Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Запоріжжя лише онлайн

«З вами можливо якось співпрацювати онлайн?»;
Так, моє прізвище є в переліку психологів, що надають послуги онлайн.

«А як навчитись опиратись саму на себе? »;
Потроху, крок за кроком рухатись вперед. Зустрічатись зі своїми страхами за допомогою психолога. Він же допоможе відділити образ тата від Вашого хлопця.

Ось дивіться, що відбувається. Ви наділили хлопця роллю Рятівника, який мусить Вас спасати від невпевненості в собі та від страху маленької дівчинки, якій конче не вистачало татової уваги в дитинстві. Але ж Ви насправді вже далеко не та маленька донечка свого тата. Натомість робоча модель побудови близькості залишилась ще з дитинства. І Ви провалюєтесь у надуманий страх залишитись у світі і житті наодинці в разі, якщо хлопець піде. Проте, треба визнати, що маємо справу з фантазією. Це на рівні раціонального. Однак коріння проблеми міститься на емоційному рівні.
Тому співпраця з психологом, на мою думку, це саме те, що Вам потрібно. До речі, варіант зустрічей онлайн вельми єфективний і доречний.

«Часто гуляла спілкувалась. Було рвіння щось робити. Зараз все знову пропало»;
З чим пов'язуєте різку зміну свого стану і настрою?

Добрий день!
«Що мені робити підкажіть будь ласка»;
На щастя, є вихід із такої ситуації - надолужувати пропущене і втрачене. Тобто нарощувати самоцінність та змогу опиратись на себе. Пропрацювати теперішні хибні уявлення про власні можливості, розібратись зі страхами, формувати особистісну автономність й таке інше.

«В моєму дитинстві тато мало проявляв до мене уваги так як був на заробітках. »;
Це може бути лише одною з причин. Натомість існують інші, до яких варто дійти.
Що можете сказати про стосунки з мамою та іншими значимими людьми?

«Я дуже контролюю його»;
Отже, маленька дівчинка тримається за тата і ще вельми ревнує його, наче хтось його забере, а вона через те втратить захист і опору. Так виходить?
Чи не могли б Ви визначити вік тієї дівчинки?

«На роботу я не ходжу і боюсь ходити»;
А що Ви вмієте робити? Яка у Вас освіта?

Ответ отредактирован автором 07-01-2023 17:40:54

«Она думала что они как-то повлияют на меня или что? Почему бы со мной этого не обсудить? Такое чувство, что она забыла кто я или вовсе не имеет представления что я из себя представляю. Возможно влияет расстояние и скупое скрытное общение со мной»;
Вы сейчас гадаете, задаетесь вопросами. Значит, это Вас цепляет. Но что именно лишает покоя? Отчего свою энергию направляете в огонь, сжигающий Ваши силы? Им же можно найти другое, созидательное применение. Например, ... (Ваш вариант).

«Стоит ли начинать этот разговор с ней или принять все как есть?»;
Если и стоит, то лишь в форме просьбы - не капать Вашим родителям на мозги, простите, не жаловаться им на Вас.

«ПОЧЕМУ У МЕНЯ ПОСТОЯННОЕ ОШУШЕНИЕ, ЧТО МАЛО ДЕНЕГ?»;
Так, наверное, их действительно мало ... для той страны, в которой Вы сейчас. И, получается, нет ничего удивительного, что с переездом в другую страну поменялся эталон "мало/достаточно/много."
Кстати, категория "много" - это сколько на данный момент?

Ответ отредактирован автором 07-01-2023 12:55:48

«Не можу зрозуміти, чому так відбувається?»;
Напевно, в тілі накопичується надмірна ємоційна напруга і тому організм через рухи м'язами намагається її позбутись або якось зменшити. Голова сама по собі з проблемою не справляється, бо свідомо не йдете вглиб - щоби розібратись та звільнитись від хронічного тиску захмарних вимог до себе(!)

Тобто живете в стані кріпосної, в якої вже невдоволення власним існуванням аж за край.
Вам би на волю. Переглянути сприйняття себе, позбутись викривлених уявлень. І навчитись себе - спочатку відчувати, слухати, поважати, берегти, потім - любити. Тоді рукам і ногам не буде необхідності смикати.Ответ отредактирован автором 07-01-2023 12:49:46

Ответ отредактирован автором 07-01-2023 12:50:34

«Он не разговаривает со мной, в телефоне мой номер у него в черном списке.»;
Как, по-вашему, почему Вы оказались в черном списке? Есть же у Вас хоть какие-то предположения...

«Я не люблю людей»;
От здивували. Наспарвді тих, хто любить людей, не так вже й багато. Та й як їх можна любити загалом?! Якщо є почуття, то до конкретної людини, скажімо, до батька, матері, дружини, дитини, брата, сестри, бабусі, дідуся...
А Ви, до речі, кого-небудь з цього переліку любите?

«розратована»;
Причини роздратування усвідомлюєте?

«немає ресурсу»;
На що витрачаєте ресурс?

«вагон роботи зі мною.»;
Може й так, але краще не перебільшувати.

«2. Я не можу активно жити. Я прокидаюсь і все, не має сил ні встати з ліжка ні зробити щось. Підкажіть, будь ласка, як з цим справитись?»;
Потрібно звернутись до лікарів - спочатку до терапевта, а потім, можливо, до психотерапевта. Пройти обстеження, з'ясувати, що з Вами відбувається, дослідити причини такого стану і пройти лікування.

«Я впринципе понимаю что нам бы лучше было развестись, но мучает вина перед дочкой (я своим решением лишу ее возможности расти в полноценной семье, расти рядом с папой) »;
Вы оказались в ситуации выбора между двумя взаимоисключающими вариантами. Пока лишь в Вашем восприятии одно не позволяет решиться на другое. Хотя, на самом деле, это не так, достаточно немного сместить фокус - позаботиться о своем благополучии и здоровых условиях взросления и развития ребенка. В семье, где мама с папой враждуют, не переносят друг друга у ребенка мало шансов сохранить здоровую психику(!)
Ребенку будет гораздо лучше если рядом будет достаточно хорошая мама - любящая, заботливая, внимательная и сама живущая счастливой жизнью.

«Но и налаживать отношения с мужем нет ни сил ни желания. »;
Взять паузу не пробовали? Чтобы на холодную голову во всем разобраться. увидеть свою и его роль в сложившемся кризисе и т.д.

«Слишком много накопилось обид на него.»;
Копить обиды, как и камни в почках - весьма вредное занятие. Судя по всему, Вам есть над чем поработать с психологом, поскольку в накоплении обид сказывается Ваш стиль быть в отношениях и обходиться с чувствами.

«Можливо хоча б якісь універсальні питання, щоб зрозуміти, чи думає він про якийсь еротичний контекст наших стосунків. »;
«Чи можна використати якісь надійні прийоми зі зваблення? Тільки не засуджуйте. Просто він дуже привабливий для мене.»;

Lino! Якщо він не дурень, то найбільше шансів сподобатись йому буде, якщо Ви зможете поводитись природньо!!!
Спробуєте звабити, може, і вдасться... на одноразовий секс. Вам цього хочеться?

Добрий ранок!
«Це норма, якщо я так серйозно до цього ставлюсь чи це якась внутрішня не впевненність в собі чи в нашій парі, поясніть будь-ласка з точки зору спеціаліста.»;
Чи знайомий Вам такий вислів - все доречно у свій час?

Спробую разом з Вами дещо прояснити. Наприклад, дівчина перед весіллям увесь вільний час закидає питаннями нареченого, що буде у нас з грошима, з дітьми, обов'язками і таке інше??? Сама при цьому своє бачення не висловлює. І думки її повсяк час прикуті до цих питань, а ні роботи, а ні сну, а ні відпочинку, а ні краплини радості...

То що може спонукати її так себе поводити?
Перший варіант - її власна тривожність і невпененість в собі. Адже вона не готова до майбутніх випробувань і тому їй важливо полегшити свій стан через перенапруження.
Другий варіант - сумніви щодо якостей нареченого.
Третій варіант - поєднання перших двох.

Отже, який з варіантів Вам ближче?
І що маєте намір з цим робити?Ответ отредактирован автором 06-01-2023 10:50:23

Ответ отредактирован автором 06-01-2023 10:50:49

«Муж помогает,подарки может подарить раз два в год. Цветы пустая трата денег. Время вместе не проводим,отдых он с компьютерными играми,или с дочкой занимается,я читаю. Как такового отдыха вдвоем нет. Может,раз в месяц играем втроём я,дочка и муж в настольные игры.
Интимной жизнью не удовлетворена. Муж говорит,что проблемы в основном только из-за меня,мое болезненное восприятие его слов,что он очень хороший.»;
Получается, что у вас очень мало общего. Как же так получилось, что создавали и строили отношения, а в результате пришли к такому печальному результату?

Думаю, что причины происходящего находятся внутри каждого из вас. На сегодняшний день ваши личные способы быть вместе явно не совпадают. Больше того, они конфликтуют, что на деле приводит к обособленности и отчужденности. Однажды Вы начали проваливаться в свои, предполагаю, привычные с детства обиды и способы совладания с ними. А муж в свои комплексы, связанные с закрытостью и отдалением. И каждый находил объяснение происходящему, виня другого в своих бедах.

Вам бы услышать друг друга без искажений! Это возможно с помощью семейного психолога.
В итоге сможете прояснить, как от такой постановки вопроса «Зачем быть вместе,если каждый сам по себе?»; перейти к созидательной - КАК пройти путь от состояния "каждый сам по себе" к состоянию "мы вместе."

Кстати, Вы ответили почти на все мои вопросы, кроме одного
«от чего именно чувствуете себя ничтожеством?»;
Сможете и этот вопрос осилить?

«Но Бог наделил нас разумом, кого больше, кого меньше, а это значит что мы принимаем решения когда сдаваться. »;
Любопытно. Что значит "сдаваться"? Кому? Зачем?
Давайте расуждать логично. Бог наделил Вас разумом. То есть теперь, обладая разумом, всю ответственность за происходящее с Вами несет никто иной, как Вы(!) Так ведь?
Так в чем тогда проблема - сделать выбор? Что мешает? Может быть, вот это убеждение «но вознаграждение в жизни вечной всё равно лучше по сравнению с чем угодно в этой жизни.»;, которое проверить на деле еще никому не удалось?