Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Запоріжжя лише онлайн


Навчальні програми "Глибинне інтерв'ю", "Сучасні методи соціально-психологічних досліджень" у Вищій школі соціології при НАН України;
Семінар-тренінг "Стратегічні ресурси управління" (програма ТАСІС);
Психотерапевтичні інтенсиви (тривалістю тиждень, 1996 - 2015роки), семінари та конференції "Сучасні напрямки практичної психології" (1999 - 2017 роки) під управлінням М. Антоненка, С. Походенко, С. Паламарчука, В. Гречки та інших.
За першою освітою вчитель історії та суспільнознавства.
Займаюсь приватною психологічною практикою: індивідуальний прийом, робота з парами та сім'ями.
Надаю підтримку, допомогу і, що особливо, супровід клієнта аж до отримання ним бажаного результату.
Проводжу особистісні тренінги.
Веду групу особистісного розвитку, а також психологічний кіноклуб.
спеціалізація, зона професійних інтересів
- проблеми сім'ї та подружнього життя,
- особистісні та вікові кризи,
- труднощі та конфлікти у взаєминах,
- тривога та страхи,
- панічні атаки,
- депресивні стани,
- залежності,
- проблеми самооцінки,
- складнощі з прийняттям важливих решень,
- самотність, пошук партнера,
- емоційні розлади,
- втрата сенсу життя, пошук себе та ін.
Зазвичай пропоную людям зрозумілу програму, що забезпечує вирішення проблеми, адже, здебільшого, однієї зустрічі для цього банально не вистачає.
Звертайтесь прямо зараз, не тягніть(!) І ми зможемо у плідній співпраці досягти бажаного для Вас результату!!!
Чого я точно не можу і не буду робити:
- давати універсальні рецепти, як стати щасливим
- замість Вас вирішувати життєві проблеми
- давати пусті обіцянки і поради.
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 12. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
Відповіді 7912
«Мне 25, ему - 29. Вместе 4 года.»;«Особого желания работать у него не было и нет уже 3 года. Один раз съездил заграницу на 3 месяца. И все. «Работать на дядю» это не его. Много чего хочет, амбиций море. Но по факту пустые слова. »;
Что можно сказать? Приходит на ум такое - Вы живете в иллюзиях, которыми кормите себя последние три года(!) Они касаются Ваших возможностей повлиять/оживить/замотивировать/перевоспитать/образумить и т.д. своего парня.
Тут как обычно, много всего намешано и замешано - и Ваша переоценка себя, и отсутствие реалистичного восприятия реальности и вера в невозможное, и сверхответственность, и, возможно, страхи перед чувством вины за то, что придется оставить его решать свои проблемы без Вас...
«Я уже думаю, что проблема во мне, что не мотивирую. »;
Проблма явно есть, но не та, что Вы указали. Она отмечена мною выше - объемная и многоуровневая.
«Я устала пилить и что-то говорить. Я не хочу быть той, в кого я превращаюсь… »;
Рецепт весьма прост: не хотите - не превращайтесь(!) То есть перестаньте вести себя так, как вели себя до сих пор. Естественно, станет вопрос, а как иначе? И вот тут предстоит это самое ИНАЧЕ - создать, обнаружив в себе самой возможности для перемен. На этом пути может помочь психолог - понять Вас, поддержать, быть рядом и сопровождать в процессе.
«Можно ли это как-то спустя 9 лет изменить?»;
Отвечаю - разумеется, можно. Важно только понимать конкретно, что Вы хотите изменить - ваш стиль отношений в семье? свои реакции и в целом позицию по отношению к его манере обращения с Вами? привычную модель мужа на другую, удовлетворяющую Вас?..
Что именно?
«Иногда доходит до его грубостей и криков, когда я говорю, что не хочу. »;
Позвольте уточнить: так Вы после его криков и грубостей все-таки бросаетесь на его зов? Продолжаете неуклонно подчиняться его воле, унижая себя?
И что потом чувствуете к нему и, главное, к себе самой?
Видите, сколько актуальных вопросов поднимается в связи с Вашей темой?!
Все они так или иначе касаются Вашего способа построения близости. Он явно зависимый. С позиции "СНИЗУ", то есть не на равных, а, значит, о гармоничных отношениях партнерства двух любящих у уважающих взрослых говорить не приходится.
«Нужно помочь ему, а встаю, бросаю все и иду к нему - я.»;
«Так как за 9 лет он привык, что я бегу, как только он зовет»;
Впору задаться вопросом, что Вами движет? Привычка подчиняться и не считать себя ценной? Или страх потерять мужа?
Ответ отредактирован автором 07-12-2022 09:40:50
Він дуже впертий і наполегливий у своєму прагненні Вас підкорити/змінити/підлаштувати під себе.
Якщо будете здаватись в "полон" і давати задню, ситуаця може втратити шанси на зміни у кращій бік.
Можно, но скорее всего каким-то ущербным способом. О чем много фильмов снято, когда заточают в темницу, приковывают цепями, делаются беспомощными и взывают к великодушию ... а потом понимают, что все зря, поскольку без взаимности счастья не бывает. Вы, наверное, понимаете, счастья в понимании здоровых отношений.
Чтобы было выносимо, предстоит выйти из плена иллюзий/неоправданной очарованности и тому подобного. И научиться себя ценить. Но прежде себя узнать(!) - главным образом в свете открытой темы - свой способ построения близости. Судя по всему, к нему подходит опрежделение "склонность к зависимым отношениям."
Якщо усвідомлюєте таке бажання, то вперед! Що Вас насправді стримує?
Як створити групу в Телеграм, напевно ж, знаєте. Чи, насправді, не в тому перешкода?
Виктория, если всерьез решили, то найдете способы, обеспечив себе защиту с разных сторон - юридическую, физическую, моральную, финансовую.
Ну и страхи - вопрос не простой. Тут понадобится Ваша смелость и стойкость противостоять возможному давлению мужа. Знайте, что только Вы вправе распоряжаться своей жизнью!
Якщо коротко і по суті - реалізуєте хибну модель, де Ви другорядна і залежна... і не стільки від самого чоловіка, скільки від почуттів, які виникають у стосунках з ним. Ховаєте вглибину себе образи і невдоволення його манерою поведінки по відношенню до Вас. Боїтесь висловити свої бажання і думки, адже за цим, вважаєте Ви, може прилетіти від нього покарання у вигляді відсторонення та байдужості. А для Вас переживати ці почуття нестерпно, бо в дитинстві жаліли тата, ставлячи себе на його місце...
Як змінити? - пройти шлях терапії, пропрацювати корені проблеми, віднайти і зміцнити почуття самоцінності і уміння позначати/оберігати власні особистісні кордони.
«Старший і так вже розуміє, що мамо з татом ворожують, а я б хотів, щоб діти жили у щасливій сім'ї.»;
Ваше бажання зрозуміле і цілком законне. Кому не хотілося того ж самого?! Проте це Ви разом з дружиною побудували сім'ю з нездоровими відносинами.
Ось дивіться «Коли я висказую їй претензії - починається скандал, вона звинувачує мене в дусі "сам дурак", часто несправедливо, так що ніби я ще й винуватий в кінці, і потім деякий час веде себе ще гірше.
І при цьому вона ніби вважає себе головною в домі. До моєї думки не прислухається, розмовляє командним тоном. Часом говорить принизливі речі, про мене або моїх родичів. Щоправда, це вона любить і про інших також, переказувати плітки і принижувати інших - одна з її улюблених справ). Але я вже боюся з нею розмовляти, бо завжди дуже висока вирогідність почути щось "приємне".»;
Хіба можна казати про вашу сім'ю з використанням слів дружня, щаслива, міцна, гармонійна?..
До чого я веду, власне? А до того, що одного бажання замало. Потрібно ще реалістично оцінювати стан справ, бачити проблеми, які потребують вирішення і докладати зусиль для цього.
От, наприклад, які три найбільш аспекти власного невдовлення можете перелічити?
Яким чином збираєтесь змінювати негативні правила в родині?
Чи розглядаєте можливість індивідуального, а, можливо, й разом з дружиною, звернення до психолога, бо листування в чаті допоможе лише визначитись з напрямком дій, але не розв'язанням складних питань по суті?
»;
Так вдячність мусить бути адекватною, а не спотвореною.
«А ще мабуть таким чином уникаю таких ситуацій, яка виникла зараз, щоб не відчувати те, що відчуваю зараз. Бо це дуже важко для мене»;
І куди може завести оця стратегія уникнення від прояву себе, своєї гідності і самоповаги? Хоча дарма запитує. Ви й так бачите, куди вона заводить...
Це хіба не проблема, яка вже давно потребує на вирішення. Але ж Ви довгий час миритесь із такою несправедливістю. Чому?
«Подскажите, как мне дальше общаться после этого с родителями? Прошла ровно неделя после разговора и мы ни разу ещё не общались.
Нужно сделать вид вроде этого не было или все таки заговорить о своих чувствах и объяснить мою позицию? А может быть где-то я не права и попросить прощение, что разочаровала их ожидания своей жизненной позицией?
Как правильно поступить, что бы дальше наладить отношения? Как вообще правильно дальше общаться?»;
Много сложных и важных вопросов поднимаете. Вас можно понять... И вот что я Вам скажу, отвечая на них, - обратите , насколько это удастся в нынешнем состоянии, внимание на свои ожидания (потребности) и связанные с ними чувства, ибо эти вещи всегда теснейшим образом между собою связаны.
Так какой реакции ожидали от своих родителей? Насколько Ваши ожидания были естественными и реалистичными, Вы ведь своих родителей хорошо знаете?
Второй момент. Ваши оценки их бурной реакции и Ваши чувства в связи с ними. Насколько, по-вашему, диапазон благородства и великодушия родителей, их стрессоустойчивость и другие личностные особеннности Вами учитываются и уважаются?
Думаю, что будет объективно уместным на данном этапе не педалировать тему любви/предательства/ претензий. А что уместно? - разобраться со своими чувствами. Для этого идентифицировать их в себе, проживать, пропуская весь поток через себя. Давая возможность на смену одним чувствам прийти другим.
Хорошо помогает в этом плане практика выписываня своих чувств на бумагу в привязке к причинам, их вызвавшим. Так Вы сможете заметить что-то еще, что было спрятано за первичной реакцией.
О чем и как говорить с родителями? - за Вас я однозначно не могу сделать выбор. Сам был всегда стронником прямых и открытых отношений, разве что за исключением некоторых тем. Используйте свой опыт и свою мудрость. Находите то, что Вас не раъединяет. Это может быть разговор, касающийся текущих дел и занятий, это может быть прочувствованное и не обязательно озвученное понимание ценности родителей в Вашей жизни... Много чего может быть сказано, но гораздо важнее, что будет передано на уровне отношений - через голос и его тембр, через эмоции, через принимающую не идеальных родителей улыбку...
Хочу еще Вам предложить видео
ДЕТИ - РОДИТЕЛИ. КТО КОМУ ДОЛЖЕН?
https://upsihologa.com.ua/audio-video-462
«Мені дуже боляче і сумно, переживаю, що він так і буде себе вести далі, для мене найболючіше, коли він мене ігнорує»;
Не просто ігноруэ, а тим ігнором карає. Намагається ще більше затиснути Вас в лещата залежності від нього.
На жаль, разом з чоловіком ви побудували не зовсім здорову модель стосунків - один Володар і пан (нехай і роботящий та заробляючий гроші), інша - залежна від нього в усьому робітниця, яка, насамперед, страшено боїться бути самою собою(!)
Звідки у Вас схильність до такого способу виявлення себе у житті? В кого Ви запозили цю хибну модель, де немає взаємності и поваги одне до одного? Де немає розуміння ввічливості, бажання турбуватись про почуття партнера, намагання помічати свої помилки і вибачатись за них?
Ответ отредактирован автором 05-12-2022 10:48:25
Явно не за свои искаженные и такие далекие от здоровых представления о самой себе. Вас губит элементарная фрагментарность восприятия своего Я. Одно признаем и считаем, что это я. Другое в упор не замечаем. О существовании третьего, четвертого, пятого ... сотого даже не подозреваем.
Отсюда тупик, плен, с периодами краткой эйфории и новыми падениями в бездну самоуничижения... Грустно. И единственное доступное утешение - ЕДА.
«Мне нужна помощь(((((»;
Вы уже кричите о помощи. Но чтобы ее получить, нужно сделать один оправданный и эффективный шаг - начать свою личную терапию(!)
На всякий случай спрошу - к кому Вы уже обращались, к каким специалистам?
«Какие есть способы избавиться от этих снов?»;
Говорю по пунктам.
1. Перестать подавлять/избавляться от плохих мыслей, ибо тем самым загоняете вглубь себя, связанные с ними эмоции.
2. Существенно ограничить «Я никогда не видела своими глазами боевых действий, но часто читаю об этом в новостях и соц сетях.»;
3. Обратиться на индивидуальную консультацию к психологу, поскольку обнаруженные Вами страхи представляют собой весьма серьезную проблему, с которой в одиночку крайне сложно справиться. В этой связи порекомендую видео
"СТРАХИ. КАК ПРЕОДОЛЕТЬ"
https://upsihologa.com.ua/audio-video-466
Вместе с ним проработаете не только страхи и способы совладания с ними, но и вопросы ценностей, самоподдержки и так далее. Это главный пунт. Ему в помощь все остальные.
4. Поискать поблизости группы поддержки для людей, испытывающих подобные проблемы.
5. Осознанная забота о себе, уход за телом, внимание к питанию, физической активности, общению, литературе, помощи тем, кто нуждается. Как говорил Гиллель, если не я для себя, то кто для меня? Я бы в его вопросе заменил предлог "для" на другой - "за." Как будто не существенно, а смысл и посыл приобретает иное наполнение.
Будут вопросы, обращайтесь)
Ответ отредактирован автором 05-12-2022 10:26:08
Публикації психолога 19
Відео психолога 21
Почуття, емоції
Особистісне зростання та корисні поради
Робота з психологом, психотерапевтом
Залежності (від речовин та співзалежність)
Психологія відносин
Психотерапія
Батьки та діти
Самооцінка
Страхи, тривоги
Тренінги 1

27-05-2017 - 27-05-2017
Запоріжжя
Скажи конфликтам Спасибо!
Тренинг - это возможность не только открыть для себя привычные способы поведения в конфликтных ситуациях, но и через моделирование, экспериментировани...
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.