Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Запоріжжя лише онлайн

Доброго дня!
«Я не розумію як мені себе пропрацювати, які точки в цьому задіяні чи дитячі травми, оскільки я розумію, що збитки це частина цієї професії, ринок мінливий. Однак ці помилки це психологія.»;
Так, ви праві - психологія. Причому ваша особиста психологія, з якою варто розбиратись і досліджувати, що включається, що гальмується, що захищає і від чого?

«І єдина перепона у розвитку, яка тормозить мене вже місяці 3-4 це відчуття жадібності, бажання відігратись, дурний необгрунтований азарт. Підкажіть будь-ласка, чим це може бути зумовлене і в якому напрямку мені себе варто пропрацювати, щоб я далі ріс і розвивався в абсолютно новій для мене сфері.»;
Перепона-то єдина, проте, як виходить з вашого допису, багатошарова. Жадібність, бажання відігратись і необгрунтований азарт... а ще «я не сепарований і співзалежний від батьків»;
Останнє, на мою думку, має ледь не ВИРІШАЛЬНЕ значення, бо формує глибинну мотивацію, яка приводить у рух усі ваші дії(!)

Чим є для вас трейдинг кріпти насправді?

Інструментом чого він слугує?

Які відчуття бажано отримати в результаті успіху, а які виникають в процесі?

Почнете розбиратись із головними складовими, тобто підгрунтям теперішніх намагань і теперішніх ускладнень, згодом буде простіше вийти на вирішення поверхневих, про які йшлося в стартопіку. Не виключаю, що вони відпадуть через те, що зникнуть їхні передумови.

Відредаговано автором 20-03-2025 11:45:00

Доброе утро!
«ЯВЛЯЕТСЯ ЛИ ЭТО НОРМАЛЬНЫМ?»;
Для меня описанная вама проблема выглядит как слоеный пирог, типа торта Наполеон. То есть внутри проблемы несколько других сложных моментов и аспектов, что наслаиваиваются один на другой. Там и про отсутствие уважения, про ваше наростающее недовольство поведением парня, про чувства, которые преимущественно прячутся и выходят наружу в ситуациях ссор, про множество белых пятен в понимании себя, про весьма специфическую модель отношений в целом ...
А на поверхности - "он не слушает, почти всегда перебивает или затыкает уши".
Поэтому прошу вас уточнить, что вы вкладываете в частицу речи "ЭТО", задавая свой вопрос?

Доброе утро!
«Переживаю по всяким мелочам»;
Ваше сообщение для кого-то похоже на игру "угадай, что в черном ящике?" То есть непонятно, в чем вы заинтересованы. Информации крайне мало, чтобы можно было хоть как-то с вами вести диалог.

Возможно, вы боитесь открываться людям, а смелости хватило всего на одну строчку?

«Что кто то смотрит на меня а этот момент»;
Смотрит и ...? Звершите предложение.

«Может замечают странную походку»;
Любопытно, чем она странная? Это же ваша оценка собственной походки... Вы что же ходите спиной вперед или боком?

«Я сильно стеснительный, не решительный»;
Как ни странно прозвучит, стеснительность и нерешительность может приносить определенные выгоды. Стеснительная девушка, например, может пленить мужчину-рыцаря, готового придти ей на помощь. Как думаете, ваша стеснительность от чего вас спасает и что в итоге хорошего приносит?
Про отрицательную сторону мы уже в курсе.

Доброе утро, Другой!
«Мне 31 год Я работаю ассистентом стоматолога У меня жёсткая социофобия»;
Насколько я понимаю, социофобия лишь часть более сложной проблемы, которую вы сформулировали вот так - «БОЮСЬ ЖИТЬ»;
«Бывает когда иду, то даже походка нарушается»;
Раскройте, пжл, какие мысли в это время крутятся в голове?
Как вам кажется, что люди думают о вас в такие моменты?
А что вы сами преимущественно думаете о себе? Какой вы человек?

«Я просто не знаю уже что делать Помогите пожалуйста»;
Эта просьба и ваше состояние могут быть исходной точкой ТЕРАПИИ со специалистом. Вам предстоит решиться(!) И сделать шаг, выбрав того, кому сможете открыться и довериться в своих страхах. Других вариантов лично я не знаю.

Здравствуйте, Nika!
«Я люблю быть сама по себе. »;
Могу предположить, что именно по этой причине вы сейчас одна. То есть нет рядом людей, способных вас поддержать и помочь. Но даже не это обращает на себя внимание ОСОБО. А что, спросите, Вы? Отвечу, вот это - «Глубокой связи нет и никогда не было и не будет.»; Что означает кардинальное решение про себя - я никому уже не откроюсь и не смогу построить близкие доверительные отношения(!)
Вероятно, за этим решением стоит давняя, очевидно, в детский период полученная психотравма отвержения, осуждения, холодности...

«Что делать?»;
«Уволиться не могу пока, нужно себя кормить и одевать.»;
Что же можно предпринять, оказавшись на грани эмоционального истощения и отчаяния?

Обратиться к психологу и спасать себя(!) Эта работа обещает быть весьма длительной.

Одновременно поддержать организм и психику медпрепаратами на некоторое время, пока хоть минимально не восстановите баланс. Поэтому предстоит посетить врача невролога или психиатра.

«Но чувствую , что уже не выдерживаю напряжение.»;
Если материальной подушки нет и помощи ждать не от кого, то сказать себе - я здесь работаю временно(!) Чтобы параллельно подыскать работу по душе - «И интересно не продавать, а подобрать к примеру одежду индивидуально. Кстати этот интерес и увлечение с детства. »;

«Я намагалась стати підтримкою йому, навчити, допомогти, як колись допомогли мої батьки.»;
Окрім теплих почуттів до хлопця, напевно, має значення ваша умовна місія, вибудована ще в дитинстві - турбуватись про слабшого, меншого, неспроможного. «наразі у моїх очах він став людиною за яку я несу відповідальність»; Тобто в дії роль мами або старшої сестри.
При такому сюжеті якось складно уявити романтичні стосунки, а тим більше народження дітей.

«В мене досі є надія, що всі мої зусилля були не дарма, що ось ось і все буде добре. »;
Чи не здається вам, що сама ця надія ТРИМАЄ вас у стосунках? А ще, ймовірно, страх зрадити власній надії, яку плекати чимало років. Перебувати у стосунках зі "слабким" партнером вам знайомо, яко воно буде поруч із "сильною" особистістю - хто зна.

«Можливо мені слід перестати перекладати провину за його життя на його батьків, і роздивитись, що у цьому всьому винен лише він, але я просто не можу.»;
Не має сенсу перекладати провину на його батьків, тим більше, що вони, скоріше за все, теж не отримали вже від своїх батьків щирої уваги, любові та підтримки.
Та й хлопець не винен. Така постановка питання хибна і приречена на невдачу. Справа у браку відповідальності та усвідомлення, що про своє благополуччя має дбати виключно він сам(!)
І от, з огляду на такі міркування, подивіться на ДИНАМІКУ ваших взаємин. На зрушення в його поведінці. І вам стане зрозуміло як ясний день, що буде далі...

«На счет психолога, да, сейчас общаюсь с психологом, до этого когда лечилась полтора года, не общалась потому что денег на лечение уходило уж слишком много»;
Оптимально продолжать терапию с выбранным специалистом. Это живой контакт, который должен увенчаться облегечением состояния и формированием у вас способности опираться на себя в обстановке неопределенности.

Плюс - свои собственные усилия. Думаю, что психолог дает вам соответствующие рекомендации и предписания.

Еще одним ресурсом могут быть встречи с женами военных, чьи мужья сражаются с агрессором на фронте. У них разные форматы, включая и группы поддержки с участием психолога.

Відредаговано автором 18-03-2025 10:46:49

Доброго ранку!
«Як мені вчинити»;
Насправді відповідь доволі проста - перестати "КОВТАТИ" його обіцянки - «За два останні роки, коли ми за це говоримо, він мене годує обіцянками, що скоро все буде, але час йде, я все більше росту, а він залишається на тому ж місці.»;
Одначе ви цього поки що не можете, адже, ймовірно, отримуєте ПРИХОВАНУ ВИГОДУ від такого перебігу подій.
Ця вигода має психологічний і, скоріше за все, несвідомий вимір.

Колись, п'ять років тому вам, напевно, було важливо відчувати себе ініціатором стосунків, відчувати свою цінність, бути лідером у парі і тому подібне.
Чим це було обумовлено - треба розбиратись з вашим вихованням і рисами вашої особистості.

На сьогодні вигода вже близька до остаточного псування. Можна сказати, що ви з неї виросли, як виростають з дитячого одягу. А хлопець не росте. Ба більше він паразитує на вашій емоційній прив'язаності - «Все просто дійшло до якогось абсурду, де я відводжу його додому, пропоную сплатити подорож, бо в нього і копійки нема, я навіть йому власну справу відкрила, що б хоть щось мав»;

«І з кожним днем цих стосунків, я розумію що днів разом залишається все меньше, я спробувала все, що могла. В мене більше немає сил. Як мені вчинити»;
Спробуйте спитати себе, чи готові ви й надалі турбуватись про безпорадного "хлопчика-дитинку" 22 років?

Відредаговано автором 18-03-2025 10:48:23

«На счет лечения, лечусь у этого врача месяца 3, доверяю специалистам, говорила врачу что не помогает лечение, на что она говорила что должно пройти время, недели 2, время прошло но легче не стало .
Общаюсь с родными каждый день, с подругой»;
С родными общаетесь - это здорово. Насколько это общение вам помогает?
А тепрь пару вопросов, которые вы ПОЧЕМУ-ТО оставили без реакции. «обсуждали ли с ним необходимость коррекции подбора препаратов?»;
«И, пожалуй, самый ОТВЕТСТВЕННЫЙ аспект - проходите ли вы психотерапию со специалистом?»;

Доброе утро!
«Но я ее очень обидел, и обидел именно тем что я солгал ей, ибо общался со страницы своего друга с ней, и она изначально думала что я это он, потом признался, не смог больше врать, я чувствовал себя просто свиньей что сделал такое»;
У вас есть понимание, на чем основывался ваш план знакомиться с девушкой, используя аккаунт друга? Может показаться, что вопрос не в тему и потому неуместный - вы ведь спрашивали, как вернуть доверие - «Как я могу вернуть ее и ее доверие?»;

Я вам отвечу - вначале разобраться в себе(!) В своих мотивах и ограничениях. Вам казалось, что девушке не понравитесь? Ваш друг выглядит симпатичнее? Вы склонны играть в чувства и выдавать себя за другого? Вы не уверены в себе настолько, что готовы прятать свое лицо и в случае неудачи обманывать себя, мол, это как бы и не я потерпел фиаско? Вы способны извиниться?

Найдя ответы на эти вопросы и определившись в своей позции, обретете совершенно отличное от настоящего эмоциональное состояние. И вот оно вам поможет принять оптимальное решение - стоит ли пытаться возобновить контакт с той девушкой. И если стоит, то каким образом(!)

Доброе утро, Юля!
«Сейчас обратилась к другому психиатру но лечение абсолютно не помогает, хочу найти другого. Стоит ли мне искать другого врача? Я боюсь что пока муж не приедет, мне не полегчает…»;
Сочувствую вам. Жить в таком состоянии крайне сложно. Одолевают страхи и опасения, запуская по-новой маховик тревожности.
И, казалось бы, ответить на ваш прямо поставленный вопрос довольно просто - если лечение у ЭТОГО специалиста не помогает, то разумно обратиться к другому.
Однако... прежде, чем ответить по существу, нужно учитывать ряд важных моментов. А именно: как долго вы сотрудничаете с новым врачом? что он говорит об эффекте лечения и улучшении вашего состояния? обсуждали ли с ним необходимость коррекции подбора препаратов? насколько вы склонны доверять/не доверять специалистам?

И, пожалуй, самый ОТВЕТСТВЕННЫЙ аспект - проходите ли вы психотерапию со специалистом? Без этого компонента говорить о сколько-нибудь успешном лечении тревожного расстройства, увы, не приходится(!)

Относительно командировки мужа. Есть ли хоть какая-то определенность, когда он сможет вернуться?

«времени свободного много.»;
С кем вы общаетесь? Поддерживаете ли контакт с родными и близкими?

«Зявилось неочікуване бажання позбутись цієї звички .»;
Давайте спробуємо з'ясувати - бажання кинути паління, скоріше, сліпе або зряче? Тобто має певну визначену мету. От спитайте себе, для чого вам позбавлятись цієї звички?

«Вчора не курила весь день , але була сумна , ввечері дома нічого не робила , а лягла спати о 18.30 і заснула крепко . Зазвичай мені подобаються сніданки , але зранку не поснідала і пішла на роботу . Сигарети не купила сьогодні також по дорозі . Згадую вже були спроби раніше , я також багато спала . Це так впливає не куріння ?»;
Тим, що не палили, ви обірвали певні налагоджені процеси в організмі. І не лише на рівні психіки, а ще й на рівні фізіології. Тому така реакція.
Сон виступає як спосіб приглушити збудження, викликане несподіваними змінами. В деяких людей надмірне стресове збудження гальмується свого роду сплячкою.

Здравствуйте, Вероника!
«Не знаю, как себя поддержать и успокоить.»;
Сожалею, что сейчас испытываете столь болезненные чувства. И, конечно, вам хочется поскорее оставить в прошлом изматывающий кошмар.

Однако... Все эти неприятные вещи «Из-за его отсутствия я чувствую ужасную пустоту, просто проплакаться не помогло. Начала много пить алкоголя, слежу за ним в социальных сетях. ...иногда снова накатывает тоска, я по нему очень скучаю. »; оставят вас лишь после того, как сможете прожить все этапы потери отношений. Не застревая на каждом из них. И осознавая природу своей склонности к зависимости(!)

Из чего она замешана в буквальном смысле?
Вероятно, и как правило из: заниженной самооценки, преувеличенной важности чувства влюбленности, тяги к катастрофизации событий, неумению себя поддержать, заблокированной способности проявлять оправданную агрессию, то есть БЫТЬ за СЕБЯ и т.д.

Весьма примечательное заявление «чувствовала себя живой»;
С ним живая, а без него, выходит, ...? Как же это может быть, чтобы другой человек становился источником бытия и радости, смыслом и целью существования, воздухом и теплом, что наполняет и т.д.? Получается, всего этого вы базово лишены внутри себя. И поэтому приходится тянуться к другому с потребностью закрыть свои дефициты. А нужно ли это партнеру?

Как думаете, чего мужчина ожидает для себя в отношениях с женщиной? Тот, бывший мужчина - вы говорили с ним об этом?

«Но он постепенно начал отдаляться и сказал, что мы друг другу не подходим.»;
А в принципе - все ли люди друг другу подходят? Как же быть, когда почувствовал, что общего крайне мало, а расхождений целая вселенная?

«Я с этим не была согласна, готова была всё сделать,»;
Не про жертвенность ли в данном случае идет речь? Так ведь недалеко до черты, за которой наступает полная потеря себя. А вам, на мой взгляд, стоит устремить взгляд в противположную сторону - как познать себя лучше и ОБРЕСТИ себя. Возродить свою личностную ЦЕННОСТЬ(!)

Відредаговано автором 17-03-2025 19:25:51

Доброго ранку!
«Я завжди хотіла мати просто спокійне щасливе життя своєї сім'ї в своєму домі, порядок і спокій.»;
Прекрасне бажання. Однак, як виявляється, одного прагнення замало. Потрібно ще щось. І от з цим ЩОСЬ необхідно розбиратись.
Наразі ви намагаєтесь підняти завісу невідомого і отримати відповіді на важливі для щастя питання.

Ось дивіться, яким шляхом ви йшли до своєї мрії про спокійне життя у власному домі. По-перше обрали хлопця, якому притаманно «мій чоловік ніколи не визнавав що він хоче просто залишитися з мамою і нічого не міняти, і боїться сім'ї та відповідальності.»;
Чи можна з ним втілити мрію в реальність, ваша відповідь - яка? Однак обрали саме його. Мабуть, погано знали його до заміжжя. Можливо, звертали увагу на щось, а чогось не помічали або не хотіли помічати. Напевно, чоловік вас чимось привабив. А чим - знаєте? Якими рисами характеру, яким ставленням до вас?

«Навіщо я витрачаю роки життя на те щоб почути від нього це визнання, правду, якщо на справі все і так зрозуміло? Або ж це я сама боялась життя?»;
Можливо, боялись? Можливо, уникали зустрічі з якимось болісним відкриттям в собі?

Десь вище ви зазначили, що відчуваєте певну прив'язаність, а, можливо, любов, хоча точно не знаєте. Отже почуття виглядають переплетиними і не чітко виразними.

Щодо прив'язанності існує думка, нібо вона виникає на грунті НЕСАМОДОСТАТНОСТІ людини, яка потім прагне добрати їй потрібне в партнера. Тобто вона має опасіння зустрітись з жорсткою подекуди реальністю і не витримати її тиску, не впоратись з відповідальністю самостійних рішень про себе(!)
Також її можуть підігрівати мрії, які скоріше побудовані на ілюзіях і незрілих уявленнях про життя і стосунки.

Що ж з цим усим робити? Найкраще - йти до психолога і разом з ним зменшувати для себе територію невідомого і невизначеного. Пропрацьовувати недієві моделі ставлення до себе і світу навколо, які, скоріше за все, були закладені в дитинтстві, а згодом, на жаль, не зазнали якісних змін.
Мета доволі зрозуміла - стати Автором свого буття, здатним обирати свій шлях і будувати те, у що віриш і чого, по-справжньому, прагнеш(!)