Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів Галицький район

Доброго дня!
«Можливо що старші стали того й так, чи що. Я вже не знаю що думати.»;
Напевно, думати про своє життя. Розбиратись із залежністю щодо спілкування з подругами. Спілкування, взагалі, базова потреба людини. У спілкуванні вона отримує підтвердження, що жива і гідна уваги. У спілкуванні людина обмінюється єнергією з іншими, щось віддає від себе, щось отримує собі. Тому варто замислитись, що заважає розширти коло спілкування, завести нові знайомства? Цікаво, у Вашому випадку що заважає?

Крім того, потрібно усвідомити, що з плином часу люди змінюються. І це природньо. Виникають нові потреби і бажання, змінюються пріоритети, ритм життя. От Вас що змінилось за останній рік, скажімо? Що нового з'явилось? Що зникло? До чого пропало бажання?

Доброго дня, Галю!

«мучить невроз,панічні атаки.тиск піднімається серце колотиться,нехватає повітря,не можу всидіти на місці.підкажіть шо з цим робити?буває такий стан немаю сили,нічого не хочу робити.особливо коли дуже перенервую нападають приступи рвоти.дякую»;
Співчуваю Вам. Панічні атаки - це не той супутник, з яким би хотілось поруч йти по життю.
Однак, добра новина полягає в тому, що з ПА успішно працюють в терапії.
Колеги вже надали багато слушних порад і рекомендацій. Я з ними погоджуюсь. Від себе хочу запропонувати Вам переглянути відео на цю тему. Воно, звісно, не лікує, та й не в тому сенс - воно поширює уяву щодо природі ПА. А лікування у спеціаліста все одно залишається актуальним завданням.

ПАНИЧЕСКИЕ АТАКИ. КАК ПРИРУЧИТЬ "ДРАКОНА"
https://upsihologa.com.ua/audio-video-460

Здравствуйте!
«Как правильно подойти к этому вопросу.»;
Договариваться, если к тому есть желание и Вас и мужа. При этом жить по три-шесть месяцев ребенку 4,5 лет в разных странах у разведенных родителей - явно не лучший вариант, особенно в состоянии длящейся в Украине войны. О какой безопасности может тогда идти речь?!

Я так понимаю, что Вы признаете право папы на полноценное участие в жизни ребенка. И это здорово. Другое дело - найти приемлемую форму. Она, кстати, может быть гибкой, может пересматриваться в соответствии с меняющимся контекстом и взрослением сына.

Если же договориться не получается, то предоставьте решение вопроса юристам.

Здравствуйте!
«Как думаете, какие у нее проблемы, что она задает одни и те же вопросы?»;
Неуверенность в себе, очевидно. Плюс возможные в прошлом травмы отвержения и предательства.

«Как разрешить такую проблему, чтобы она впредь не задавала такие бессмысленные вопросы? Ведь тем самым она выносит мне мозги.»;
Можно только себе представить, как этими вопросами создается невыносимая атмосфера в семье. Вы оказываетесь в роли человека, обреченного доказывать, что он не верблюд. И все слова, доводы, аргументы и поступки не воспринимаются. И чем больше будете стараться убедить жену, тем больше недоверия будет с ее стороны. Так это работает.

Что делать в таком случае?
Один из вариантов - озвучить проблему сохранения семьи перед женой(!) А это на самом деле так, ведь долго подобные истязания продолжаться не могут. И вместе обратиться к психологу, работающему с парами и семьями. На сеансе каждый из вас озвучит свою проблему. Там же вы сможете услышать и прочувствовать пагубность сценария, который сейчас разыгрывается.
Это может быть толчком как для индивидуальной терапии жены, так и коррекции модели привязанности в рамках терапии пар.

Здравствуйте!
«Недавно началась такая проблема, когда понимаю что пора ложиться спать, возникает какое то волнение и даже страх и неприятно как то вообще от этой мысли что спать пора.»;
Этот возникающий феномен нуобходимо исследовать и обнаруживать взаимосвязи между актуальными состояниями и лечением, которое получаете.
Выше Вы отметили страх и неприятные эмоции от мысли о предстоящем сне. Поясните, пжл, чего, собственно, боитесь? От чего страшно? Какими мыслями сопровождается время отхода ко сну? Какие образы в этот момент возникают?

«Особенно когда мой парень уже спит, ночь, и у меня появляется какое то жуткое чувство такое, как будто случилось что то ужасное или просто как будто я в каком то жутком месте.»;
Как развиваются Ваши отношения с молодым человеком? Чувствуете ли Вы и получаете ли от него внимание, понимание, заботу?

«а эта странная жуть началась недавно,»;
С какими-нибудь событиями связываете?

«в некоторые дни ее нет, а потом опять начинается.»;
Припомните и проанализируйте, может быть, обнаружите, чем отличаются эти дни?

«В терапии была,не помогло»;
Причин отрицательного результата может быть много. Не тот специалист, не тот подход, рано бросили и т.д. Так что же теперь - сложить руки?

Обратившись на сайт, на что-то все равно рассчитывали. Интересно узнать, на что?

Доброго дня!
«Що мені з цим робити???»;
Пройти повноцінне лікування панічних атак. Причина вже відома і це, на мою думку, полегшить процес зцілення.
Самотужки навряд чи вийде, хоча Ви можете якимись доступними засобами себе заспокоювати, відволікаючись від страху. Маю на увазі дихальні вправи. Наприклад, вдих животом на 4 рахунки. Пауза на 4 рахунки. Повільний видих на 6 рахунків. І знову пауза на 4.
Ще використовують такий спосіб. Дивитесь навкруги і про себе називаєте ті об'єкти, що потрапляють в око: "бачу авто, воно синього кольору; бачу вивіску магазину, вона рожева; бачу сніг, він білий; ось ялинка, вона зелена..." Мета цих вправ посилити контакт з реальністю, і тим самим вибити грунт у тривоги.

Проте повноцінне повернення собі здоров'я потребуватиме допомоги фахівців. Звісно, знадобиться певний час і деякі витрати. Можливо, окрім витрат на терапію мовну, так ще й на протитривожні ліки. Але точно скаже спеціаліст.

Здравствуйте!
«Месяц уже переживаю боль утрати и никак не могу прийти в чувство. »;
Сочувствую Вам. Не могли бы ВЫ рассказать о своей ситуации, что случилось?

«Как не упасть на дно? И справиться с душевной болью и комком в горле?»;
При поддержке психолога прожить все эмоции и чувства, связанные с утратой. Пропустить сквозь свое тело весь их поток, не форсируя процесс при этом. Так Вы сможете освободиться от тяжести переживаний, принять в итоге изменившуюся реальность, восстановить равновесие. И по-новому взглянуть на свои ценности, на то, во что верите.

Доброго дня, Ліно!
«Як прийняти тот факт, що можливо я побачу маму вже зовсім нескоро, а є ймовірність, що хтось з нас помре раніше, ніж виникне така можливість. Бо вона вже не молода, а в мене може прилетіти ракета, а ця клята війна схоже ще дуже надовго.»;
Мені здалося, що проблема набагато глибша, ніж сум за батьками. В цілому вона може мати такий вигляд - як прийняти той факт, що реальність така незадовільна? Саме реальність з усіма складовими - війною і постійною небезпекою, вкрай обмеженими можливостями, віддаленістю батьків і втратою того тепла від них, на яке раніше розраховували, відчуттям самотності і невпененості в завтраньому дні.

Отже, потрібно визнати, що на сьогодні Вам бракує здатності адаптуватись до кризового перебігу подій. На додачу до існуючих, потрібно знайти нові для себе цілі і сенси. Віднайти доступ до ресурсів, як всередині, так і зовні. І ЖИТИ. За можливості, повноцінно, наскільки дозволяють обставини.

Доброго ранку!

«Як мені йому допомогти?Попереду в нього 11 клас.»;
Спочатку спитаю, чи є в хлопця батько? Де він? Чи приймає участь в його вихованні?
Можливо,є дідусь або дядько, адже вплив і приклад чоловіків вельми доречний. Звичайно, адекватних чоловіків.

І ще питання до Вас. Як Ви ставитесь до подій у школі і реакції сина на ці події? Що йому говорите? Що робите? Яким бажаєте бачити сина? Прояви яких якостей підтримуєте?

Здравствуйте, Катя!
«Все это бред, нездоровая ерунда и не имеет никакого отношения к настоящей любви.»;
Согласен с Вами, к настоящей любви не имеет, даже приблизительно.

«Я ЗАНИМАЮСЬ САМОЕДСТВОМ ЕСЛИ НЕ ПОЛУЧАЮТСЯ ОТНОШЕНИЯ»;
Как мне представляется, нужно разбираться с Вашей рабочей моделью построения привязанности. И альтернативы этому пути нет. Кого выбираете, если выбираете Вы, а не Вас?
Выбираете для чего - безопасности? потому, что "пора"? для каких чувств и эмоций? и т.д.
Что привлекает в партнере? Хотите ли Вы его узнать получше и пытаетесь ли узнать?

«Я не знаю как выстроить нормальные, не потребительные отношения.»;
В родительской семье какой пример был у Вас перед глазами? Что транслировала своим поведением мама и на что она Вас ориентировала во взрослой жизни? Відредаговано автором 28-02-2023 10:57:29

Відредаговано автором 28-02-2023 10:58:16

Доброго ранку!
«Скажіть будь ласка, які є засоби боротьби з сильною тривогою та як можна себе заспокоїти?»;
Звичайно, існують - як локальні, тимчасові... Зазвичай їх використовують як допоміжні. Наприклад, дихальні вправи або подібні до метода Джекобсона.
Мене трохи дивує, що Ви досі не знайшли в Мережі доступні способи заспокоєння. До речі, що заважає?
Існують і глибокі методи, що кардинально вирішують проблему. Це я про терапію, яка може поєднуватись з медикаментозним компонентом.

«Я сам по собі маю соціофобні риси, мені важко дається взаємодія з людьми (ця проблема ще зі школи). Боюсь що комусь не сподобаюсь, здамся дивним, з мене почнуть глузувати. Боюсь, що стануться соціальні ситуації, з якими я не зможу гідно впоратись та врешті опозорюсь. Ще помічаю за собою комплекс неповноцінності.»;
Усі позначені Вами аспекти можуть бути і, вважаю, будуть складовими запиту до терапевта - того фахівця, який вміє допомагати клієнтам приборкати тривогу.

Відредаговано автором 28-02-2023 10:39:51

«Я эмоционально зависима от другихМеня даже беспокоят чувства находящихся физически рядом со мной людей чем свои собственные,хоть и чужих ....Близких и доверительных отношений никогда не было ....О таком я только могла мечтать ....»;
«Да у меня нету опор и свою нормальность Я подтверждаю общениием с другими ....И у меня кризис ...я на грани»;
Признание проблемы - уже значительный шаг в ее разрешении.
Что со всем этим намерены делать? Рассматриваете ли Вы терапию как средство помощи себе и способ оберетения внутренней устойчивости и свободы?

«Як зрозуміти, яка саме межа "точки неповернення" у стосунках?»;
Важко сказати мені стосовно Вас. Думаю, розумієте, чому важко.
Відчуття межі вкрай індивідуальне. Напевно, на прийняття рішення впливатимуть такі речі, як втома і втрата віри у зміни. Усвідомлення, що усі можливі шанси використані. Як відчуття перед собою могутньої стіни, яку а ні розбити, а ні обійти немає шансів. Це я зараз про власні критерії. У Вас будуть свої.

«Чи взагалі нам це потрібно, якщо людина не дуже хоче щось змінити?»;
Сенс працювати над покращенням стосунків є завжди, але за умови бажання двох - дружини і чоловіка. Тому і вирішувати вдвох, чи потрібно це вам.

«Щоразу як помічаю, що на мене хтось пильно або довго дивиться із незнайомих чи навіть знайомих людей, то у мене виникає ця тривожна усмішка.»;
Тривожну усмішку можна вважати маскою, що ховає під собою страх нападу, на який не готові відповісти по-дорослому. Тобто вона символізує послання - "Не бийте мене, я хороша! Я привітна! Ось навіть посміхаюсь".
Цікаво, в якому віці винайшли цей типовий спосіб захисту?