Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів Галицький район

«Нарікання та тиск. Це присутнє, я з тим повністю згідна, в мене достатньо складний характер, я нетерпелива. А чоловік замкнутий»;
Таке своєрідне поєднання в парі - нетерпелива жінка і замкнутиий чоловік. То як їм налагодити плідне, щире і відкрите спілкування?

«Відчуваю страх, що навіть якщо все буде добре, від буде тримати від мене таємниці»;
Якісь таємниці все одно будуть, бо не варто до реальної людини ставитись з ідеалистичними мірками. Він навіть від себе може щось приховувати...

«Відчуття, що все було обманом і не знати чого чекати ще, бо підозр та ревнощів я не мала (маємо подруг дівчат, все було ок)»;
Криза для того і приходить до нас, щоби ми збагнули, як помилялись, як сприймали бажане за дійсне. І щось переглянули, переоцінили. І навіть змінили, бо без цього криза нікуди не діниться. Рух скрізь кризу - то і є розвиток, як на нас самих, так і стосунків.

«Мені незрозуміло, чому чоловік стоїть на захисті людей хоч і рідних, але тих, хто його використовує.
Тобто це означає, що він мене менше цінує?»;
Вважаю, що питання більш складне. На його поведінку може впливати багато чинників, які не напряму пов'зані з Вами. Тому не терба поспішати з висновками та піддавати сумніву ставлення чоловіка до Вас. В цілому ж, проблема є. І вона потребує вирішення.

«Тому що була ситуація, коли його сестра говорила свої претензії щодо мене і він їй нічого не сказав. А коли я говорю те, що думаю - зривається на крик і образливі слова. І таких ситуацій багато, де є подвійні стандарти для нього.»;
Думаю, що Ваші слова він сприймає як напад на нього, на його звички, погляди та вчинки. Мовляв, Ви хочете його переробити. Вам так не здається.

«І щодо розлучення: чи не говорить в мені образа на всі ці ситуації?»;
Не тільки образа. Ще й невдоволення тим, що проблема не вирішується прийнятним для Вас способом.

«людина не підтримує, кричить, згадує старі якісь образи, порівнює. І що саме головне, він поводить себе так тільки зі мною. З чужими людьми він боїться навіть поганого слова сказати.»;
Тобто вашим стосункам притаманна ось така однобокість. І це так виглядає з Вашого кута зору. Напевно, в чоловіка буде своя правда. Тому варто об'єктивно дослідити ваш спосіб спілкування в цілому. Що там повторюється як хибне кліше? Чому один партнер "не чує" іншого? Що заважає прислухатись до почуттів і бажань?
Гадаю, що співпраця з психологом допоможе вашій парі знайти порозуміння.

Здравствуйте!
«Мне нужно,чтоб был кто то рядом,всегда нужно с кем то поговорить по душам,потрещать.Что это значит ?»;
Ответ подсказывают Ваши же слова «Когда сама мне плохо .»;
В этой наблюдаемой картине можно усмотреть признаки одиночества и склонности к чрезмерной эмоциональной зависимости от других людей. Личную неустроенность и попытку ее компенсировать. Словом, дефицит близости. Подлинной близости, когда отношения и общение выходят далеко за рамки ритуалов, времяпровождения, психологических игр и деятельности.

«Что это значит ?»;
Это значит, что нужно разбираться и выяснять, что же это на самом деле:
последствия травмы отношений?
незавершенный/прерванный процесс формирования автономии личности?
отсуствие личностных опор внутри и излишняя зависимость от подтверждения себя другими?
личностный кризис?
или все это вместе взятое?

«я хочу почуватися легко і невимушено, але не можу.»;
Хочете, але не можете. Тому варто дослідити, що саме блокує Вашу внутрішню свободу. Чи є у Вас власні припущення з цього приводу?

«споннтаність це точно не про мене, на жаль...»;
Тобто внутрішньо Ви не вільна людина, на жаль. Напевно, скута, пригнічена, поневолена. Цікаво - ким і чим поневолена?

«в мене є бажання проялвяти свої почуття, але я не можу його реалізувати»;
Скажіть, чи можете виражати почуття словами? Поглядом? Голосом?

"в мене немає любові і поваги до себе"
Сумно від цього. Як вважаєте, чи не є це головною причиною Вашої скутості, адже той, хто не має любові і поваги до себе (на рівні підсвідомості) НЕ МАЄ права в принципі виражати любов до іншої людини?

Відредаговано автором 27-02-2023 10:12:43

Доброго ранку, Катю!
«І ось зараз чоловік образився, коли його мама захотіла приїхати до нас в гості (погуляти по місту, щоб її зводили в кафе, в кіно), а я сказала, що якщо вона приїде, то я з'їду на ці дні з дому.
Він образився, наговорив всяких неприємних речей і сказав своїй мамі, що я заборонила їй приїзжати. Для мене це виглядає по дитячому. Вже трохи заморилася і подумую про розлучення. Бо відчуваю,що заміжня за дитиною і маменким синочком.»;
Ви описали свої почуття і думки з приводу ситуації, що склалася. І от тепер що збираєтесь з оцим усим робити?
Які питання у Вас до психологів? Адже допомогти Вам можна лише на підставі розуміння того, в чому Ви зацікавлені.

«Не знаю как правильно себя вести.»;
Александра, если кто-то скажет со стороны, как правильно, - это будет ЕГО правильно. Не Ваше.
Поэтому уместно послушать себя и ответить на вопрос - чего хотите Вы?

«Я просто очень переживаю, что я падкая на внимание, хотя реагирую далеко не на каждого. »;
В данном случае в чем проявляется Ваша падкость? Что-то я не заметил. Разве что в этом «Я ожидаю новую порцию внимания, когда вижу его в зале и немного расстраиваюсь, если не получаю его.»; Немного - это же не МНОГО(!)

В символическом обмене (по этому приницпу строятся отношения между людьми) внимание обменивается на внимание, за даром обычно следует отдар. Если отдача не наступила или ее эквивалент не равен первичному дару, то естественны разочарование, обида, недовольство и даже гнев.

То, что у вас, может быть игрой, и безобидным флиртом, и ловко расставленной ловушкой. Как научиться понимать происходящее и отличать одно от другого - вопрос развития осознанности и, конечно, опыта.

«Я часто блокую почуття. »;
Ви розумієте, навіщо це робите?
А наслідки блокування емоцій усвідомлюєте?

«В стосунках останнім часом чоловік був нервовим, і я вибирала промовчати, замість сваритися. »;
А чому у Вас один єдиний варіант - сваритись? Можна ж відверто поговорити. Виразити свої почуття і відійти символічно трохи подалі від нього. Тобто дати йому можливість переварити нову реальність, де Ви проявили себе.

«Я розумію, що почуття інших я завжди ставлю вище за свої.»;
Це з таким спадком дитинтства Ви прийшли в доросле життя? Розібратись не бажаєте, чому так було і чому продовжує відбуватись? А ось і перший відчутний крок в цьому напрямку «Насправді я раптом зрозуміла, що не хочу його підтримувати чи жаліти, отакої) Це було його рішення, і він був свідомий того, що нестиме певну відповідальність за цей розрив.»; Вітаю Вас із ним))

«Просто намагаюсь розібратися, що робити далі, де шукати натхнення для життя»;
Звісно ж, де - в полі ВЛАСНИХ цінностей, бажань, сенсів!

«Якщо чесно, мені іноді здається, що ця тривожність зі мною залишиться на все життя, в більшій чи меншій мірі»;
Цілком слушна думка - пропрацювати проблему таким чином, щоби з буденним рівнем тривоги (тобто прийнятним ) могли впоратись самотужки. Як це роблять звичайні здорові люди, не звертаючись по допомогу.
Такий сенс, ціль і мотив самі по собі знижують рівень тривоги, адже нівелюють перебільшені очікування. А відтак мимоволі спрямовують енергію людини на вирішення нагальних життєвих завдань.

«я стараюся менше уникати ситуацій, які мене лякають і навпаки стараюся в них перебувати, щоб набувати досвід.»;
Поясніть, будь ласка, досвід ЧОГО намагаєтесь отримати? І як отримане має сприяти зціленню соціофобії?

«Проте як тільки я дозволяю страху та уникненню взяти гору над собою, то ще більше закриваюся і повертаюся до початкової точки»;
Отже лобові атаки і штурми цитаделі тривоги і соціофобії не приносять користі. То, може, варто переглянути і змінити підходи, як вважаєте?!

Доброго дня, Alya!
«В ЧОМУ СЕНС?»;
Напевно, в даний час, щоби шукати сенс(!) Саме так.
Розумію - Вам хочется визначеності, бо тривожність дістала. Це природньо.

Крім того, відчуваєте дефіцит підтримки. Мабуть є розчарування в тих людях, кто не виправдав Ваших очікувань.

Отже, нагальне питання - вчитись підтримувати себе. Формувати всередині щось міцне і стійке, на що можна спиратись у важкі часи випробувань. А для цього необхідно отримати досвід, в тому числі досвід помилок, розгубленості і безпорадності...Інший досвід також - пошуків і відкриттів, знахідок своєї гнучкості, витримки і сили(!)
А це можливо за єдиної умови - коли продовжите тестування реальності. Перевірятимете свої погляди і бажання. Робитимете висновки, краще усвідомлючи себе і свій особистий, унікальний шлях.
Звісно, в діалозі з психологом цей шлях долати веселіше.

Доброго дня, Anna!
«ЯК ЗМІНИТИ СВОЮ ЗАХИСНУ РЕАКЦІЮ?»;
У захисної реакції є своя функція. Виходячи з назви, вона цілком зрозуміла - захищати. Важливе питання у зв'язку з цим - ЗАХИЩАТИ від ЧОГО? Від тривожності. Гаразд.
А тривожність чим спринена? Відповідь є? Соціофобія, начебто.
А в неї яка природа? Що в її основі? З чого вона з'явилась? Ось тут і собака заритий. Тому його потрібно "відкопати".

«або принаймні навчитися нею керувати?»;
Зараз Ви про бажання жити з нею, але в такий спосіб, аби вона не надто дошкуляла. А якщо вийде з-під контролю - куди тікатимете?

«Чи є способи позбутися такої захисної реакції»;
Силою волі і механічними зусиллями - ніяк. Пропрацювати в терапії - найкращий спосіб. Прибрати першопричини і на тому крапка.

«Зараз соромно за алкоголь,що я дозволила собі спяніти і розслабитись у колективу на очах....соромно за те,що можуть подумати ніби і занадто нав язливою була до іменинника....
Так, мене часто соромили в дитинстві,мама могла при мені з іншими людьми обговорювати мої недоліки...»;
Схильність себе соромитись суттєво заважає в житті. Тому, якщо хочете вирішити проблему, а не просто про неї поговорити, обирайте психолога і починайте реально собі допомагати. Така от проза. Зрештою, отримаєте результат і час не змарнуєте.

«Война в стране,в моей Украине,сам я из Харькова,я не понимаю как мне найти психолога,как мне оплатить отсюда его услуги.я нечего не понимаю и не знаю.Я полностью потерян.»;
Выберите психолога на этом сайте. Зайдите в его профиль, чтобы ознакомиться с условиями - направление работы, контакты, формы связи и уровень оплаты. Дальше пишите или звоните специалисту, договариваетесь о дате и времени встречи. Оплата может быть через всевозможные финансовы платформы, а также картой украинского банка.
И получаете помощь.

«Підкажіть будь-ласка, як діяти в майбутньому? Я переживаю щоб його прогресуюча залежність не стала причиною можливої твами дитини (йому може стати цікаво спробувати нове збочення, бо старе надоїсть). І заборонити бачится з дитиною я не зможу, бо в дитини має бути тато, і поки він гарний татко для неї»;
Я так розумію, що вирішили розлучитись. Якщо так, то реалізуйте своє рішення. Будьте уважні. За потреби порадьтесь з юристом.
Щодо чоловіка - нічого не можу сказати конкретно, бо я його не знаю і, відповідно, гадки не маю, на що він здатний.

Відредаговано автором 26-02-2023 11:11:36

Здравствуйте, Борис!
«Вы поймите я больше не выдерживаю жить в такой режиме.Я не могу ни спать нормально ,и с утра у меня моя душа просто разрывается»;
Сочувствую Вам. Переживать разрыв отношений крайне болезненно. Рана буквально пожирает тебя, не дает покоя, не дает думать и что-либо делать...

«Как мне забыть ее?»;
Даже и не пытайтесь. Образу той женщины стоит найти приемлемое место в Ваших памяти и мыслях. А на первое место поставить себя. Поднять себя что ли.
Но как это сделать, спросите?
Вначале достать и выразить все чувства связанные с разрывом. Прожить их, пропустив через себя весь поток, начиная с шока, гнева, обиды и так далее.
Вам сразу станет легче.
Согласен, в одиночку это сделать сложно, лучше с поддержкой и сопровождением психолога. Для этого выберите на этом сайте специалиста, онакомьтесь с его условиями и обратитесь к нему индивидуально. Онлайн-формат в нынешних условиях просто палочка-выручалочка. Вам обязательно помогут.

Со временем, уверен, будете вспоминать эту историю с легкой грустью и не более. А позже сможете строить новые отношения - себе и партнерше на радость!

Здравствуйте!
«Так ощущение что ярлык "гетеро" меня попросту ограничивает, я боюсь неизбежного будущего с мужчиной, мне не нравятся мужчины.»;
В одном из современных испанских сериалов услышал фразу - "гетерогибкий." Как-то так получилось, что это слово расширило мои представления на вопросы сексуальной ориентации.

«ЧТО МНЕ ДЕЛАТЬ С ОРИЕНТАЦИЕЙ?»;
С оринтацией - ничего. Дать возможность проявиться тому, что в Вас есть. Слышать и чувствовать себя. Ловить тот отклик, что идет изнутри. И, конечно, жить дальше, познавая мир и себя в этом мире ... разных людей))