У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів Галицький район

психолог Сімейний психолог.   Володимир Анатолійович Тарасенко
11-12-2011 Володимир Анатолійович Тарасенко додати у вибрані

коментар
Сьогодні онлайн
Років досвіду психологом Років досвіду: 26
психолог 👪 сімейний психолог 💑 консультування пар 👔 організаційний психолог
Освіта
Вища, Одеський національний університет імені І.І. Мечнікова, психолог;
Навчальні програми "Глибинне інтерв'ю", "Сучасні методи соціально-психологічних досліджень" у Вищій школі соціології при НАН України;
Семінар-тренінг "Стратегічні ресурси управління" (програма ТАСІС);
Психотерапевтичні інтенсиви (кожен тривалістю тиждень, 1996 - 2015роки), семінари та конференції "Сучасні напрямки практичної психології" (1999 - 2017 роки) під управлінням М. Антоненка, С. Походенко, С. Паламарчука, В. Гречки та інших.
За першою освітою вчитель історії та суспільнознавства.
Досвід психологічної практики
Практикую з 1999 г. Загальний досвід роботи вже понад 25 років.
Займаюсь приватною психологічною практикою: індивідуальний прийом, робота з парами та сім'ями.
Надаю підтримку, допомогу і, що особливо, супровід клієнта до отримання ним бажаного результату.
Проводжу особистісні тренінги.
Веду групу особистісного розвитку, а також психологічний кіноклуб.
Працюю з запитами
✔️ проведення тренінгів✔️ супервізія для колегСпілкуюсь як українскою, так і російською мовами. Працюю офлайн і онлайн.
- проблеми сім'ї та подружнього життя,
- особистісні та вікові кризи,
- труднощі та конфлікти у взаєминах,
- тривога та страхи,
- панічні атаки,
- депресивні стани,
- залежності,
- проблеми самооцінки,
- складнощі з прийняттям важливих решень,
- самотність, пошук партнера,
- емоційні розлади,
- втрата сенсу життя, пошук себе та ін.

Зазвичай пропоную людям зрозумілу і реалістичну програму, що призводить до вирішення проблеми, адже, здебільшого, однієї зустрічі для цього банально не вистачає.

Звертайтесь прямо зараз, не тягніть(!) І ми зможемо у плідній співпраці досягти бажаного для Вас результату!!!

Чого я точно не можу і не буду робити:
- давати універсальні рецепти, як стати щасливим
- замість Вас вирішувати життєві проблеми
- давати пусті обіцянки і поради.


Основне
диплом перевірено
місце прийому клієнтів
адрес в Запоріжжя Запоріжжя, Шевченківський

⭐ Оцінка від колег-психологів

Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок
: 12. хто оцінював

Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?

Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.


Відповіді 8069
Можу заплакати в будь який момент. Чому так стається?
Доброго ранку!
«Війна, втрата близької людини для моєї сімʼї. Але мені здається це переходить уже у якусь стадію депресії, я можу ходити і радітиму, а в інший момент почати плакати»;
Дуже схоже на не прожитий процес горювання за втратою близької людини. Напевне, хотіли бути сильною і через це заборонили собі переживати біль втрати. Тепер ця енергія проривається назовні без вашого контролю.

«чи це на щось впливає і чи щось на це впливає?»;
Обов'язково впливає. Вище написав про причини. А впливає на сьогодення - на якість життя, емоційний стан, відносили... майже на все.

Вихід в тому, аби відпустити подавлені емоції, прожити їх безпечно за підтримки близьких. І, можливо, психолога.
Не могу поцеловаться с парнем
« Как сделать так, чтобы легко было целоваться? вон многие и не по любви целуются, а я не могу........»;
Викуля, многие еще и не то вытворяют. Так что же теперь на всех равняться?!

По-хорошему вам в себе разобраться стоит. Точнее, в том, что вы замечаете в МЧ, что выделаяте, что цените, а что важное игнорируете.
Например, он у вас «хороший, добрый, очень важливый и интерес к нему есть. Нравится обнимать, нравится с ним быть.»;

Дальше вы пишите «нет отторжения»;

А теперь спросите себя, чем как не отторжением является «как только он хочет целоваться, у меня как будто преграда какая-то, не могу и все. »;??????

Что интересно - причина же вот она, на поверхности. И к бабке не ходи «он как будто принуждает, сидит и ждет, говорит 'ну что за детский сад ты разводишь'. »;
Он же на вас давит, принуждает.

Одной мыслью с вами поделюсь. Будете себя насиловать, игнорируя и подавляя собственные ощущения и эмоции (они как правило не врут), можете превратиться в жуткое существо, которому будет плевать с кем целоваться... и не только целоваться. Вы меня понимаете?



Такое вот ощущение внутри
Здравствуйте!
«Что это может быть?»;
Это такое переживание. Особенное. Оно проявляется целостно на всех уровнях - эмоциональном, телесном и когнитивном. Само название не имеет большого значения, как то, что сейчас происходит, чем оно вызвано и куда ведет.
Я бы мог назвать это состояние ЖИЗНЬЮ, тем как вы ее на данном этапе проживаете и что при этом с вами происходит.

«Мне 31. Мужчина. »;
У вас есть семья? Может, вы в отношениях?

«В последнее время чувствую, что почему-то жалею себя»;
Что происходит с вашими ожиданиями от взрослой жизни? Сами с чем связываете появление чувства жалости к себе?

«Такое ощущение экзистенциальной пустоты что ли.»;
Можно не принимать конечность жизни других и своей собственной. И зависать на этом.
А можно открывать для себя новые смыслы в каждом дне и значимом периоде, то есть воплощаться, развиваться, творить себя и радоваться бытию.

«Будто энергия жизни покинула меня что ли.»;
Так все таки - будто или действительно покинула? Если покинула, то куда и на что она потрачена?

Бесплатная рассылка интересностей!

Как реагировать на родителя
«Что делать если я ненавижу всех женщин маминого возраста и не могу находиться рядом с ними и ней»;
Вначале разбираться с этим всеобобщающим чувством, которое угнетает вас. В терапии эта проблема решается. Задача снять негативные чувства к маме с проекции на всех женщин ее возраста. Это я на пальцах показываю. Прожить эти чувства, выразить их... и освободиться. Как говорится, богу богово, а маме - мамино.
Мужчины теряют интерес ко мне
«Но это мужчины у которых в личной жизни практически не везло, в работе тоже, и когда я была с ними, то меня считали сокровищем и носили на руках и был интересен каждый мой шаг.»;
Они-то вас ценили, а вот вам с ними было неинтересно. Правда же? Поэтому и расставались как с не перспективными. А чувства хоть у вас были?

«А когда встречаешь успешного мужчину, у которого и с девушками проблем не было и успешная карьера, то прям чувствуется, что у них жизнь кипит, постоянно какие-то дела встречи и на их фоне я кажусь неинтересной, ведь я не могу рассказывать про сотню деловых встреч и тд. А мое чтение и спорт, как-то в дальнейшем вообще без интереса воспринимается...»;
Что же им нужно было от вас, что в итоге они не почувствовали/не получили, как думаете?
Почуваюся самотньою у шлюбі
«Як змінити його відношення до мене?»;
Катю, на жаль, його відношення до вас має вторинне значення.
Можна навіть сказати, воно похідне від вашого зневажливого ставлення до себе! Ось головна причина, того, що з вами відбувається.
Ви зараз в ролі обслуги господаря. До речі, мало вихованого, примхливого і зверхнього.
Проте ви такого обрали. І тепер мусите його прохати, вгадувати його думки і бажання. І вам ще за це прилітає.
Дивно ж, правда?!
Але це реальність. Така ось ганебна, невдячна реальність.

Отже, вихід полягає в тому. аби відновити себе. Повернути собі колись втрачене почуття самоповаги. Ось тоді до вас зміниться ставлення. Процес цей, щоправда, не легкий, однак здолати його можна. Головно, щоби відчували бажання. А психологи знають, як допомогти.
Отношения с родителями
«Или я нахожусь в детской позиции, и мне нужно избавляться от этого?»;
Юва, вы очень близки к объективному взгляду на ситуацию. До тех пор пока мысли возвращаются в прошлое, пока обида и претензии к родителям сопровождают человека, можно сказать, что он еще не повзрослел психологически.
И прорабатывать да, нужно. Разумеется с психологом.
И самостоятельными усилиями тоже при его поддержке и сопровождении.

«Поэтому ищу в партнёре заботы и понимания прежде всего.. нормально ли это?»;
Ни один прантер не сможет заменить отца или мать. И не потому что не хочет. Просто у него качественно другие потребности и другие возможности.

Напротив, в модели отношений "родитель-ребенок" второй будет всегда ожидать чего-то неественного от другого. А второй будет изначально обречен не оправдать ожидания. Это ли не повод для перманентных претензий и ссор, которые логически приводят пару к разрыву?!

Відредаговано автором 21-05-2023 17:26:33

Мужчины теряют интерес ко мне
Добрый день, Елена!
«МУЖЧИНЫ ТЕРЯЮТ ИНТЕРЕС КО МНЕ»;
Свою проблему озвучили, а вопрос психологам не задали. Но и так угадывается, в чем вы заинтересованы.
Если намерены разобраться в причинах происходящего и постараться ситуацию выровнять, то предстоит пообщаться с психологом индивидуально.

Тут вам нужно понять, сколько бы ни длилась переписка на форуме, она не позволяет раскрыть проблему глубоко и всесторонне, с учетом всех возможных обстоятельств и факторов.
Подумайте и взвесьте, готовы ли?

Ну, а пока несколько вопросов для прояснения.

«Но потом когда встречаемся определенный срок, я чувствую как становлюсь абсолютно неинтересной и практически все мои партнеры начинают общаться с другими девушками.»;
Мой вопрос может казаться странным, но все же - насколько вы интересны сами себе?

Знакомясь с парнями, первой инициативу проявляете вы (на всякий случай спрашиваю) или они?

Вы все предложения познакомиться принимаете или какие-то отклоняете? Если отказываете, то по какой причине?

«Ну и в дальнейшем очень чувствуется, что партнёр теряет интерес ко мне, моя ценность в отношениях ниже, я за него держусь больше, чем он за меня, а там и появляются другие девушки.»;
Из написанного заметно, что вы изначально себя ниже ставите. А потом еще и держитесь за него, что, собственно, естественно для того, кто сам себя не очень-то ценит.

Про свою детство вспомнить и сказать что-то сможете? Каким оно было? Как относились к вам родители - любили, уделяли внимание, слушали и прислушивались, считались с вашими желаниями и мнениями?

Відредаговано автором 21-05-2023 17:15:53

Как реагировать на родителя
«но я думаю,не каждый человек с образованием психолога реально сможет меня понять и помочь ,многие не понимают,почему я просто не могу взять и уехать ,и не знаю чем ещё помочь и злятся не меня же мол чем я вам могу помочь если вы сами себе не поможете»;
Это правда - за вас вашу жизнь никто не изменит!
Психологи не понимают. Это полбеды. Главное, чтобы вы понимали. А задача психолога помочь вам сдвинуться с места, но никак не идти вместо вас и даже не переставлять вам ноги.
Життя з військовим
Добрий ранок!
«він мені говорить що не хоче покидати мене і дітей (у нас їх двоє) а хоче почати все з чистої сторінки, але я не впевнена чи зможе він не зрадити мені знову! »;
Складна і гірка водночас ситуація. Прийміть мої співчуття і слова підтримки.

Менше з тим, кілька аспектів потребують визначення.
Ви готові його простити? Чи є це бажання в душі? Чи відчуваєте його щиро? А, може, інші міркування грають роль, наприклад, страхи щодо власного майбутнього і тому подібне?

«Я просто переживаю що зараз він мені обіцяє що більше такого ніколи не буде а через деякий час знову до неї повернеться!»;
Ви ж чоловіка краще знаєте, ніж усі психологи світу разом узяті. Наскільки він здатний не тримати слово? Порушувати обіцянку? Визнавати свої помилки і виправляти їх наслідки?

Щодо гарантій, то їх в такому питанні не може бути ніяких. Завжди буде ризик і будуть побоювання. В одному випадку більше, в другому менше. І шанс зберегти сім'ю є, якщо чоловік і жінка цього насправді хочуть, а також вміють працювати над стосунками.
Замужем за хорошим человеком но не счастлива
«Да. У меня у самой было такое убеждение, что лучше пусть меня любят чем я буду любить и меня могут бросить. Казалось просто хороший, любящий человек это достаточно.»;
Объективно в этой ситуации всего два варианта: либо смириться, либо принимать радикальное решение.
Теперь-то вы, надеюсь, и поняли, и прочувствовали, насколько та, прежняя установка, была далека от возможности жить счастливо. Как написал поэт: "За все мы в жизни платим - за счастье, за успех, за праздничное платье и подвенечный смех..."

Что же делает человек, если к нему пришло осознание - заблуждался и поэтому ошибся?
розбитість, безнадія, апатія
«Я втратив сильно багато років і зараз мої соц навики, мій розвиток взагалому і ситуація з іншими вселяють сильне відчуття того що я "біла ворона". І я розумію що це моя і тільки моя вина. »;
З іншого боку, навпаки, набули досвіду. Що правда, гіркого, проте корисного. Здолавши шлях "втраченого часу і втрачених можливостей", нарешті збагнули - ви маєте, понад усе, цінувати себе. І себе ставити на перше місце. Егоїзм тут ні до чого. Він про інше.

До речі, і почуття провини абсолютно недоречне. У вас не могло в принципі бути по-іншому. Зрозумійте це і збагніть - в умовах вашої родини у вас не було вибору. І батьків ваших немає підстав вважати поганими людьми. Вони ТАКІ. По природі своїй не могли діяти іншим чином, бо такі.

«Але ж ну блін. Чому мені ніхто не підсказав що так не можна робить?????!!!!! Це не справедливо. Це дуже не справедливо. Що ж не знайшлося жодної людини яка б звернула на мене увагу і зупинила б мене?! »;
Прикро, але так влаштований цей недосконалий світ. Реальний світ. Наразі, ніхто нікому при народженні нічого не гарантує. Напевно, через це ми мусимо усвідомлювати свою відповідальність за все, що ми в житті робимо. Ми проходимо свої уроки, вчимося опановувати себе, свої ресурси, долати власні обмеження і знаходити адекватні способи реалізації своїх бажань і потреб. Саме зараз ви стали на цей шлях.

«Да я згоден з вашими висновками, але от тільки доведеться чекати ще невідомо скільки. Поки я влаштуюсь на роботу щоб оплатити психолога.»;
Прийде такий час, коли ви зможете. Зможете і пришвидшити цей процес. А поки шукайте інформацію щодо психології особистості. Зверніться до центрів соціальних служб для сімей і молоді. Вони відкриті в областних центрах та інших містах. Психологи там приймають безкоштовно. У них же працюють телефони довіри. Словом, вихід є.

Також пропоную переглянути відео.
УВЕРЕННОСТЬ В СЕБЕ. КАК ЕЕ ПОВЫСИТЬ.
https://upsihologa.com.ua/audio-video-461
розбитість, безнадія, апатія
Добрий вечір.
«не знаю як так трапилось»;
Не знаю, які слова вам допоможуть, але спробую.
Хочу вас підтримати, аби відчули кожною клітиною, що цей стан не буде тривати вічність(!)
Можливо, ви одразу і не повірите, проте згодом збагнете, що я був правий.

Знову повертаюсь до ваших слів, наче спочатку «не знаю як так трапилось»;
Не знали, а, може, не хотіли знати... І таке трапляється в разі, якщо тисне відчуття, мовляв, знання пахне болем і може ним же обернутись. От спробуйте зазирнути в той момент і той час, коли не помічати і зрештою не знати було начебто вигідно.

«все було вроді добре»;
Достатньо лише одного слова - "вроді", українською, нібито. Тобто, насправді, було по-іншому. А що саме - може, поясните?
Сепарация
Здравствуйте!
«Мне 21. И мама с бабушкой указывают что мне делать.»;
Что это означает на самом деле, когда мама и бабушка указывают, что вам делать?
Это про то, что они не воспринимают вас взрослой и способной самой принимать решения и совершать поступки? Может, они лучше знают, как нужно и правильно, а вы в силу еще недостаточного жизненного опыта делаете много ошибок?
Но как же вам научиться вести себя самостоятельно, если не будет ваших личных самостоятельных попыток и действий?

«Я говорила что у меня должно быть свое мнение а она мне говорит ''Не умничай, замолчи, ты слишком грамотная у нас ''»;
Говорить, конечно, хорошо и правильно. Радио тоже говорит. А вот РЕАЛЬНЫЕ перемены наступают после РЕАЛЬНЫХ действий. Как вы уже отстаиваете свое мнение? Какими способами? Как ограждаете себя от уже привычного потока "ценных" указаний?

«Но бабушка всегда влазет»;
Похоже, что в вашей "тройке" бабушка командир. Но если она командир, то тогда у Вас какая роль?

Відредаговано автором 20-05-2023 17:57:19

Как реагировать на родителя
«Даже если я говорю подобное,меня внутри все сжимается от страха и тревоги,и напряжения,что будет дальше ,если я делаю стол не так»;
Думаю, Вы не уповаете на чудо. Особенно на такое. где можно обойтись без вашего участия.
Поэтому вижу единственным средством - обращение к психологу индивидуально и прохождение с ним терапии. Ваш страх перед мамой почти уничтожающий, сидит глубоко и делает свою черную работу. Вот его и предстоит доставать, чтобы вы освободились.
Публикації психолога 24
Відео психолога 21
всі категорії ...


Почуття, емоції

Особистісне зростання та корисні поради

Робота з психологом, психотерапевтом

Залежності (від речовин та співзалежність)

Психологія відносин

Психотерапія

Батьки та діти

Самооцінка

Страхи, тривоги
Тренінги 1

27-05-2017 - 27-05-2017
Запоріжжя
Скажи конфликтам Спасибо!
Тренинг - это возможность не только открыть для себя привычные способы поведения в конфликтных ситуациях, но и через моделирование, экспериментировани...

Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.

qr