Психологиня Наталия Павловна Венглинская Київ лише онлайн

Міра, доброго часу доби!
А боротися з цим ні в якому разі не треба. Важливо дитину не злякати в цьому стані.
Що це - може сказати лише лікарь. Дуже раджу звернутися до невропатолога.

Я поняла, что Вас не спрашивали. Собственно редко кого об этом спрашивают. Но ответ все равно за Вами. Потому и вопрос: в чем для Вас сложность ответить «нет»?

Ирина, доброго времени суток!
А в чём сложность отказаться от разговора?
«Они "хотят пообщаться", как написала мне рекрутер»;
они хотят - имеют право хотеть. Но Вы-то не хотите. Почему не откажетесь?

Андрій, доброго часу доби!
ВИ ж вже задавали це питання десь пару місяців тому..

«Це я розумію»;
І це прекрасно! Але Ваша лексіка каже не про те, що Ви розумієте, а про те як Ви живете, як приймаєте рішення.
Є різниця - розуміти і усвідомлювати. Те, що ми розумієм не впливає на наше життя. Лише те, що ми усвідомлюємо.
Коли я усвідомлюю, що не несу відповідальність за думки, реакції, рішення іншої людини - тоді ось це:
«зараз я почуваюсь в клітці, бо боюсь»;
навіть на думку не приходить.
Так, Ви це розумієте. Але Ви цим не живете. Воно ще не усвідомлене. Про шо і мова...

«Боюсь я зробити це не правильно»;
А що, на Ваш погляд правильно?
Здебільного, ми ображаємося не через те, що нам кажуть. А на те як це роблять.
Яка на Ваш погляд форма донесення цієї інформації може бути правильною? Бо тут немає шаблонів и тільки Ви знаєте свого хлопця.
Так, це має бути максимально прозоро і конкретно, без метафор та зайвих пояснень. Але форма - тон, формулування, обстановка і таке інше - то вже суб'єктивно та індивідуально.

«щоб не нанести нової глобальної травми, чи не розворушити стару. »;
добре. Давайте трошки розберемося: з якої причини Ви хочете розірвати стосунки?

ДОброго часу доби!
В ситуації яку Ви описали все не так вже і складно.
Питання перше - кому належить Ваше життя?

Питання друге:
«І зараз я почуваюсь в клітці, бо боюсь що якщо я від нього піду, в нього можуть повернутись ці думки і він знову щось з собою зробить. »;
Хто несе відповідальність за думки, реакції, рішення, дії?

« мені здається що такі зміни в поведінці це теж наслідки порушеної психіки.»;
Вам не здаєтся.

«Я не знаю як добрати слова щоб коли я піду з ним все було гаразд. »;
Є багато форм зваємовідносин. Перша, якій ми навчаємось з народження - це взаємовідносини "ребёнок-родитель". Далі будуть додаватися "брат-сестра" "я и чужой" "я и друг" "я и учитель"... "я и любимый".
Перечитайте те, що Ви написали та оберіть в якій формі взаємовідносин, в якій ролі зі своїм хлопцем Ви знаходитесь?
Чи це здорова форма взаємовідносин?
Чи Ви маєте бути в цій ролі зі своїм хлопцем?

По-хорошому, я б радила обрати фахівця та попрацювати з психологом. Бо Ви не просто так обрали саме цього хлопця. Щоб екологічно завершити ці відносини та в майбутньому не обрати такі самі - краще в цьому розібратися з фахівцем.

Відредаговано автором 05-02-2024 11:50:10

Доброго часу доби!
По Вашому посту відчувається, що Ви у відчаї.. Тому першочергове, я б радила подбати про себе, щоб знизити рівень напруження.
Знайдіть у інеті техніки стабілізації, це будуть дихальні вправи та тілесні вправи. Постарайтеся їх виконати з максимальною увагою. Післі них рівень нарпруження обов'язкова стане меньше. Коли будете виконувати вправи - думайте не про роботу, а про те, що саме зараз робите - про дихання або про рухи які треа зробити.
А вже після цього давайте розберемося, що саме відбуаєтся.
«я вислювала свою думку про зарплату головному лікарю»;
І як він відреагував?

«я дуже боюсь звільнення»;
На підставі чого Вас можуть звільнити? Ви не кваліфікований працівник? Зробили щось заборонне?

«вони мене з’їдять »;
Хто - вони? Що означає "з'їдять"?

Anton, доброго времени суток!
Поддерживаю коллег - Ваш основной вопрос логичнее адресовать самой девушке - с какой целью или по какой причине она то внимательна то не внимательна к Вам.
Но куда более важны другие вопросы: по какой причине Вы поддерживаете такую коммуникацию? Вам-то эта неопределённость зачем?

«сексуального потягу практично не було ні з ким. Секс для мене десь на останньому місці. Хочеться це змінити та не знаю як. »;
Я б радила звернутися до фахівця - сексолога. Можливо це питання "сплячої сексуальності", а можливо щось інше. Як би там не було, на мій погляд, Вам краще звернутися саме до вузького фахівця, познайомитися із своїм тілом, відкрити свою сексуальність.

ДОброго времени суток!
«Я списанный военный»;
Какое заключение ВВК?

«Подскажите пожалуйста что делать. »;
Обратиться за помощью либо к военному психологу либо к травмотерапевту.
То, что Вы описываете могут быть симптомами как ПТСР так и ЧМТ и контузииконтузий.. а это разные протоколы психотерапевтической работы.

ДОброго часу доби!
Тобто Ви не відчували сексуального бажання до хлопця за якого погодилися вийти заміж?

«Може є якась література на цю тему?»;
«Стрессоустойчивость», Шерон Мельник
"Десять минут до дзена" Оуэна О’Кейна
"Человек в поисках смысла" Виктора Франкла
«Терапия беспокойства» Дэвида Бернса
Це перше що спало на думку ) Книги ніяким чином не замінять індивідуальну терапію. Але допоможуть зрозуміти та впливати на свій стан.

Відредаговано автором 04-02-2024 16:17:16

«Є - зараз..»;
Супер! Ви перерахували стільки крутих речей, що маєте зараз!
Люблячий, дбайливий чоловік!
Робота, яка дає багато вільного часу та стійкий дохід!
Ви - розумниця! - отримали вищу освіту!
Ви мудра жінка - не зважаючі на складні обставини Ви зберегли родину, взаємовідносини з чоловіком!
У Вас є свій особистий простір - своя квартира!
СУПЕР!!!
Що б я Вам запропонувала зробити:
1 - все ж таки розібратися із своїми особистими цінностями - питання ще так і висить без відповіді )
Чому це важно? - коли я роблю те, що для мене цінно.. навіть якщо на це я вкладаю багато своїх ресурсів - це перестає бути моїм обов'язком...

2 - зосередитись на тому що у Вас є, поки Ви не почнете відчувати свою силу, ресурсність. Я це називаю "погляд бджілки". Бджілка навіть на смітнику знайде квіточку і буде радісно збирати мед.
Нам дуже хочеться змінити обставини. Думаємо, що саме тоді ми будемо відчувати себе щасливими. Істина в тому, що ВІДЧУТТЯ воно формується всередині, поза обставин, не залежно від обставин. Це те, чому вчив та як допомагав оточуючим Віктор Франкл будучи в'язнем канцтабору. Жити та насолоджуватися життям можна за будь яких умов, коли спираєшся на те, що маєш, чим пишаєшся, чому радієш.. Але коли фокусуєшся на тому, чого нема, що знесилює, що сердить - ці руйнівні почуття синергуют із обставинами і стає ще важче.
Розумієте про що я?
Так, Ваші обставини складні і виснажливі. І є два путя:
1 - дивлюся на складнощі і страждаю..
2 - дивлюся на надбання, спираюся на них і пораюся із складнощами...
Ваші почуття дууже важливі!!! Але вони мають сенс лише тоді, коли допомагают Вам жити.
Подивіться мультик "Головоломка" - там якраз про це, коли Відраза, Гнів та Сум допомогли дівчинці вижити...

Відредаговано автором 04-02-2024 16:02:11

Дарина, доброго времени суток!
Ваши вопросы прекрасны, но не по адресу. Они не психологического, а теологического спектра. Поскольку я много лет преподавала в воскресной школе и имею теологическое образование - рискну ответить именно с этой точки зрения.

«ВСЕ говорят, что мол не бывает людей без греха.»;
Не знаю про все, но Библия именно это и говорит. И речь идёт о генетике. Адам с Евой, согрешив, нарушили своё ДНК. Так что теперь всякий рождённый человек уже носитель греха на уровне ДНК. Есть весьма понятное выражение основанное на Библейской истине про грех: мы грешны не потому, что мы грешим. А мы грешим потому, что мы грешны.

«А которые с рождения не могут говорить и ничего делать, как овощи, они же ничего плохого не делали, они светлые.»;
Увы, они уже грешны, т.к. рождены грешными, по ДНК. Но вот что происходит с их духом и душой - а вот это науке пока неизвестно. То, что у многих таких больных есть весьма активная мозговая деятельность - это таки клинически подтверждено. Но что это за деятельность - вот тут мы абсолютно ничего не знаем.
У нейрофизиологов и нейробиологов есть чёткое разделение между мозгом и сознанием. И если про мозг более-менее что-то понятно, то вот про сознание.. Так что эти люди ничего не делают лишь в нашей, нам понятной системе координат. Что они "делают" в другом измерении, а они делают и приборы это показывают - вот тут ещё предстоит докапываться...

«Также некоторые считают, что Библию написал сам Бог.»;
И опять Вы очень не верно формулируете. Бог НЕ писал Библию. Написано: "Всё Писание Богодухновенно.." - написано по вдохновению от Бога. Записали Библию люди, причём ооочень разные и по возрасту и по образования и по воспитанию и социальномуфинансовому положению. Писали они по вдохновению от Бога.
Представьте, что у Вас родилась идея, но собственноручно записать её Вы не можете. Но можете выбрать кому её рассказать и кто её сможет записать своими словами, не нарушив истинности послания. Как-то так и писалась Библия - теми, кто не нарушал истинности послания, но своими словами излагал то, что хотел Автор.

« Если людей без единого греха единицы, то, получается, их испортил сам Бог? »;
Не получается. Без греха нет ни одного, все грешные. Портиться или не портиться - это выбор и решение. Как это было в Эдемском саду у Адама и Евы. Свобода выбора.
"Жизнь и смерть предложил Я тебе. Избери жизнь.." - сказал Бог. Выбор за Вами..за мной.. за каждым отдельно взятым.

«Почему люди по сих пор не верят в правду, а в какие-то стереотипы? »;
Правда не самое надёжное во что имеет смысл верить )
Когда-то правда была "земля плоская" - сегодня это не правда.
Сегодня воскресенье - это правда, а завтра это будет уже не правда..
Чтобы говорить о вере, может имеет смысл вначале разобраться в самом понятии - вера - это что? про что? как?.. ;)
Стереотип по сравнению с правдой более надёжен, так как имеет историю надёжности. Но тоже, на мой взгляд, не лучшее основания для построение своей жизни, так как может противоречить аутентичности.

А вот теперь внимание, главный вопрос ) шучу, но таки теперь мой вопрос, как специалиста данного ресурса, а не как учителя воскресной школы: что происходит в Вашей жизни? По какой причине эти вопросы Вас волнуют? С чем это связано?

«Доглядати буду я, це не обговорюється.»;
Питання було не в цьому і не про Вас.
Питання було:
«хто має доглядати стареньких батьків, якщо вони потребують допомоги?»;

Коли Ви кажете "я буду.. це не обговорюється" - це не про цінності, це про кандали, про несвободу. І допоки Ви не розберетеся з цим - будете страждати.

«Що буде, не можу знати точно. »;
І знову, я не питала, про "буду". Ви так і не відповіли - що є.
Не має значення що було, та що буде. В Вашій ситуації зараз лише важливо те, що є.
А що у Вас є?