Психологиня Наталия Павловна Венглинская Київ лише онлайн

Юлія, доброго час доби!
«1. Чому я не переношу коли дитина плачить? Чому від цього плачу всередині все прям розривається? »;
Підтримую колегу - скоріш за все це перенос і підсвідомо Ви проживаєте свої дитячі емоції. Думаю, має сенс над цим попрацювати.

Стосовно другого питання - все не так просто. Ви описали дуже сильне емоційне засипання на маму. Але через яки обставин це сталося, можливо ця привʼязаність та страх були сформовані ще в пернатальни період, можливо в грудничковий… це треа ясовувати и проробляти.

Софія, доброго часу доби!
«оли у мене все гаразд і немає проблем,то починається стан апатії та пригнічення.»;
Що отримуєте, коли долаєте проблеми? Які емоції переживаєте, які думки про себе?

Odna, доброго часу доби!
Ви стикнулися з важливими екзистенційними питаннями, і це прекрасно! Хоча це завжди доволі важко проживається та не так просто знаходяться відповіді..
Ви вже молодець, що знайшли в собі сміливість написати сюди, хвернутися по допомогу - це вже круто і непоганий початок.

«Що мені з цим робити ?? »;
Розбиратися в собі.
Ті питання, що постали перед Вами, вони не сьогодні сформувалися. Ви о них йшли роками, можливо з дитинства.. Більшість з Ваших питань про автентичність - розуміння себе, своїх цінностей та бажань, своїх емоцій та цілей, своїх кордонів та можливостей.. Судячи з того, що Ви описали,майже все це у Вас або не визнано, або в дуже слабкій формі усвідомлення. от над цим і радила Вам хзайнятися. краще це робити сумісно з фахівцем - психологом чи психотерапевтом.
А поки, можемо спробувати розібратися в деяких моментах.
«Всі навколо мене щасливі й успішні бо знають що хочуть»;
А Ви зовсім нічого не хочете? Анічогісенько? Ну хоть якісь бажання то у Вас є? Які?

«я не професіонал і взагалі дилетант в роботі. »;
Чи правильно я Вас зрозуміла: Вам пощастило знайти не дуже розумних керівників, які готові платити хорошу зарплатню не професіонгалу-дилетанту?

«я здебільшого одиначка»;
Так було завжди?

«тому зі мною не дуже хочуть спілкуватись»;
Як Ви це розумієте?

«Я настільки сильно хотіла мати друзів у дитинстві»;
Вдалося? Що робили для цього?

Liza, доброго часу доби!
Мені дуже шкода, але..
«Як тут бути, шо робити? »;
Ніяк.
Якщо Ви дійсно намагалися з нею поговорили і домовитись про якісь прийнятні для обох правила сусідського проживання, а вона всеодно робить так, як їй заманеться - це вже не питання про розуміння або культуру.. це більш схоже на віроломство. І якщо ваша сусідка дійсно так робить, то у Вас є 2 путі:
1 - прийняти неприємну ситуацію, як незміну данність та шукати особисті ресурси та можливості для нормального життя в подібних умовах.
2 - продовжувати намагатися з нею домовитись, знайти спільну мову, потоваришувати..
Що Ви обираєте?

Доброго часу доби!
«ЩО РОБИТИ ,КОЛИ НЕ ВПЕВНЕНИЙ У СВОЇЙ ОРІЕНТАЦІЇ»;
Не поспішати!!!
Особисто в вашій ситуації з того що Ви написали є 2 важливі моменти в тому визначені:
1 - тиск мумспільства.
На жаль, Ваше покоління зростає в дуже непростий ментально час, коли старі цінності зруйновані а нові не напрацьовані… Те, що раніше було природнім дружнім відношенням - сьогодні агресивно трактується як сексуальна поведінка. І байдуже, що до 25 років лобні долі мозку, які відповідають за прийняття ключових рішень ще не сформовані… Сьогодні маже з кожного утюга розказують, що в 13-16-20 років вже стовідсотково можна визначити свою сексуальну орієнтацію. Вибачте, але це брехня, яка не має під собою жодного валідного дослідження. Тому для Вас дуууже важливо не поспішати, щоб не помилитися. Не має значення яку орієнтацію Ви в результаті оберете, якщо це буде автентично для Вас, а не під тиском ЛГБТ пропаганди.
2 - травматичний досвід.
Те, про що Ви і написали. Дуже усвідомлено Ви підійшли досі і до цього питання. Зріло. І от саме з цим досвідом та самооцінкою краще б було розібратися разом з фахівцем.
А чим саме цей досвід був невдалим?
А що відчували до дівчат?

Душа, доброго часу доби!
Мені відчувається Ваш біль, сум і безпомічність. Дуже шкода, що з Вами таке відбувається (( В подібних історіях важливо розуміти, що ми не можемо змінити іншу людину. Але ми можемо працювати над собою та змінювати себе щоб почувати себе вільною, наскільки можливо - щасливою людиною. Тобто жити автентичне життя.

З того, що Ви описали, бачу дуже не просту, багатошарову ситуацію. Не вистачає деталей..

«Зараз вона говорить, що пишається мною, а мені потрібно від неї інше.»;
А чого саме Вам арах від неї потрібно?
А вона про це знає? Тобто Ви вербально їй про це прямим текстом, без претензій, а в діалозі - казали?
Спілкуватися з нею важно було завжди?
Через що?
Про що і як спілкуєтесь зараз?

Nona, доброго часу доби!
Схоже Ви вже виснажені та втомлені від свого самопочуття ( співчуваю… Але хочу висловити Вам свою підтримку та визнання - Ви знайшли сили звернутися по допомогу - це дуже круто!!! Ви молодець!!!

«Повернувся неприємний, дивний стан,»;
Коли раніше це з Вами вже було? Після чого? Як з цього стану вийшли?
А як давно він повернувся? Можливо перед цим були якісь події, які на Ваш погляд могли актуалізувати цей стан?

Карина, доброго времени суток!
В ваше истории есть 2 аспекта, которые нуждаются в изучении:
1 - Ваши личные границы и как Вы их выдерживаете.
2 - Ваши взаимоотношения с мамой.
Потому у меня к Вам есть ряд вопросов, чтобы Вы сами увидели и разобрались где ключевой, влиятельный момент в той ситуации.

Какие у Вас отношения с мамой и как она реагирует на поведение своего мужчины?

При каких обстоятельствах и как именно он пытается Вас унизить?

Відредаговано автором 12-08-2023 14:29:30

«Ліки приймав протягом 4 місяців, зараз не приймаю.»;
З якої причини? Хто відмінив? Що за ліки приймали?

«З психологом донедавна працював, зараз припинив.»;
Чи відчували полегшення та результати від роботи з психологом/?
Чому припинили?

«Курс придбав для того, щоб привести тіло в порядок. Це стосується і басейну.»;
Нашо Вам це?

«З роботи звільнився, перебуваю в пошуках вже 4 місяці.»;
На які кошти живете?

«Дуже хочеться помститись цій сволоті (коханці),»;
за що?
Щоб відбулася зрада - треа було підготувати почву для цього. А це вже відповідальність безпосередньо Ваша та Вашого чоловіка. Тому природньо злитися на сторонню людину - це простіше. Але проблеми це не вирішить і полегшення не принесе...

Артем, доброго часу доби!
Самознецінення для чоловіка то доволі важке відчуття. Ви молодець, що шукаєте шляхи як з цим розібратися!
Ваше питання не таке й просте, тому що втрата мотивації може бути по різним причинам, кожна з них вимагає різних протоколів роботи. Тому перше, що на мою думку необхідно - це зрозуміти через що саме Ви втрачаєте мотивацію.
Це може бути:
- виснаження
- побічний ефект віж фармакотерапії
- не співпадає з Вашими цінностями
- не на часі
- не автентично.
Я б радила обрати фахівця і щонаймеше пройти діагностичну консультацію. Це дасть Вам глибоке розуміння проблеми та впектори можливих дій.
Хоча деякі моменти можливо зясувати і тут на сайті.

«тривожно-депресивним розладом (діагноз встановлений лікарем)»;
Як давно? Які саме ліки приймаєте? Чи працюєте над цим з психологом або психотерапевтом?

«оплатив курс, який має тривати два місяці, але вже через три тижні втратив мотивацію. Кошти вже не повернути, а бажання щось робити практично відсутнє. »;
Як я розумію витрачені кошти - не є для Васмотивацією, і це добре!
Чому, на підставі чого обрали цей курс? За для чого?

«купив абонемент в басейн на 12 занять, відходив 3 заняття і закинув цю справу.»;
ті ж самі питання - за для якої мети купили абонемент? Чого хотіли отримати походами у басейн?

Чим взагалі займаєтес?
Як проходить Ваш день?
Чим заробляєте на життя?
Як проводите свій вільний час?
Коли останній раз були на відпочинку?

Оля, доброго часу доби!
Співчуваю Вашому болю.
Нажаль, такі потрясіння торкаються майже всі сімї які перетнули рубіж 10-річного подружжя. Починаючи з третьогої нормативної кризи семї ймовірність зради зростає. І якщо не розбиратися с застарілими проблемами пари, то скоріш за все до неї все ж таки доходить..
Можливо в Вашій парі це й сталося.

«Я заплуталась, не знаю що робити »;
В першу чергу подбати про себе. Поки Ви знаходитесь в критично-емоційному стані болю, образи, гніву... нічого конструктивного та продуктивного Ви не зможете вирішити. Тому раджу обрати фахівця та попрацювати з психологом щоб допомогти собі прийняти цей факт, після цього почути та зрозуміти себе - свої емоції та почуття, свої бажання та ціля... Тоді Ви зможете і з чоловіком розібратися що сталося, зщо з цим робити та яке у вашій парі є майбутнє.
І невелика рекомендація - поки Ви остаточно не вирішили як будете рухатися далі, постарайтеся дітей не втягувати в особистий конфлікт між Вами та чоловіком. Бо якщо ваша пара з цією бідою впораєтся і відновить стосунки - Ви будете щасливі, а діти - вже ні.

Катя, доброго часу доби!
Чи дозволяєте слабкість вразливість собі?
Бути беззахисною - це про що особисто для Вас?

«мені такі ситуації неприємні, вони ніби змушують мене вилізати з шкіри, видавлювати з себе доброчинність, навіть коли в мене ресурсу на це немає.»;
Тобто Ви відчуваєте себе зобов'язаною допомагати?
Хто в дитинстві вчив Вас бути готовою допомогти всім і кожному? Можливо це звучало по відношенню до молодших або старших: ти ж старша - маєш допомагати або ти ж молода - тобі не важко допомогти?

«Як навчитися сприймати це спокійно? »;
Треа розібратися в природі Ваших реакцій. Поки цього розуміння нема - Ви не зможете автентично на реагувати. Можна навчитися подавляти себе, але рано чи пізно це всеодно повилазить і нашкодить Вам. Тому краще обрати фахівця та попрацювати з психологом над цим питанням.

Lioness, доброго часу доби!
«Відчуваю останнім часом апатію і низьку продуктивність на роботі.»;
Як давно?
Після яких подійзавданьпроцесів на роботі або в повсякденному житті помітили ці зміни?
Якого роду у Вас робота?

«Чи можуть підвищенні амбіції бути причиною цього стану? »;
Навряд чи. Треа досліджувати. Наприклад, що Ви маєте на увазі під "підвищенні" амбіції? За якими крітеріями їх виміряєте? Які вважаєте в межах норми?

«Підкажіть як впоратися з даним недугом?»;
Як мінімум необхідна діагностика Вашого стану. Тоді буде зрозуміло чи є то вже недуг, чи просто банальна втома. І на підставі цього можна буде складати план подальшої роботидопомоги собі. Бо в деяких випадках з цим розібратися можливо якісно самостійно, а в деяких, нажаль, лише в співпраці з фахівцем. Тому можна зара на сайті маркерно розібратися в суті проблеми, але більш предметно та діємо все ж таки Ви зможете це зясувати лише після діагностичної зустрічи.

Відредаговано автором 18-07-2023 14:52:42

«Я уже сталкивалась не раз с тем,что меня обзывали из-за...
бабулькой,потому что я ей показалась девушкой лёгкого поведения,она накинулись на меня,начала толкать и обзывать.
Мать меня критикует за...
в прошлых отношениях меня все время сравнивали,говорили что надеть,как говорить,что нужно похудеть,отрастить длинные волосы.»;
Вы сами видите тех, кто и сформировал в Вас страх быть видимой, увиденной...
Пока Вы с этим не разберётесь - Вы постоянно будете бегать от глаз и мнения других, и чувствовать неудовлетворённость собой ни в том как Вы выглядите, ни в том, как себя ощущаете, ни в том как себя транслируете...

«я много раз просила,не хочет,а давить нельзя,его это злит,поэтому я стараюсь не бесить его лишний раз »;
Вы молодец! Вы всё правильно делаете. Давить точно нельзя. Вам важно самой научится себя вести рядом с мужем, чтобы не раниться о его своеобразное поведение. А это лучше делать либо вместе с психологом, либо в кругу таких же жён как и Вы.
Если Вы в Киеве - рекомендую ветеран хаб - прекрасное пространство где встречаются ветераны по разным поводам и событиям. Можно отслеживать мероприятия там и предложить мужу туда сходить вместе. Это может быть отправной точкой для его реинтеграции, декомпрессии и реабилитации по контузиям.