Психологиня Наталия Павловна Венглинская Київ лише онлайн

«Когда замечают и видят кажется,что обо мне плохо думают»;
По какой причине о Вас могут плохо думать?
Когда был такой опыт, что о Вас плохо отзывались или Вас много, сильно критиковали или высмеивали?

«Муж после многих контузий»;
Работает ли он с психологом?
Контузии он получил как военный или попал под обстрел?

Работаю с бойцами, ветеранами с 2016 года. В Вашей ситуации без предположений, а в качестве диагноза: если он не будет работать с травмотерапевтом или клиническим психологом ориентированным на военные травмы - дальше будет только хуже.

Oooolil, доброго времени суток!
Весьма тяжёлое состояние, амбивалентное: с одной стороны Вы внимательны ксебе, чтобы выглядеть красиво, но с другой - живёте под постоянным внутренним запретом. Весьма мучительное состояние...
Как давно Вы стали боятся быть красивой?

«Когда по улице хожу,все обращают на меня внимание,мне неприятно»;
Что именно неприятно? Когда Вас замечают, видят - тогда что? Тогда Вы какая?

«дома могу получить от мужа,ему нп нравится, когда ему мешают или издают громкие звуки»;
А Вам нравится, когда Вам мешают?
Кроме выше описанного - какие у Вас отношения с мужем? Как бы Вы их назвали? Вы его любите?..

Рискну предположить, что у Вас многофакторная проблема: не сформированная самоценность и самооценка соответственно не здоровые отношения с собой и окружающими, скорее всего либо отсутствие либо нарушенные границы. На сайте Вы сможете лишь маркерно обозначить проблемупроблемы. Но чтобы их решить - нужна индивидуальная работа со специалистом.
Я бы рекомендовала выбрать такого на сайте и поработать с психологом в индивидуально. Настраивайтесь на длительную работу, так как разбираться нужно будет с детскими установками, травмами, сценариями (пьющий родитель - это уже повод для поработать с психологомпсихотерапевтом). Зато по окончании Вы получите устойчивый результат, набор помогающих практик и техник на всю жизни, и значительно улучшите качество своей жизни.

«що всі його друзі так говорять і він бачив такі відео в тік-тоці »;
ось з цим і треа розбиратися.
Страшій дитині треа знати, що відносини у сімї зміняться з появою маленької дитини і що для нього часу буде вже меньше. Це нормально. І це важливо донести сину. Наприклад,твій тато отримує від мене меньше уваги, коли ти народився, або я отримую від тата меньше уваги після твого народження, бо кожен з нас став приділяти увагу для тебе. і це нормально. Або, коли хтось в сімї захворів - йому надають більше уваги не зважаючи не те страший він чи молодший, чоловік чи жінка... І все це не про "меньше любити", або "ти не такий цінний". Це про те, хто зараз потребує більше уваги.

«бо коли вона з'явиться, то ми будемо любити тільки її, і всі будуть радіти тільки їй »;
на підставі чого він так думає?
де він таке спостерігав?

«він звикне до цієї думки»;
Не звикне. Треа розібратися на підставі чого 11-літній хлопик так драматизує.

Катя, доброго часу доби!
Співчуває, вагітність - це вже навантаження, а ще й така нездорова ситуація із першою дитиною..
Скільки років сину?
«каже, що не треба було. Що хоче, щоб все було як раніше, тільки він і мама й тато. Говорить що до дитини навіть не підійде і не говоритиме до ней. Бо вона йому не потрібна в його житті.»;
Як він це пояснює?

«наше ставлення до нього ніяким чином не зміниться.»;
Це - не правда, ще й як зміниться і це природньо. Тому краще не обманювати сина, бо тоді його ставлення до молодшої дитини ще погіршиться.

Hvis, доброго часу доби!
Як давно Ви так реагуєте?
Подібні реакції тільки на ситуації з відповідальністю (екзамени, покупки, зобовязання, виконання завдань, дотримання слова...) чи взагалі на всі стрессові ситуації?

Sar, доброго времени суток!
«И дико истощившись, перед очередным ночным дежурством решил "подбодрить себя старым способом". Купил таблетки декстрометорфан... После этого со мной началось творится что то ужасное, тахикардии, панические атаки.»;
С Вами произошла весьма банальная (простите) вещь - любой психотроп (и не только) при определённом наборе физиологического истощения всегда будет манифестировать психические заболевания, которые были в бессимптомном, фоновом или зачаточном состоянии. Вы могли прожить всю жизнь и так и не узнать, что расположены к ПА... не буду пугать, но с панических атак список только начинается.
Вам повезло, что инициировали только ПА, нарушение работы вегетативной системы (скорее всего вышла из строя парасимпатическая система), могло быть намного хуже...
То, что происходит с ЖКТ - может быть тоже результатом нарушения работы вегетативки.

Я бы рекомендовала выбрать специалиста и поработать с психологом. Вернутся на исходную, увы, уже не получится. Но избавится от ПА и научится их контролировать и с ними справляться - сможете. Восстановить работу вегетативной системы - сможете. Помочь телу восстановиться - сможете.

Відредаговано автором 22-06-2023 22:47:34

«Мені соромно і боляче, що він так себе поводить. Звідки це, чого, мені не зрозуміло(((»;
Так, така поведінка дитини може лякати.
А от сором та біль.. Я б радила над цим попрацювати. Бо якщо я не помиляюся - це може бути симптомом гіпервідповідальності. І це не тільки про поведінку синочка.
Стосовно дитини - доведеться набратися терпіння вчити дитину спілкуванню та взаємодії з іншими дітками. Це називається розвиток емоційного інтелекту. Плюс, все ж таки може має сенс поки таку взаємодію максимально зменшити. Повторюся, можливо дитина ще не готова для соціалізації.

Ксенія, вітаю!
Для соціалізації дитина ще замала. Це починаєтся с 3-х, а у деяких дітей навіть з 5-ти років, зележить від багатьох індивідуальних факторів. Може бути, що Ваш хлопчик просто ще не готових для соціальних контактів, це нормально. Може має сенс дати йому спокій і поки обмежити контакти?
Чому Ви хочете його включити у спілкування?

ДОброго времени суток!
Похоже ситуация возникла не вчера:
«поводы раньше были, вроде не грандиозные, но все же...»;
Что за поводы? Как давно?

«У меня есть постоянное желание контролировать мужа, где он, что делал и т.д»;
Как давно вы в браке?
Желание контролировать кого-то возникло только с мужем или были эпизоды и раньше?

«Как побороть эту тревогу?»;
Тревога, страх, ревность возникают не на пустом месте. Даже разобравшись локально, но не удалив корень - они будут возвращаться снова и снова.. Так что у Вас есть два варианта:
1- самостоятельный - разобраться с реакцией и научиться реагировать иначе. Тут могут помочь техники стабилизации - дадут возможность контролировать свои эмоции + КПТ: работа с когнитивным искажением или когнитивный колодец. Всё это можно найти на ютьюбе и в текстовом варианте в инете.
2 - выбрать специалиста и поработать с психологом. Будет не быстро, т.к. важно найти корень проблемы и заменить на аутентичные установкипринципыценности + эмоциональные реакции и модели поведения. Получите устойчивый результат и навыки самопомощи на всю жизнь.

nemeside, доброго времени суток!
Очень эмоциональные и крайне противоречивые мысли.
Что стало последней каплей для Вас? По какой-то причине вы же решили наконец-то обратиться за помощью?

Mary, доброго времени суток!
«Мало того , что у меня тут никого нет и я оставила свою успешную жизнь ради того , чтобы переехать с ним»;
я правильно Вас понимаю - вы готовы вернуться домой и в другой стране Вы жить совершенно не хотите?

«Не понимаю в чем моя вина»;
Думаю, это не про вину...
А что говорит Ваш муж - как он переносит переезд и всю тяжесть ответственности за двоих?

«но как же мне быть ?»;
я бы рекомендовала выбрать специалиста и поработать с психологом. Как минимум Вам нужна стабилизация - раз, а дальше перестроиться на новый формат взаимоотношений. При эмиграции и условии, что только один тянет всю семью - меняются и условия отношений. Если это не учитывать и не изменить - такое партнёрство может не выдержать возникшего испытания. Думаю в себе и с собой важно будет разобраться, чтобы помочь себе и вашей паре пройти и стать ближе в этом процессе.

Анна, доброго часу доби!
«з років 15 у мене завжди був страх що я буду тупою і що ніколи не зможу чогось досягти»;
Думаєте успіху досягають лиши дуже розумні люди?
Що, на Вашу думку, необхідно для того, щоб досягти успіху і в якій пропорції (%)?

«І зараз і тоді у мене в голові каша, мої думки не зрозумілі мені. »;
Чим Ви зара займаєтесь - де працюєте? Які маєте навички та знання? Де вчилися?

«З чого в загалі почати.»;
Заспокоїтися!
Ви вже молодець!!! Ви намагаєтесь щось змінити в собі - це вже круто! І це варто того, щоб сказатит собі: Аня - ти молодець!
Зробіть це перед дзеркалом, глядя собі у очі. Ми всі потребухєто того, щоб бути побаченим, прийнятим, схваленим. Будьте першою, хто це зробить - побачте себе, прийміть себе та похваліть себе.
А далі, спробуйте спочатку виписати всі свої надбання (знання, навички, дипломи) та подивитися де в якій сфері вони можуть принести Вам дохід. А наступний список - таланти і те шо подобається робити., та пошукайте які напрямки роботи можуть бути в зоні Ваших талантів та вподобань. Складіть план, як дійти до професії що подобається і дійте. Це якщо абсолютно самостійно..

«Мені дуже потрібен психолог, але із-за фінансів я не можу собі це дозволити, бо впевнена що мені потрібен не один сеанс. »;
Так. Вам потрібен психолог і точно не на один сеанс, а десь на 16-20 сеансів, як мінімум.
Ви 25 років відшліфовували життя по індуцированим принципам, цінностям та поняттям, відпрацьовували ідельно свої емоційні реакції та свою поведінку, тож повернути собі автентичність за "раз-два" стовідсотково не вийде. Тому це має бути глибока, систематична і тривала робота із фахівцем.
"Проблема з фінансами" - це традиційна відмовка, щоб не працювати. По-перше, є різні ціни. По-друге, у багатьох фахівців є соціальні клієнти, а це дуже доступна вартість за консультацію. І по-третє, у кожної людини є фінансова можливість зайнятися своїм здоровям. Я особисто це багато разів перевіряла з людьми, які жили за межою бідності - у всіх, як виявилось при детальному розгляді, є можливість вкласти якісь кошти в своє здоровя.

Анастасія, доброго часу доби!
«не гуляли, бо він далеко живе і ще немає грошей, щоб приїхати»;
Чи правильно я зрозуміла - у Вас віртуальні стосунки?

«Допоможіть будь ласка позбутися ревнощів »;
Щоб позбутися ревнощів - треа розібратися що з Вами відбувається: чому, на підставі чого винимають ревнощі, що саме відбувається з Вами. а це процес тривалий. Тому раджу обрати фахівця та попрацюватит з психологом.

«зрозуміти, коли реально потрібно ревнувати, а коли ні.»;
Тобто Ви вважаєте ревнощі нормальною складовою стосунків для Вас?

Доброго часу доби!
«Як правильно жити»;
С точки зору кого?