Доброго дня!

Співчуваю вашій самотності та безсиллю. Ви зараз прям проживаєте це горе і хай ваше ниття, розпач та образи виходять і звільняють внутрішній простір. Треба оплакати те, чого нема, але це не значить що цього не буде.

Я переживала подібні періоди в підлітковому віці, коли на канікулах була з бабусею і нікого не було з дітей… Цей період мені допомогли пережити книги, вони були друзями і розвинули в мені емпатію, чутливість та розуміння стосунків. Є чудові книги Фредеріка Бакмана, я рекомендую вам прожити цю порожнечу і шукати способи наповнення себе будь-який способом.

Для дружби потрібен ресурс. Ми в цей світ приходимо віддавати, а не споживати та вручати себе як подарунок. Подумайте, якого б друга ви хотіли б мати і подивіться як розвивати ці якості в собі.

Здравствуйте!

Вы меряете интересность через призму роботы, занятости и здесь нету души, внутреннего мира. То есть количество событий, звонков, встреч и социально приемлемая робота - залог успешного интереса? Я знаю очень многих скучных и нудных людей при все важных социальных регалиях. Они монотонны в своих рассказах, однотипны в разговорах и охвачены только важностью своей персоны. Я скорее ценю живое общение, соприкосновение душ, когда есть глубина, а вам скорее нужна широта интересов. Тогда сделайте это, читайте, запишитесь на курсы, там кстати будет много знакомство и встреч, изучайте что-то новое. Если вы сами себе интересны и вам интересна ваша жизнь, то не нужно будет конкурировать с мужчиной.
Здесь вижу глубинную проблему самоценности, которую хочется восполнить об внимание мужчины или наличие социальноприемлемой должности.

За скукой всегда лежит потребность, которая развивает и ведет к наполнению новых смыслов и ощущений 😉

Доброго дня!

З опису ваших взаємодій, можна зробити припущення, що ви в дуже сильних співзалежних стосунках і реакція на від’їзд тому підтвердження. Ви як єдиний сосуд, ваш хлопець не може пережити розлуки, і те, що ви можете вирішити щось сама і поїхати без нього. В нього по суті істерика, яка виливається в неадекватність поведінки. Але ви ж не сіамські близнюки, в яких на двох одне тіло.

Ваш союз переживає кризу і ви схоже починаєте це усвідомлювати і це важливий етап подивитись один на одного окремо і побачити те, що є, а не те, що б хотілось мати. Можливо, ви і не помітили як втратили автономність в стосунках і коли зараз хочете її повернути, то отримуєте такий супротив?

Здраствуйте!

Ваша детскость - это ваша реальность на данный момент жизни. Я бы на нее опиралась и ее б ценила, даже если кто-то хочет от вас чего-нибудь иного. Так устроена наша психика, она всегда добирает свои дефициты. Вы не дополучили отцовской и материнской любви, принятия, безопасности. Это вы ищите в отношениях с мужчинами, но они также оказывается ненадежными и отвергающими. Это как отображение вашей травмы и вы сами себя осуждаете за то, кем вы есть. Вы живая, хотя возможно еще не зрелая, но чистый душой человек, а это такая редкость.

Я бы рекомендовала курс психотерапии, который позволит принять и дорастить себя в безопасных условиях. Эти длительный процесс и пару сессий и месяцев не поможет, минимум год на постоянной регулярной основе. Вместо того чтобы отыгрывать свои травмы, предлагаю их лечить, хотя это тоже будет непросто и больно, но важно и нужно вам!

Я вам написала, що вам треба зробити… але ви чомусь обираєте не бути потрібним самому собі. У вас вся цінність життя крутилась навколо автівки і можливо цей казус має вас розвернути до себе. Хто ви? Як ви цінуєте людей і друзів, самого себе? Чекати що інші врятують та наповнять вас - діло хибне, треба самому собі дати те прийняття та турботу. Мрії кудись поїхати - це небажання витримувати ту реальність в якій ви є. І десь там ніби ореол і оазис кращого життя, але його не знаходять, а створюють. Вибачте, що розвіюю ваші ілюзії, але я це роблю для вашого ж розвитку.

Вам треба зараз пережити шок, адреналін і розгубленість. Сильне потрясіння у вас. Робити в вашому випадку - заспокоїтись і війти у врівноважений стан. Попросіть маму записати вас до невролога, психіатра, ці спеціалісти допоможуть пережити цю історію.

Здравствуйте!

У вашего мужчины есть ответственность и обязанность перед первой женой по воспитанию детей, которую лучше выполнять. С другой стороны ваше внимание больше приковано к этой женщине и возможно вам не хватает внимания и от этого такая ревность? Ваша задача строить свои отношения, укреплять фундамент своего дома. Говорили ли вы по душам с мужчиной про это?

Доброго дня!

Співчуваю вашій історії. Ви зараз перебуваєте в шоковому стані. Рекомендую весь день бігати і ходити в душ, запускайте тіло та очищення. Змивайте цей адреналін, можливо навіть протрусіться гарненько. Довго, якісно і вам неодмінно має стати легше.

Ви зіштовхнулись з сильною небезпекою і тепер треба знову відродити безпеку, комфорт. На це потрібен час і турботливе відношення. Ви зараз дуже з’їдаєте себе, але це не кінець світу і відродження можливо. А зараз потрібно відновити свій стан!
Чи можна поговорити з кимось рідним, хто зможе просто послухати і не повчати вас. Вам би просто поділитись своїми почуттями. Можливо знайдіть лінію довіри в інтернеті і використайте цю можливість.

Я співчуваю вам і вірю, що ви впораєтесь з цим!

Ореста, вітаю вас з Днем народженням! Бажаю вам життя у всіх його проявах!

Це дуже вразливий день, бо ми в цей світ приходимо оголеними та вразливим. Наша задача зростити в собі силу, розкрити таланти та принести якусь користь суспільству. Але з іншої сторони ми назавжди залишаємось дітьми, які хочуть вражень, сюрпризів та приємних взаємодій. Ваша розповідь якраз демонструє ці дві частини, ви раціонально підходите до речей і вмієте насолоджуватись моментами.

Слова вашої подруги зачепили вас, бо десь в цьому місці ви невпевнені. Вона вказала на ваші недоліки чи можливо навіть дефіцити, це запустило почуття пустоти, образи, гніву та печалі (але вони значить вже були у вашому внутрішньому світі). Пропоную просто пережити це, так як є, не зводити все до апокаліпсису, нагнітаючи градус знецінення. Ви ще не зростили достатньо самоцінності і відчуття опори, тому прийдеться проживати цю хитку і болючу атаку. Заспокойте і втіште себе, а не посипайте голову попелом! Подаруйте собі те відношення, яке б ви насправді хотіли на відміну від того, що отримали від «подруги».

Вам необхідно балансувати між двома частинами: дорослою і дитячою. Плакати і переосмисляти своє життя - це нормально, навіть природа плаче і в неі є затяжні мокрі сезони. Так очищається ваша душа, я би дозволила на вашому місці оплакати і вивільнитися. Звільніть свою важкість і внутрішнє нагнітання для чогось нового та свіжого. Напишіть список, чого ви досягли за рік або напишіть плани на майбутнє.

Рекомендую також вам індивідуальну психотерапію. Це буде гарним вкладенням в ваш розвиток, самоцінність та в емоційний інтелект. Ви навчитесь свою вразливість переводити в значущість та опору!

Ваш сын взрослеет на глазах. Это его выбор - справиться самому. Верьте в него! Ему сейчас так лучше и комфортнее. Предательство на любовном фоне проживается долго. Ваш сын сейчас знакомится с целым пластом чувств. Мы сразу хотим обезболить, развеять тоску, переключить фокус, но все эти чувства - часть жизни, важно научиться их проживать и становится сильнее, мудрее, взрослее.

Кровоточащая рана рано или поздно станет рубцом! Опытом и напоминанием что было с нами и кем мы стали!
Вы сейчас тревожитесь больше чем он, замечаете ли? Важно вам справляться со своими чувствами и тогда он будет бессознательно этому тоже учиться!

Здравствуйте!

Вы находитесь на поле боя и к сожалению на чужой территории. Ваши дети как трофеи, а отношений между вами и скверами нет. Если предмет общения - дети, то вы конкуренты за воспитание и от этого такая ситуация. Самое мудрое - это осознать, что на их территории их правила, так устроен мир.

Ваша задача - подружиться с ними на возможном уровне, не вертя носом. Ищите то место, где вы искренне можете поблагодарить их за что-то и с этого места стройте контакт. Попробуйте им отдавать и не ждать ничего взамен, сначала надо отдать чтобы что-то получить. Тут вопрос к своему эго, гордости, но если вы искренне готовы трудиться то нужно вам делать шаги навстречу.

Свою первую дочку поддерживайте и тоже ей объясните что мы пока здесь чужие и наша с тобой задача стать своими, может и не получится, но мы точно родные друг для друга и я с тобой, я за тебя и я для тебя. Дочка будет иметь ресурс в таком случае для отработки недовольств. У вас задача со звездочкой, потому что важно еще стать авторитетом и для мужа. Но если нет выхода съехать, то здесь аскеза терпения, смирения и мудрости.

Відредаговано автором 29-06-2024 13:05:28

Здравствуйте, Екатерина!

Ваш сын переживает возможно самую большую драму своей жизни на данный момент и для него это предательство. Важно просто быть рядом и ничего сейчас с него не требовать. Он вам доверяет и это очень ценно! Вы хотите быть другом, но вы все же мама. Его чувства и состояние уже пугают вас, а у него нет ресурса на прояснение ваших отношений.

Поэтому выход - рекомендовать ему психотерапевта. У меня был подобный опыт у брата и мы всей семьей не могли его утешить. Он долго страдал и выстрадал, ходил к терапевту как зайчик. Я сопереживаю и вам, и вашему сыну. Хочу поделиться глубоким текстом мудрой женщины про первую любовь и возможно ему он зайдет. Только, наверное, не сейчас, а спустя время…

«Первая любовь позволяет познать себя и ты узнаешь силу воли. Любовь же кроет. Если же оно безответное и не разделенное, то это же печаль и грусть. Если оно не разделено, ты не можешь себя накидывать кому-то. Должна быть культура любви.
Ты должен уважать его нелюбовь к тебе, ты должен остаться со своей любовью как с даром. Утонуть и поблагодарить, что ты любишь, но тебя нет. Это подготовка ко взрослой жизни, тренировка души. Однако это большой дар – любить.
Самая высокая добродетель – любить!»

Пусть ваша любовь исцелит и облегчит боль вашего сына ❤🙏

Відредаговано автором 29-06-2024 12:34:44

Здравствуйте!

Сопереживаю вашей утрате! Сейчас важно отгоревать ее и прожить все чувства. Плюс еще война и личная неопределенность. Нелегко вам и это мягко сказано.

Ваша задача выжить и сохранить жизнь и внутри себя тоже. Отчаяние, скука, беспросветность будут атаковать, но вам важно простраиваться связи с позитивными мыслями, образами.
Размышления о детях - это тоже своего рода поиск смыслов на будущее. Но вам сейчас важно находить ресурсы и топливо для изменений, движений по жизни.

Попробуйте думать в эту сторону.
Что вас наполняет?
Что вы любите?
Что вызывает у вас восхищение?
Практикуйте заботу о своем теле, уме, даже на бытовом уровне уборка и сортировка вещей способствует внутренней гармонии.
Рекомендую вести дневник и выписывать все серые мрачные мысли, освобождая себя от них.
Также если есть возможность, то попросите родных отвести вас к психотерапевту!

Вітаю!

Співчуваю вашій втраті! Ваше тіло скоріш за все страждає з цього приводу, ліва сторона - це материнська інська частина. Можливо ви не до кінця дали волю своїм почуттям, не оплакали, не прогорювали? Недарма є християнські традиції і різні ритуальні дати, що сприяють і допомагають пережити смерть близької людини.
Можливо тут ви б розказали як саме ви почуваєте себе душевне, емоційно, можливо тоді і тіло відпустить?
Накручувати себе не варіант, ви вже не справляєтесь з своїми почуттями і тому їх треба розділяти з кимось.

Доброго дня!

Ви десь сподобались цьому чоловікові і його дружина всю агресію розміщає вам. Але ж ви не відповідальні за її почуття, єдине, що ви можете в цій історії - залишатись собою і з своєю правдою, навіть якщо вам не вірять.

Анна, здравствуйте!

У вас дефицит доверия и внимания, и от этого такая неуверенность, чувствительность и ранимость. Я бы занялась этими вопросами и тогда претензии, обиды к парням отпадут. Вы не можете усилием воли решить и поменять все. Вы же осознавали это и раньше и все равно срывались, потому что это глубинные слои психики…

А вернуть то можно наверное, только вам прийдется терпеть, а рано или поздно вас как рванет. В вашем тексте есть залипание на парней и мало вас. Возможно, разрыв вам и нужен сейчас, чтобы вы сфокусировались на себе, отрастили внимание на самоотношения с собой, взрастили самаоценность. Вашу внутреннюю пустоту. Кроме вас никто не восполнит, увы(( Я сопереживаю вашим чувствам и верю, что вы сможете направить эту болезненную ситуацию на саморазвитие и любовь прежде всего к себе!