Психологиня Наталия Павловна Венглинская Київ лише онлайн

Помидора, доброго времени суток!
Вы уже понимаете суть своей проблемы:
«С одной стороны это очень комфортно, ведь я таким образом берегу свои границы, но, с другой стороны, идеальных людей нету, а я все-равно людей удаляю быстро и легко»;
- и это прекрасно.
Давайте посмотрим детально:
« я не умею дружить с людьми»;
Что такое дружба? Как, какими критериями, по каким признакам Вы определяете - вот это уже дружба, а это - ещё нет?

«если человек меня начинает разочаровывать своим отношением ко мне»;
приведите пару примеров - в чём и чем именно человек Вас разочаровал? Что это было за отношение и каким образом он его транслировал?

«я до сих пор внутри себя питаю глубокие теплые чувства к бывшему мч... Он был инициатором нашего расставания, я хотела быть с ним, просилась оставить отношения, попробовать, он отказал. Спустя месяц начал выходить на контакт... Я все ещё питаю к ему чувства, но условно везде перекрыла доступ к себе, ведь меня уже однажды этот человек оставил. »;
А это уже другая история, про любовные отношения. Как думаете в дружеских и любовных отношениях кроме сексуальной составляющей - есть другие отличия? Если - да, то какие?
По какой причине он разорвал отношения?
Вы хотите дать ему второй шанс?

Проблема, с которой Вы разбираетесь - это вопрос не воспитанного эмоционального интеллекта. Если нет возможности или желания поработать с психологом - рекомендую книгу Дэникла Гоулмана "Эмоциональный интеллект". Возможно местами она покажется сложной, но в целом даст Вам весьма обьёмное и глубокое понимание о том, что происходит с Вами и, возможно, Вы сможете самостоятельно с этим разобраться.

« Так, спокійно може сидіти складати лего чи ліпити пластилін. Разом ходимо в кінотеатр спокійно дивиться мультфільм до кінця...
Часу проводимо разом достатньо»;
Тобто це не питання непосидючості або привертання уваги.
А як він сам пояснює - чому сам не робить уроки?

«надоело растекаться мыслью по древу!»;
про це й мова.. залиште державу - політикам..
розкажіть про те, що відбувається з Вами безпосередньо.
Ви написали:
«"Господи, як я ненавиджу цю країну!" Але якщо прислухатися до внутрішіх відчуттів то ненависті, як такої немає...
Як відрізнити дійсну ненависть від декларованої?»;
Якщо це не ненавість - то що? Як би Ви це назвали?
Щоби їх відрізняти - треа спочатку щоб Ви зрозуміли що воно таке в Вашому розумінні, чим мотивоване (нащокого направлене)..
Якщо це не Ваша країна - то яка Ваша? І це теж важливо, бо це як з чоловіком - одного кохають іншого - ні; десь Ви почуваєтесь як вдома, а десь - ні.. І те, що чуже, інородне - буде викликати свідомопідсвідомо неприйняття і послідовно - інтенсивні емоції..
І все це - дуууже тонка, глибока і послідовна робота саме з дослідження Вас, що на сайті не вирішити..

Але маю підозру, що всі розмови про державу та держморди - то лише можливість вилити свій страх, безпорадність, біль, сум, безпомічність... ось з цього:
« чоловіком, який зараз доречі воює. Я не проти, навіть прямо зараз. але ж не випустять... от довоює і валіть (правда через 3 роки - якщо виживе ще відбудує нехай), а зараз він ває повернути борг (кому?) а туди прийдеш там такі ж, як і тут, це наше, а значить ти повинен...»;
але Ви про це написали так...между прочим... А весь головний лонг-лонг-лонг рід на якісь загальні, дуже далекі поняття..

«Може проблема в тому, що вам важко віднайти мене»;
я не мушу Вас віднаходити - це Вамша справа...
Я можу лише допомогти Вам (якщо захочете та запросите мене у цю подорож) себе віднайти..

«Чому я маю бути до когось чи до когось причасна? Мені не потрібне це якрмо.»;
Тобто Ви як Іван роду не памятаючий? )
якщо Ви не хочете визнавати своє коріння - то яке Вам діло, що робиться в нашій державі та з нашим народом?

«мене тубрує чому ненависть, а не чому до України»;
ненависть сама по собі не існує. вона завжди має ціль. Тут одне від одного не відокремити.. Тому хочете зрозуміти з тим, що відбувається з вами - розберіться з причиною того, що це викликає..

«кожна людина ненавидить себе за ті чи інші речі, особливо в минулому, доки не пробачить себе. »;
Ви прямо всіх людей спитали? На підставі чогог такі голословні ствердждення? )

У Вас багато тексту, багато різних емоцій але в усьому цьому важко віднайти - а де Ви сама..
Може все ж таки має сенс звернути увагу на себе?

Ваша біль, гнів, розчарування зрозумілі і не безпідставні, але...
«це корабель, який хочуть потопити з обох боків (зовні і з середини).»;
Зрозуміла метафора, але не відповідь. Ви філосовствуєте, та говорите загально відомі речі. А питання не в загальному (корабель, народ, влада..), а в тому, щоб Ви для себе зясували що таке Україна для Вас.
Ви відокремили себе від українського народу:
«до самого українського народу огиди і ненависті як такої нема»;
- а себе Ви до якого народу причислюєте?

«відчуттів і почуттів які в мене були при ненависті - немає.»;
"ненависть" - то і є або відчуття або почуття або і то і друге разом. Про що я Вам і написала вище - поки Ви не розберетеся в собі: цінності, цілі, мотиви, чути-розуміти свої емоції та почуття, сенси... - Вас буде викидати від особистого в загал... а там Вас вже немає... там масса і в ній Ваші питання не будуть мати відповідей, які б дали вам відповідь (вибачте за мовний коллапс).

«Можливо причастність влади до України»;
а яку причасність до влади маєте (чи маєте взагалі) Ви?
Взагалі, наскільки Ви розумієтется в макро та мікро політиці? в градоуправлінні?..

«верхи крали, крадуть і будуть красти»;
покажіть мені країну де цього немає...
Але питання не про загальне, а про Вас - Вам цікаво що там у владі, чи Ви намагаєтесь розібратися у своїх відчуттяхпочуттях та думках?
як Ви особисто можете на це впливати?
«Можливо, причастність влади до України і всього українського, виклакана реакція огиди та через втому від постійного такого (верхи крали, крадуть і будуть красти. втома від нахабства,частоти і масштабів. народ збирає по нитці для армії, а там мільйони просто в ніщо йдуть) - поширють дану рекцію на все, до чого вони причасні?»;
А до чого причасні Ви особисто?
Яка реакція у Вас на те що робите Ви особисто? Або Ваші рідні, близьки та друзі - яку реакцію у Вас викликають їх дії?
Вони - Україна, что хто?

Відредаговано автором 07-09-2023 11:40:08

Світлана, доброго часу доби!
Дуже круте питання - моя особиста подяка.
Та все не так просто.
«коли чуєш чергову новину про те, як влада краде чи відмиває гроші під час війни... виникає думка: "Господи, як я ненавиджу цю країну!"»;
Що та хто для Вас "Україна"?
Що є ознакою, відчуттям, проживанням - це моя Ненька?

«Як відрізнити дійсну ненависть від декларованої?»;
Є різниця між емоційною реакцією на щось або когось та почуттям до чогось або когось.
Мати любить дитину, але може відчувати до дитини роздратування, злість, а при наявності сильної втоми навіть ненависть.
Відчуття - то про реакцію на зовнішню якістьвластивість будь чого.
Почуття - то про духовно, душевну організацію людини.
Питання вище - то про Ваше осмислення того хто є хто і до когочого Ви саме що саме відчуваєте та почуваєте.

«Як зрозуміти де яка? По якому критерію? »;
Самопізнання.
Коли є розуміння себе, своїх емоцій (які вони та про що саме), своїх цінностей, своїх цілей, своїх понять (бо мозок апелює поняттями) - тоді Ви дуже легко будете розрізняти що саме зара з Вами відбувається та через що.

Відредаговано автором 07-09-2023 09:52:23

Жанар, доброго времени суток!
Слишком мало информации.

«считала деньги и проговаривала каждую купюру»;
Чьи деньги считали?
С какой (для чего) целью проговаривали купюры?

«пришло осознание, отвращение к деньгам»;
Деньги - что это такое для Вас?
Напишите 10 ассоциация на понятие "деньги"

Vika, доброго часу доби!
Маю підозру, що проблема може мати декілька причин. Давайте спробуємо розібратися.
Як я зрозуміла з Вашого допису така проблема є вже 3 роки? Тобто з першого класу йому важко концентруватися на уроках, вірно?
Скажіть, а не помічали Ви, чи може він концентруватися на якісь справі? - тобто сидіти чимось сконцентровано займатися. Якщо - так, то як надовго вистачає його концентрації?
Чи може він спокійно продивитися цікавий для нього мультфільм не вставаючи із стільця, не відволікаючись?

«коли я сиджу біля нього все робить»;
Коли Ви поряд - він спокіно робить все? Як це відбувається?
Які ще справи Ви робите разом із дитиною (граєте, кудись разом ходите, чимось разом займаєтесь..)?

«Вечером у мене починають здавати нерви і я починаю кричати.»;
І це природньо, бо наша психіка не безкінечна, колись ресурс закінчується..
Коли Ви відчуваєте, що "на грані" - як Ви собі допомагаєте розлабитися? Як себе підтримуєтет в такі моменти (не тільки вдома, а взагалі)?

«Ніяка мотивація»;
І тут 2 варіанти:
1 - або це не його мотивація
2 - або він знає, що Ви не дотримаєте свого слова і він зможе випросити у Вас і іграшку, і гаджет..
треа розбиратися

Доброго времени суток!
То, что Вы описали лично мне мало напоминает здоровые отношения и здоровое чувство к девушке. Больше про эмоциональную зависимость, в некотором смысле даже одержимость..
«Приезжал домой как маньяк»;
- ну вот очень на это похоже...

«С марта месяца я начал активно проявлять свой интерес в ее сторону, но получал отказ. По причине мы разные, взгляды на жизнь, другие интересы. Но я держался до последнего. »;
Что в ней Вас привлекло?
Она видела и осознавала, что Вы абсолютно разные, а Вы?

« хочу получить совет как мне пережить это расставание, что можно сделать в этой ситуации»;
В идеале - выбрать специалиста и поработать с психологом. Важно разобраться в природе происходящего, в мотивах. Тогда получится экологично закончить эти отношения и не начать аналогичные.. а уже строить взаимоотношения на аутентичной основе.

Доброго часу доби!
Дуже співчуваю, це боляче бачити та чути як дитина страждає і не знати як їй допомогти, відчувати свою безпорадність..

Дівчинка у такому віці, коли гормони викидають її з одного стану в інший, якісь підстави найти чому я так себе почуваю - вона не може, бо то не про зовні причини, а про гормональні перебудови в її тілі. І це, дуже часто, підлітків лякає, напружує, вони дійсно не можутьвідповісти на питання: "що відбувається..чого ти плачеш..що тебе не влаштовує..?
Спробуте ставити питання з іншим градусом, не "що не влаштовує", а "чого б ти зараз хотіла?" або "про що ти мрієш" або "які думки стосовно майбутній професії?".. тобто задача фокусуватися не на тому чого нема, або що нетак, а на тому, чого хочу, про що мрію, куди іду.

«нічого її не радує»;
Але ж Ви то напевне знаєте, що її радує - яка їжа, напої, ігри, справи.. Коли таке чуєте - питайте: а твій песиккотикпрогулянка на велікє... - теж не радує? Сенс у тому, щоб показати їй, що як мінімум щось є в її житті, що дає їй радість.

І було б доречним, якщо вона не проти, звернутися до дитячого психолога. В цьому віці зявляються тайни від батьків і це природньо, бо починається глобальна сепарація, пережід к самостійності. А от сторонній людині та ще й фахівцю вона може більш відкритися.

І головне, не лякайтеся, не панікуйте. Ви дууже турботлива мама, бо сам факт, що шукаєте відповіді та ідете по допомогу к фахівцям - це вже про Вас як свідому, відповідальну, турботливу люблячу маму. Ви - МОЛОДЕЦЬ!!! Коли Ви будете в зібраному стані - Ваша дитина буде відчувати, що може на Вас спертися. Ось чому Ваш психоемоційний стан важливо підтримувати в максимальному балансі. Тож подбайте про себе в першу чергу.

Відредаговано автором 06-09-2023 11:36:07

Доброго часу доби!
Як я бачу з того, що Ви написали - дуже багато нюансів, які не відомі..
Перше, що важливо Вам розуміти - будь яка ситуація - вона не про когось, а про Вас. Ніхто не може зрозуміти що на думці іншої людини, якщо вона сама про це не скаже. Тому що та як на думці чолшовіка з яким Ви живете ніхто не може сказати, лишо домислювати, інтерпретувати..
Проте важливо і ми можемо розібратися з собою. Тому питання до Вас та про Вас.
«Живу з чоловіком уже 4 роки,він не розлучений, я розлучена»;
Тобто ви живете в одному помешкані на постійній основі? Фінансово у вас сумісний бюджет?
А скільки часу Ви були з ним у стосунках до того, як стали жити разом?
Ви свідомо будували стосунки із жонатим чоловіком?
На що розраховували?
Чому питання його розлучення виникло саме зараз, але не турбувало Вас коли Ви вирішили жити разом з цим чоловіком?

и вопрос: есди для Вас материнство не про самореализацию - то про что?

Дорого часу доби!
«Що робити з підлітком?»;
Пробачте, але це не зовсім вірне питання, тому що з іншою людиною мало що можна зробити, тим більше коли це вже повнолітня людина..
В Вашому випадку більш дорене питання: що мені робити? - бо едина люди на яку можемо та повинні впливати, яку можемо та повинні перевиховувати - це ми самі.
Діти ведуть себе адекватно поведінці батьків (обох чи одного), тому його поведінка - це результат Вашої поведінки. Змінетесь Ви - йому доведеться передивитися свою модель поведінки.


«Підробіток собі шукати не хоче.»;
а на які кошти він може дозволити собі таке життя? Хто оплачує весь десь банкет?

«Мы социальные существа, все вынуждены так или иначе вписываться в общество. Когда не вписываются - это антисоциальное поведение.»;
"мы вынуждены" и "антисоциальное поведение" - вот тут у Вас искажение в понимании и в реакции, о котором уже писала выше и с которым важно разобраться.
Общественное мнение - это не Уголовный Кодекс, а только МНЕНИЕ большей (что тоже не факт) части населения отдельного региона. И то, что мнение других для Вас стоит на первом место по сравнениюд со своим собственным мнением - вот это и есть проблема самоценности и аут ентичности, которую в формате сайта Вы не решите.

«Да, для меня самореализация это про профессию, а не про материнство.»;
Именно! Это уже не общество Вам говорит, что Вы не самореализованная личность.
Вы сами себе говорите об этом. Вы сами себя такой считаете, а не общественное мнение..

«А в чем я должна видеть ценность, если так ничего и не выбрала, и ничего не сделала, кроме хаотичных метаний между разными видами работ?
»;
И опять - Вы сами не видите ценности в своём материнстве. Вы, а не общество обесцениваете себя и то, чем Вы занимаетесь.

« Просто не комфортно жить, когда тебя в любой момент могут заплевать и осмеять.»;
Это и есть - видеть чужое мнение выше своего.
Когда я больше ценю своё мнение - то меня не могут ни унизить, не обесценить ни заплевать - я буду на это смотреть как на мнение отличное от моего, которое имеет право на жизнь, но мне не подходит, т.к. у меня по этому вопросу своё мнение и своя точка зрения.