Можна я вас трохи розчарую наніч?) Психологія дуже своєрідно відноситься до ліні. Вона вважає, що її не існує. Це не емоція, не почуття, це скоріше соціальний конструкт. Тобто нав’язаний людьми, які для нас маленьких представляли соціум. Апатію і втому називали лінню. Тим самим, вже соромили. Якщо розпутати клубок під наз-вою лінь, там дуже багато різних почуттів.
А ще ви сказали, що працюєте з дитинства.. і про очікування мами сказали. А може ви просто банально втомились? І обслуговувати чужі очікування теж втомились?
Постарайтеся організувати собі три речі: сон, вчасну і смачну їжу і тепло. Поспостерігайте чи покращиться ваш стан. Подумайте, лише подумайте, що вам цікаво? Навіть якщо нема відповіді, не страшно. Будьте до себе співчутливою

Добрий вечір.
Підтримую колегу про перехідний об’єкт.
Додам, що перехідний об’єкт- це стабільність. Ви розмито зачепили про народження другої дитини і стреси. Подумайте, чим ви можете підкреслити стабільність? Тут підійдуть ритуали. До прикладу, щось що ви робитимете лише удвох. Постарайтеся робити це постійно, наприклад читати казку, чи вибирати одяг в школу.

Добрий день.
Який цей сон? Ви висипаєтеся? Скільки часу ви спите, годин?Апетитом? Настрій буває піднесеним? Як проходить ваш день? З ким ви спілкуєтесь?
Що на вашу думку входить в продуктивний день? Чи маєте хоббі? Чи є бажання ним займатися?

Hhh,
В ідеалі, коли батьки критикують своїх дітей, вони мають критикувати їхній поганий поступок. З фокусом що це не ти поганий, це ти зробив поганий поступок. Це величезна різниця для цінності і самооцінки особи.
Нарцисична травма має один з компонентів- критика. Люди такої проблематики слово критика= ти поганий. Відчуття власної цінності у них має бути ззовні. Хтось « великий» у значенні крутий у професії чи лідер думок, постійно має своєю похвалою підтримувати відчуття власної вартості. Як ви розумієте, це постійно робити не можливо. А для такої особи- це життєво необхідно.
Ваше запитання не можливо вирішити заочно, чи за допомогою порад. Ми тут вам показали де корінь причини. Ви бачете, що треба іти в дитинство. Подумайте про психолога. Хоча б діагностичну консультацію

Hhh, ви кажете, що мама перфекціоніст лише в побуті. А я знайшла несостиковочку)) от дивіться, випадок коли мама розплакалась при фальшивій ноті- це теж про досягнення. Просто не можливо лише в одній частині мати перекос, ця акценту акція обовязково проявляється у всьому. Я про маму.
Вас виховували і любили за досягнення. Переважно, вони були не по віку і не по можливостям і звичайно, не за бажанням дитини.
Зараз все продовжується з вчителями. В психології це називається « авторитетні фігури». Свято місто пусто не бивает) Тобто, ваша психіка завжди знайде собі наглядача.
А вам подобається ваша професія? Особисто вам? Уявіть себе через пять років в цій професії. Хто ви? Як вам?

Добрий день.
Розкажіть про свої відносини з мамою. Як вона сприймала ваші успіхи чи невдачі в навчанні?

Добрий день.
Нормально, чи не нормально- це лише оцінка. Як вона допоможе прояснити ситуацію.
Чи говорили ви про це з чоловіком? Які домовленості між вами на рахунок сімейного життя? І звичайно треба вас попитати про ваше задоволення чи незадоволення сімейним житттям.

Добрий день.
Шкода, що вам приходиться бути одній в важкій для вас ситуації. Співчуваю. Пишіть сюди.
Як варіант психолог в школі. Також є гарячі лінії безкоштовної допомоги, наберіть в неті. Спеціаліст на лінії дасть координати психіатра чи психолога, який приймає на безоплатній основі.

Добрий день.
Як проявляється ваша паніка?
Ваше бажання зберегти сім’ю дуже похвальне. Для чого ви хочете зберегти сім’ю? Що цінного для вас в сімі?
Скільки років ви разом? Чи є у вас діти? Чим живе ваша сімя? Чи говорили ви з дружиною про свій страх зради?
Як бачите, більше питань.

Ось деякі рекомендації як прожити розставання:
https://upsihologa.com.ua/yak-prozhiti-rozluchennya-i-rozstavannya-26uliana40.html

Добрий день.
Ваша остання фраза ключова:
«но я по жизни боюсь одиночества, даже в магазин иду и звоню кому-нибудь»;
Якщо зв’язати, що ваша потреба не бути самій, приводить вас у відносини любі. Тоді стає зрозуміло яка ціна за те щоб бути у відносинах.
Якщо знайти вашу потребу, а ділі попробувати її забезпечувати- то бажання бути будь з ким відпаде.
Не буду оригінальною) потрібна інформація про дитинство? Про ваші ранні відносини з батьківськими фігурами?
Чому ви готові терпіти фізичне насилля, лиш би бути у відносинах і лиш би вас не осудили родичі і оточуючі. Чому ви себе ставити не на перше місце? Чому так жорстоко з собою?
Ви написали про розрив відносин. Поки що- це фізичний розрив. Набагато важливіший емоційний розрив. Бо можна розійтись, а емоційно продовжувати відносини.
Напишіть собі, що для вас відносини яких ви хочете?
Які ваші потреби мають реалізуватися у відносинах? Як виглядає чоловік якого ви хочете для себе? Тут детально розпишіть все від зовнішності до того, як себе почуваєте поряд з ним. Подивіться і подумайте, у вас були такі відносини?

Добрий день.
Подумайте:
Для чого вам саме медичний термін? Що будете робити з ним? Яку вашу проблему вирішить назва « діагнозу»?
Є така захисна реакція- дисоціація. В момент стресу людина ніби розділяє тіло і відчуття. Так відбувається після прожитих травматичних переживань, коли ресурсу справитись і переробити травм. досвід не вистачило. Зверніть увагу! Я не кажу що це у вас, я хочу пояснити, що Це лише один із сотні варіантів як може називатись те, що ви описуєте.
Стан який ви описуєте, може бути компонентом багатьох психічних процесів і також вашою індивідуальною формою реагування на один із них. Без додаткової діагностики- це гадання на кофейній гущі, або просто вгадування. Вас же цікавить що саме з вами відбувається. Тому розібратися потрібно індивідуально.
Скільки часу ви зустрічаєтесь? Разом з симптомом яка подія у відносинах співпала? І звичайно питання про батьківську фігуру? Треба задавати питання про дитинство.

Добрий день, Valen
.«Как зделать чтобы муж перестал требывать того чего я не хочу.»;
Для цього є лише один спосіб- сказати йому про це. А далі прийдеться постійно захищати своє право, свої цінності, вашу домовленість. Те, що раз вирішено- це ще не гарантія що так буде завжди. Прийдеться постійно бути прикордонником і захищати свій кордон.
Взагалі ваше питання стосується кордонів. І поведінка дитини тут ні при чому. Це питання ваших з чоловіком відносин.
Чи обговорювали ви з чоловіком про те, як ви бачите час з його дитиною? Як ви себе почуваєте? Чи розказували ви йому те, що написали тут?
Те, що у наших партнерів є діти від перших шлюбів не означає, що ми маємо їх любити. Якщо вийшло полюбити- то добре. А якщо ні- то це теж добре. Це не обов’язок любити дитину.
Тим паче, ви розказали, що чоловік просто спихає дитину на вас. Ви не мусите нянь чи ти його дитину. Навіть якщо ви його любите. І це не робить вас поганою.
Але щоб дійти згоди, прийдеться поговорити. Спробуйте спочатку для себе окреслити діалог. Подумайте, що би ви хотіли добитися в розмові? Який би варіан вас влаштував?
І ще. Чи приймає на вашу думку, чоловік участь у клопотах зі спільною дитиною? Чи допомагає вам? Чи достатньо приділяє уваги, по вашим відчуттям?

Добрий день.
Чи говорили ви з МЧ про свої страхи? Чи обговорювали варіант вашого переїзду практично? Де ви будете жити? А якщо у вас буде маленька зп то хто буде оплачувати рахунки?
Яка ваша професійна мрія? Чи наближує ваш переїзд вас на крок до цієї цілі?

Добрий день.
«и дочь старшая совсем забыла..что он не родной папа.. думает что он и есть ее настоящий отец. И по документам теперь так и есть»;
Мені не до кінця зрозуміло. Що значить совсем забыла? Чи знає донька що він не її батько, а відчим? Звідки вона про це знає? Ви особисто як доносили інформацію до дочки?