Психологиня Наталия Павловна Венглинская Київ лише онлайн

Доброго времени суток!
Возможно у ребёнка есть аудио-чувствительность. Я бы рекомендовала провериться у лора, чтобы исключитьподтвердить соматическую природу проблемы.

«Тимчасово»;
Але господиня в квартирі - Ви.
Але якщо читати Ваш допис, то таке враження, що не вона живе у Вашій квартирі, а Ви живете у неї з доброї ласки..
На мій погляд, є проблема з незбудованними кордонами, з не визначеними ролями та з відсутністтю домовленностей.
Може має сенс сісти за стіл перемовин, та чітко проговорити хто господиня, та хто кому що має доповідати чи не доповідати?
Так, родинні стосунки передбачають близкість та довіру. Але ось це:
« у чоловіка було ДН 35років, і він вирішив відмітити. Додому запросили моїх та його батьків. Коли я їй це озвучила то в неї ж одразу змінився вираз обличчя і відповіла мені, що вона не буде присутня). »;
- вже ультимативна поведінка з її сторони. Наголошу, вона гостює, тобто логічно, що вона пристосовується під правила та звічки господарів. Гості не виставляють претензії господарям.
І ос тут питання яке, на мій погляд важливо Вам розібрати: чи почуваєте Ви себе господинею в своїй оселі? Чи розумієте та тримаєте свої кордони?

«На даний момент ми проживаємо в квартирі, які залишилась мені від батьків. »;
Тобти хазяйка квартири Ви, а сестру приютили, вірно?

Доброго часу доби!
Щоб якось рухатися в цій ситуації важливо з'ясувати принципово важливі ре чі:
1:
«Я проживаю в одній квартирі зі cвoїm xлonцеm тa cеcтpoю (моя старша сестра свою продала в кінці 2021р.і в новому районі купила іншу, де потрібно робити ремонт), квартири нам залишили батьки»;
пояснить ще раз будь ласка: це ви з хлопцем живете в її квартирі, чи вона живе в Вашій? Хто господарка цього "гуртожитку"?

2:
«Я проживаю в одній квартирі зі cвoїm xлonцеm»;
«у чоловіка було ДН »;
То які у Вас стосунки - це Ваш хлопець чи це Ваш чоловік? Це важливо, бо тоді у нього або є або немає прав захищати та відстоювати вашу пару.

Доброго часу доби!
«Коли мене щось емоційно бентежить (позитивне чи негативне, однаково), мені хочеться рухатись, бігати, щось робити.»;
Це природньо, бо в стресі в кров та м'язи викидається вилика кількість двох гормонів: адреналін - гормон енергії та кортизол - гомон змбереження енергії. Ваше тіло реагує на завелику кількість цих гормонів.
Перше, щоб я таки радила - це пройти обстеження на гормони. Можеливо в підлітковому віці перебудова не відбулася корректно. Це не щось страшне, все можна скорегувати. Важдиво з'ясуати природу Вашого стану.
Друге. я б радила спочатку спробувати стабілізуючі техніки. Дихальні вправи знижують рівень адреналіну, тілесні прави прибирають кортизол. Навчития стабілізації краще буде разом із фахівцем + Ви зможете розібртися що ще може впливати на виникнення такої гострої реакції.

Добрго часу доби!
Співчуваю, розлучення дуже травматична подія..
Але в Вашій історії Ви описали доволі дивні речі.
«Вже рік не живем разом... Я живу з іншим.В чоловіка також зароджуються стосунки.Як дізналася про це.То чуть серце не розірвалося.»;
Тобто ви живете з іншим, а йому не можна?
Через що сердце рветься, якщо Ви живете з іншим чоловіком?

«Не знаю як бути.Порадьте щось будь ласка. »;
Як бути з чим саме?
Приєднаюся до порад колег - обирайте фахівця та попрацюйте з психологом. Бо на мою думку є багато моментів які тягнуться скоріше з дитинства або з підліткового віку. І має сенс з цим розібратися.

ДОброго времени суток!
Как давно мама перестала доверять? После чего?
Либо, как думаете по какой причине она не доверяет? Чего боится?

«как мне доказать, что я не вру?»;
Никак. Если взрослый человек выбирает не доверять - можно делать что-угодно, это никак не повлияет на его отношений.
Но можно попробовать поговорить, разобраться, что происходит.

Доброго часу доби!
Ви написали, що така залежність від хлопця у Вас була і в минулих стосунках. А окли стосунків немає - тоді як себе почуваєте?
Коли хлопець поряд - як себе почуваєте? Якою?

Така залежність може бути обумовлена відсутністю теплих стосунків з батьком. Або просто відсутністтю прийняття та підтримки з боку родини. Або травмівними стосунками у підлітковому віці.. Причини можуть бути різні. В будь якому випадку треа з ними розбиратися. І самостійно, нажзаль, цього не виправити. Дитячі сценарії дуже стійки. Тому раджу обрати фахівця та попрацювати з психологом у індивідуальній терапії.

ДОброго часу доби!
«Такі різкі зміни настрою не перший раз»;
Якщо хлопець часто поводить себе грубо по відношенню до Вас - з якої причини продовжуєте такі стосунки?

«я казала що мені не приємно коли мене ось так посилають ні за що. »;
Тобто бувають випадки, коли послати - це нормально, бо є за що?

Міра, доброго часу доби!
А боротися з цим ні в якому разі не треба. Важливо дитину не злякати в цьому стані.
Що це - може сказати лише лікарь. Дуже раджу звернутися до невропатолога.

Я поняла, что Вас не спрашивали. Собственно редко кого об этом спрашивают. Но ответ все равно за Вами. Потому и вопрос: в чем для Вас сложность ответить «нет»?

Ирина, доброго времени суток!
А в чём сложность отказаться от разговора?
«Они "хотят пообщаться", как написала мне рекрутер»;
они хотят - имеют право хотеть. Но Вы-то не хотите. Почему не откажетесь?

Андрій, доброго часу доби!
ВИ ж вже задавали це питання десь пару місяців тому..

«Це я розумію»;
І це прекрасно! Але Ваша лексіка каже не про те, що Ви розумієте, а про те як Ви живете, як приймаєте рішення.
Є різниця - розуміти і усвідомлювати. Те, що ми розумієм не впливає на наше життя. Лише те, що ми усвідомлюємо.
Коли я усвідомлюю, що не несу відповідальність за думки, реакції, рішення іншої людини - тоді ось це:
«зараз я почуваюсь в клітці, бо боюсь»;
навіть на думку не приходить.
Так, Ви це розумієте. Але Ви цим не живете. Воно ще не усвідомлене. Про шо і мова...

«Боюсь я зробити це не правильно»;
А що, на Ваш погляд правильно?
Здебільного, ми ображаємося не через те, що нам кажуть. А на те як це роблять.
Яка на Ваш погляд форма донесення цієї інформації може бути правильною? Бо тут немає шаблонів и тільки Ви знаєте свого хлопця.
Так, це має бути максимально прозоро і конкретно, без метафор та зайвих пояснень. Але форма - тон, формулування, обстановка і таке інше - то вже суб'єктивно та індивідуально.

«щоб не нанести нової глобальної травми, чи не розворушити стару. »;
добре. Давайте трошки розберемося: з якої причини Ви хочете розірвати стосунки?

ДОброго часу доби!
В ситуації яку Ви описали все не так вже і складно.
Питання перше - кому належить Ваше життя?

Питання друге:
«І зараз я почуваюсь в клітці, бо боюсь що якщо я від нього піду, в нього можуть повернутись ці думки і він знову щось з собою зробить. »;
Хто несе відповідальність за думки, реакції, рішення, дії?

« мені здається що такі зміни в поведінці це теж наслідки порушеної психіки.»;
Вам не здаєтся.

«Я не знаю як добрати слова щоб коли я піду з ним все було гаразд. »;
Є багато форм зваємовідносин. Перша, якій ми навчаємось з народження - це взаємовідносини "ребёнок-родитель". Далі будуть додаватися "брат-сестра" "я и чужой" "я и друг" "я и учитель"... "я и любимый".
Перечитайте те, що Ви написали та оберіть в якій формі взаємовідносин, в якій ролі зі своїм хлопцем Ви знаходитесь?
Чи це здорова форма взаємовідносин?
Чи Ви маєте бути в цій ролі зі своїм хлопцем?

По-хорошому, я б радила обрати фахівця та попрацювати з психологом. Бо Ви не просто так обрали саме цього хлопця. Щоб екологічно завершити ці відносини та в майбутньому не обрати такі самі - краще в цьому розібратися з фахівцем.

Відредаговано автором 05-02-2024 11:50:10