Психологиня Наталия Павловна Венглинская Київ лише онлайн

Yuliia, доброго часу доби!
«від безсилля в данній ситуації,»;
Саме безсилля і викликають у кожній людині аффективні бажання, афективну поведінку. У Вашому випадку це бажання вдарити дитину. Тобто це архаічна реакція - агрессія.

«Ще, мабуть, зараз у доньки такі вік, що часто вона може проситися лише до мене і більше ні з ким не хоче гуляти.»;
Саме так. До трьох рочків так і буде. А вже далі більш буде потреби в татовій увазі. А з 5-ти - починається соціалізація, тож зявляється потреба в спілкуванні з іншими дітками.

З Вами все добре. Ті агресивні прояви, що Вас бентежать - це симптоми втоми та прояв безсилля. Я б радила вибрати фахівця і попрацювати з психологом над вихованням кмоційного інтелекту - тобто над емоційними реакціями в стосунках. Віднайти як ще, по іншому Ви можете проявляти себе відчуваючи безсилля. Це може бути короткострокова терапія, або - довгострокова - залежить від Ваших індивідуальних особливостей.

Ann, доброго часу доби!
Дуже важливе питання. І, як я розумію, Ваш партнер саме ініціював це питання?
А через що Ви намагаєтесь його контролючати? Які причини?

«як потрібно вистрояти особисті границі ,щоб вони були комфортні для обох? »;
Схема, насправді, проста. Спочатку зясувати особисті кордони - які вони у мене є. І це робить кожен.
По-друге, через що це питання взагалі піднялося? (тобто хтось в парі почав відчувати контроль, обмеження, тиск... то це питання до контролера - що з ним відбувається та з якоїяких причин він "стискає обійми"?)
По-третє, той, у кого це проявляється працює із фахівцем (психологом або психотерапевтом).
І вже в процесі роботи - четверте - в діалозі пара домовляється щоякдечомуколи і скільки...

Раджу обрати фахівця та попрацювати з психологом.

Ответ отредактирован автором 20-01-2023 16:05:29

«він замість підтримати, намагатись допомогти мені, та все ти прекрасно розумієш, ти не є якась дурочка.»;
І це теж нормально. Скільки років він все це мовчки терпів? Ви ж завжди така була... але, як я розумію, не так давно лише він почав на це звертати Вашу увагу, вірно?... Тож він у Вас ще молодець. А те, що він вже не витримує - то це лише тому, що його витривалість закінчилася...

«як це обідно, я ж дійсно не хотячи, я не замічаю за собою , але дуже хочу це змінити, як то є важко з цим((((»;
Звичайно, це болісно. Але Ви молодець, що шукаєте шляхи вирішення проблеми - це дуже круто! Тому у Вас все вийде! Рекомендую вибрати спеціаліста т апопрацювати з психологом. Якщо змінити причину цієї поведінки + попрацювати над новою формою поведінки - це допоможе змінити ситуацію на краще. Що скажете?

«в меня окр( была у психолога все было ок, до момента пока не началась война»;
я б радила повернутися до роботи з психологом.
Це зрозуміло, що війна актуалізовали стару проблему. Та ще, можливо, підняла і нові... тому має сенс зара попрацювати, допомогти собі стабілізуватися, та переналаштувати своє міслення. Тож раджу звернутися до свого психолога знову.

Доброго времени суток!
«все ситуации примеряю на себя»;
О чём речь?
Какие именно ситуации примеряете на себя?

ДОброго часу доби!
«Мені завжди звертають увагу чи то чоловік, чи дитина, коли є така ситуація, що я відчуваю емоцію негативну, і намагаюсь щось пояснити, чи як є якась дискусія,кажуть ніби говори спокійно чого ти кричиш, чому так голосно говориш»;
«Бо коли навіть є ситуації, що я просто щось хочу пояснити при сварці наприклад, виходить що я кричу»;
Це може бути повязано з різними причинами.
Одна - те, що Ви розказали - сварки в родині. коли стосунки зясовуються таким чином у дитині відккладається саме така модель поведінки, точніше модель ведення діалогу - за допомогою крику.
Ще таке буває, що коли дитині в сімї "затикали" рота або просто не слухали, коли вона щось намагалася розказати або довести свою думку. У такій дитині згодом виробляється звичка підвищувати голос. Це щоб її почули, звернули увагу на неї. Тому у мене питання до Вас: в диттинстві та підлітковому віці ваші батьки слухали Вас? Давали Вам увагу, час розказати те, що Ви хотіли їм розказати?
Що саме стало причиною у Вашому випадку треа зясовувати. Далі віднайти автентичну модель ведення діалогу і закріпити її. І це робота в індивідуальній терапії.

Сама за собою це Ви можете не помічати, бо для Вас це роками напрацьована модель. Ви не можете цього помічати, бо для Вас це вже взичка..

Ответ отредактирован автором 19-01-2023 23:43:07

«хочу разобраться любит ли он меня или просто комфортно и удобно,»;
по какой причине сомневаетесь, что любит?

Miina, доброго времени суток!
Нет универсального правила для всех, всё индивидуально. То, что для одного будет признаком безразличия, у другого может быть признаком страха. Нужно разбираться более предметно и конкретно.
Вы вопросы общие задаёте или Вас интересует конкретный человек и его конкретные поступки?

«Чи правильно я зрозуміла, що проблема все ж таки не конкретно у цьому хлопцеві, що це він, а проблема в мені? І після терапії зміняться мої погляди на ці стосунки? »;
Чи є проблема у хлопцеві поки що невідомо, треа розбиратися. Але головне, ключове, це те, що Ви будуєтет відносини по моделі страждань та боротьби. От з цим треа розібратися. Тоді можна буде зрозуміти що Ви відчуваєтет до хлопця.

«На жаль, так »;
От над цим і треа працювати і з цим розбиратися. Це не питання Вашого ставлення до парня. Це питання Вашої модеіь взаємовідносин. Те, що було сформоване ще в дитинстві - треа руйнувати, віднаходити та закріплювати автентичну модель. Це велика та глибока робота в індивідуальній терапії. Тож пропоную обрати фахівця тапопрацювати з психологом в індивідуальній терапії. Налаштовуйтесь на довготривалу терапію, бо треа буде розбиратися з дитячими установками тасценаріями.

«Общаться,как это было ещё раньше. »;
И что мешает?
Вы уже начали строить, восстанавливать отношения с сестрой. Что Вас в этом смущает? В чём суть Вашей обеспокоенности? Помощь в каком именно вопросе ожидаете от специалистов?

«Зникає зацікавленість »;
тобто коли є боротьба, страждання - такі стосунки мають цінність для Вас?

ДОброго часу доби!
«Що зі мною? Чому так? »;
Хороше питання. А дійсно, коли в стосунках Ви виборюєте увагу, прихильність - то коли отримуєте це - що відчуваєте?

Ольга, доброго времени суток!
«Такая тема с детства»;
То есть в стрессовых ситуациях Вы всегда начинали плакать?

«это не способ добиться своего, а реакция, которую я не могу контролировать. Или всё же могу?»;
Судя по тому, что Вы написали, у Вас это уже закреплённая реакция, Вы так реагируете уже многие годы, то с этим придётся повозиться. Для этого необходимо найти Вашу аутентичную реакцию, и закрепить её. И, как уже сказала коллега - самостоятельно с этим Вы не разберётесь. Потому рекомендую выбрать специалиста и поработать с психологом.

Людмила, доброго времени суток!
Ситуация несколько странная. Получается Вы с сестрой стали заложниками отношений ваших мам?

«А вот с сестрой что делать?»;
А Вы сами-то чего хотите?

«Или отпустить ситуацию и жить своей жизнью? »;
А сейчас Вы чьей жизнью живёте?