У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Психолог Павел Леонидович Басанский Київ Поділ

психолог Сімейний психолог. Психолог для підлітків. Дитячий психолог. Павел Леонидович Басанский
16-06-2009 Павел Леонидович Басанский додати у вибрані

коментар
Останній візит на сайт 5 днів тому.
Років досвіду психологом Років досвіду: 27
Освіта
Киевский Национальный Университет им. Т.Г. Шевченко, факультет социологии и психологии, отделение психологии - 1995-2000гг.

Курсы повышения квалификации для психотерапевтов и психологов от Харьковского медицинского института последипломного образования «Виды психотерапии и их практическое использование» (Киев, Украина)
Год окончания: 2000

Европейский институт психодрамы PIFE(Германия) - 2003-2010гг.
Досвід психологічної практики
Общий стаж работы по специальности – 27 лет.
Практический опыт самый обширный и разносторонний. Работал и с детьми, и с подростками, и со взрослыми. С зависимостями (алко, нарко), с психиатрией (большой и малой), с семейными проблемами (в том числе и проблемами в воспитании детей), личностными и проблемами духовного порядка (экзистенциальными). А также многократно занимался профориентацией и творческим самоопределением.

Сильные стороны:
- Диагностику провожу быстро и довольно точно.
- Эмпатичен и человечен.
- Хороший аналитик (ситуаций, отношений, конфликтов - внутренних и внешних, личностной структуры).
- Творческий и индивидуальный подход к каждому.
- "Волшебный пендель" в развитии клиента получается сам собой, непроизвольно).
- Помогаю человеку проявить все свои и ЛУЧШИЕ, и ХУДШИЕ качества, то есть способствую более полному САМОПОЗНАНИЮ человека и овладению своим ПОТЕНЦИАЛОМ, сознательному контролю себя.
- Честен и порядочен, не корыстолюбив.

1.5 года-опыт работы в наркодиспансере 1997-98 г.г. (еще во время учебы в ВУЗе): индивидуальная и групповая психокоррекция алко- и наркозависимых.
На последних курсах (4-5) проходил практику в Павловской городской психиатрической клинике, после этого в частной практике неоднократно работал с психически больными людьми (шизофрения, МДП, депрессии, фобии). Разбираюсь в психопатологии.
1998 - тренинги личностного роста для студентов.

С 2002 по 2007 - психолог-консультант на "Детском телефоне доверия": работа с детьми и родителями.
С 1999 г. по 2014 г. - психолог-консультант в Психологическом кризисном центре "Городской телефон доверия" при психоневрологическом диспансере: работа и в телефонном режиме, и очно в кабинете с самым широким кругом проблем - от суицида и различных психических заболеваний до обычных психологических проблем (отношения, семья, воспитание детей, неуверенность в себе, страхи, смерть близких, глубокие кризисные состояния).

С 2015 по 2019 - психолог Центра социально-психологической реабилитации детей: работа с детьми, попавшими в сложные жизненные обстоятельства и их родственниками (мамы-папы-бабушки-дедушки-тети-дяди-сестры-братья).

7 лет проведения психотерапевтических групп методом психодрамы.
С 2010 по 2013 год - психологические тренинги + туризм по авторской методике "Природа-Преображение".

Сотрудничество со СМИ (журналы "Ева", "Зимняя вишня", "Генеральный директор", "ЖЖ Здоровье"; газеты "Факты", "Сегодня"; телеканалы СТБ, НТН, УТ1, Интер, Киев, Сити, ГолосUA)
Працюю з запитами
✔️ проведення тренінгів✔️ супервізія для колег
- Работа с нарциссической травмой и ее последствиями.
- Психологическая реабилитация пострадавших от деструктивных отношений и патологичных личностей (психопатов, нарциссов, "пограничников"). Обучение приемам психологической защиты от подобных.
- Индивидуальный анализ: детские психотравмы, неуверенность в себе, внутренние противоречия и конфликты, неприятие себя, проблемы с ощущением самоценности, повышенная или заниженная самооценка, тревожность, патологические вина и стыд, тяжелые обиды, страхи, перфекционизм.
- Трудности в общении: одиночество, стеснительность, замкнутость, неумение общаться и строить отношения.
- Духовные проблемы: поиск смысла жизни, работа с системой ценностей, духовное самоопределение, немотивированная агрессия, негативное воздействие окружающих и пр.
- Психосоматика (физиологические нарушения, вызванные психологическими причинами и НЕ связанные с соматическими заболеваниями): различные боли (в голове, животе, груди, сердечные и т.п.), телесные блоки и зажимы, панические атаки, тремор конечностей, чувство напряжения в теле, повышенная потливость, покраснение лица, аритмия, бессонница.
- Различные острые кризисные состояния (серьёзная болезнь или травма, смерть близких, катастрофа, сильный стресс, психологическая травма, ПТСР, постабортный синдром, переживание развода, суицидальные настроения или попытки суицида, чувство беспомощности и потерянности).
- Семейное консультирование: измены, ревность, семейные конфликты, насилие в семье, угроза развода.
- Любовные взаимоотношения: конфликты, размолвки, обиды, отсутствие гармонии в отношениях.
- Детско-родительские проблемы: конфликты с детьми или с родителями, отсутствие взаимопонимания, сложности с воспитанием детей.
- Разнообразные зависимости: алкогольная, наркотическая, игровая и пр.
- Профориентация школьников и всех желающих, поиски своего призвания, профессиональная и личностная самореализация.

Провожу онлайн-консультации и психотерапию в Zoom и по Skype.
Их стоимость: по Украине - 1300 гривен (для людей в сложных финансовых обстоятельствах возможна скидка); для тех, кто живет или работает в любой другой стране - 45 евро или 50 долларов в час.
По правилам работы онлайн - оплата предварительная.
Связаться со мной можно по телефону и в Телеграм.
Використовую підходи та техніки
Аналітична психотерапія
Психоаналіз
Транзактний аналіз
Екзистенційна психотерапія
Символдрама

Психодрама и монодрама. Геносоциограмма (родовое дерево). Дыхательные и телесно-ориентированные методики. Авторские методики.
1500 грн


Основне
диплом перевірено
місце прийому клієнтів
Сімейний психолог. Психолог для підлітків. Дитячий психолог. в Київ, Поділ , ул.Братская 10

⭐ Оцінка від колег-психологів

Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок
: 26. хто оцінював

Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?

Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.

Сертифікати про додаткову освіту
Відповіді 13872
Кибербулинг со стороны одноклассницы
«сестра решила написать этой девочке и спросить почему она и её подруга вытворяют такое, так эта девочка покрыла её матом и сказала что они и не дружили, а просто общались с ней из-за жалости»;
Их задачей было:
1) оскорбить сестру, обидеть, задеть за живое - чтобы ЗАСТАВИТЬ ее реагировать - и нужно сказать, у них это получилось. Зачем это? Вероятно из чувства собственной НЕПОЛНОЦЕННОСТИ, свойственного людям, имеющим нарциссические или психопатические черты в характере, которое они пытаются компенсировать унижением, обесцениванием других. А также из-за зависти и злобе ко всему хорошему, чего они ЛИШЕНЫ - в чем и заключается их неполноценность.
2) подтолкнуть сестру сделать ошибку, например начав оскорблять в ответ и самой запачкаться, а затем сделать ее ВИНОВАТОЙ, манипулировать этим. Это известная практика подобных типажей.
«Что делать в этой ситуации, идти разговаривать с её родителями в кабинете директора (но 10 класс, извините) или сказать сестре чтобы попыталась сама дать отпор этой псевдоподруге?»;
Не стоит торопиться в данной ситуации. Необходимо взвесить:
1) возможности Вашей сестры давать отпор - насколько она умеет это делать? Не мешают ли ей отстаивать себя какие-либо внутренние установки - "быть всегда хорошей", например, "что подумают другие?" или другие подобные?
2) отношения сестры с родителями: насколько они поддерживают ее, насколько готовы защищать и вступать в конфликт (а он неизбежен в данном случае)? Был ли разговор с ними уже об этой ситуации?
По-хорошему, так как проблема многогранна и непроста в решении, сестре был бы весьма полезен сеанс с психологом. Разумеется с разрешения родителей, так как она несовершеннолетняя.

Для Вашей сестры это хоть и весьма болезненный, НО очень полезный жизненный урок, который ей важно запомнить на всю жизнь: какие бывают люди и как умело они умеют прятать свою истинную сущность - чтобы в дальнейшем не быть такой наивной и доверчивой, как и слишком мягкой по отношению к таким персонажам.
Що робити коли відносини з хлопцем є токсичними?
Якщо б Ваш хлопець мав совість (яку він 100% НЕ МАЄ, бо вірогідно є нарцисом), то він би, як герой пісні Боба Ділана" What Good Am I?", запитав себе:

"Який від мене толк, якщо я такий же, як усі,
Якби я просто відвернувся, побачивши, як ти одягнена,
Якщо я закриюся, щоб не чути, як ти плачеш,
Яка від мене користь?

Яка від мене користь, якщо я знаю і не роблю,
Якщо я побачу і не скажу, якщо я подивлюсь крізь тебе,
Якщо я залишусь глухим до грозового неба,
Яка від мене користь?

Яка користь від мене, поки ти тихо плачеш
І я чую у своїй голові, що ти говориш уві сні,
І я завмираю в цей момент, як і всі, хто навіть не намагається,
Яка від мене користь?

Яка від мене тоді користь для інших та для мене?
Якби я мав усі шанси, але я все ще не бачив
Якщо мої руки пов'язані, я не повинен ставити питання всередині
Хто їх зв'язав і чому і де я мав бути

Яка від мене користь, якщо я говорю дурниці
І я сміюся з того, що приносить горе
І я просто відвертаюсь, поки ти мовчки вмираєш,
Яка від мене користь?"

Але ж він НЕ запитає. Бо НЕЗДАТНИЙ.

Але Ви МОЖЕТЕ запитати себе: ЧОМУ я в цих руйнівних відносинах? ЧОМУ терплю подібне ставлення до себе? ДЕ моя САМОЦІННІСТЬ? КОЛИ я її втратила? Може ще в дитинстві, зі своїми батьками?

Відредаговано автором 28-04-2024 17:15:15

Тремор ног и тела с любимыми человеком
Здравствуйте, Александра!
«Как справиться с тремором и расслабиться?»;
Чтобы справиться с тремором вначале необходимо узнать его причину, которая пока Вам не известна:
«Я абсолютно не понимаю иногда причину этого тремора, я ему говорю что переволновалась, от избытка эмоций или от переживаний, но на деле сама вообще не представляю почему так…»;
Чтобы представить, почему так, нужно исследовать этот тремор. Совместно с психологом, который работает с психосоматикой. И учитывая:
«да, мне свойствен тремор, но в моменты сильного страха и переживаний (типо панических атак) чего у меня уже давно не было…»;
Скорей всего он так же связан с сильным страхом на уровне панического состояния. А вот с чем связан сам страх - снова же нужно исследовать вместе с психологом. Предполагаю наличие какой-то ранней психологической травмы. Возможно попытка изнасилования или сексуальное растление (друзьями, знакомыми, родственниками).
В целом тема деликатная и глубокая как для переписки. Необходима индивидуальная работа со специалистом.

Бесплатная рассылка интересностей!

Війна довела мене, я боюсь жити.
Главная причина состояния:
«я нікому не довіряю, не маю подруг, друзів бо не довіряю людям»;
Добавлю только, что недоверие касается не только людей, но и ЖИЗНИ, ВСЕЛЕННОЙ, БОГУ - а значит не верите и в то, что при любых обстоятельствах о вас позаботятся. Ожидаете только всего самого плохого. Такое воспитание получили:
«а мама ще панікує та крутить що сюди зайдуть, буде пекло, ми помремо, нас вб'ють»;
Очень зависите от маминых установок. И это вторая по важности причина.
И дополнительная, третья причина:
«а тепер я думаю що летить в мене, вб'є дитину, моїх улюбленців, мене, уявляю нас під завалами»;
Необузданное, неконтролируемое воображение. Не умеете им управлять.
Пока все три причины не проработаны - страх никуда не денется. И будет победителем.
Сразу добавлю, что без психолога, самостоятельно, вряд ли справитесь.
Не розумію й боюся свого гніву й істерик
«Але у відповідь чую леше яка я противна і взагалі псіхована . І тут я почала просто їх всіх обзивати , матюкнулася декілька разів ( зараз дуже соромно але тоді слова самі вилітали ) я жахливо себе вела і не розумію чому в пориві гніву завжди так , я кричала щоб мати мене облишила , не ходила за мною і не відчитувала мене , але вона ігнорувала , я просила її вийти з кімнати в істериці, й навіть казала що вже не можу контролювати себе, казала вийди бо я тебе зараз вдарю 🤦🏻♀ . Бо я просто неможу коли вона стоїть надімною і каже мені все те від чого мене розриває від болю з середини , прошу вийти і не говорити цього а вона продовжує, я просто в такі моменти падаю на підлогу , кричу в подушку, бʼю повітря руками , й голосно ридаю , і нічого не можу з собою зробити»;
Звісно, коли тебе ігнорують, обзивають, принижують і це все при менших, не можливо лишатись спокійним.
Схоже у Вас нарцисична мати, для якої є характерним подібне ставлення.
«Намагаюсь донести що не розумію за що з мене це знущання зараз , за те що попросила злізти з мого ліжка грязними ногами»;
Дарма намагаєтесь. Навряд чи така мама Вас почує, в неї інша задача: познущатись з Вас, коли в неї видається така можливість. І найгірше, що Ви самі підставляєтесь під це знущання.
«і поки вона сиділа з братом на дивані і казала який він гарний хлопчик а я псіхована»;
Нарцисична мати завжди вибирає собі "любимчика" і постійно порівнює з ним братів-сестер не в їх користь.
Більш того, проміж своїх дітей завжди вибирається і "козел відпущення" - на якому вона відіграється, "випускає пар" та зливає агресію. І це - саме Ви.
«Так я ще досі жахливо ображена бо не розумію чому так важко облишити мене коли прошу вийти»;
Тому що мета НЕ заспокоїти Вас, а навпаки - вибісити.
«чому я не можу злитись якщо мені буквально роблять моральну й фізичну шкоду»;
Звісно, що можете. Але мені здається, що Вас злять спеціально. А Ви, замість того, щоб це зрозуміти, вчиняєте істерики від бесилля пояснити щось. Але ж ніхто чути Вас і не збирається. Тож, навіщо пояснювати тим, кому ці пояснення НЕ потрібні?!
Чи має значення стать та вік при виборі психолога / психотерапевта?
Доброго дня, Irina!
І вік, і стать в питанні психотерапії НЕ мають особливого значення, тож стереотипи бажано відкинути одразу ж.
Щоб пізніше обов'язково їх пропрацювати з психологом, бо вони ще будуть заважати по життю.
Вочевидь, що були психологічні складнощі у відносинах з батьком (або його не було взагалі). Тому і складнощі в побудові стосунків, тому й обираєте жінку-психолога - як прототип материнської фігури (або як сестри - якщо Вашого віку).
Але, як би там не було, КРАЩЕ обирати "як хочеться", а не "як правильно" з якоїсь точки зору, хай навіть воно здається суперлогічним. Тим більше, що потім завжди зможете попрацювати з іншим психологом - другої статі та віку))
Єдина умова (хоча при бажанні, звісно, можете нею знехтувати), це щоб психолог, незалежно від віку та статі, був сам успішним в побудові стосунків або перебував в щасливому шлюбі. Інакше він або вона зможе навчити Вас лише теоретично))
В сина 11 років проблеми в поведінці та спілкуванні
Доброго дня!
«Моєму сину 11 років, постійні скарги на нього в школі від вчителів та дітей( це вже не перша школа), він чіпляє дітей, стрибає на них, таким чином намагається звернути на себе увагу, жити не хочуть з ним спілкуватися»;
«Вчителя скаржаться, що неуважний на завдання, на зауваження не реагує, сміється і робить знову все те саме»;
Тут є кілька варіантів: або у Вашого сина РДУГ - розлад дефіциту уваги з гіперактивністю, або щось з антисоціального - соціопатія-психопатія. Але я більше схиляюся за Вашим описом до РДУГ.
Якщо дитина НЕ егоїстична, НЕ агресивна, НЕ жорстока, НЕ маніпулятивна тощо.
Але гадати не треба, дитину бажано показати фахівцям. В першу чергу дитячому психологу, який гарно розбирається в психопатології і не буде все повертати на вади виховання. Це теж може мати місце, але воно ТОЧНО НЕ головне. А також психіатру або невропатологу (у разі РДУГ - це більше неврологічне аніж психіатричне).
«ставлять питання на виключення зі школи і переводу до інтернату трудних підлітків»;
Так, це неприємно для Вас, але дитину НЕ лякає - вірно?
Якщо навіть лякає, то можливо він просто не може тримати себе в руках - це більше за його можливості. Просто дезадаптивні особливості особистості.
«Підкажіть, що робити, як ще балакати з дитиною щоб цього не допустити»;
Точно НЕ виховні бесіди вести. Розмови не допоможуть. Бо вже маєте відповідний досвід:
«вже проводила бесіди з сином що так не можна себе поводити, але весь час все те саме…»;
який НЕ працює. Справа не в словах, які треба говорити для переконання дитини, а в її ОСОБЛИВОСТЯХ як особистості. А вони НЕзмінні. Тільки трохи коректуються.
Повторюся: дитину треба обов'язково показати психологу, який розбирається в патологіях характеру, особливо дитячих. А також кваліфікованим!!! лікарям: психіатру-невропатологу.
Стосунки з зазомбованими батьками
Одним з перших кроків при лікуванні "нарцисичної травми", а це саме вона, бо маєте виражено нарцисичних батьків і сестру, є безжальне вбивство надії на отримання любові від таких батьків та на чарівне розчаклування їх і перетворення з відьом та відьмаків на люблячих та турботливих казкових мамусів-татусів.
Бо такого НІКОЛИ НЕ відбудеться.
В принципі Ви це і зробили. Але...це тільки перший крок, попереду їх ще безліч.
ВІД повернення собі САМОцінності, яку такі батьки вбивають однією з перших, бо вона, як їм здається, несе загрозу їх роздутим ЕГО, ДО розуміння природи нарцисизму, знання прийомів та методів знешкодження нарцисичної отрути, стратегії і тактики захисту власних кордонів, оволодіння прийомам амортизації нападу "психологічним айкідо", відпрацювання-перепроживання отриманих в дитинстві психологічних травм і багато чого іншого.
Зразу ж попереджу, що самостійно це не зробити. Тільки в супроводі досвіченого спеціаліста, який розбирається в темі нарцисизму і нарцисичної травми. В психотерапії. Яка точно не буде короткою. Бо нарцисична травма лікується довго і нелегко.
Моя матір не хоче вести мене до психіатра.
Єва, якщо Вам потрібна допомога, а мати відмовляється допомогти її отримати, то шукайте її самостійно - серед інших більш адекватних, ніж вона, дорослих. Вчителів, психологів в школі, сусідів, знайомих, українських батьків інших дітей тощо. Особливо це стосується вчителів і психолога в школі - впевнений, вони НЕ відмовляться від допомоги. Тільки треба їм обов'язково розповісти про шизотипічний розлад та депресію. Не приховуйте нічого, інакше не спрацює.
Не хочу жити
Вітаю, Ірина!
«З кожним днем розумію, що стомилася жити далі, не бачу інтересу в житті, нема бажання далі щось продовжувати»;
Бо живете НЕ за своєю ПРАВДОЮ, НЕ з середини себе, а лише робите вигляд, граєте в життя.
Від того і стомилися. Впевнений, що все саме так.
«Єдине, що поки стримувало то мої діти»;
Добре, що стримувало і стримує. Ще б трохи підтримки, внутрішної сили і розуміння ситуації. І витягнете.
«одна з яких хвора на аутизм, чесно руки опустилися в мене давно, але розумію, що мої діти нікому не потрібні крім мене, теж на можу дивитися як страждатиме моя хвора дитина, що вона ніколи не буде як всі, в неї не буде нормального життя, а це все моя вина, я дала їй життя, а вона хвора»;
Це НЕ ВАША вина. 100% знаю це. Такі речі відбуваються ТІЛЬКИ в якості НАСЛІДКІВ вчинків Ваших предків. Це 100% родове. І не Ваша провина, а когось кілька поколінь тому. Дитина відпрацьовує. І Ви також. Своїми стражданнями та зусиллями. І любов'ю до дитини. Це потрібно для роду. А Ви і дитина - зможете витягнути цю духовну роботу. Інакше Вам би її не дали. Все тільки по силам дається.
Може мої слова здадуться Вам дивними, але ТАК є. Це саме так і працює.
Якщо б всі люди жили правильно, як то кажуть "без гріха", то ніхто б не хворів і не гинув наглою смертю.
А так, пожинаємо те, що посіяли.
«чоловік весь час працює і упркіє мене,що я вдома,а я не маю з ким лишити дитину»;
Мабуть він не дуже вміє розуміти Вас? Або взагалі інших.
«Я тут сама,рідних і друзів в мене нема, підтримки нема»;
Шукайте і знайдете.
«Я зараз хочу знайти можливість відправити дітей в Україну, щоб мої батьки лишилися з ними, як мене не стане, але не хочеться на них вішати такий тягар»;
Куди-куди?! В Україну? Ви взагалі НЕ розумієте, що тут відбувається і ЩЕ буде відбуватись найближчим часом?
Ви не в реальності живете, а в якомусь ілюзорному, паралельному світі? Прокидайтесь від сну та ілюзій.
«я так би хотіла життя віддати, душу продати лиш би моя дитина була здоровою»;
Не по-божому це буде. Душу продавати. Ваша душа - це велика ЦІННІСТЬ. І я б це довів Вам на практиці - через певні психологічні техніки. Самі б відчули.
От життя віддати - інша справа, але ж НЕ допоможе. Причину хвороби дитини я назвав вище.
«Стараюся плакати тихо коли ніхто не чує і не бачить, стараюся усміхатися і вдавати, що все добре, але я більше не можу»;
Навіщо це ліцемірство?! Від нього ж Вам ще гірше.
Знаєте одне з головних правил психологічно здорового життя?
НІКОЛИ НЕ брехати, ані собі, ані іншим. НІКОЛИ. Завжди правду. Тоді будете здорові, а не криві і хворі - від КРИВДИ, яка викривлює все в людині.
В кого навчилися так робити або через які ситуації? Думаю, що через батьків. Бо вони НЕ СПРИЙМАЛИ Вас СПРАВЖНЮ, а завжди щось з Вас ліпили своє...ось Ви й звикли ліцемірити і ГРАТИ в життя, а не жити.
«Я нещаслива як жінка, як дружина, як мама, хоча я обожнюю своїх дітей, я нереалізована як спеціаліст бо тут мої освіти не потрібні нікому. Кожен день не приносить нічого нового, ніякого позитиву»;
Не приносить, бо Ви нічого НЕ робите, щоб приносив. Тільки насильство над собою, БЕЗ розуміння свого життя.
А що Ви робите ще?
Ви ж НЕ реалізуєте себе як жінка і дружина? А що заважає, до речі? Відсутність любові? В кого з вас? Чи щось інше?
Що заважає реалізувати себе як спеціаліст? Не про освіти мова, про інше.
Чому вважаєте, що не реалізуєте себе як мама? Погано доглядаєте? Не любите?
Обожнювати не треба нікого, окрім Бога. Люди - то є люди. Навіть якщо вони діти. Милота. Вони люди, вони особистості. Зі своїми плюсами, зі своїми мінусами. Нема чого ідеалізувати.
«Я не прошу жалості, не хочу, щоб думали, що пишу значить напрошуюся на те, щоб жаліли»;
Навіть не збираюся це робити. Навіщо? Що це змінить? Нічого. Зміни принесе зовсім інше, а не тупа жалість. Вибачте, але саме так я і ставлюся до неї. Бо вона тільки сили забирає.
«Так я боягуз, але більше так жити не можу»;
Коли людина живе НЕ СВОЇМ життям, не відчуває щастя і задоволення від того, що робить - то нічого дивного, що ТАК жити вона не хоче. Але це НЕ про відсутність бажання жити взагалі.
«Написала на цей сайт бо просто хотілося виговоритися про те, чого нікому не кажу»;
Тільки виговоритися і все?! А чому б не змінити своє життя? Якісно не змінити? Повернути загублене колись. Для цього також звертаються до психолога. Важлива мета.
Моя история
А зачем, Andrey, соглашаться на черную работу?
Насилие над собой никого еще не делало счастливей. Только наоборот.
Только человек, РЕАЛИЗУЮЩИЙ себя и ИЩУЩИЙ может стать счастливым.
А не тот, который работает из необходимости и безысходности, как раб.
Думаю, от этого у Вас и депрессия. Возможно, что не только от этого, но и потому тоже.
Занимайтесь журналистикой и всем, связанным с словом.
И будет Вам счастье!
Ну и психотерапия Вам в помощь!
Я отчаялась в отношениях и воспринимаю себя объектом для мужчин
Здравствуйте, Катя!
«Раньше я очень много пыталась делать что-то, чтобы изменить ситуацию: читала книги, практиковала позитивное мышление, не занималась сексом долгий период, чтобы узнать человека и он в меня влюбился, занималась сексом через несколько встреч, потому что он мне искренне нравился, сразу обозначала свои намерения о том, что секс не ищу, а ищу отношения, наоборот, заходила в отношения «легко», мол будет как будет»;
То есть, Вы делали ВСЕ, кроме самого главного: обращения к психологу? Так как построение отношений - это сфера именно психологии и психотерапии. И естественно, что:
«Все попытки тщетны и провальны, все заканчивалось тем, что я была объектом. Никому не было интересно знать по настоящему меня как человека и ничего доброго у меня не было»;
Не разобравшись в себе, в своих психологических травмах детства, искаженных представлениях и прочем, таких мужчин выбирали. По определенным причинам. Или такие мужчины выбирали Вас. Прочитывая внутри Вас эти искажения. Бессознательно ведь все считывается.
«Я прекратила верить, что в этой жизни, возможно на данном этапе жизни, у меня есть право на любовь. Те есть люди у которых это право есть, а есть я и у меня есть другие права, но не на любовь»;
Уверен, что этого права Вы были лишены с детства. Причем лишены своими родителями.
«Также я начала воспринимать себя в мире мужчин объектом, те я поняла, что у меня есть цена и мужчины, они +-одинаковы, поэтому если меня под разными соусами имели парни, которые в последствии не могли мне дать ничего, то теперь я могу делать тоже самое, но с мужчиной высокого уровня, которые сможет мне хотя бы улучшить жизнь»;
Совершенно глупый вывод можно сделать из всего. Было бы только желание. Если попадались (снова таки по определенным причинам) нарциссы и психопаты, которые НИ В КОМ (а не только в Вас) не видят людей, которые пытались использовать Вас, то это НЕ повод самой пытаться вести себя как нарцисс или психопат. Тем более, если это не врожденная особенность, то вести себя так по-настоящему и не получится. Будет лишь жалкая копия такого поведения и чувство гадливости.
Потому, зачем?
Що робити в ситуації коли близька людина поводить себе дивно ?
Підозри у поганих намірах та діях оточуючих, маячня про спроби заподіяти шкоду тощо. Це все прояви психічної хвороби. Тому, дуже ймовірно, що у Вашої мами справжня паранойя. Це одна з розповсюджених форм божевілля, хронічний психічний розлад.
Через це навіть лікування не вилікує його повністю, але значно послабить його прояви - і людині буде легше переносити хворобу. Тому бути на контролі у психіатра Вашій мамі вельми бажано - та приймати відповідні ліки.
Далі, психіатрично хвора людина майже ніколи не визнає своєї хвороби. Так що, нічого дивного, що мама не хоче звертатися до лікаря. Більше скажу, людина, що має паранойю, буде панічно боятися психіатрів і по всякому їх пісочити, називаючи їх або нездарами, або психічно хворими, або ще якось. Тільки щоб до них не йти.
Школа
А зачем против толпы?!
Первое правило: необходимо нейтрализовать главаря-зачинщика. Причем на глазах у всех остальных.
Для пущего его позора и дискредитации. Это подействует и на всех остальных впечатляюще.
Сразу же зауважают не по-детски. И прекратят насмехаться. Социальный феномен)
Это правило работает на всех уровнях, во всех возрастах и во всех сферах жизни. Запомните его и применяйте. Потом спасибо скажете)
Спілкування з батьками
Так, з огляду на Вашу історію, це цілком нормально.
І Ви не єдина, хто вирішив ЗБЕРЕГТИ те, що хоч трохи залишилось неушкодженим, подібним чином.
Це здорова, зрозуміла і логічна стратегія: уникати хижих та отруйних тварин, щоб не вкусили та не отруїли.
Якщо, звісно, не має бажання себе вбити.
А подібні батьки, ймовірно вираженого нарцисичного типу, подібні до таких тварин. Хоча ззовні наче і люди, і навіть начебто проявляють інколи турботу та увагу, але це тільки "начебто", а насправді вони вирішують свої суто ЕГОЇСТИЧНІ питання: питання ВЛАДИ, РЕСУРСУ (емоційного, фінансового, соціального), БЕЗПЕКИ (власної).
Так склалося (цікаво), що в мене всі клієнти є постраждалими від подібних батьків. Всі.
Отож Ви можете зрозуміти масштаби проблеми. І я багатьом із них раджу або ДОЗУВАТИ спілкування з батьками і вчитися себе екологічно захищати від нападів, або, у випадках особливої НЕБЕЗПЕЧНОСТІ для психіки клієнтів, взагалі ПЕРЕРИВАТИ будь-який контакт з ними. Бо ситуації бувають різними.
Та й кожна людина САМА має право приймати ВЛАСНЕ рішення: спілкуватися їй з батьками чи ні?
І ніхто не має права засуджувати її. Тим більше НЕ знаючи історію життя людини.
Вам же я раджу пройти психотерапію. Бо "нарцисична травма" сама не загоюється і не проходить.
А наслідків від неї дуже багато. Перелічувати не буду - довго, та й самі мабуть знаєте.
Публикації психолога 9
Інтерв'ю 79
УЧАСТЬ В ІНТЕРВ'Ю
психологічне   
Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.
Способи оплати

visa или mastercard Приват

оплата [email protected]

оплата MoneyGram, Meest, Unistream, Western Union, RIA


Українцям Безкоштовна допомога постраждалим від війни

Только для пострадавших от военных действий. В случаях потери близких, тревожности, панических атаках, страхах, проблемах с адаптацией на новом месте (вынужденные переселенцы), общей потерянности в жизни. От одного до трех сеансов (при необходимости). Онлайн полностью бесплатно. При очной работе - оплата только за аренду кабинета (150 грн.).

Офлайн: Україна, м Київ

Безоплатні консультації стосуються лише проблем, спричинених бойовими діями.

qr