Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів Галицький район

«Я бы сказала более-не то, что я боюсь потерять отношения, просто в последнее время, при моих попытках поделиться своими мыслями-делюсь крайне вежливо, я впринципе тактичный человек, и никогда не опускаюсь до каких-то ярых выяснений, оскорблений-человек мне говорит, что я за много думаю, и держу лишнее в голове. Поэтому, в последнее время у меня вообще пропало желание что либо волнующееся обсуждать с ним. Сейчас придерживаю позицию наблюдателя, и умалчиваю некоторые моменты.»;
Вы умалчиваете самое главное - свои эмоции. То есть выражение того, что вам не нравится. И в этом подходе проявляется ваше умаление себя.
А позиция "наблюдателя на голандских высотах" только оттягивает прояснение сценария.
Выше вы отметили "Причина-хотелось поверить в романтику, любви и т.д. Цель-цель быть счастливой, любой ценой."
Это значит в том числе и без любви, по расчету, как удобно?

Відредаговано автором 21-04-2023 09:34:00

Добрий ранок!
«А я не з тих хто хоче так вигинатись я особистість в якої є гідність. Я міняюсь і йду на поступки він не хоче, або як і зміниться то не надовго. Що робити вде незнаю.»;
Ви разом з чоловіком створили певний сценарій подружнього життя. Вже накопичилось чимало завалів і перешкод на шляху до порозуміння і спільного щастя.
Наприклад, «тема ревнощі та побут, з моєї сторони іде тема ревнощі тому що була ситуація коли я була вагітна чоловік їздив до іншої »;
Що означає "їздив до іншої"? Чоловік вам зраджував, а ви? ... терпіли? він просив прощення? Ви простили?
В чоловіка, з огляду на давні події, є сумніви щодо вашої вірності. Тому він перебуває в очікуванні цієї зради.
До того ж, дорікає вам, мовляв, погана хазаяйка, погано готуєш, зате багато часу витрачаєш на розваги.
Тобто клубок з багатьох нерозплутаних проблем, які, на мою думку, спричинені через певну особистісну незрілость.

«Що робити вде незнаю.»;
Які варіанти можуть бути взяті до розгляду, відповідно до того, чого ви прагнете? З цього все починається - з вашого бажання. А потім готовності і уміння рухатись в обраному напрямку.

Здравствуйте, Еля!
«Заметила, что последующие несколько дней из нашего разговора исчезли какие-то интересные темы для разговора, кроме секса. Все разговоры мужчина сводятся к нему, при последнем разговоре мужчина вообще пустил в мою сторону неуместную шутку интимного характера, и мало того, начал опосле звонить мне пьяным, причём достаточно пьяным, говорить чепуху и при мне наговаривать на близкую подругу. Но и самое-разговоры стали исключительно 20 минут-пока. Раньше могли разговаривать и по 1,5 часа и более. В чём причина такой подмены»;
Фактом являются перемены в поведении мужчины. И также фактом является ваше удивление и состояние неизвестности. Кроме того, для меня очевидно, что вы сами почему-то не пытается выяснить причины резких изменений в поведении знакомого. Хочу спросить, что вам мешает задать свои вопросы непосредственно ему?

Могу лишь предположить, что не решаетесь отважиться на открытый разговор по причине страха потерять начавшиеся отношения. Но так ли они важны для вас? Особенно, когда парнер говорит преимущественно только о себе, звонит в состоянии сильно под шафе и тому подобное?
Насколько вы в себе уверенный человек?

Добрий ранок!
«НЕ МОЖУ СЕБЕ ЗНАЙТИ, І ДУЖЕ ЧАСТО Я БУВАЮ НЕ ВІДПОВІДАЛЬНА»;
Так вийшло, що свою проблему ви заявили, а от питання до психологів не поставили. Тому виправляти ситуцію можна почати з першого актуального кроку - сформулювати свій запит.
Спробуєте?

«І даже коли я розповідала своїм родичам , що я буду освоювати нову професію, вони як завжди в мені сомнівались і в мене уже пропало бажання навчатись»;
Виходить, ви така вразлива і залежна від думок оточуючих. Виходячи з цього, головний аспект у ваших майбутніх змінах слід починати з побудови упевненості в собі, аби ви мали власну точку зору, свої переконання, довіряли собі, стали незалежною від оцінок інших людей...А це все про співпрацю з психологом. І, звісно, про ваші особисті зусилля.

Дякую за реагування.
«Ви готові?»;
Питання ось про це «Поки що як вмієте, бо по-іншому не можете.»; - розвивати свою здатність жити по-іншому.

«Мої здогадки дуже, можливо примітивні, я просто повинна робити те що не вважаю потрібним і цікавим, замість того що хочу.»;
Погоджуюсь з вами - тиск "Потрібно" на власне "Хочу" провокує тривогу і страх. До речі, тривогу в даному випадку можна сприймати як сигнал, що сповіщає свідому частину особистості, тобто її "Я" про кривий спосіб збудження психіки. Ось так. Тому ігнорувати цей сигнал шкідливо і небезпечно.
Якщо далі продовжувати себе пригнічувати і утискати свої бажання, то сигнал стане ще голоснішим. Зрештою, виникають більш важкі наслідки. Природа людини та її організм не пробачають нехтування собою.
Отже вам потрібна визначеність. Потрібне рішення і доведення його до логічної реалізації, адже невирішений внутрішній конфлікт, що триває довго, тільки виснажує.

Відредаговано автором 20-04-2023 09:38:31

«Я хочу спокою та взаємних почуттів, зрозумілих стосунків, але тягне до нього, хоча розумом я чудово розумію, що якщо мене не кохають, то мені там робити нічого. Як виявилось, у мене достатньо психологічних проблем, та треба їх вирішувати. Бо це все не здорово страждати за тим, кому ти не потрібна,я це розумію і дуже хочу цього позбутись. І відчуття вічної провини»;
Корені цих проблем сидять глибоко всередині вас. Переписка на раціональному рівні їх не дістає. Потрібне пропрацювання на емоційному рівні, що дозволяє зробити індивідуальне спілкування з психологом очно або онлайн - не має значення.

Коли тягне до того, хто тебе не кохає, то це не про любов - це про емоційну залежність, в якій реалізується потреба з дитинства отримувати увагу і теплоту від холодного і недоступного когось з батьків. Своєрідна програма, закладена в ранні роки життя. Вона підсвідомо активується і спотворює здорове ставлення до людей.
Вічна вина родом звідти ж.

Тому можна витрачати роки на листування і розмови, а віз проблем залишиться там, де і був. Вирішити проблему не одне і те ж, що розмовляти про неї.

«Чи можливе майбутнє з чоловіком? »;
Напевно, можливі. А чи буде в них радість і спокій? Тривога і нервування точно будуть, якщо чоловік не почне змінювати свій стиль життя. Але я особисто в це мало вірю.
Ви ж - інша справа.

«Як зберегти стосунки?»;
Робіть, власне, те, що зараз робите - хвилюйтесь, тривожтесь, ізводьте себе...Такі, які є, стосунки обов'язково збережуться.

А життя саме по собі ніколи не змінюється, тим більше на краще. Його змінюють люди - своїми вчинками, діями у відповідності до своїх бажань і потреб.
Що помітно з ваших дописів - маховик знервованості розкручується все сильніше. Стан погіршується. Цей процес обов'язково потрібно перервати і зрештою зупинити. І не вагатись зі зверненням до лікаря психіатра або невролога, щоби призначив протитривожні препарати. Коли емоційний стан нормалізується, тоді на терапію до психолога - за відбудовою почуття самоцінності.

Добрий день!
«Підкажіть будь ласка що мені робити, чи це зараз норма»;
Відповідно до зазначеного, можна припустити, що вам дошкуляють панічні атаки. Через що, спитаєте ви, адже у близьких і знайомих такого нема? Так, в них може й не бути, а у вас є, тому що ви вразлива і ваш спосіб реагування на кризове явище, яким і є, по суті, війна, тривожний.

Війна підсвітила і загострила певні побоювання, що жили всередині вас раніше. За себе, за дитину, за близьких і рідних, за безпеку і благополуччя в цілому. Сучасна ситуація зачіпає цінності, розхитує звичні уявлення про безпеку і звичний перебіг подій мирного часу, де є прогнозованість і передбачуваність. Що з чим всим зараз? Все захиталось. Ні в чому немає впевненості.

Тому реальна допомога буде полягати, окрім прийому ліків, у співпраці з психологом. У пошуку причин тривоги, у напрацюванні єфективних способів вираження своїх емоцій, проживанні їх без шкоди для здоров'я і настрою. У розбудові спроможності перебувати в моменті "тут і зараз" і тим самим у нівелюванні схильності до катастрофізації подій, дійсно, складного життя.

«А чому?»;
Напевно ж, через страх залишитись самій. А також через невпененість в собі, яка стала наслідком «В сім'ї мої вчинки засуджували, висміювали, заставляли робити не так як я хотіла. Вибір хлопця теж не такий. »;
Невпевненість в собі призводить до поведінки покори старшим (з продовженням у дорослому житті) і бажання підлаштовуватись, аби не втратити їхню прихильність.
Все тягнеться з дитинства, з того, що сформувалося тоді або не встигло сформуватись.

От через це відповідь на ваше питання «І що з цим робити?»; лежить в площині співпраці з психологом. Саме вона дозволить відродити віру в себе, допоможе вирівняти самооцінку, а також віднайти ефективні способи реалізації власних бажань... без страху і пригнічення себе.
Обирайте фахівця і починайте з ним взаємодіяти. На цьому сайті багато досвідчених спеціалістів.

«Очень грустно читать то, что вы нафантазировали про мою жизнь. А я правда боюсь, что наступит когда-то такое время, когда не с кем будет поговорить, некому будет позвонить, меня соцслужбы в итоге сдадут в какой-то дом престарелых и я там буду кое-как доживать»;
Я так понимаю, что от переживания грусти вы можете перейти к созиданию своей новой жизни!

Здравствуйте, Олег!
«Это как бы не мешает моей повседневной жизни, ну фантазия и фантазия, ну так почему-то она вращается у меня в голове. »;
Настоящему фантазеру, то есть писателю-фантасту или сказочнику, точно не мешает. Относительно вас, пожалуй, не соглашусь, поскольку, чем больше фантазий, тем МЕНЬШЕ реальной жизни(!)

Бегство, компенсация, подмена - вот чем на самом деле служат для вас фантазии. Конечно, живя внутри них и живя ними, вам уютно и безопасно. Но как известно, песок плохая замена овсу.
Сказано резковато, но что поделать - суровая реальность того требует. Иначе в будущем Олега ожидает такая картина, которую я себе навоображал...

Живет себе Олег. Ему уже где-то 50 с хвостиком. Живет в той же родительской квартире вместе с папой и мамой, дай им, бог, здоровья. Свою квартиру не покупал, потому что ЗАЧЕМ?! Ведь придется окунуться в "жестокий и несправедливый" реальный мир, где героя будут по-прежнему преследовать непроработанные тягостные воспоминания об унижениях в школьные годы. Живет Олег бобылем. Женщин не знает. Но не беда. Он себя тешит неестественно молодым внешним видом. И дают-то ему максимум 25. А что? Вечно молодой.
Но чем он живет? Конечно, изощренными фантазиями все с тем же старым сюжетом - расследование убийства в школе.

А теперь, ВНИМАТЕЛЬНО, ваш вопрос«Это как бы не мешает моей повседневной жизни, ну фантазия и фантазия, ну так почему-то она вращается у меня в голове.»;
И еще один «Что означают такие фантазии?»; с моей версией ответа - они означают железный занавес от пульсирующего потока эмоций, событий, встреч, именуемого в народе ЖИЗНЬЮ.

Відредаговано автором 19-04-2023 11:06:38

Добрий ранок!
«Як тоді почати довіряти?»;
Довіряти зможете в теорії тоді, коли для цього з'являться підстави. А якщо їх нема, то звідки візьметься довіра?! Вона ж виникає не сама по собі. Вам має бути безпечно фізично і психологічно у стосунках з цією людиною. А на сьогодні ви ж цього позбавлені.

На мій погляд, для вас актуальним буде питання з іншої площині - чому ви обираєте бути в постійній тривозі з чоловіком, який поводить себе зазначеним чином??? І не дає ані крихти надії на спокій в майбутньому.

«ХОЧУ РОЗІБРАТИСЬ, ЩО ВІДБУДЕТЬСЯ У МЕНЕ В ГОЛОВІ»;

Судячи з цих двох слів«Заплутався у собі»;, не схоже, що бажаєте розібратись.

Доброе утро, Камилла!
«Как вы думаете на что это похоже и как я могу себе помочь?»;
Это похоже на полное фиаско жизненной концепции, которую пытались реализовать. Теперь переживаете реальный кризис.

Термин "концепция" в данном случае обозначает целый набор установок, взглядов, целей, ценностей, смыслов и способов их реализации. Все это выливается во вполне реальные действия. Также в переживания, связанные с действиями и результатами этих самых действий. Ну, и, конечно, со способностью себя поддерживать в трудные минуты.
Поэтому несколько практических вопросов.
Вы удовлетворены учебой в этой стране?
А самой страной?
Семейной жизнью довольны?
Работа приносила вам радость?
Как далеко заглядывали в будущее, намереваясь переехать в другую страну?
Мамой себя видите?
В этой стране с кем у вас выстроены устойчивые эмоциональные связи?

Відредаговано автором 19-04-2023 10:04:53