Психологиня Наталия Павловна Венглинская Київ лише онлайн

«"А каким он был раньше?"
Был хорошим.
"В последнее время - это как давно?"
Пол года где-то.»;
Что изменилось в его жизни год-пол года назад? Возможно что-то изменилось на работе, в финансовой сфере, возможно в Ваших отношениях? Сколько лет вы знакомы и сколько лет в браке?

«Если тоже пытаетесь обвинять меня, то я не виновата. Может друзья повлияли, он начал чаще с ними проводить время.»;
Что Вы имеете в виду говоря: "тоже пытаетесь обвинять меня"?
Где в моих словах Вы увидели обвинение?
И кто Вас обвиняет?
Кто, на Ваш взгляд, виноват?
Каким образом он проводит время с друзьями, чем они занимаются? Часто - это сколько?

«Есть, но мало, одна подруга.»;
Она Вас поддерживает?

«А как работать?»;
Выбрать специалиста и поработать с психологом. Но можно попробовать помочь себе и самостоятельно, это как самому себе зуб вырвать - можно выковырять его отвёрткой - долго, больно, небезопасно, но таки возможно. Первое что необходимо - психоемоциональная стабилизация - ищите в инете техники стабилизации и делаете их ежедневно не взирая на то есть стресс или его нет. Ваш мозг нужно познакомить с техниками - раз, и закрепить их как ресурс - два. Для этого важно делать эти техники регулярно. Следующее, почитать статьи и посмотреть видео надёжных специалистов о самоценности, границах, ассертивном поведении и тоже ежедневно практиковать техники, рекомендации, которые там дают.

Анастасия, доброго времени суток!
Мне очень жаль, что Вам приходится проходить через это.
Проблемы в семье не возникают «вдруг». Они актуализируются в процессе накопления. Поэтому важно разобраться с какого момента началось это накопление и в чём именно или из-за чего начались негативные процессы.

К сожалению, с мужем Вы вряд ли что-то можете сделать. Но можете поработать с собой и над собой, а так же разобраться в происходящем. Вы написали, что поведение и отношение мужа изменилось в последнее время. А каким он был раньше?
В последнее время - это как давно? Что этому предшествовало?

Есть ли у Вас друзья?

Обіймаю Вас. І - так, це страшно, боляче, в цьому є і гнів і розпач, і біль і кохання.. і дуже важливо знайти де Ви зможете всі ці переживання відпустити. У Вас є хто Вас підтримує?

А відповіді прийдеться шукати поступово і лише після того, як знайдете те, на що можете спиратися в собі, в своєму оточенні і взагалі в цьому світі.
Якщо Ви з києва - є така органцзація - Ветеран Хаб - там окрім ветеранів є спільнота дружин воїнів. Вам зараз дуже доречно знайти оточення тих, хто розуміє через що Ви проходите і може Вас підтримати порадами свого досвіду, або просто побути поряд. Такі Хаби є не тільки в києві, але центральний тут, і якщо ви в іншому місці - можете дізнатися чи є вони десь біля Вас.

Скільки років доньці?

Відредаговано автором 04-02-2023 00:31:08

«НТам двоє маленьких діток.»;
Це не Ваші дітки.
А якщо Вашому чоловіку все це набридне і він піде - тоді Ві зможете щось зробити?
Розумієте, Ви абсолютно НЕ допомагаєте своєму батьку, а вбиваєтет його і його сімю. Йому немає потреби щось робити і він не буде нічогісенько робити, на це є Ви. І якщо Вам жалко дітей, про яких ні він ні його дружина не дбають - краще їх передати в дитбудинок, де про них будуть дбати, годувати, навчати.
Вам важко, бо скоріш за все батько визиває у Вас відчуття провини, мовляв Ви забовязані про нього дбати. І якщо це так - то він просто Вами грається, маніпулює... Може має сенс обрати фахівця і короткостроково попрацювати над кордонами? Щоб Ви мали сили та ресурсі відмовлятися нести не свою відповідальність.

«На всі вакансії робіт які я йому пропонувала йому відмовляли , + всі його самостійні пошуки робіт закінчувалися невдачею.»;
Вибачте, а Ваш батько інвалід, чи має якісь серйозні вади? Чому Ви йому шукаєте роботу?
Ваш чоловік стовідсотково має причини сердитися на Вас, бо Ви взяли на себе відповідальність нянчитися з дорослим безвідповідальним чоловіком - своїм батьком. Поки Ви йому допомагаєете - він нічого робити не буде.

Liana, доброго времени суток!
То, что Вы описали, скорее всего про вопросы самоценности и границ.
«Чувствую в себе сили добиться своей мечты,но окружающие люди по несколько раз на день влазят в мое пространство»;
Кто именно эти "окружающие"?
Как Вы ограничиваете их возможность влазить в Ваше пространство?

«я начинаю в себе сомневаться, представлять реакцию єтих людей,когда этого добьюсь,неодобрение,возникает страх ,что я не справлюсь с этими эмоциями,не выдержу их,и я бросаю начатое »;
То есть Вы ориентируетесь на одобрениене одобрение этих людей, а не на себя, свои планы, цели и ценности?

«Существуют ли способы как с этим бороться и если да,то какие ? »;
Конечно - выбрать специалиста и поработать с психологом.
Можно конечно книжки почитать и гугл спросить, но там Вы получите обобщённые рекомендации, которые помогают незначительному проценту людей. Чтобы разобраться в Вашей проблеме - нужно найти причины её возникновения и разобраться с ними. Затем найти и закрепить Ваши ценности и на их основании выработать систему мышления, эмоциональных реакций и поведение. Всё это кропотливая, не быстрая работа в индивидуальной терапии.

ДОброго часу доби!
Непроста у Вас ситуація..
А що батько робить для того, щоб знайти роботу і вирішити свої фінансові проблеми?

Була рада бути в нагоді!
Всі фахівці на сайті дають консультації як очно так і онлайн. Інформацію про фахівця: освіта, з якими запитами працює, досвід, контакти, вартість можна побачити на особистій сторінці. Для цього достатньо кликнути на прізвище фахівця який зацікавил і Ви попадаєте на його особисту сторінку.

«Порадьте, на що мені звернути увагу »;
на себе і подбати про себе.
Нажаль самостійно з цим Ви не впораєтесь. Але можете анвчитися балансувати свій стан. проблему це не вирішить, але емоційно Ви не будете так потерпати. Знайдіть у інеті техніки стабілізації при стрессі. Це дихання, тілесні, медитативні тощо. Та практикуйте їх щодня як ліки: вдень, обід та ввечорі не зважаючи на те - є стрес чи нема. Після кожного "прийому" кажіть собі вголос: "коли я опинуся у стрессовій ситуації - саме таким чином я себе заспокою" - розкажіть своєму мозку що він має робити у стресі. Це взагалі дуже корисно і допоможе Вам надалі. Та й у ситуації з родичами дать інструменти як знизити рівень інтенсивності рцйнівних емоцій. А надалі всеж таки попрацюйте з психологом.

«разбираюсь тем что довожу себя до состояния когда ложусь на кровать и отключаюсь моментально.»;
может имеет смысл спросить у гугла: "как помочь себе в аутофобии"? Я протестировала этот запрос и первые 4 ссылки - очень даже интересные. А если посмотреть не 4, а 7 или 10... Я думаю, Вы в достаточно ресурсном состоянии, чтобы разобраться с этим самостоятельно и надолго. Я в Вас верю!Ответ отредактирован автором 02-02-2023 23:43:00

Ответ отредактирован автором 02-02-2023 23:44:12

Доброго времени суток!
«она сказала что просто устала брать за меня ответственность »;
А за что именно она брала за Вас ответственность?

«Так же недавно развилась аутофобия, с которой мне нужна от неё поддержка »;
Кто Вам поставил этот диагноз? Как давно? Как разбираетесь с этой проблемой?
Простите, но девушка - это не ребцентр - она не должна Вас поддерживать, реабилитировать, вдохновлять и т.п. Вы на стадии начала отношений, когда молодой человек демонстрирует свою надёжность, силу и опору, на которую девушка может опереться и которой может довериться. Ваша девушка видит в Вас сильного и надёжного Мужчину?

Jass, доброго часу доби!
«Відчуваю до них страшну злість на ненависть . Але всі образи , які були у минулому на них я відпустила і зараз в нас нормальні нейтральні стосунки.»;
Два речення, але в них є відповідь.
Якщо Ви відчуваєте до них злість і ненависть, то нічого Ви не відпустили, а лише придушили. Придушені емоції - це як шарові блискавки - нікуди не зникають, а тільки збільшують свою енергетичну руйнівну силу. і рано чи пізно - вибухають. Але до того, як вибухнути - вони ще іскрять. Можливо Ви спостерігали за собою, що інколи дратуєтесь через якісь зовсім незначні дрібниці від зовсім сторонніх людей? Це як раз може бути саме прояв цих придушених емоцій. Тому таки раджу попрацювати над минулими образами, щоб таки мати свободу у відношеннях сьогодні і на майбутнє.

Ответ отредактирован автором 02-02-2023 22:23:04

«але всеодно було и хорошого багато, і зараз тягне до нього,сумую, і це відчуття дуже пригнічує та ламає.спогади про наше життя, усі моменти дуже ранять. Він раніше був іншим.і чудовим батьком ,чоловіком,гарно заробляв, але в один момент все змінилося. Йому стало байдуже на усе »;
Так. ДО того, як чоловік став ігроманом - були добрі часи. але Ви пішли не від добрих часів, вірно? І сьогодні він:
«але своєї помилки не визнає»;
Тобто він нічого із своєю залежністю робити навіть не планує, вірно?
Тобто ви як працювали на залежного так і будете працювати на його залежність. А як же Ваше життя, ваші потреби? Як же діти та їх потреби? Виходить залежність чоловіка домінує над Вашими та дітєй потребами?

Вам боляче і сумно - це природньо, бо Ви кохаєте не зважаючи ні на що.
Ви зробили мужній крок заради своєї свободи та на благо дітей - це дуже круто, це сильний крок мудрої жінки!
Нажаль, небагато жінок на це зважуються і продовжують жити в парі ломаючи своє життя та життя дітей. Бо вони ж бачать та дублюють приклад поведінки батька та приклад взаємовідносин чоловіка і жінки. І в майбутньому ідуть саме по цьому ж сценарію.
Я б радила Вам обрати фахівця та попрацювати з психологом особисто. Вам потрібна підтримка. Підтримка друзів, родини і психолога.

Доброго часу доби!
Взаємовідношення пари будуються на трьох опорах:
- кохання
- довіра
- спілкування
І довіру чоловіки і жінки базують на різних речах. Для чоловік ключове - вірність жінки - тоді є довіра. ля жінки ключове - безпека, захист чоловіка - тоді вона може довіряти. Тому коли зраджує чоловік - жінки скоріше з цим можуть розібратися, вибачити, прожити та вільно іти далі в парі. Але для чоловіка зрада жінки - це як вибити стілець з під його ніг - вельми критично для проживання, вибачення та можливості будувати відносини далі. ТАк само і для жінки - колі чоловік бодай раз дав ляпаса жінці з будь якого приводу - їй буде так само вкрай важко, а в деяких випадках і неможливо позбутися страху і відчуття небезпеки. Тому після цього жінці вкрай важко, а в деяких випадках неможливо будувати, відроджувати взаємовідносини з цим чоловіком далі. Ось одна з причин, чому Ваш хлопець не може, а як Ви написали і не хоче, будувати відновлювати ваші стосунки далі.
Я б радила обрати фахівця і попрацювати з психологом, щоб допомогти розібратися в собі (наразі Ваша зрада вельми показова, тому з мотивацією та ціллю цієї зради тех треа розбиратися щоб це не повторилося в майбутньому ), пропрацювати те, що сталося, віднайти ресурси та цінності які допоможуть рухатись в свободі далі.
Мудрості Вам та подбайте по себе!

Alina23, доброго часу доби!
Ви описали абюзивні відношення. Мені шкода…
Ви описали, як все трималося на Вас і що чоловік зовсім не дбав ні про сім’ю, ні про дітей, ні про Вас, а лише використовував Вас. І от у мене питання - до чого саме Вас тягне назад, чого Вам зараз невистачило - щоб Вас використовували або звинувачували?