Добрий день.
Якщо виявиться що у вас депресія, то справді психолог тут не допоможе. Потрібен психотерапевт, який працює в парі з психіатром. Психотерапевт на першій зустрічі проведе діагностику і при потребі, направить на консультацію до психіатра. Далі буде вести вас. Онлайн працюють і психіатри і психотерапевти.

Добрий день.
Як у вас з тілесними кордонами? Чи любите тактильні дотики? Яка дистанція комфортна для вас у спілкуванні з іншими людьми? Чи принято у вас з батьками обійматися?

Добрий день
Ви написали, що хочете ясності у відносинах, а звучить як гарантій. Відносини- це взаємний процес.
Чи обговорювали ви з дівчиною про статус відносин? Ви пара? Чи проводити ви час не лише онлайн? Для чого кожному з вас відносини? Чому ви вибрали саме цю людину?

Добрий день.
Стосунки у сімі складаються з батьківської і подружньої підсистеми. Це про те, що ви говорити, що в батьківстві все ок, а от стосунки між вами не влаштовують. Якщо двоє людей не сформувались як пара, то бути лише батьками їх не влаштовує. Також момент, що сімя на кожному етапі свого розвитку має конкретну задачу. До прикладу, це задача по вирощенню дитини. Далі парі потрібно сформудюлювати нову задачу для того, щоб бути сімєю. Може виявитися, що у них різні задачі, вони по- різному бачать своє життя. Якщо не виходить знайти задачу для спільності, сімя приймає рішення розлучитись. Спільних цілей нема- потреби бути сімєю не бачать.
Також ви пишете, що чоловіка все влаштовує. Це теж може бути правдою. Йому може підходити такій рівень глибини. І це ні добре, ні погано. Так є.
Найлегший спосіб- це поговорити. Без звинувачень і маніпуляцій. Обговорити як кожен з вас уявляє сім’ю, що би хотілося, що не влаштовує. Пошукати те, що можна виправити, в чому домовитись, де знайти компроміс. Відкрита розмова допоможе прояснити погляди кожного з вас

Добрий день.
Співчуваю вам з приводу втрати.
Перша реакція на втрату- це шок. І це нормально те, що ви описали. Психіка захищається від болю, відмовляючись приймати реальність.
Підтримую колегу, зверніться за підтримкою до друзів чи близьких. Попросіть допомоги побути з вами, підтримати, будь що, що вам хочеться. Не залишайтесь одна в своїх переживаннях. Це справді важко

Добрий день.
Ваші припущення- це лише ваші іантазії. Ви самі їх придумуєте, сам з собою аналізуєте і робите висновок. Тобто у вам відносини з уявним партнером. Є лише один спосіб довідатися що вона думає і як собі уявляє- поговорити з нею. Підготуйте список питань, на які вам хочеться отримати відповідь. Далі можна просунутись в напрямку скільки часу кожен з вас потребує проводити у спілкуванні. Теж шляхом діалогу. Кожна людина має свою потребу у спілкуванні, маю на увазі по кількості часу. Можливо у неї вона менша, чисто з її характеру.
Лише маючи хоч якісь прямі відповіді ви зможете щось аналізувати.

Добрий день.
Звільнення з роботи, відноситься до ситуативної кризи. Наступає раптово і вимагає інших дій. Кожна криза має обов’язкові фази проживання. Але на виході людина отримує нове знання про себе. Воно потрібне і позитивне.
Місяць це не достатньо для проживання. Можливо ваш темп зовсім інший. Подумайте, що це час для ревізії. Чи подобається вам те, чим займалися? Як би ви хотіли щоб виглядав ваш робочий день? Яку роботу ідеальну собі уявляєте?
Як ваші батьки хвалили і дурили вас за оцінки, нові навики, невдачі?

Добрий день.
А які у вас відносини з мамою?
Що знаєте про жіночу конкуренцію? Як відноситесь до конкуренції за мужчину, наприклад?
Чи знаєте, що ви красива, розумна....? Хто вам про це сказав?

Добрий день.
Те, що ви пишете, що з появою другої дитини потрібно виділити окремий час, справді так. До появи малюка, старша дитина була сама. Ввесь час і увага належали їй. Дитяча психіка не може так скоро перелаштуватись і прийняти правила нового життя.
Потрібно проводити якийсь час лише удвох. Так дитина розуміє, що вона не лише член системи, але і індивідуальність. Для цього підійдуть речі, які стануть ритуалами. Наприклад, ви будете ходити в парк погуляти і зїсти морозиво, чи перед сном разом одягати піжаму і читати казку. Будь, що. Ви придумаєте самі, на основі вподобань ваших і дитини.
Також ви написали, що не можете знайти стільки часу. Складається враження, що ви одна з дітьми. А де ж батько? Як батько допомагає з дітьми? Чи робить щось по дому? До речі, це вік, коли присутність батька має збільшуватись. Це якраз період коли через навчання нових навиків, наприклад їзда на велосипеді, плавання, дитина отримує підтвердження зі сторони тата.
Своєю поведінкою, дитина показує те, що не вміє, або не може сказати словами.
Ось стаття на тему істерик. Там є рекомендації як навчити дитину говорити про свої почуття
https://upsihologa.com.ua/isteriki-u-malysha--stoit-li-borotsya-s-i-29uliana40.html

Ответ отредактирован автором 24-02-2021 09:38:00

Добрий вечір
Гомосексуальність- це не хвороба. Її не треба лікувати. Ви не повинні жертвувати своїм життям заради мами. ПА не смертельні, від них не помирають.
Ваша історія містить багато, щоб не сказати купу моментів з якими треба працювати. Починаючи від привязаності... прийняття сексуальної орієнтації. Це тривала бережна робота з грамотним спеціалістом. Організуйте собі цю підтримку

Добрий день.
Як організоване життя у вашій батьківській сімї? Як контролювали вас в дитинстві?
Ваше питання- питання кордонів. Людина, яка не вміє обходитись з чужими кордонами, не вміє і зі своїми. Також питання самооцінки. Довіри в парі і цінності.

Добрий день
З тривожністю не потрібно боротися, з нею треба розібратися. Ця емоція потрібна нам для виживання. Вона сигналізує, що якась наша потреба не задоволена. Якщо постійна фонова тривога- то уявіть, як психіка кричить про допомогу.
Тривога- це те що живе в майтутньому. Ми хвилюємося чи боїмося тих подій, які ще не сталися. Подумайте, чого ви боїтеся. Можливо, це буде пов’язано з вашими відносинами, а може ні. Далі, уявіть що це вже сталося. Що буде з вами?
Далі, спитайте себе, що я можу зробити прямо зараз для полегшення свого стану?
Можливо, в близьких відносинах активізується ваш тип привязаності. Потреба в близькості у вас і у вашої дівчини різна. Пропишіть яким ви себе почуваєте, коли дівчина говорить, що їй не потрібно так багато часу разом?
Ось поради, як ситуативно допомогти собі
https://upsihologa.com.ua/kak-spravitsya-s-trevogoy--uprazhneniya-dl-05uliana40.html

Ответ отредактирован автором 22-02-2021 07:43:37

Добрий день, Eva.
Наше уявлення про себе, відповідь на питання « хто я?», закладається з раннього дитинства. Про це нам повідомляють наші батьки. Сами вони формують Я- образ. І це не тільки вербальна комунікація. Ви написали про гіперопіку і контроль. Дітей опікають, бо вони хворі, беззахисні, особливі і тд. Але інша сторона опіки, так звана психологічна вигода для батьківських фігур- Май завжди в мені потребу! Я хочу бути потрібною! Звідси, інколи несвідомо звичайно, притримування в дорослішанні, соціалізації. Я пишу вам про це, як один з варіантів як може бути влаштовано. А також, щоб ви розуміли, що не можливо вирішити вашу проблему порадою в переписці.
Також є питання до вашого затинання. Чи це незворотній процес, чи це симптом з яким можна працювати. Бо і в тому і в тому випадку потрібна робота з психологом. Але форма роботи різна.
Звичайно булінг. Це форма насилля, доволі жорстокого. Його підтримує дорослий. Як ви прожили це і як це по впливало на вашу особистість.

Добрий день, Аля.
Почуття і поведінка іншої людини, не ваша відповідальність. Правда лише до того часу, поки не почнуть з’ясовуватись стосунки.
Чи говорив вам МЧ про свої почуття? Можливо, це лише ваші здогадки.
Не завжди пара чи сімя починається з кохання. Не завжди є кохання- пристрасть, чи любов з першого погляду. Проаналізуйте які якості вам подобаються, як ви себе почуваєте поряд з мужчиною. Також у вас може бути потреба в опіці, яку ви не добрали у батьківських стосунках. У вас хороший точковий запит на індивідуальну консультацію. Раджу вам, не рубати з плеча, а розібратись зі спеціалістом

Добрий день
У всіх нас є період пошуку, всі ми буваємо слабкими, розгубленими...Бо ми люди. Це передбачено нашою природою.
Але ми опираємось на якісь важливі нам орієнтири, на знання про себе, довіра своїм бажанням і потребам. Це те, що називають самооцінка і самоцінність.
Відносини з залежним- це відносини співзалежності. Прямий маркер, що з самооцінкою не гаразд. Як ви опинилися в відносинах з залежним? Як ви вибираєте таких мужчин? Чому ви їх вибираєте? Ось напрямок для роботи.
Ще ви написали « ребенку нужен отец». В дитини вже є тато. Ви шукаєте мужчину собі!
У такому полі переписки не можливо вирішити ваші запити. Тут порадою не обійтись. Чи готові ви працювати для себе?