Психологиня Наталия Павловна Венглинская Київ лише онлайн

Доброго часу доби!

«Останнім часом...»;
Це як довго?
Що відбувалося в Вашому житті напередотні такого стану?

«Просто в мене питання,це криза 40 років?Чи синдром військового часу?»;
Може бути і перше і друге і обидва разом - треа як мінімум діагностика.
А ще це може мати фізиологічну природу, тому раджу відвідати ендокринолога та гінеколога на предмет дослідження гормонального фону. Порушення в гормонах дають таку ж саму симптоматику та самопочуття.

«Чому так різко змінились пріоритети в житті? »;
Якщо на соматичному рівні все добре - це може бути і емоційне вигорання, зважаючи на те, як Ви тавилися до роботи перед цим..
Я б радила обрати фахівця та як мінімум пройти 1-2 диагностичні консультації.

Доброго часу доби!
Нажаль, з того, що Ви написали - Ви маєте складну, напрацьовану, багатофакторну проблему. Я б дуже радила Вам обрати фахівця та попрацювати в особистій терапії, тому що з усим цим ні самотужки ні з допомогою форумів глибоко та з тривалим результатом - не розібратися. Мені шкода (
Але ми можемо розібратися з первинними проблемами, які й привели до всього цього.
1 - на мій погляд, це не сформована у Вас самоцінність. Тому що оце:
«з*явилась дитина,з якою я сиділа вдома(чоловіка вдома часто не було,не через те що працював,а проводив свій час з друзями та знайомими.Міг вийти з дому зранку та прийти вночі.Дуже часто знаходила в телефоні переписки або дзвінки з іншими дівчатами,кожен раз була одна і та ж відповідь,що це все несерйозно,якщо й були поцілунки то це не зрада за його словами.»;
- свідотство того, що Ви заплющували очі на попрані Ваші кордони, на неповагу, на зраду... І у мене питання: заради чого?

2 - «Мабуть я сама себе переконувала,що не слід руйнувати стосунки через переписки та поцілунки,та намагалась довіряти йому,але з роками довіри ставало все менше.»;
- не розуміння фундаментальних понять.
А що таке довіра - це про що? На чому Ви формуєте довіру?
А стосунки - це про що? Як Ви розумієте, що це - стосунки, а це - сторонні відношення?

3 - «Ми з чоловіком разом 15 років 4 роки зустрічались,потім одружились»;
Тривалість стусунків як структури розглядають за їх юридичною (умовно) платформою. Якщо Ви в шлюбі 11 - років - це третя нормативна криза сімї. І тут вже робота на проблемами притаманними саме для цього періоду майже всім сімям.

4 - «я забезпечувала сім*ю»;
- я Вас правильно зрозуміла - Ви працюєте і фінансово тримаєте сімю?

5 - «Зараз на заспокійливих,та намагаюсь піднімати собі настрій,але не дуже виходить,дуже важко.»;
В Вашій ситуації піднімати собі настрій - це дуже мужньо. Ви молодець. Але це ніяким чином не впливає на вирішення проблем в Вашому особистму та сімейному житті. Це всеодно як казати людині з нежитю - припини чхати і нежіть пройде.
Ви молодець, що шукаєте та впроваджуєте все, що може Вас підтримати. Але тут треа не підтримувати себе, а розбиратися з собою, та допомогти собі поважати себе.

6 - «Підкажіть будь-ласка як вибратися з цього пекла?Як підняти свою самооцінку? »;
обрати фахівця та почати займатится своїм ментальним здоровям та собою.

«Он молодец. Даже если ему до слез, он всё равно не схлопывается в страх и обиду, а продолжает в этом жить. »;
Супер! И очень важно ему это говорить - вот именно это всё, что Вы замечаете, как Вы им гордитесь, что Вы в нём видите...
И важно задавать ему вопросы: как он себя чувствует, когда... каким он себя тогда чувствует?.. что он про себя тогда думает? по какой причине он настойчиво идёт к этим ребятам? а кто из этих ребят ему больше всего нравится? а почему? а что именно ему в нёмв них ему нравится?... Чтобы ему помочь - Вам важно услышать своего сына - что с ним происходит, что для него важно и в чём, какой поддержке он нуждается.

Второй момент вот этот:
«У меня были проблемы в детстве отстаиванием своих границ с детьми, но началось все с семьи и мне кажется из отношений с мамой.»;
Вам с этим было бы не плохо разобраться, чтобы своё опыт, свою боль, грусть... не переносить на сына.

Anastasia, доброго времени суток!
Ваши переживания, забота очень понятны. И Вы - молодец!!! Но из Вашего поста больше слышно про то, как это для Вас, но мало - как это для сына..
Вам грустно и больно - реакция внимательной и заботливой мамы. И теперь для Вас важно принять тот факт, что Ваш сын учится взаимодействовать с этим миром, который часто несправедлив и жесток. И у него сейчас практика отвоёвывать своё пространство в этом мире, отвоёвывать внимание к себе, свою свободу и своё самоуважение и уважение других.. И вопрос сейчас не в том, с чемкем он сталкивается и почему...
А в том - поможете ли Вы ему пройти и научиться быть во всём этом..
А для этого Вам важно услышать себя - что с Вами происходит когда Вы видите эту несправедливость со своим сыном?
А в Вашем детствеподростковом возрасте как было? - Вы могли себя отстоять?

Доброго часу доби!
Схоже Ви налякани та розгублені. Абсолютно підтримую поради колегі - вони дуже доречні.
Але у мене питання про Вас:
«Що мені робити?»;
Що Вас бентежить? Через що така розгубленість?

Відредаговано автором 30-05-2023 11:27:10

Доброго часу доби!
Підтримую колег - сон надзвичано важливий для здоровья в комплексі, особливо фаза глибокого сну. Тому 3-4 години це точно замало, бо до такої фази Ви не встигаєте дійти. Тому Ви молодець, що шукаєте рішення по цьому питанню.
Перше, що важливо - це зясувати причини по яких є порушення сну. Для того важливо проаналізувати як давно це почалося та після чого, в які дні та після яких подій Ви не можете заснути, який є режим дня, що їсте в ці дні та коли останній раз приймаєте їжу, чи є фізичні навантаження в ці дні..
По-друге, пропрацювати ці причини, віднайти ресурси та попрацювати на стабілізацію Вашого стану. Дуже часто порушеннясну повязано з надлишком гормонів адреналіну (гормон енергії) та кортизолу(гормон збереження енергії). Треа віднайти підходящі для Вас техніки заспокоєння та прибирання цих зайвих гормонів з тіла.
По третє, можливо причина на соматичному рівні, тобто порушення сну може бути симптомом порушення робти деяких органів або систем. Тому варто звернутися до невролога та ендокринолога

Mmmari, доброго ранку доби!
«Хотілось би дізнатися чомусь так стається?»;
Скоріш за все це ємоціна втомазнесиленнявигоряння - треа пройти діагностику та розібратися. Тому раджу обрати фахівця та попрацювати з психологом. Або як мінімум пройти 1-2 діагностичні сесії, щоб розібратися в тому що з Вами відбувається.

«чи це на щось впливає »;
А це якість Вашого життя не погіршує?.. - ось Вам один з впливів.
Але це те, що на поверхні. А є ще підводні моменти в такій Вашій реакції - це може впливати на Ваше тіло і якщо з цим не розбиратися перейти на психосоматиний рівень, тобто деякі органи в тілі почнуть це "проживати" разом з вами, тобто хворіти.

«чи щось на це впливає? »;
Так, в такій реакції може бути фізіологічна природа - порушення гормонального фону. Тому варто перевірити "матінку емоцій" - ендокринну систему а ще й у гінеколога перевірити жіночі гармони теж варто. Бо порушення у цих або у одній з цих систем впливає на наші реакції та дає симптоматику депресивних розладів. Тому раджу звернутися до цих лікарів.


«мені важко впоратися з критикою оточуючих і навіть в простих розмовах з сімʼєю можу заплакати від ледве повишеного тону. Війна, втрата близької людини для моєї сімʼї.»;
тут є як мінімум 2 серйозні запити на тривалу терапію:
- формування самоцінності та самооцінки
- проживання горя-втрати
Як давно загинула близька людина?

Відредаговано автором 22-05-2023 11:04:04

human, доброго времени суток!
Мне импонирует определение коллеги - это жизнь. А как справедливо это состояние определил другой коллега - это экзистенциальный кризис, что для Вашего возраста закономерно.
Примерно в 30-35, этот период ещё иногда называют "возраст Христа", происходит серьёзное переосмысление всех ключевых понятий, жизни в её наполнении и себя. Это не только и не столько вопрос "кто я", как "куда я". Люблю в этом контексте мем:
- Кто мы?
- К чёрту подробности, где мы?

«В последнее время чувствую, что почему-то жалею себя.»;
А что с этим не так? Что плохого или недостойного в том, чтобы себя пожалеть?
В чём именно, по какой причине Вам хочется себя пожалеть?

«Будто понимаю мимолетность самой жизни, что меня и моих близких не станет, и будет пустота. »;
Вы о понимании и принятии смерти?
Пустота без близких или после смерти?

«Такое чувство ощущения маленького беззащитного хрупкого человека внутри меня. Будто мне не 31 а где-то 70-75 наверное.»;
А кто в Вашем окружении есть или был в возрасте 70-75 маленький и хрупкий?

Я бы рекомендовала Вам всё же выбрать специалиста и поработать с психологом. На форуме в себе и с собой глубоко с устойчивым результатом Вы не разберётесь. А вот в терапии - да.
Что скажете?

«хочеться на покій, я не справлюсь»;
тоді бігом до психіатра. Це вже може бути на фізиологічному рівні, а з фізиологією працює психіатр.

«Маленького принца читав, повню в дитинстві чомусь не ловко було коли асоціював себе з ним, хех»;
є книжки, які варто перечитувати і перечитувати відкриваючи щось нове в собі... ця - одна з них. Бо це дуже глибока і доросла книга. Так само як і про Алісу..

«А що значить зрозуміти себе, що буде точкою Б що я зрозумів, коли я зможу сказати - о все я зрозумів»;
)) цього не буде ніколи...
Єдине, що можна зрозуміти - це точку А.. а далі - то вектор. І він може і буде змінюватися під впливом різних факторів - в цьому неочікуванність, тайна, велич та насолода буття ;)

«чи як мені цей процес організувать і понять що він завершився чи на якому він етапі?»;
Розуміння точки А - коли приходить спокійне сприйняття та ставлення до себе з любовью, коли не стає питання як спілкуватися - ти просто спілкуєшся з оточуючими легко, про те що вважаєш важливим або просто хочеш.
Це якщо на пальцях і в котексті Вашого запросу )
Цей процес не завершиться, бо Ви розвиваетесь, а значить змінюєтесь. Але має бути фундамент. От створення цього фундаменту і треба пропрацювати з психологом. Самому буде вкрай важко, бо наша психита так працює, що вона будете уникати болісних, незручних питань, а значить залишати пустОти у фундаменті. Тому і потрібен фахівець. Але почніть працювати над тим, що можете.

Алексей, доброго времени суток!
Как я поняла, у Вас произошли нарушения в работе краткосрочной памяти. То,что Вы не удерживаете в зоне воспроизведения прошлую сессию с психологомпсихотерапевтом не означает, что эти процессы не остались в подсознании. Я бы рекомендовала возобновить терапию. Возможно имеет смысл несколько изменить её методы. Возможно, изучив, какие именно модальности у Вас сейчас более активны к восприятию, соответственно именно эти нейромедиаторы сейчас аккумулируют в себе сбор инфы больше - манифестируя в терапии именно на них есть вероятность получения глубокого и устойчивого результата. Это лишь моя теория. Но, возможно, имеет смысл её отработать. В конце концов Вы ничем не рискуете и хуже точно не будет.

«Могу ли я применять какие-либо немедикаментозные практики для стабилизации своего состояния и уберегания своей психики?»;
техники стабилиации - по этому запросу гугл выдаст Вам массу ссылок и на ютьюб и на статьи. А вот можете или нет, что можете, а что будет не полезно - это лучше согласовывать со своим психиатром.

Влад, доброго времени суток!
Чтобы что-то рекомендовать - важно понять что именно с Вами происходит.
Как давно Вы переживаете такое состояние?
Возможно было какое-то ключевое событие, что спровоцировало эти мысли?
Кто Вас окружает - семья, друзья, близкие люди?
Чем Вы занимаетесь - работа, самореализация?

В идеале - Вам необходимо поработать с психологом. Пройти диагностику и, возможно, обратиться к психиатру для медикаментозной помощи Вашему телу. Суицидальное состояние, один из ключевых факторов - нарушение работы вегетативной системы, точнее парасимпатической её части. Вот для стабилизации и восстановления работы систем и нужны медикаменты. А это определить может только психиатр. Может имеет смысл обратить к этим специалистам?

Читала Ваш допис - стільки тихого, скореного болю.. терплячості... якоїсь смиренної покірності..
і знов, можливо помиляюся, але думаю, Вам буде не дуже зручно або навіть боляче дихати повільно та глибоко, не грудями, а животом. Спробуйте, покладіть руки на груди та на живіт та зробіть дуууже повільний вдих довжиною 7-8секунд та слідкуйте, щоб рука на грудях на піднімалася, а Ви вдихала животом. Далі зробіть затримку на 3-5 сек і такий же повільний видих. Вдалося? Які були відчуття? Що легше - вдихати чи видихати?

«Просто оце зараз я поняв що це не норма. Можна краще, а я все пропустив.»;
Та Ви молодець! Ви усвідомили, що те, як Ви живете - для Вас не норма. Наступний крок - зрозуміти, віднайти, що для Вас є нормою. Але треа неупередженого партнера в цьому дослідженні, щоб Вас не винесло на індуковані упередження, принципи, цінності... Зара важливо віднайти Ваші, автентичні.

«Якби ж це можна було на форумі зробить. »;
глибоко і назавжди - не можна. Але вже сьогодні почати змінювати своє життя на краще - Ви можете. Почніть вивчати себе, досліджувати який Ви - що подобається і з якої причини? Чого хочете і, знову ж таки, з якої причина та чого хочете досягти цим бажанням?
Книжки для рефлексії та самопізнання - це скарб безкоштовний: Маленький принц, Аліса в країні чудес, Ікігай, 5 мов кохання, Емоційний інтелект та Емоційне лідерство Гоулмана (взагалі всі його книжки рекомендую). Читайте з дослідженням та роздумами. Якщо проживете тільки ці книжки - гарантую - Ви та Ваше життя зміняться на краще.

«Да я згоден з вашими висновками, але от тільки доведеться чекати ще невідомо скільки. Поки я влаштуюсь на роботу щоб оплатити психолога.»;
Можливо на особисту терапію і складно зібрати кошти. а от на групову - думаю Ви зможете осилити, бо участь в терапевтичній группі - це дуже підйомні гроші. Наскільки я знаю від 400грн. То може є сенс пошукати такі группи та долучитися?

І маленька рекомендація - перш ніж вчитися строїти відносини з оточуючими - всеж таки зрозумійте себе - який Ви, що в Вас є, а чого бракує, свої сильни сторони та свої цінності, свої мрії, свої страхи, свої цілі. Тоді Ви зможете себе транслювати оточуючим. Бо коли цього розуміння нема - людина транслює придуманий образ, це, як правило считують оточуючи і не сприймають. Бо ніхто не хоче бути поряд з нещирою, незрозумілою людиною. Тож почніть спочатку вивчати, приймати, розуміти себе српавжнього.

Відредаговано автором 21-05-2023 12:17:36

Доброго часу доби!
«е знаю як так трапилось, все було вроді добре »;
Можливо Ви занадто довго намагалися бути сильним?..

«Чому це трапилось? »;
«хотів дружить з однолітками, тобто не безкорисно.»;
Тобто Ви намагалися "купити" через допомогу у навчанні, їхню дружбу?

«Це просто жах, я повністю сам та ще й з такою бідою.»;
Трьома словами назвіть Вашу біду - в чому вона?

« Раніше я хоч і був як вигнанець, але хочаб знав чого я хочу»;
А через що Ви були вигнанцем? Як давно це почалося? А у школя як було з однолітками?
Чого Ви хотіли раніше?

Можливо я помиляюся - тоді виправьте мене, але мені здаєтся, що краєугольним каменєм у Вашій проблемі є відсутніст розуміння себе, своєї самоцінності. Тому не виримуються кордони і замість насолоди життям в автентичності, Ви намагаєтесь бути зручним, адаптивним...
Я б радила обрати фахівця і саме попрацювати над самопізнанням, формуванні самоцінності та автентичності. Це позбавить Вас від потреби заробляти увагу інших. І, що доволі часто буває - ця увага прийде до Вас сама.
Що скажете?

Доброго часу доби!
Співчуваю Вам ( мені шкода, що ваша родина проходить через додаткові болісні проблеми (

«зовсім недавно я дізналась що в нього є коханка з якою він жив майже рік,»;
це була побратимка чи якась жінка з тилу?