію, коли немає сил щось робити, яскраві згадки про минуле, які завдають болю.»;
Ця війна багато чого поставила під сумнів. І багато питань визначила. В якому світі ми живемо? Що варто цінувати по-справжньому? Хто ти як людина? В чому твоя місія? Чим ти себе наповнюєш? На що в собі можеш спиратись в годину випробувань?
Зрештою, цих питань рідко кому вдається уникнути. І, оскільки є питання, то неодмінно є і відповіді.

Доброго ранку!
«Питання в тому як закрити це питання і позбутись нав'язливих думок і спогадів?»;
ЦІлком погоджуюсь з Павлом Леонідовичем - вирішення проблеми одними порадами майже безперспективна справа. Потрібна плідна і вельми тривала співпраця з психологом.
Спитаєте, чому? Відповім. Бо вам притаманно перебільшувати значущість почуттів. Через що ви ставите дівчину на п'єдестал з усіма негативними для себе наслідками - емоційна залежність, втрата і без того хиткої впененості в собі, неавтентична поведінка, позиція мішені для критики тощо.

Тому саме час розібратись, з яким спадком ви дійшли до самостійного дорослого життя? З якими установками, поглядами. Зрештою, з якою моделлю побудови близькості (прив'язаності).

«Так вже сталось, що в цих стосунках я поводився невпевнено і наробив багато помилок.»;
Спробуйте назвати хоча б три причини, які до цього призвели?

«Проблема в тому, що час від часу мене переслідують думки, де я критикую себе абсолютно за все: дії, слова і навіть рухи. »;
А тут спробуйте відділити зерна від половини. Тобто об'єктивно необхідний аналіз того, що сталося, від намагання пригнічувати себе. Спробуєте?

«Не можу до кінця відпустити ці стосунки, але розумію, що вони були абсолютно деструктивними.»;
Які почуття тримають вас міцно, крадучи ресурси і час для нового етапу життя?

До речі, ледь не забув. Ви самі закінчили деструктивні стосунки. А це вже дорогого коштує. І заслуговує на повагу. Тому прийміть її від мене.

Відредаговано автором 06-07-2023 10:03:37

Доброго ранку!
«Цікавить на що і як могла повпливати саме такий патерн поведінки моєї мами?»;
Вважаю, що вплив того маминого патерну неможна розглядати, виокремивши його від усього іншого, чим було наповнене ваше дитинтство. Особливо, період з нуля до восьми років, коли закладються підвалини характеру і особистості в цілому.

Помилково вважати якийсь один аспект дитини причиною подальших проблем людини в дорослому житті. Позначається абсолютно все, щоправда, щось більшою мірою, а щось меншою.

Аби розібратись, потрібно провести дослідження в рамках терапії. Заручившись підтримкою психолога, можна зануритись в минуле і з'ясувати певні обставини і чинники, відкрити почуття та емоції, які супроводжували в той час. Усвідомити винайдені тоді способи поводження з ними, прийняті рішення про себе і про стосунки тощо.
Після перепроживання настає можливість провести певну корекцію, робити виважені кроки в зоні найближчого розвитку.

«Але зараз у дорослому віці у мене геть відсутнє почуття безпеки, тривожність з приводу усього на світі, постійний стресс, низька самооцінка, наче я все роблю не правильно, не так, сумніваюся що я взагалі можу прийняти рішення яке буде правильне, ОКР..»;
Зазвичай до цього призводить тривале позбавлення дитини відчуття безпеки, відчуття, що її приймають і люблять. І не так важливо, яким чином це робили рідні та близькі.
Ви згадуєте насилля і покарання - так, це те, що зовні. Водночас, багато чого впливає через атмосферу в родині, через вираз обличчя, інтонацію, мовчанку...

Якщо є бажання не лише розумом охопити можливі причини сьогоднішніх проблем, а ще й змінити якість внутрішнього стану, покращити саму якість життя, то варто звернутись до спеціаліста і разом з ним пройти шлях до своєї автентичності і свободи.

Відредаговано автором 06-07-2023 09:46:54