Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львів Галицький район

Приветствую, Ая!
«Имею ли я место в обществе, или я останусь один?»;
Бесспорно, имеете(!) Все дело в том, какое это место - на задворках, в гуще людей и событий или где-то посредине с возможностью быть гибким в выборе места.

«При этом имея низкую самооценку, я стремлюсь к одиночеству боясь боли от людей.»;
Звучит как вполне осознанный запрос для индивидуального обращения к психологу.
Низкая самооценка, избегание боли и, соответственно, людей - идущие рука об руку "партнеры." И если на данный момент положение именно таково, то это отнюдь не значит, что оно не может быть изменено в лучшую для Вас сторону.

Предложу Вам свое видео. Нужно же с чего-то начинать. Прошу не особо обращать внимание на название, суть там в содержании.

САМЫЙ ЭФФЕКТИВНЫЙ АНТИДЕПРЕССАНТ
https://upsihologa.com.ua/audio-video-468

Здравствуйте, Андрей!
Во-впервых, сочувствую Вам. Вы оказались в некой ловушке, из которой крайне сложно и больно выбираться. Оказались не по своей воле. Что это значит, поясню. Ответ будет вытекать из Вашего утверждения «Я понимаю что наши отношения нездоровые, но чувствую что она для меня важна. »;
Важна ЧЕМ? Это вовсе не риторический вопрос. Скорее всего, бессознательной потребностью испытывать определенные чувства. Попробуйте их идентифицировать и назвать:
что испытывали в такие моменты и вследствие таких претензий? «последние 2 года у девушки много претензий. Там не то сказал, там не заплатил, там резко ответил, туда вместе с ней не сходил, она обиделась, плохо себя чувствовала, она несчастлива, а я такой-сякой, грубый, недостаточно тактильный, не умею гладить, не умею слушать, недостаточно признаюсь в любви, не говорю комплименты и т.п.»;

а в такие периоды какие эмоции были у Вас? «С некоторыми претензиями я был согласен, исправлялся, естественно платил за все, гладил, обнимал, высказывал словами если есть раздражение, улучшал коммуникацию чтобы не вызывать обид. Но позитива не замечает, в разговоре только обвинения и претензии и раз в неделю-две угрожает уходом. Я призывал ее говорить конструктивно, помогать мне воплощать ее желания, но мои просьбы она не слышит.»;

Что чувствуете, когда значимый для Вас человек Вас обвиняет, критикует, упрекает и грозит разрывом отношений???
Учитывая описанную Вами историю, не могу не спросить - не было ли чего-то подобного в Вашем детстве со стороны родителей?

«Почему девушка несчастна со мной, постоянно манипулирует уходом из отношений»;
Может же быть такое - она просто не Ваш человек, точнее, Вы не ее мужчина. Это, если мы ведем речь о здоровых отношениях психологически зрелых личностей, проработавших свои детские травмы. Для невротических отношений вы оба подходите друг другу как нельзя лучше: Вы идеально вписываетесь в ее сценарий и модель, она в Ваши сценарий и модель привязанности.

«как изменить ее поведение не разрывая контакт?»;
Если Вы о себе, то Вам никак не удастся ее (поведение) изменить. Только в случае, когда сама она захочет и решит. Между прочим, то же самое касается и Вас. Оптимально обратиться индивидуально к психологу и разобраться вначале с собой, чтобы освободиться от зависимости вестись на манипуляции девушки.
Відредаговано автором 22-03-2023 09:46:49

Відредаговано автором 22-03-2023 09:47:25

Здравствуйте!
«Мой вопрос в том,почему я вообще лезу в эту историю и бешусь от этого.»;
Определенно Вас что-то цепляет. А вот что именно - с этим нужно разбираться. Причем Вас не просто цепляет, Вы беситесь. То есть испытываете фонтан определенных чувств. Не могли бы Вы их назвать?
Там, например, могут проявляться гнев, обида ... Что еще?

И поскольку есть такие эмоции, то рядом с ними обязательно будут потребности, которые не удовлетворяются. Например, потребность знать, что муж не тряпка. Потребность гордиться им. Это моя гипотеза.
А Вы обратитесь к себе и попробуйте осознать, какие Ваши потребности/ожидания/представления о муже и об отношениях в целом не опрадываются?

«То что мама манипулирует своим сыном,а он дает это делать- это же не моя проблема »;
А почему, сообственно, не Ваша, ведь происходящая на Ваших глазах и с Вашими близкими людьми цикличность не может Вас не касаться. Пусть не напрямую, но все же...

«КАК ЛУЧШЕ КОНТРОЛИРОВАТЬ СЕБЯ»;
Зачем контролировать себя? Обычно контролируют родители. Или контролеры. Или надзиратели.
Я бы по-другому сформулировал вопрос - Как мне разобарться с собой? Как понять, что со мной происходит? Почему такое происходит? Зачем?
А потом уже, как восстановить душевное равновесие?

В большинтсве случаев ответы на эти вопросы приходят в процессе сотрудничества с психологом. Если есть серьезные отклонения, то в результате лечения у врача - психиатра или клинического психолога.

И прежде, чем Вы что-то определенное услышите от специалиста, он пострается от Вас узнать - как Вы живете? Чем наполнена Ваша жизнь? Какие у Вас отношения со значимыми людьми? Как Вы смотрите на себя и мир? И т.д.

Відредаговано автором 21-03-2023 13:07:12

«Он ответил что ещё пару таких предьяв то не будем этим заниматься а просто вечер проводить.»;
Слово "предъява " из лексикона блатных. Вам это о чем-то говорит?

«Может мужчины в таком возрасте по др на все смотрят..короче запуталась»;
Судя по всему, Вы не столько в намерениях мужчины запутались, сколько в своих желаниях и ожиданиях. Отсюда и способ посторения близости получается какй-то размытый. То есть без осознания, что делаю и зачем?

Добоого ранку, Елена!
«Чи є сенс боротися за ці стосунки?»;
От що, дійсно, не варто робити, так це за щось боротися(!)

Дивіться, які складні питання Ви поставили чужим людям «Скажіть чи буде сенс якщо може роз'їхатися ? Пожити окремо ? (Я думаю може він побуде один і або зрозуміє що ми для нього важливі і без нас йому погано або навпаки зрозуміє що самому йому краще.»;
На мою думку, було б доречно, ці питання проговорити разом з чоловіком, адже ви - сім'я, молода сім'я, яка тільки шукає способи і можливості розвивати стосунки, знаходити спільну мову, будувати близькість.
То чому б не поспілкуватись щиро і відверто? Чому б разом не пошукати вихід із ситуації, що склалася, тим більше чоловік « каже що сім'я для нього найдорожче і не хоче нас втрачати»;

Щодо готовності до сім'ї. Скажу відверто, я не бачив у житті молодих людей, які були б на 100% готові до подружнього життя. Тай сам таким був, попри те, що одружувався у 27 років. Люди мають уяву, якісь переконання і батьківську модель за спиною, укладаючи шлюб. А потім реальність вносить свої корективи, виправляє хибні уяви, формує нове бачення.

Розумію, Ви і ображені, і пригнічені його откровенням. Можливо, обурені. Та все одно варто замислитись, наскільки ви обоє готові до сімейного життя?
Якщо непорозуміння будуть критичні а розбіжності непримирені, от тоді допомога психолога особисто Вам буде вельми вчасною і доречною.
Не виключаю, що і до сімейного психолога є сенс звернутись, проте за умови, коли бажають цього двоє. Відредаговано автором 21-03-2023 09:54:38

Відредаговано автором 21-03-2023 09:55:22

Доброго ранку, Іване!
«ЩО РОБИТИ КОЛИ ВСЕ ЙДЕ НЕ ТАК»;
Ну що робити? Звісно, розбиратись і з'совувати, чому так відбувається.
Ви самі якої думки щодо цього?

«Пишу сюди бо вже не знаю що робити.»;
Не зовсім не знаєте, бо звернулись же на форум психологів. Мабуть, щось Вам підказує, де шукати вихід, з чиєю допомогою.

Коли людина скаржиться, зневірена, в неї все йде НЕ ТАК, то хочеться в неї спитати, а як будет ТАК? Що це означає?
Чи відчуває вона свої бажання?
Якщо знає і відчуває, чому робить щось протилежне?
Що в її характері є такого, що дозволяє їй марити чимось нездійсненим, замість того, аби реалізовувати свої нагальні, автентичні потреби?

То якими будуть Ваші відповіді?

«Так поїхали два роки назад я взяла кредит на відкриття власної справи підтримки від чоловіка я не бачила ні одного дня він що тільки робив то мене принижував, ображав було таке що і руку підіймав.»;
Вихід може бути лише єдиний - виходити з ролі жертви. Адже тільки жертва може дозволяти знущатись над собою і залишатись надалі в стосунках.

Ви погоджуєтесь?
З ролі жертви бажаєте вийти?

Відредаговано автором 20-03-2023 18:34:08

Доброго дня, Оксано!
«І не можу наважитись розійтись, бо просто не уявляю як можу бути без нього поруч.»;
Здається, раціонально Ви рішення вже прийняли. Проте не наважуєтесь його втілити, бо звикли до ТАКИХ стосунків « І я не є щасливою зараз у цих відносинах.»; І тепер не уявляєте, як же без нього поруч. То, виходить, що для Вас цінність полягає в тому, аби бути нещасливою і не отримувати від хлопця поваги, тепла, любові.

Іноді таке трапляється, коли в людини сформувався викривлений спосіб побудови близькості. Його наслідки Ви зараз відчуваєте, а от з коренями треба розбиратись в індивідуальному контакті з психологом. До речі, таке бажання в собі помічаєте?

«ЯК БОРОТИСЯ З АГРЕСІЄЮ ДО ДІТЕЙ»;
Malinka, Ви питаєте як боротися з агресією? Відповідь буде - комплексно. Що означає - налагоджувати власне життя, де на першому місці Ви, а діти все ж таки на другому. Чому так? Все банально просто і мудро разом з тим - будете в порядку Ви, буде і з дітьми спокійно.
На сьогодні Ви втомлена, виснажена, невдоволена, живете через "НЕ МОЖУ"... Тому і виникає роздратування, гнів, зрештою, і агресія.

Отже, потрібно перебудовувати стиль життя, шукати собі розраду, перерозподіляти домашні обов'язки. Можливо, вирішити юридичне питання щодо обов'язків батька допомагати дітям. Також вчитись екологічно виражати емоції, не тримати їх в собі і тим більше не придушувати, заганяючи в тіло.

Доброе утро!
«Всё ли хорошо в таких отношениях?»;
Категории хорошо или плохо - точно не из репертуара психологов. Какое мы имем право оценивать, что для каждого отдельно взятого человека с его уникальной историей - может быть плохо или хорошо?! Ответ на этот вопрос лежит в плоскости Ваших личных ценностей и представлений. И больше ничьих(!)

«просто существует боязнь того, что этот человек может попасть в зависимость от меня, так как пытается максимально быть заботливым. »;
Мне Ваши опасения знакомы. Бывало подобное в прошлом. Кажется, что, в случае потери ею свободы, пропадет подлинный искренний интерес к девушке. А Вам бы этого не хотелось. Это так?
Что тут можно сказать? Стоит обратить внимание, по каким маркерам формируется Ваше опасение? Не прячется ли за ним что-то более весомое?

Здравствуйте, Александр!

«КАК МНЕ СМИРИТЬСЯ С ОТКАЗОМ ? »;
«ИЛИ ЭТО НЕ ОТКАЗ И Я ЛИШЬ ПЫТАЮСЬ ВЫЖДАТ»;
Ответы на эти вопросы зависят от Вашей способности быть в контакте с реальностью. То есть уметь переводить на свой понятный язык любые сигналы, послания и поступки других людей, в данном случае - Вашего друга.

Как я понимаю, Ваши сильные чувства и желания препятствуют реалистичной оценке ситуации. Они же ставят Вас в положение зависимого от воли/ симпатии/ каприза и выбора другого человека. И мало зависимого от самого себя.
Да, он имеет право выбирать. Имеет право играть чувствами (кто же ему запретит?). Имеет право считать Вас незрелым для отношений. Но и Вы имеете право читать происходящее как книгу и делать свой выбор. Развить этот навык можете, сотрудничая с психологом.

«Да,меня оно пугает..Я боюсь быть счастливой .Потому что Я ЕГО не заслуживаю...»;
На каких небесах или в каких кабинетах решают, кто заслуживает счастья, а кто нет?

«А ещё я боюсь,что если я буду счастлива ,то за это будет какое то наказание ,случится,что то плохое событие ...или кто умрет...Что ща счастье нужно платить»;
Всего лишь установка. Не более того. Негативная установка, приеменение которой сводилось к ограничению и контролю над Вашим поведением.
А что показывает опыт - Ваш опыт? Он показывает, что Вы живете для того, чтобы оправдывать эту негативную установку. Она - Ваш дамоклов меч.
Очевидно, пришла пора развенчать эту гнусную установку и снять "подвешенные над головою" меч.

Доброго ранку!
«Як пропрацювати ці негативні установки?»;
Спочатку піддати їх сумніву.
Потім усвідомити, що вони вони були актуальними тоді - в минулому. А тепер пройшов час, контекст ситуації інший. Та й Ви інша. Тому доречно шукати тим установкам сучасну заміну - автентичну і дієву на тепер. Згодом, скоріше все, деякі з нових установок будуть трансформовані або замінені - це закон розвитку.

Крім того, варто попрацювати з емоціями і почуттями. Вони ж є ознакою того, наскільки задовольняються Ваші бажання і потреби.
От, скажімо, стан самотності. Що Ви відчуваєте, знаходячись в ньому? Чи хочете саме це відчувати?
А що бажаєте відчувати у стосунках? Якими в цілому бачите свої майбутні стосунки?

Відредаговано автором 19-03-2023 09:54:42

Доброго ранку!

«Я не можу зрозуміти чому. Все що я в ньому весь час хотіла бачити, він почав робити, але я не кайфую. Порадьте що робити.»;
По-перше, співчуваю Вам. Дуже образливо і боляче переживати зраду. Потрібно мати силу і велике бажання продовжувати стосунки із зрадником.

По-друге, потрібно з'ясувати важливі обставини і розібратись, що ж, насправді, відбулось.
Це допоможе розглянути мотиви вас обох, виражені чи не виражені емоції, прожиті чи не прожиті вкрай важливі почуття...
Тому декілька питань до Вас.
Як дізнались про зраду? Від кого?

«Він її кинув»;
Через який час кинув після викриття?
Чоловік злякався втратити сім'ю? Ви поставили питання руба - або вона, або сім'я?
Він у Вас перший просив прощення чи спочатку Ви заявили про готовніть простити?

«тому що дуже кохаю»;
Так, кохаєте. А що відчували до чоловіка, коли дізнались про зраду? Чи була образа? Гнів? Агресія? Чи вдалося ці почуття йому виразити?

«і заради дітей»;
Цей мотив начебто природній, але не має бути вирішальним, на мою думку. А на Вашу?

«Він робить все що не робив раніше, подарунки, квіти, поїздки, сюрпризи, але...
Я не кайфую від цього!»;
На це навіть і не варто сподіватись. В усякому разі на даному етапі. Можливо, згодом, коли в діалозі з психологом розчистите усі завали і бруд, що накопичувався між вами.

До речі, щодо зради. В цьому питанні існує багато різних розбіжностей у ставленні до нього. Хтось вважає, що до зради призводять хибні вчинки обох партнерів і тоді відповідальність лягає так само на обох. А є думка, що схильність зраджувати може бути притаманною одному з партнерів, а другий в такому разі не винний. І він не має права себе звинувачувати в тому, що сталося. Проте, як би там не було - факт зради свідчить про дисгармонію стосунків, яку все ж таки створюють обидва партнери. Тому потрібно йти глибше, ніж формальне прощення одного і "зразкова" поведінка - другого. Із цією проблемою допомагає впоратись сімейний психолог. Звертайтесь.

Відредаговано автором 19-03-2023 09:16:38